Тема 17. Прогресивні технологічні процеси формоутворення виробів

 

Мета роботи: поглибити, узагальнити знання студентів про:

- виробництво виробів литтям;

- виготовлення виробів тиском;

- виготовлення виробів з порошків;

- виготовлення нерозбірних з’єднань.

 

План вивчення теми

1. Охарактеризуйте ливарне виробництво як процес виготовлення фасонних відливок.

2. Охарактеризуйте виготовлення виробів тиском.

3. Охарактеризуйте виготовлення виробів з порошків.

4. Охарактеризуйте вироблення нерозбірних з’єднань.

 

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вивчення теми «Прогресивні технологічні процеси формоутворення виробів» слід розпочати з засвоєння самих основних понять:

Відливка формується після розливання сталі у виливниці.

Усадка – це властивість розплавів зменшувати свій об’єм охолодженні від температури заливання до кімнатної.

Наклеп – це зміна властивостей, пов’язана з деформацією не нагрітої (холодної) заготівки.

Штампування – це спосіб виготовлення виробів за допомогою спеціальних форм-штампів.

Об’ємне штампування проводять у штампах, які складаються з двох частин: верхньої та нижньої.

Листовим штампуванням виготовляють плоскі й об’ємні тонкостінні вироби з листів за допомогою штампів.

Зварювання – це технологія отримання нерозбірних з’єднань у конструкціях, виготовлених із матеріалів, сплавів та інших матеріалів, розплавленням або пластичною деформацією місця з’єднання.

У процесі виготовлення зварних конструкцій, деталі можна розташувати по-різному одну відносно одної. Основними видами зварних з’єднань є стикове, внапуск, кутове та таврове.

Стикове з’єднання – це вид зварного з’єднання, при якому деталі розміщені в одній площині.

З’єднання внапуск – це вид зварного з’єднання, при якому деталі розміщені паралельно і перекривають одна одну.

Кутове з’єднання – це вид зварного з’єднання, при якому деталі розміщені під кутом одна до одної.

Таврове з’єднання проводять якщо потрібно з’єднати торцеву частину однієї деталі з поздовжньою другою.

Зварним швом називають місце з’єднання виробів, яке утворилося після кристалізації розплавлених або пластично деформованих при поверхневих шарів виробів.

Дугове зварювання – це спосіб утворення нерозбірного з’єднання двох виробів, місця з’єднання яких розплавляють теплотою, яка виділяється під час горіння дуги між електродами, одним з яких найчастіше є виріб.

Електричною дугою називають потужний електричний розряд, який супроводжується виділенням великої кількості теплової та світлової енергії.

Лиття один з найдавніших і найпоширеніших способів виготовлення виробів і заготовок для деталей машин і механізмів. Литтям називають виготовлення заготовок для виробів заповненням, заздалегідь виготовлених ливарних форм, розплавленим металом, сплавом або іншим конструкційним матеріалом.

Тиском виготовляють вироби (заготовки, деталі) з металів, сплавів та інших конструкційних матеріалів. Основними способами оброблення конструкційних матеріалів тиском є вальцювання, вільне кування, штампування, пресування та волочіння.

Порошкова металургія займається виробництвом порошків і виробів з них. Порошковою металургією отримують нові конструкційні матеріали, які називають металокерамікою. Виробництво порошків – складова частина технологічного процесу порошкової металургії. Порошки виробляють механічними та фізико-хімічними способами.

При розглядання питання щодо виготовлення нерозбірних з’єднань слід звернути увагу на нерухомі з’єднання, які можуть бути розбірними і нерозбірними. Розбірні з’єднання утворюються за допомогою з’єднувальних деталей, якими є шурупи тощо. Такі з’єднання можна розібрати без пошкодження їх складових частин і з’єднувальних деталей. Нерозбірні з’єднання не можна розібрати на окремі складові без їх пошкодження.

Зварюванням називають технологію отримання нерозбірних з’єднань у конструкціях, виготовлених із металів, сплавів та інших матеріалів, розплавленням або пластичною деформацією місця з’єднання. На сьогодні. налічується понад 20 способів зварювання.

Їх класифікують за різним ознаками.

1. За станом місця контакту зварювальних виробів (термічні, термомеханічні та механічні).

2. За видом енергії, яку використовують у процесі зварювання виробів.

3. За ступенем автоматизації зварювання.

4. За способом захисту розплаву в зоні зварювання.

Питання для самоконтролю

1. В чому полягає лиття в разові ливарні форми.

2. Назвіть особливості ливарних сплавів, їх плавки, та виготовлення відливок.

3. Лиття в багаторазові ливарні форми.

4. Поясніть поняття про деформацію.

5. Перелічіть чинники, що впливають на пластичність металів і сплавів.

6. Яке ви знаєте обладнання для нагрівання заготовок.

7. Назвіть сутність процесу вальцювання і вальцівні.

8. Виробництво основних видів вальцівок (блюмів, слябів, сортового металу, безшовних труб, зварювальних труб, спеціальних вальцівок, гнутих профілів)

9. Волочіння як спосіб обробки металів тиском.

10. Пресування як спосіб обробки металів тиском.

11. Кування як спосіб обробки металів тиском (обладнання для кування)

12. Штампування як спосіб обробки металів тиском (гаряче і холодне штампування). види виробів з металевих порошків (металокераміка, тверді сплави, антифрикційні і фрикційні вироби)

13. Які ви знаєте види виробів з металевих порошків (металокераміка, тверді сплави, антифрикційні і фрикційні вироби)

14. Термічні способи зварювання (дугове, газове, електронно-променеве, лазерне, плазмове)

15. Термомеханічні способи зварювання (електроконтактне, дифузійне, газопресове).

16. Механічні способи зварювання (ультразвукове, тертям, вибухом).

17. Паяння конструкційних матеріалів (флюси, припої, їх призначення та види, застосування, вироби).

Тести

1. Hайбiльш поширеним методом формування металевих порошків є:

а) холодним пресуванням;

б) гарячим пресуванням;

в) ливарним пресуванням;

г) гідростатистичним з ущільненням.

 

2. Hайбiльшу кількість ливарних виробів виробляють з:

а) сталевого литва;

б) ковкого чавуну;

в) сірого чавуну;

г) кольорових металів i сплавів.

 

3. Основною складовою формовочних і стрижневих сумішей, яка визначає їх вогнетривкість є:

а) глина;

б) скло;

в) кварцевий пісок;

г) термореактивні смоли.

 

4. Точніші вироби одержують при:

а) пресуванні

б) ковці;

в) штамповці.

 

5. До якого класу зварювання відноситься електронно-променева зварка:

а) термомеханічного;

б) термічного;

в) механічного.

 

6. При газовому зварюванні i різанні металу найчастіше використовують:

а) пропан;

б) ацетилен;

д) водень.

 

7. Основною складовою формовочних і стрижневих сумішей, яка визначає їх пластичність є:

а) глина;

в) скло;

г) кварцевий пісок;

д) термореактивні смоли.

 

8. Основною складовою формовочних і стрижневих сумішей, яка визначає їх міцність є:

а) глина;

в) скло;

г) кварцевий пісок

д) термореактивні смоли.

 

Питання для повторення

1. Охарактеризуйте лиття в разові та багаторазові ливарні форми, назвіть їх недоліки та переваги.

2. Що таке деформація?

3. Як здійснюється контроль якості зварних з’єднань.

4. В чому заключається схема процесу різання.

 

 

Бібліографічний список

[4;6;8;11;13;15]

Тема 18.Основні поняття про адаптивну автоматизовану систему управління (АСУ) витратами сировини та матеріалів на виробництві

Мета роботи: поглибити, узагальнити знання студентів про:

– автоматизовану систему управління підприємством,;

– елементи системи управління;

– рівні існування в системі управління;

– функціонування автоматизовану систему управління витратами сировини і матеріалів;

– моделювання виробничого процесу.

 

План вивчення теми

1. Цілі активного елемента в системі управління.

2. АСУ витратами сировини та матеріалів на підприємстві.

3. Необхідність впровадження системи управління та АСУ.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

Вцій темі йдеться про основні поняття та адаптивну автоматизовану систему управління (АСУ) витратами сировини та матеріалів на виробництві.

На даний час маємо великий досвід впровадження в хімічну промисловість АСУ – автоматизованої системи управління виробництвом.

Перехід підприємств на повний госпрозрахунок та самофінансування обумовлює зміни господарчого механізму всередині підприємства і потребує розробки та впровадження АСУ в технологічних процесах. Реалізація ефективного використання АСУ в організаційно-економічній системі можлива при використанні адаптивних АСУ. Під адаптивністю розуміється здатність АСУ самонастроюватись для збереження експлуатаційних показників в заданих межах при зміні зовнішнього середовища.

Необхідно прослідкувати на скільки важливим є впровадження системи управління та АСУ. В цьому питанні допоможе вивчення рівня існування систем управління. Вивчення специфіки роботи окремих підприємств. Необхідно, розглянути вимоги до методики побудови адаптивної АСУ витратами сировини та матеріалів.

Крім того, важливо, розглянути та проаналізувати цілі активного елемента в системі управління.

 

Питання для самоконтролю

 

1. Цілі та необхідність впровадження активного елемента в системі управління.

2. Рівень існування системи управління та АСУ.

3. Мета, завдання, необхідність АСУ витратами сировини та матеріалів.

4. Вимоги до методики побудови адаптивної АСУ витратами сировини та матеріалів.

 

Тести

 

1. Абрівіатура АСУВ – це:

а) автоматизована система управління виробництвом;

б) автономний склад управління виробництвом;

в) аналіз становища управління виробництвом.

 

2. Зміни господарчого механізму всередині підприємств і потреби розробки та впровадження АСУ в технологічних процесах обумовлені:

а) розвитком підприємства;

б) переходом підприємств на повний госпрозрахунок та самофінансування;

в)вірні відповіді а) та б).

3.Кожний елемент системи управління існує тільки при:

а) умові реалізації ним тієї або іншої технології управління;

б) умові реалізації ним декількох технологій управління;

в) умові реалізації ним жодної технологій управління.

4. Механізм формування цілей діяльності системи та визначення їх пріоритетів з урахуванням впливу зовнішнього середовища, зміни завдань систем більш високого рівня, зміни взаємодії її елементів, в процесах функціонування організаційно-економічної системи має назву:

а)інформаційний;

б) адаптивний;

в) технологічний.

5. Технологія управління – це:

а)послідовність автономних дій на основі єдиної концепції;

б) послідовність регламентованих дій на основі єдиної концепції;

в) послідовність будь-яких дій у будь-якому порядку на основі будь-якої концепції.

 

6. Для існування технології управління необхідні:

а) інформація потрібного складу та якості;

б) діючі методи чи алгоритми обробки інформації;

в) поставлені цілі та способи їх вибору;

г) способи та засоби її доставляння в потрібний час до певного елементу системи управління;

д) інші елементи системи, які діють для досягнення заданої мети;

е) усі відповіді вірні;

ж) вірні відповіді а) та г).

 

7. Під поняттям рівня існування системи управління розуміють:

а) сукупність будь-яких компонентів забезпечення цільової діяльності системи;

б) сукупність необхідних компонентів забезпечення цільової діяльності системи.

 

8. В системі управління виділяють наступні рівні існування:

а)інформаційний;

б) програмно-алгоритмічний;

в) технологічний;

г) матеріально – технічний;

д) концептуальний;

е) всі відповіді вірні.

 

9. Автоматизація діяльності виробничого персоналу припускає:

а) впровадження автоматизованих систем наукових досліджень;

б) автоматизованих систем управління технологічними процесами;

в) автоматизованих систем науково-технічної інформації;

г) системи автоматизованого проектування та створення в їх складі автоматизованих робочих місць рівня ОЕС;

д) всі відповіді вірні;

е) вірні відповіді а), б), в).

 

10. Засоби автоматизації повинні забезпечувати:

а) оперативну взаємодію між виробничою системою та системою управління в процесах передачі завдань зверху вниз та передачі даних про виконання цих завдань знизу вверх;

б) якісну взаємодію між виробничою системою та системою інформаційного забезпечення в процесах передачі завдань.

 

11. Завдання управління витратами сировини та матеріалів охоплюють:

а) основні, допоміжні виробництва;

б) транспортні та складські господарства, енергетичні та ремонтні служби;

в) планові, технічні, будівельні та інші підрозділи хімічного підприємства;

г) вірні відповіді а) та б);

д) всі відповіді вірні.

 

12.Мета функціонування АСУ витратами сировини та матеріалів:

а) забезпечення програми випуску продукції при мінімізації затрат на гарантовану підтримку виробничих циклів у заданих організаціях;

б) забезпечення програми реалізації продукції при мінімізації затрат на гарантовану підтримку виробничих циклів у заданих організаціях.

 

13.Моделювання виробничого процесу пов’язане з:

а) розробкою схем потоків на підприємстві;

б) розробкою універсальної схеми руху потоків на підприємстві, які відображають взаємодію ділянок виробництва.

 

 

Бібліографічний список

[2;3;4;6;8;11;13;15]