Висновок про стійкість об'єкту до ударної хвилі.

Порівнюється знайдена межа стійкості об'єкту ∆Рф lim з очікуваним максимальним значенням надмірного тиску ∆Рф mах. Якщо виявиться, що ∆Рф lim >∆Рф mах, то об'єкт стійкий до ударної хвилі, якщо ж ∆Рф lim < ∆Рф mах — не стійкий.

Для повного уявлення можливої обстановки на об’єкті і в районі його розташування доцільно нанести на план місцевості межі зон руйнувань при заданій потужності боєприпасу мал.1.

 

М 1:125 000

Мал. 1 - Положення зон руйнувань в осередку ядерного ураження з центром на відстані R_х від об'єкту при наземному вибусі потужністю q = 0,5 МТ; R_х = 4,9 км; R_міс = 6 км; R_м = 6,0 км г_від = 1,1 км;Rсл. = 10,02 км; R_ср = 6,12 км;Rсил. = 4,9 км; Rповн. ⁼ 3,56 км, β = 320°;

 

2.1.3 Оцінка стійкості роботи об’єкту в умовах радіаційного забруднення і проникаючої радіації

Початковими даними для оцінки стійкості є: максимальна доза проникаючої радіації Дmax і максимальний рівень радіації на 1г після вибуху Р1 очікувані на об'єкті при ядерному вибусі; характеристика виробничих ділянок (конструкція будівель, місце розташування); характеристика сховищ (тип, матеріал і товщина кожного захисного шару перекриття і виступаючих над поверхнею землі стін); характеристика технологічного устаткування, приладів, апаратури і використовуваних матеріалів.

Оцінка стійкості об'єкту до дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження проводиться в такій послідовності:

1) Визначається ступінь захищеності робітників і службовців — коефіцієнт ослаблення дози радіації Кпосл кожної будівлі, споруди і сховища, в яких працюватиме або ховатиметься виробничий персонал.

Значення Кпосл для основних типів будівель, споруд і транспортних засобів розраховані і приводяться в додатку 6.

 

 

Коефіцієнт послаблення сховища залежить від його типу (вбудоване або окремо стояче), товщини і матеріалу перекриття, місця розташування і розраховується по формулі:

, ί = 1,2,3,…., п,

де Кр – коефіцієнт, враховуючий умови розташування сховища, визначаємий з таблиці 2; hi— товщина ί -го захисного шару, см; di — товщина шару половинного ослаблення матеріалу ί -го захисного шару, см. знаходиться по додатку 6 окремо для розрахунку коефіцієнта ослаблення від ПР і РЗ; n— число захисних шарів матеріалів перекриття сховища, виступаючих над поверхнею стін.

При розрахунку необхідно враховувати, що в захисну товщу сховища, обвалованного ґрунтом, включаються конструкції сховища і ґрунтове обсипання.

Таблиця 2. Коефіцієнт умов розташування сховища Кр

Умови розташування	К р
Окремо розташоване сховище поза району забудови
Те ж саме, в районі забудови
Вбудоване в окремо розташованій будівлі сховище: для виступаючих над поверхнею землі стін для перекриттів
Вбудоване у виробничий комплекс або жилий квартал сховище: для виступаючих над поверхнею землі стін для перекриттів

 

2) Визначаються дози радіації, які може одержати виробничий персонал при дії проникаючої радіації і радіоактивного зараження.

Доза радіації, яку можуть одержати робітники і службовці об'єкту, визначається з урахуванням ослаблення радіації конструкціями будівель і споруд по формулі:

де Д відк. — доза радіації, яку можуть одержати люди на відкритій місцевості.

Доза радіації при дії радіоактивного зараження у будівлі цеху та сховищі розраховується по формулі:

де Р1 — рівень радіації на 1 год. після вибуху, Р/г; t _н — час початку роботи в умовах зараження від моменту вибуху, год;

;

t вип — час випадіння радіоактивних речовин, год; tк— час закінчення роботи в умовах зараження від моменту вибуху, дорівнюється сумі часу початку і тривалості роботи, год. t роб. = 12год.

По значенню дози визначається можливий вихід з строю людей і оцінюється стійкість об'єкту. При Д › Дуст об'єкт стійкий.

 

3) Визначається межа стійкості цеху в умовах радіоактивного зараження — граничне значення рівня радіації, Р/год, на об'єкті, при якому ще можлива виробнича

діяльність в звичному режимі (двома повними змінами, повний робочий день і при цьому персонал не одержить дозу опромінювання більш встановленої):

 

Тут Дуст — допустима (встановлена) доза опромінювання для працюючих зміни з урахуванням можливого радіоактивног о опромінювання в заміській зоні і при переїзді на об'єкт з таким розрахунком, щоб сумарна доза опромінювання не перевищила допустимої норми одноразового опромінювання (50 Р).

Порівнюємо рівень радіоактивного забруднення на перший час після вибуху Р1max та Р1lim. Якщо P_1lim < P_1max – об’єкт не стійкий до радіоактивного забруднення.

4) Результати розрахунків заносяться у таблицю 3.

 

Таблиця 3. Результати оцінки стійкості цеху до дії проникаючої радіації і радіоактивного забруднення

Елемент цеху	Характеристика будівель і споруд	Коєф. послаблення, К посл	Доза випромінювання, Р	Межа стійкосі в умовах РЗ і ПР, Р/год.
від ПР	від РЗ	при ПР	при РЗ
Будівля цеху	(Характеристика будівлі, місце розташування)
Сховище	(Місце розташування, характеристика перекриттів)

Аналізуючи результати розрахунків робляться висновки і прогнози, щодо підвищення стійкості об’єкту до дій радіоактивного забруднення і проникаючої радіації. У висновках треба вказати в зоні яких руйнувань, пожеж, радіоактивного забруднення і проникаючої радіації може опинитися об’єкт, вказати найбільш слабкий елемент цеху. Визначити заходи, щодо підвищення стійкості об’єкту до вражаючих факторів, а також, щодо захисту робітників і службовців.