Зміст та обсяг курсового проекту

Курсовий проект складається з описової (20 - 25 сторінок формату А4) і графічної частини (0,5 - 1 аркуш формату А1).

Пояснювальну записку виконують згідно з вимогами до оформлення науково-технічної документації [29]. Всі прийняті технічні рішення повинні бути науково обґрунтовані або розрахунково доведені. Загальновідомі технічні рішення повинні базуватись на літературних джерелах.

Формули, графіки, номограми, таблиці, алгоритми, програми повинні бути пронумеровані і мати відповідні назви.

На всі літературні джерела, наведені в переліку літератури, повинні бути посилання у відповідних розділах.

Кожний розділ пояснювальної записки повинен мати заголовок; скорочень слів не допускати, за винятком загальноприйнятих. Всі розрахунки виконувати в системі одиниць СI. Графічні матеріали та креслення виконувати згідно з вимогами [20-28] та вимогами до розроблення систем автоматизації [14,18]. Позначення специфічних величин та параметрів виконувати згідно з даними довідників та навчальних посібників.

Графічна частина проекту повинна включати ФСА та, у разі необхідності, структурні схеми керування об’єктами, алгоритми первинної обробки інформації, алгоритми керування та інші матеріали.

Пояснювальна записка містить наступні розділи і підрозділи:

Завдання на курсовий проект.

Зміст.

Вступ.

1. Аналіз технологічного процесу як об’єкта керування.

1.1. Опис технологічного процесу.

1.2. Теоретичні основи технологічного процесу в окремих технологічних апаратах і машинах.

1.3. Матеріальний та тепловий баланси технологічного об’єкта.

1.4. Визначення і аналіз факторів, що впливають на технологічний процес.

1.5. Обґрунтування номінальних значень параметрів технологічного процесу та допустимих відхилень від цих значень.

1.6. Технологічна карта.

1.7. Складання структурної схеми взаємозв’язку між технологічними параметрам об’єкта.

2. Розроблення системи автоматичного керування технологічним процесом.

2.1. Аналіз структурної схеми взаємозв’язку між технологічними параметрами об’єкта.

2.2. Аналіз статичних та динамічних характеристик об’єкта по окремих каналах зв’язку.

2.3. Обґрунтування і вибір координат вимірювання, контролю, сигналізації, дистанційного керування, захисту, блокування та регулювання.

2.4. Визначення функціональних ознак систем автоматизації.

2.5. Порівняльний аналіз існуючих схем автоматизації технологічного процесу.

2.6. Синтез оптимальної спрощеної системи автоматизації для заданих умов роботи об’єкта.

2.7. Вибір технічних засобів автоматизації.

2.8. Проектування загальної ФСА.

2.9. Специфікація на засоби автоматизації.

2.10. Опис ФСА.

3. Розрахунок системи автоматичного регулювання.

3.1. Складання математичної моделі та розрахунок основних параметрів технологічного об'єкта керування (ТОК).

3.2. Вибір і обґрунтування параметрів перехідного процесу контуру регулювання та типу перехідного процесу.

3.3. Визначення закону регулювання.

3.4. Розрахунок оптимальних настроювальних параметрів регулятора.

3.5. Побудова перехідних процесів розрахованої системи автоматичного регулювання (САР).

3.6. Розрахунок показників надійності розрахованого контуру регулювання.

Висновки.

Список літератури.

3. Зміст пояснювальної записки

Титульну сторінку оформляють відповідно з додатком 1.

Завдання на курсовий проект оформляють у відповідності з додатком 2.

У вступі необхідно подати загальну характеристику технологічного процесу, який підлягає автоматизації, обґрунтовує необхідність його автоматизації, визначити досягнутий рівень автоматизації технологічних процесів даної галузі та обґрунтувати напрямки вдосконалення систем автоматизації.

В розділі 1 технологічний процес розглядають як об’єкт керування.

У підрозділі 1.1 розглядають технологічну схему та описують устаткування і обладнання, на якому здійснюється технологічний процес. Описують основні стадії технологічного процесу і послідовність їх виконання. Приводять основні технічні показники та режими роботи технологічного обладнання.

У підрозділі 1.2. приводять теоретичні основи реалізації технологічного процесу та закономірності, на яких базується цей технологічний процес з виявленням факторів, які визначають продуктивність, інтенсивність, якість, безпеку реалізації та інші особливості даного процесу.

У підрозділі 1.3. складають та аналізують матеріальний і тепловий баланси процесу з метою визначення координат керування.

У підрозділі 1.4. визначають і аналізують фактори, що впливають на технологічний процес з метою вибору раціональної структури керування процесом.

У підрозділі 1.5. на основі вивчення фізико-хімічних явищ, які відбуваються в технологічних апаратах і машинах, визначають величини, що найбільш суттєво впливають на хід технологічного процесу, з врахуванням пунктів 1.2, 1.3, 1.4 визначають основні параметри технологічного процесу. Аналізується вплив значень технологічних параметрів на основні показники роботи технологічної апаратури. Обґрунтовуються номінальні значення параметрів та межі їх відхилення. Цей аналіз проводять на основі технологічного регламенту, наукових досліджень технологічного процесу, правил експлуатації технологічної апаратури та вимог правил охорони довкілля.

У підрозділі 1.6. назви технологічних параметрів, їх номінальні значення та можливі межі відхилень від цих значень заносять в технологічну карту, яку складають у вигляді таблиці: (див. табл. 1).

 

Табл. 1. Технологічна карта процесу

№п/п

Назва параметру

Одиниця вимірювання

Номінальне

значення

Допустимі відхилення

 

 

 

 

 

 

У підрозділі 1.7. на основі аналізу технологічного апарата (процесу), як об’єкта керування, визначають координати керування об’єктом. Їх поділяють на вхідні керуючі, вхідні збурюючі, збурюючі і вихідні параметри. В більшості випадків вихідні параметри стабілізують або змінюють за певним законом в часі. Вхідні параметри, в свою чергу, поділяють на три групи: параметри, за зміною яких організовують роботу ТОК часто називають векторами регулюючих величин; параметри, які впливають на вихідні величини, але керування ТОК за цими параметрами складне або неможливе (ці параметри називають незалежними, збурюючими величинами, діями); параметри (фактори), що зв’язані зі специфікою роботи технологічних апаратів - режимні параметри. З врахуванням аналізу ТОК і поділу параметрів на вихідні, регулюючі і збурюючі фактори складають структурну схему взаємозв’язку між технологічними параметрами і факторами. На структурній схемі показують технологічний об’єкт у вигляді прямокутника, вхідні і вихідні величини, лінії взаємозв’язку між окремими параметрами і факторами.

В розділі 2 на базі проведеного в розділі 1 аналізу технологічного процесу та враховуючи вимоги до якості регулювання, розробляють систему керування технологічним процесом.

У підрозділі 2.1. виконують аналіз структурної схеми взаємозв’язку між технологічними параметрами (факторами) з метою визначення впливу вхідних параметрів (величин) на вихідні і, якщо вхідний параметр незначно впливає на вихідний (до 5 %), то цей параметр не враховують під час розроблення систем регулювання.

У підрозділі 2.2. проводять детальний аналіз статичних і динамічних характеристик об’єкта по окремих каналах зв’язку, що дозволяє оцінити швидкість і характер зміни вихідних параметрів, якщо змінюються вхідні. В цьому підрозділі також оцінюють значення динамічних параметрів об’єкта по окремих каналах збурення та вибирають регулюючі і регульовані координати, оцінюють динамічні властивості можливих контурів регулювання. 

У підрозділі 2.3. враховуючи пункти 1.7, 2.1, 2.2, типові схеми автоматизації проектованого об’єкта та з врахуванням особливостей технологічного процесу, обґрунтовують контури вимірювання, контролю, сигналізації, дистанційного керування, захисту, блокування та регулювання.

До регульованих технологічних параметрів, як було сказано вище, відносять такі вихідні величини об’єкта, які найбільше впливають на проходження технологічного процесу. Під час створення систем автоматичного регулювання, крім вибраних точок регулювання, потрібно також визначити вхідні величини об’єктів регулювання, на які мають бути спрямовані регулюючі дії.

Вимірювані технологічні параметри вибирають так, щоб їх кількість була мінімальною, але достатньою для отримання повної інформації про хід технологічного процесу. Крім того, визначають вимоги до систем вимірювання (періодичне, неперервне, з необхідністю показів чи реєстрації технологічних параметрів). Вимірюванню підлягають насамперед параметри, знання яких необхідно для проведення технологічного процесу, виконання пускових та налагоджувальних робіт. До таких параметрів належать усі регульовані параметри, нерегульовані режимні параметри та вхідні координати, у разі зміни яких до ТОК можуть надходити збурення.

Параметри сигналізації починають вибирати після аналізу об’єкта щодо його вибухо- та пожежобезпечності, а також токсичності й агресивності перероблюваних речовин. Сигналізації підлягають параметри, які можуть привести до аварії або істотно порушити технологічний режим.

Якщо в ході проведення технологічного процесу виникають вибухо- та аварійно- небезпечні ситуації, то слід передбачити відповідний захист. Параметри такого захисту вибирають залежно від того, що може бути причиною аварії.

 Схеми та пристрої автоматичного блокування попереджають неправильні запуски та зупинки апаратів і машин, а також виключають можливість виконання наступних операцій, якщо не виконана хоча б одна з попередніх.

Системи дистанційного керування, як правило входять в склад систем автоматичного регулювання. Незалежні контури використовують в тих випадках, коли необхідно реалізовувати дистанційно-логічні операції по керуванні технологічним обладнанням.

Таким чином, проектована система автоматизації повинна надійно захистити технологічне обладнання, оперативний персонал, довкілля, забезпечити найбільшу кількість функціональних ознак. Обсяг одержуваної технологічної інформації повинен бути достатнім для розрахунку техніко-економічних показників та прогнозування надійної роботи системи.

У підрозділі 2.4. з врахуванням підрозділу 2.3, сучасних тенденцій автоматизації проектованого об’єкта, рівня технічної підготовки об’єкта до автоматизації та функціональних можливостей сучасних засобів автоматизації визначають функціональні ознаки систем автоматизації по окремих технологічних об’єктах та параметрах. Вибрані і обґрунтовані функціональні ознаки зводять у відповідну таблицю: (див. табл. 2)

Табл. 2. Таблиця функціональних ознак систем автоматизації

№ п/п

Обсяг авто-

  матизації

 

 

Назва

параметра

Показ

 

 

Реєстрація

 

Підсумовування

Усереднення

Визначення відхилення

Розрахунок техніко-економічних показників

 

Оптимізація

 

Сигналізація

Дистанційне керування

Захист

Блокування

Автоматичне регулювання

У підрозділі 2.5. проводять аналіз існуючих схем автоматизації ТОК з метою визначити недоліки цих систем і, врахувавши конкретні умови роботи об’єкта та накладені обмеження на його роботу, синтезувати варіанти схем, які враховують конкретні умови роботи об’єкта і найкраще забезпечують функціональні, технічні, метрологічні вимоги до системи автоматизації, необхідні показники перехідного процесу в окремих контурах регулювання та забезпечують функціональні ознаки проектованої системи.

У підрозділі 2.6. на основі виконаного аналізу існуючих схем автоматизації ТОК визначають недоліки цих схем і, враховуючи конкретні умови роботи ТОК та накладені обмеження на його роботу, синтезують варіанти схем, які враховують конкретні умови роботи ТОК та найкраще забезпечують функціональні, технічні, метрологічні вимоги до системи автоматизації, необхідні показники перехідного процесу в окремих контурах регулювання та функціональні ознаки проектованої системи. Всі прийняті рішення з автоматизації відтворюють на спрощеній функціональній схемі автоматизації (СФСА), котру проектують згідно з правилами розробки ФСА тільки без розшифрування конкретних засобів автоматизації. Такий метод простий і вимагає менших затрат праці, але не дає уяви про місце розміщення автоматичних пристроїв (на щитах, пультах, в шафах  і т.д.).

Для розшифрування спрощених ФСА і складання елементних ФСА вибирають конкретні технічні засоби автоматизації і місце їх встановлення.

У підрозділі 2.7. для розшифровування СФСА і складання елементних ФСА вибирають конкретні технічні засоби автоматизації, які і визначають структуру окремих контурів автоматизації.

При виборі технічних засобів автоматизації (ТЗА) необхідно враховувати енергетичні та функціональні ознаки систем автоматичного регулювання (САР), характер технологічного процесу, екологічний стан довкілля, параметри та фізико-хімічні властивості вимірюваного середовища, місце розміщення пунктів управління та контролю у відношенні до технологічних об’єктів, необхідну точність і швидкодію. Крім того беруть до уваги такі фактори, як пожежо- і вибухобезпечність, агресивність, токсичність середовищ, а також інші фізико-хімічні властивості речовин.

Вимірювальні прилади вибирають, виходячи з діапазону зміни контрольованих чи регульованих величин, та згідно із стандартним рядом шкал приладів. При цьому номінальні значення вимірюваних величин мають відповідати 50-70 % від діапазону вимірювань вторинних приладів.

Клас точності та чутливість вимірювальних пристроїв повинні відповідати технологічним вимогам. Залежно від вимог до якості регулювання потрібно враховувати інерційність вимірювальних пристроїв та перетворювачів.

При виборі регулюючої апаратури враховують вимоги до якості процесу регулювання, застосовуючи комплекс регулюючих і функціональних блоків системи "Каскад-2", "Контур-2", ВО “Мікрол” (м. Івано-Франківськ) та інших вітчизняних та зарубіжних виробників.

Прилади та засоби автоматизації можна вибирати з відповідних галузевих каталогів і довідників [15, 16, 17] та інших. Доцільно застосовувати такі з них, які серійно виготовляються приладобудівною промисловістю України в даний час, мають уніфіковані вхідні та вихідні сигнали, а також є взаємозамінними і входять до Державної системи приладів України. ТЗА повинні забезпечувати функціональні ознаки окремих контурів. У разі відсутності тих чи інших ТЗА у довідковій літературі при їх виборі можна користуватись також каталогами фірм різних країн світу та матеріалами, що розміщені в мережі Internet.

У підрозділі 2.8. синтезують загальну ФСА. Вносять необхідні корективи в схеми з узгодженням роботи окремих технологічних апаратів та приймають кінцеве рішення по обсягу ФСА.

Виконання ФСА здійснюється її викреслюванням з використанням чинних вимог до графічних зображень елементів як технологічного процесу, так і засобів автоматизації, зв’язків між ними, пунктів контролю та вимірювання, регулювання, автоматизації, захисту та блокування. При виконанні ФСА треба користуватися інформацією, що міститься у попередніх пунктах методичних вказівок. Технологічне обладнання виконують на листі з використанням умовних графічних позначень, що подані у [19-28]. Якщо на деяке спеціальне обладнання відсутні умовні графічні позначення, то їх виконують за вказівками проектних організацій, або використовують існуючу технічну чи проектну документацію.

При зображенні технологічного обладнання, окремих його елементів, трубопроводів і потоків, необхідно давати відповідні текстові пояснення (наприклад, назву технологічного обладнання, його номер, вказувати напрями потоків, у розриві ліній-потоків ставити відповідні цифри, які вказують на тип речовини та пояснення до цих цифр, які введені самостійно, тощо). [19, 28]

Всі елементи, які входять у системи автоматичного контролю та вимірювання, регулювання, сигналізації, захисту та блокування, наприклад: давачі, вторинні вимірювальні прилади, задавачі, автоматичні регулятори, кнопки керування, магнітні пускачі, перетворювачі, засоби обчислювальної техніки, виконавчі механізми та регулюючі органи, зображають на ФСА згідно з [18].

У підрозділі 2.9. всі вибрані з довідників ТЗА заносять у зведену таблицю - специфікацію ТЗА за такою формою: (табл. 3)

Табл. 3. Специфікація ТЗА

№

п/п

№

поз.

Назва

параметра і номінальне

значення

Місце встановлення

Назва засобу та коротка технічна характеристика

 

Тип

К-ть

Графу 5 специфікації заповнюють таким чином, щоб даний засіб можна було замовити в постачальних організаціях. Форма замовлення окремих засобів приводиться в довідниках. [14]

У підрозділі 2.10. приводять опис ФСА. Опис ФСА має бути повний. Спочатку описують контури вимірювання, сигналізації, а потім контури автоматичного регулювання, дистанційного керування, захисту та блокування. Опис кожного контуру здійснюється за функціональними зв’язками із зазначенням позицій кожного засобу, який входить в контур. В описі розкривають функціональне призначення кожного засобу. Послідовність опису визначається черговістю проходження сигналу в контурі. Опис аналогічних контурів не роблять, а роблять посилання, що цей контур діє аналогічно як описаний ( наприклад, контур 2 діє аналогічно як контур 3).

В розділі 3 наводять методику розрахунку контуру регулювання.

У підрозділі 3.1. враховуючи структурну схему взаємозв’язків між технологічними параметрами об’єкта, матеріальні та теплові баланси складають рівняння руху об’єкта за окремими координатами. Для відомих типових технологічних об’єктів можна використовувати математичні моделі, експериментальні криві розгону запозичені з навчальної літератури. На основі аналітичних залежностей для визначення параметрів математичної моделі та знаючи значення технологічних параметрів об’єкта, матеріальні та енергетичні потоки розраховують основні параметри математичної моделі об’єкта.

У підрозділі 3.2. визначають показники якості перехідного процесу контуру регулювання на основі статичних та динамічних характеристик об’єкта, можливих значень збурень та вимог до точності стабілізації технологічного параметра. Ці вимоги, як правило, формують технологи. Для контуру регулювання вибирають оптимальний перехідний процес [4, 12].

У підрозділі 3.3. визначають закон регулювання на основі аналізу відповідного контуру регулювання [4, 12]. Орієнтовно закон регулювання визначають за значенням відношення часу запізнення  об’єкта регулювання до його сталої часу  . Якщо  , то вибирають позиційний регулятор; при  застосовують І-, П-, ПІ- або ПІД-регулятор. При  доцільно використовувати багатоконтурні системи автоматичного регулювання.

Під час вибору закону регулювання враховують властивості об’єкта регулювання, максимальне значення збурення, вигляд прийнятого перехідного процесу, задані значення показників якості регулювання (динамічне відхилення, час регулювання, точність регулювання). Алгоритм вибору закону регулювання описаний в [12].

У підрозділі 3.4. необхідно вибравши регулятор за законом регулювання, розраховувати оптимальні настроювальні параметри регулятора за методикою наведеною в [12] або одним із інших відомих методів.

У підрозділі 3.5. будують перехідний процес в розрахованому контурі регулювання. Найкращим способом побудови перехідного процесу в контурі є використання інструменту візуального моделювання SIMULINK комп’ютерної системи проведення математичних розрахунків MATLAB, який використовують також для виконання оптимізаційного моделювання систем автоматичного регулювання.

Одержані показники якості перехідного процесу порівнюють із заданими і, при необхідності, вносять необхідні зміни в структуру регулятора.

У підрозділі 3.6. визначають ефективність використання застосованих ТЗА, яка в більшості випадків визначається їх надійністю. В цьому розділі необхідно оцінити один із розроблених контурів на надійність. Довідкові дані для розрахунку надійності можна знайти в [13] або інших літературних джерелах.

У висновках характеризують обсяг виконаної роботи та основні досягнення при розробленні теми.

4. Графічна частина проекту

Графічна частина проекту складається з ФСА технологічного процесу. Інші графічні матеріали приводять в пояснювальній записці у відповідності з об’ємом виконаної роботи.

ФСА виконують згідно з чинними стандартами на умовні зображення технологічного обладнання, технологічних комунікацій та ТЗА. Умовні позначення технологічного обладнання виконують без масштабно. Умовні позначення ТЗА виконують згідно з [14, 18].

Рекомендується використовувати лінії наступної товщини:

а) контурні лінії агрегатів, установок, технологічних апаратів 0,5-1,5 мм;

б) комунікації трубопроводів 0,5-1,5 мм;

в) умовні графічні позначення засобів автоматизації 0,5-0,6 мм, а роздільні горизонтальні лінії всередині них 0,2-0,3 мм;

г) лінії зв’язку 0,2-0,3 мм;

д) прямокутники, що зображають щити, пульти, агрегатовані комплекси 0,5-1 мм;

е) лінії виносок 0,2-0,3 мм.

При однаковій товщині ліній різного призначення їх рекомендується викреслювати для виділення) по товщині в різних (більших чи менших) межах.

Всі надписи і цифри на функціональних схемах повинні виконуватись наступними розміри шрифту:

1) для позицій - цифри 3,5 мм, букви 2,5 мм;

2) для позиційного позначення комплексів приладів і засобів автоматизації - букви і цифри 3,5 мм;

3) для пояснюючого тексту і надписів 3,5-5 мм.

Всі прилади і засоби автоматизації, що зображаються у прямокутниках рекомендується викреслювати з відстанями між осями 12мм, або збільшеними в n раз 24, 36 і т.п. Відстань між паралельними лініями зв’язку повинна бути не меншою 2 мм. Короткі пояснення функцій, що виконується апаратурою, виконують поблизу апаратури на виносних лініях. В написах і текстах на функціональних схемах не допускається скорочення слів.

Лінії зв’язку між приладами і засобами автоматизації зображаються на ФСА однолінійно тонкими лініями незалежно від фактичної кількості труб і електропроводок, що здійснюють цей зв’язок.

Лінії зв’язку наносяться по найкоротшій відстані з найменшою кількістю згинів і пересічень. Допускається пересічення ліній зв’язку із зображеннями технологічного обладнання і комунікацій. Пересікати умовні позначення приладів і засобів автоматизації не допускається.

Підводити лінії зв’язку до символу приладу допускається в будь якій точці кола (зверху, знизу, збоку).

У випадку функціональної дії (з’єднання) ліній зв’язку в місці пересічення ставиться крапка.

Лінії зв’язку повинні чітко відображати функціональні зв’язки приладів (елементів) від початку проходження сигналу до кінця. При необхідності показати напрям проходження сигналу на лініях зв’язку допускається наносити стрілки.

При виконанні складних ФСА з великою кількістю застосованих приладів і засобів автоматизації, щоб не утруднювати читання схеми, рекомендується робити розрив цих ліній. Кінці обриву ліній зв’язку показують на вільному полі креслення в один горизонтальний ряд (зверху чи знизу від технологічного обладнання). Для зручності користування кожний обрив лінії зв’язку нумерується тою самою арабською цифрою. Кінці обриву ліній зв’язку, що показані біля прямокутників, нумеруються зліва направо в порядку зростання номерів.

Допускається комбіноване виконання ліній зв’язку безперервними лініями і адресним методом для тих ділянок схеми, де нанесення безперервних ліній утруднює читання схеми.

На функціональних схемах повинні бути вказані граничні робочі (максимальні чи мінімальні) значення вимірюваних чи регульованих величин. Значення вимірюваних і регульованих величин повинні проставлятись в одиницях шкали вибраного приладу або в міжнародній системі одиниць CІ.

Література

1. Стенцель Й.І. Автоматизація технологічних процесів хімічних виробництв: Навч. посібник. - К.: ІСДО, 1995.

2. Стенцель Й.І. Математичне моделювання технологічних об’єктів керування: Навч. посібник. - К.: ІСДО, 1993.

3. Автоматическое управление в химической промышленности. Учебник для вузов. (Под ред. Е.Г. Дудникова). - М.: Химия, 1987.

4. Шински Ф. Системы автоматического регулирования химико-технологических процессов. - М.: Химия, 1974.

5. Шински Ф. Управление процессами по критерию экономии энергии. - М.: Мир, 1981.

6. Стенцель Й.І., Поркуян О.В. Автоматизація технологічних процесів хімічних виробництв. Підручник. – Луганськ.: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту, 2010. – 302 с.

7. Ладанюк А.П., Трегуб В.Г., Ельперін І.В. Автоматизація технологічних процесів і виробництв харчової промисловості. – Київ.: Аграрна освіта, 2001. – 224 с.

8. Проць Я.І., Савків В.Б., Шкодзінський О.К., Ляшук О.Л. Автоматизація виробничих процесів. Навчальний посібник для технічних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Тернопіль.: ТНТУ ім. І.Пулюя, 2011. - 344с.

9. Автоматизація виробничих процесів: Підручник. / І.В Ельперін, О.М. Пупена, В.М. Сідлецький, С.М. Швед. — К.: Видавництво Ліра-К, 2015 — 300 с. — 340 с.

10. Балакирев В.С. и др. Оптимальное управление процессами химической технологии. Экстремальные задачи АСУ. - М.: Химия, 1978.

11. Бояринов А.Н., Кафаров В.В. Методы оптимизации в химической технологии. - М.: Химия, 1971.

12. Полоцкий Л.М., Лапшенков Г.И. Автоматизация химических производств. - М.: Высшая школа, 1982.

13. Ястребенецкий М.А., Солянин В.Л. Определение надежности аппаратуры промышленной автоматики в условиях эксплуатации. - М.: Энергия, 1968.

14. Клюев А.С. и др. Проектирование систем автоматизации технологических процессов. Справочное пособие. - М.: Энергия, 1980.

15. Засоби автоматизації технологічних процесів. Каталог продукції ВО "Мікрол". - Івано-Франківськ, 2015 р.

16. Промышленные приборы и средства автоматизации. Справочник. / Под ред. В. В. Черенкова. - Л.: Машиностроение, 1987.

17. Чистяков В.С. Краткий справочник по техническим измерениям. - М.: Энергоиздат, 1990.

18. ДСТУ Б А.2.4-16:2008 Система проектної документації для будівництва. Автоматизація технологічних процесів. Зображення умовні приладів і засобів автоматизації в схемах. – Київ.: Мінрегіонбуд України, 2009.

19. ДСТУ Б А.2.4-1:2009. СПДС. Умовні позначення трубопроводів та їх елементів. – Київ.: Мінрегіонбуд України, 2009.

20. ГОСТ 2.780 - 68. ЕСКД. Элементы гидравлических и пневматических сетей. - М.: Стандартиздат, 1968.

21. ГОСТ 2.789 - 74. ЕСКД. Аппараты теплообменные. - М.: Стандартиздат, 1974.

22. ГОСТ 2.782 - 68. ЕСКД. Насосы и двигатели гидравлические и пневматические. - М.: Стандартиздат, 1968.

23. ГОСТ 2.793 - 79. ЕСКД. Элементы и устройства машин и аппаратов химических производств. - М.: Стандартиздат, 1979.

24. ГОСТ 2.792 - 74. ЕСКД. Аппараты сушильные. - М.: Стандартиздат, 1974.

25. ГОСТ 2.791 - 74. ЕСКД. Отстойники и фильтры. - М.: Стандартиздат, 1974.

26. ГОСТ 2.790 - 74. ЕСКД. Аппараты колонные. - М.: Стандартиздат, 1974.

27. ГОСТ 2.788 - 74. ЕСКД. Аппараты выпарные. - М.: Стандартиздат, 1974.

28. ГОСТ 3464-63. ЕСКД. Условные обозначения трубопроводов для жидкостей и газов, применяемые на схемах и чертежах. .- М.: Изд-во стандартов, 1963.

29. ГОСТ 2.106-96. Единая система конструкторской документации. Текстовые документы. - М.: Стандартиздат, 1996.

30. ДСТУ Б А.2.4-1-95. Умовні позначення трубопроводів. - К.: Держстандарт України, 1995.

Додаток 1 (Зразок)

Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"

Кафедра АТХП

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту з дисципліни

"Автоматизація технологічних процесів та виробництв"

на тему:

_______________________________________________________________

____________________________________________________________________

____________________________________________________________________

 

Виконав ст. гр. АВ -4

___________________________

 

Керівник ___________________

 

 

Львів   20

Додаток 2

Кафедра АТХП

Завдання на курсовий проект

з дисципліни "Автоматизація технологічних процесів та виробництв"

 

1. П.І.П студента                                                                                                      

 

2. Тема курсового проекту                                                                                                                                                                                                           

3. Вихідні дані до курсового проекту                                                                                                                                                                                           

 

4 . Зміст пояснювальної записки (перелік питань, що підлягають розробленню)

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

 

5. Перелік графічних матеріалів                                                                                                                                                                                                  

 

6. Дата видачі " ______ " _________________ 20        p.

 

7. Керівник проекту:                                                               

 

8. Завдання прийняв до виконання " ______ " _________________ 20        p.

 

9. Термін захисту курсового проекту " ______ " _________________ 20        p.

 

Студент __________________________________________

(підпис)

 

Керівник __________________________________________

(підпис)