про підсумки стажування в Судацькому

З А Т В Е Р Д Ж У Ю

Начальник Судацького МВ

ГУМВС України в АР Крим

Майор  міліції

___________ В.В. Кузнєцов

«___»___________ 2011 року

                             

 

 

Звіт

про підсумки стажування в Судацькому

МВ ГУМВС України в АР Крим

Студента Запорізького Юридичного Інституту Дніпропетровського Державного університету внутрішніх справ факультету підготовки фахівців з числа цивільних осіб 2 курсу навчальної групи № 4-944

Сметаніна Кирила Андрійовича

 

 

 

Я, студент 2 курсу групи №4-944 ЗЮІДДУВС Сметанін К.А., проходив навчальну практику в Судацькому МВ ГУМВС України в АР Крим в період з 10 січня 2011 року по 20 лютого 2011 року.

З першого дня проходження стажування  за мною було закріплено безпосереднього керівника практики – начальника карного розшуку Судацького МВ ГУМВС України в АР Крим майора міліції – Перевурзу  Олексія Валерійовича, який представив мене особовому складу підрозділу. Він провів інструктаж щодо виконання мною службових обов'язків, ознайомив з оперативною обстановкою, завданнями та функціями карного розшуку, його структурою, внутрішнім розпорядком тощо. Того ж дня я познайомилась із співробітниками. Колектив виявився дружнім та доброзичливим. Відразу відчувались добре налагоджена робота та взаємна допомога.  

В перші дні стажування мною був складений календарний план проходження практики, де були відображені основні цілі та завдання відповідно до матеріалів проходження практики, та заведений щоденник, в якому згідно хронології я відображував характер і сутність виконуваної роботи.

 Відповідно до складеного мною плану проходження практики, відразу після ознайомлення з колективом, я приступив до вивчення та ознайомлення з нормативною базою. Відповідно до положення МВС України “Про органи карного розшуку в системі Міністерства внутрішніх справ України.” Правову основу діяльності органів карного розшуку складають Конституція України, Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, Закон України про міліцію, інші закони України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України, постанови та інші рішення Верховного Суду України, Конституційного Суду України, вказівки Генерального прокурора України з питань карного розшуку, нормативно-правові акти Міністерства внутрішніх справ України, міжнародні договори, згода на обов’язковість яких дана Верховною Радою України, а також цей наказ. Важливу роль мають накази МВС України від 08.09.2005 № 760 "Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів карного розшуку з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України у виявленні, документуванні та розслідуванні злочинів у сфері економіки" та від 07.09.2005 № 777 "Про затвердження Інструкції з організації взаємодії органів карного розшуку з оперативними підрозділами органів внутрішніх справ України на стадіях документування злочинних дій, реалізації оперативних матеріалів, розслідування кримінальної справи та її розгляду в суді ”, в яких закріплено повноваження та обов’язки оперуповноваженого, лише йому притаманними повноваженнями в кримінальному судочинстві.

При виконанні своїх службових обов'язків він зобов’язаний :

- дотримуватись вимог Конституції та законів України при розслідуванні кримінальних справ, перевірці заяв та повідомлень про злочини;

- забезпечувати повне, усебічне та об’єктивне розслідування кримінальних справ у межах установлених законом строків, реалізацію в повному обсязі прав і законних інтересів усіх учасників кримінального судочинства;

 - не розголошувати відомості, що становлять державну чи іншу охоронювану законом таємницю, відомості про особисте життя громадян та інші відомості, здобуті при розслідуванні справ;

 - не допускати вчинків та будь-яких дій, що ганьблять звання оперуповноваженого і можуть викликати сумнів у його об’єктивності та неупередженості;

 

Рішення суду, письмові вказівки прокурора і начальника карного розшуку, надані в межах їх компетенції і в установленій законом формі, є обов’язковими для виконання оперуповноваженого. При незгоді з рішенням керівника карного розшуку в передбачених законом випадках оперуповноважений  подає справу зі своїми запереченнями прокурору, який здійснює нагляд за слідством, а при незгоді з рішенням прокурора надсилає справу зі своїми запереченнями вищому прокуророві.

 Оперуповноважений наділяється владними повноваженнями, необхідними для здійснення досудового слідства, і має право:

- вимагати від представників установ, організацій, підприємств (незалежно від форм їх власності і відомчої належності), посадових та фізичних осіб у встановленому законом порядку надавати йому необхідні документи, речі та інші предмети, що мають відношення до розгляду заяви чи повідомлення про злочин або розслідування кримінальних справ, які знаходяться в його провадженні;

 - у  встановленому законом порядку викликати для участі в проведенні слідчих дій як свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених та інших учасників кримінального судочинства всіх без винятку громадян, у тому числі посадових осіб, незалежно від їх службового стану і статусу;

- на підставі письмового запиту одержувати від підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, об’єднань і фізичних осіб відомості, необхідні для перевірки заяв і повідомлень про злочини та в кримінальних справах, які знаходяться в його провадженні;

 - давати органам карного розшуку доручення і вказівки щодо проведення розшукових дій, сприяння в провадженні окремих слідчих дій;

 - безперешкодно входити в установи, підприємства, організації (незалежно від форм їх власності), міністерства, інші органи виконавчої влади за посвідченням, що підтверджує займану посаду, відповідно до чинного законодавства мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для перевірки заяв і повідомлень про злочини чи розслідування кримінальних справ, що знаходяться в його провадженні;

- в межах та в порядку, визначених законодавчими актами України, збирати необхідні для розслідування кримінальних справ відомості про осіб без попередньої згоди на те останніх;

 - вносити обов’язкові для розгляду подання відповідним державним органам, громадським об’єднанням, організаціям, підприємствам, установам і посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, що сприяють учиненню злочинів;

 - інші встановлені права.

 

Письмові доручення оперуповноваженого органу дізнання про виконання оперативно-розшукових або слідчих дій є обов’язковими і підлягають виконанню у десятиденний строк.

Оперуповноважені користуються правом невідкладного прийому їх усіма службовими особами для розгляду питань, віднесених до їх компетенції і пов’язаних із розслідуванням кримінальних справ чи перевіркою заяв і повідомлень про вчинені злочини.

Порушення таємниці слідства тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством.

Оперуповноважений користується правовим захистом  встановленим законодавством.

В своїй діяльності, з метою забезпечення прав і свобод людини та втілення демократичних принципів, оперуповноважені  також керуються вимогами Закону Укра­­­їни "Про звернення громадян", Указом Президента України від 13 серпня 2002 року № 700 "Про додаткові заходи щодо забезпечення реалізації громадянами конституційного права на звернення", наказом МВС України від 10.10.2004 № 1177 "Про затвердження Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2004 за № 1361/9960.

Діяльність органів карного розшуку здійснюється відповідно до принципів поваги прав і свобод людини, законності, справедливості, гуманізму, презумпції невинуватості, рівності всіх громадян перед Законом незалежно від соціальної, національної і расової належності, майнового, службового чи іншого стану, віросповідання та політичних переконань.

 Доказом ефективної діяльності оперуповноважених щодо забезпечення прав і свобод людини є велике вміння налагоджувати контакт з людьми, спілкуватися з представниками різних верств населення, зберігати витримку в найскладніших  ситуаціях. Дисципліновані, принципові, ввічливі з громадянами та співробітниками, вони постійно проявляють людяність, готовність прийти на допомогу.

Під час проведення розшукових дій я звернув свою увагу на те, що      оперуповноважені постійно дотримуються принципів досудового слідства закріплених КПК України. Так, наприклад обшук, виїмка чи огляд приміщення  громадян проводиться лише за наявності обґрунтованих підстав. При цьому обов'язково присутні поняті та  особи, стосовно яких проводяться відповідні слідчі дії, члени їх сімей або працівники житлово-експлуатаційних організацій, місцевої ради. Обов'язково складається протокол про проведення обшуку і виїмки та вручається його копія особі, в якої був проведений обшук або виїмка (ст. 189 КПК).

Форми й методи діяльності оперуповноважених у сфері забезпечення прав і свобод громадян залежать від конкретних умов, що наразі складаються у нашому суспільстві. Ці форми і методи будуть змінюватися й вдосконалюватися в процесі демократичного переходу, укріплення правової держави.

Дуже важливим для проведення слідчих дій і як наслідок розкриття злочинів є налагодження контактів з населенням, створення партнерських стосунків. Ця форма роботи повинна передбачати тактовну поведінку, ввічливість, уважність, культурне спілкування і разом з тим категоричність, професіоналізм, зацікавленість у долях людей та забезпечення їх особистої безпеки. Треба роз'яснювати людині, що вона своєю інформацією має допомогти іншій, міліції, всьому суспільству, можливо – застерегти себе від злочину у майбутньому.

Під час опитування не дозволяється застосовувати погрози, фізичний вплив, не можна примушувати до показань проти самого себе або близьких родичів (людина має право відмовитись від цього за статтею 63 чинної Конституції), забороняється допускати дії, які принижують гідність особи. Серед злочинів у сфері службової діяльності найпоширенішим залишається перевищення влади та службових повноважень, результатом якого є насильство, спричинення тілесних ушкоджень потерпілим та порушення інших прав і свобод громадян. У першу чергу, це пов’язане з низькими моральними якостями працівників.

Особисте спілкування працівників міліції з громадянами задля пошуку та отримання інформації (останнім часом є поширеним явищем те, що міліція працює за умов браку інформації) передбачає підготовленість до складних перемов з особами різної статі, неповнолітніми та молоддю, підозрюваними, постраждалими від скоєного злочину, взагалі з будь з ким, хто володіє даними про злочин або злочинця. На цьому шляху слід, перш за все, позитивним чином налаштувати свого співрозмовника, враховуючи, що отримана інформація може мати конфіденційний характер.

Правоохоронцю інколи потрібно одержати інформацію про приватне життя окремої особи, наприклад підозрюваної у вчиненні злочину. Це вимагає від нього вміння застосувати різноманітні засоби спілкування та індивідуального підходу до людей. Саме тут повинні використовуватися комунікативні навички та здібності. І вже цілком зрозуміло, що той, хто має високий рівень комунікативної культури, буде в змозі вирішити завдання щодо отримання конфіденційної, цінної, особливої інформації.

Застосовані у комплексі і коректно, різноманітні засоби взаємодії з населенням сприяють зниженню злочинності, ефективному розкриттю вже скоєних злочинів і відновленню законності.

Під час проходження практики я ознайомився з порядком проведення розшукових дій, передбачених КПК України (огляду місця події, предметів, документів, місцевості, приміщень, виїмці, обшуку, відтворенні обстановки і обставин події, допиту потерпілих та свідків, пред’явлення предметів та осіб для впізнання тощо), в більшості яких я безпосередньо брав участь або спостерігав за порядком та методикою їх проведення.

Неодноразово виїжджав на місце пригоди в складі оперативної групи. Тоді ж спостерігав за оглядом місця події, у ході якого вилучалися носії доказової інформації, які пізніше направлялись на експертне дослідження для перевірки. Під час проведення огляду місця події оперуповноважений інформував оперативних працівників, інших членів чергової частини ОВС про виявлення обставин, що мають значення для розшуку й затримання злочинців. Давав доручення стосовно вжиття невідкладних оперативно-розшукових заходів для розкриття злочину. 

 З метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, які мають значення для справи, слідчий проводив огляд місцевості, приміщення, предметів та документів.

 Виїжджаючи на місце пригоди я неодноразово залучав  понятих до участі у проведенні процесуальних дій.

 Про результати огляду слідчі завжди складали протоколи, в яких зазначали: місце і дата його складання; свою посаду і прізвище; прізвища осіб, які брали участь у проведенні огляду, адреси цих осіб; зміст проведення огляду , час його початку і закінчення; всі істотні для справи обставини, виявлені при виконанні даної слідчої дії. Протокол підписувався слідчим та понятими. До протоколу додавались схема і фото таблиця, яка робилась слідчим на основі фотознімків, зроблених на місці вчинення злочину.    

Обшук проводиться в тих випадках, коли є достатні підстави вважати, що знаряддя злочину, речі й цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, які мають значення для встановлення істини в справі чи забезпечення цивільного позову, знаходяться в певному приміщенні або місці чи в якої-небудь особи. Обшук проводиться за вмотивованою постановою слідчого з санкції прокурора чи його заступника, за винятком житла чи іншого володіння особи. У невідкладних випадках обшук, за винятком житла чи іншого володіння особи, може бути проведений без санкції прокурора, але з наступним повідомленням прокурора в добовий строк проведений обшук та його результати. Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за вмотивованою постановою судді. Постанова судді про проведення обшуку оскарженню не підлягає. На постанову судді про відмову в проведенні обшуку протягом трьох діб з дня її винесення прокурором може бути подана апеляція до апеляційного суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді. При цьому в протоколі зазначаються причини, що обумовили проведення обшуку без постанови судді. Протягом доби з моменту проведення цієї дії слідчий направляє копію протоколу обшуку прокуророві.

Виїмка проводиться у випадках, коли є точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи чи в певному місці. Виїмка проводиться за вмотивованою постановою слідчого.  Виїмка документів, що становлять державну та/або банківську таємницю, проводиться тільки за вмотивованою постановою судді і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи. Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи проводиться лише за вмотивованою постановою судді.

Обшук і виїмка провадяться в присутності двох понятих і особи, яка займає дане приміщення, а при відсутності її — представника житлово-експлуатаційної організації або місцевої Ради народних депутатів. Обшук і виїмка в приміщеннях, що їх займають підприємства, установи і організації, провадяться в присутності їх представників. Під час обшуку по можливості повинна бути забезпечена присутність обшукуваного або повнолітнього члена його родини, а при необхідності — також і потерпілого. Обшукуваним, понятим і відповідним представникам повинно бути роз'яснено їх право бути присутніми при всіх діях слідчого і робити заяви з приводу цих дій; ці заяви підлягають занесенню до протоколу.

Про проведення обшуку або виїмки оперуповноваженим складає протокол у двох примірниках з додержанням правил статті 85 КПК. В протоколі зазначаються: підстави для обшуку або виїмки; приміщення чи інше місце, в якому було проведено обшук або виїмку; особа, у якої проведено обшук або виїмку; дії слідчого і результати обшуку або виїмки. Щодо кожного предмета, який підлягає вилученню, повинно бути зазначено, в якому саме місці і при яких обставинах він був виявлений. В протокол обшуку або виїмки заносяться всі заяви і зауваження присутніх під час обшуку або виїмки осіб, зроблені з приводу тих чи інших дій слідчого. Обидва примірники протоколу, а також опис вилучених предметів підписують слідчий, особа, у якої проводився обшук або виїмка, та запрошені особи, що були присутні.

З метою перевірки і уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого або даних, одержаних при провадженні огляду та інших слідчих дій, слідчий може виїхати на місце і в присутності понятих, а в необхідних випадках з участю спеціаліста, свідка, потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку і умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися в дійсності. Виконання цих дій допускається при умові, коли вони не принижують гідності осіб, що беруть у них участь, і не є небезпечними для їх здоров'я. В необхідних випадках слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення, а також проводить фотографування. Про проведення всіх зазначених дій складається протокол, який підписують особи, що брали в них участь, поняті та слідчий.

Всі документи і предмети, які вилучались оперуповноваженим, пред'являлись понятим та іншим присутнім особам і перелічувались в протоколі обшуку або виїмки чи в доданому до нього опису з зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак.

Вилучені предмети і документи на місці обшуку або виїмки я упаковував і опечатував (печатка для пакетів). Упакування проводиться з метою збереження та не пошкодження їх доказових властивостей.

Порядок пред'явлення особи для впізнання закріплений в ст. 174 КПК. При необхідності пред'явлення якої-небудь особи для впізнання свідкові, потерпілому, обвинуваченому або підозрюваному оперуповноважений спочатку допитує їх про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, при яких той, хто впізнає, бачив цю особу, про що складає протокол допиту.  Коли той, хто впізнає,  є свідком чи потерпілим, він попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок, крім того, і за відмову від дачі показань. Особа, що підлягає впізнанню, пред'являється тому, хто впізнає.  Про результати впізнання обов'язково повідомляється особа, яка пред'являлася для впізнання.  При необхідності впізнання може проводитися по фотознімках, відповідно до умов, викладених у цій статті.  Пред'явлення особи для впізнання проводиться в присутності не менше двох понятих.

Порядок пред'явлення предмета для впізнання закріплений в ст. 175 КПК.  При необхідності пред'явити для впізнання який-небудь предмет    оперуповноважений спочатку допитує того, хто впізнає,  про ознаки цього предмета і обставини, при яких він цей предмет бачив, про що складається протокол допиту.  Коли той, хто впізнає, є свідком чи потерпілим, він попереджається про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок, крім того, і за відмову від дачі показань.  Предмет, що підлягає впізнанню, пред'являється в числі інших однорідних предметів. Тому, хто впізнає, пропонується вказати предмет, який він має впізнати, і пояснити, за якими ознаками він його впізнав.  Пред'явлення предметів для впізнання проводиться в присутності двох понятих.  Пред'явлені предмети по можливості фотографуються.

Приймав участь у затримані осіб які кустарним способом виготовляли наркотичну речовину типа « Первентин» з ціллю продажу. 

01.02.2011 ріка був присутнім при слідчим експерименті по поводу вбивства Аблаева Е. Підозрюваний Сейдалиев С.С. розповідав як він вбивав Аблаева Е.     

Протягом періоду проходження практики я ознайомився з більшістю кримінальних справ, які перебували в стані провадження на той час. Оперуповноважений   завжди в першу чергу складає план розслідування злочину. Порушуючи кримінальну справу оперуповноважений керуючись ст.94, ст.98, ст.113 КПК України, виносить постанову про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження. Цей процесуальний документ є підсумком аналізу всіх фактів, які вказують на злочинність діяння. Копія даної постанови направляється  прокурору. Далі в справі йде опис документів в справі; рапорт оперативного чергового, який прийняв повідомлення або заяву про вчинення злочину; протокол огляду місця події із схемою та фото таблицею; постанови про проведення експертиз; протоколи оголошення підозрюваному про призначення експертизи; протоколи про оголошення підозрюваному матеріалів експертиз; результати експертиз; інші доказові документи залежно від характеру справ; заява-клопотання потерпілого; протоколи допиту свідків, потерпілих; протоколи очних ставок; постанова про обрання запобіжного заходу(наприклад, підписка про невиїзд); протокол роз`яснення права на захист; протокол допиту підозрюваного; постанова про притягнення як обвинуваченого. Можливий більш детальний перелік процесуальних документів, залежно від складності справи.

Маючи справу в провадженні, я неодноразово особисто відносив повістки учасникам кримінального процесу, а саме свідкам. Повістка вручається  особисто під розписку , а в разі тимчасової відсутності особи — кому-небудь з дорослих членів його сім'ї. Свідок може бути викликаний також телеграмою або телефонограмою. В повістці зазначається, хто викликається, куди і до кого, день і час явки, наслідки неявки, передбачені статтями 70 і 71 КПК. Неповнолітній свідок викликається через законних представників.

Також мною був отриманий певний досвід технічної роботи з оформлення матеріалів дослідчої перевірки і кримінальної справи. Декілька разів проводив підшивку кримінальних справ і здійснював нумерацію аркушів в кримінальній справі та складав опис документів.

 Аналізуючи проходження практики я встановив деякі суперечності між теоретичними та практичними питаннями при застосуванні норм матеріального й процесуального права, складанні  процесуальних документів. Низьке матеріальне забезпечення, наслідком має несвоєчасність проведення експертиз, проведення відтворень обстановки та обставин події. І взагалі притуплюється стимул до активної праці.

 

ВИСНОВОК

 

Підводячи підсумки проходження практики можна зробити висновок, що програма практики виконана в повному обсязі. Я опрацював основні нормативні акти, які регламентують організацію роботи оперуповноваженого, вивчив функціональні права та обов'язки, зробив аналіз нормативного забезпечення та практичних аспектів взаємовідносин відділу   карного розшуку з іншими підрозділами та службами внутрішніх справ, ознайомився з організацією особистого прийому громадян, з порядком притягнення осіб до кримінальної відповідальності.

Під час проходження практики я оволодів навичками використання знань, одержаних під час навчання в Університеті, в практичній діяльності. Удосконалив роботу з нормативно-технічною документацією, здобув навички спілкування в колективі, з громадянами та посадовими особами підприємств, установ та організацій, виробив вміння робити висновки, узагальнення, приймати самостійні рішення та складати процесуальні документи.

Проходження практики в карному розшуку допомогло мені покращити та поглибити знання з конституційного, кримінального, кримінально-процесуального права України, з ділової української мови, та інших дисциплін. Також я отримав знання, безпосередньо пов'язані з діяльністю оперативників, а саме методикою проведення розшукових дій.

Я закріпив навички застосовування методів і форм діяльності, що спрямовані на забезпечення прав і свобод людини. Набув досвіду адаптування знань до умов несення служби, утвердження демократичних принципів в своїй діяльності розширення демократичного правового світогляду, засвоєння принципів і методів ефективної взаємодії з громадянським суспільством.

Під час проходження практики, істотних труднощів не виникало. Колектив відносився до мене з розумінням, на всі мої питання стосовно стажування я отримував відповіді. Мій наставник сприяв повному та всебічному   виконанню матеріалів практики.

 Недоліків навчальної практики я не вбачаю ніяких. Я повністю задоволений організацією практики, її проходженням та результатами.