Очищення виробничих стічних вод у біофільтрах.

 

Біофільтри застосовуються для очищення стічних вод різних виробництв. Застосування знаходять краплинні і високонавантажені біофільтри. Дослідження показали, що швидкості окислювання важкоокислюємих органічних речовин у біофільтрах можуть бути не тільки нижче, але в окремих випадках навіть вище, ніж в аеротенках. На краплинних біофільтрах з висотою шару завантаження 1,5м і природною аерацією успішно очищалися стічні води канифольно-екстракційного заводу, термічної переробки сланців, виробництв деметілфторату, натрий-бутадієнового каучуку, етилену, полівінілацетату й інших. Гарні результати очищення у високонавантажених біофільтрах отримані для стічних вод ЭЛОУ нафтопереробного заводу і виробництва бутадієн-стирольного каучуку. Область застосування біофільтрів значно розширилася останнім часом за рахунок розробки нових типів площинних завантажень, що володіють дуже високою пористістю. Біофільтри з площинним завантаженням застосовуються для очищення стічних вод коксогазових заводів, сульфат целюлозного заводу, консервного заводу, і інших. Розрахунок біофільтрів виробляється по окисній потужності завантаження. Окисна потужність для стічних вод різних виробництв коливається в широких межах (300-2000мгБСК/м³доба) і визначається по довідковим чи експериментальним даним.

Для очищення стічних вод пивоварних заводів застосовують заглибні біофільтри. Ці спорудження складаються з обертового вала з насадженими на ньому дисками і резервуара зі стічною водою, у яку диски занурюються на 1/3-1/2 свої діаметри. Диски виготовляються з різного матеріалу і розташовуються на відстані 10-20мм друг від друга. Число дисків може бути різним від 20 до 200, діаметр дисків 0,5-3,0м. Швидкість обертання в середньому 1 оборот у хвилину (мал.44).

 

6

5

4

3

2

1

    

 

Рис.44. Заглибні біофільтри.

1.Камера впуску стічних вод; 2.Лоток; 3.Біодиски; 4.Мулопровід; 5.Відстійник; 6.Камера випуску оброблених стічних вод.

 

Тривалість перебування стічних вод у резервуарі заглибного біофільтра залежить від необхідного ступеня очищення і коливається від 70хвилин до 3годин і більш. На дисках наростає біоплівка товщиною до 4мм. Поперемінно занурюючи у воду і виходячи з її, біоплівка витягає забруднення й окисляє її, одержуючи кисень безпосередньо з атмосфери. Надлишкова частина біоплівки попадає у воду і виноситься у вторинний відстійник. Оскільки вода в резервуарі знаходиться тривалий час, то в ній розвивається активний мул, частка участі якого в загальному ефекті очищення також повинна прийматися в увагу. Стічна вода в резервуарі аерується внаслідок обертання дисків.

Заглибні біофільтри часто влаштовують двох- і триступінчастими, що дозволяє активізувати діяльність біологічної плівки.

Розрахунок заглибних біофільтрів здійснюється по окисній потужності, віднесеної до 1м² площі поверхні дисків. Вона коливається по різним даним від 7 до 100м БСК на 1м² площі дисків. Використання заглибних біофільтрів доцільно в якості I ступіні з наступним глибоким очищенням в інших біоокислювачах.

Іншим подібним спорудженням для очищення невеликих витрат стічних вод є біобарабани (розробка Макиси). Каркас біобарабанів являє собою багатокутну призму, насаджану на вал і поміщену в піддон з водою, що очищається (мал.45). Обсяг барабана заповнений волокнистою насадкою у виді йоржів, що є носіями біоплівки. Установка з біобарабанами включає кілька ступіней. Такі установки застосовують для очищення стічних вод харчової промисловості.

 

4

3

2

1

1

 Рис.45. Біобарабан.

 

1.Біобарабан з волокнистою насадкою; 2.Піддон; 3.Трубопровід видалення осаду; 4.Перфоровані труби стиснутого повітря для регенерації насадки.

 

Для очищення висококонцентрованих стічних вод, що не містять зважених чи речовин утримуючих їх у незначних кількостях, можуть застосовуватися анаєробні біофільтри. Цей різновид біофільтрів представляють закриті резервуари з завантаженням, через яку вода профільтровується висхідним потоком, без доступу кисню. Анаєробні біофільтри за принципом роботи займають проміжне положення між звичайними біофільтрами і метантенками. Біоплівка в них закріплена на матеріалі завантаження, біологічні процеси супроводжуються метаноутворенням.

 

ЛІТЕРАТУРА.

 

 Канализация: Учебник \ С.В.Яковлев, Я.А.Карелин и др. - 5-е изд. Перераб. и доп. - М: Стройиздат, 1975. - 632с.

 СНиП 2.04.03 - 85. Канализация. Наружные сети и сооружения \ Госстрой СССР - М: ЦИТП Госстроя СССР, 1986, - 72 с.

 Яковлев С.В., Ласков Ю.М. Канализация. Учебник для техникумов. Изд. 6 - е, перераб и доп. М., Стройиздат. 1978.

 Канализация населенных мест и промышленных предприятий \ Н.И.Лихачёв и др. под общ ред В.Н.Самохина. - 2 - е изд., перераб и доп. - М.: Стройиздат. 1981. - 639 с. -(Справочник проектировщика).

 Лукиных А.А., Лукиных Н.А. Таблицы для гидравлического расчёта канализационных сетей и дюкеров по формуле акад. Павловского. Изд. 4 - е, дополн. М., Стройиздат, 1974. 156 с.

 Канализация. Учебник для техникумов. Л. Стройиздат. 1976. Зацепин В.Н., Шигорин Г.Г. и др.

 Справочник по очистке природных и сточных вод \ Л.Л. Пааль, Я.Я.Кару и др. - М.: Высшая шк., 1994. - 336 с.: ил.

 Инженерное оборудование зданий и сооружений: Энциклопедия \ Гл. ред. С.В.Яковлев. - М.: Стройиздат, 1994. 512 с.: ил.