Тема 4. правове регулювання банкрутства та правовий захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання

Лекція 4. правове регулювання банкрутства та правовий захист прав і законних інтересів суб’єктів господарювання

1. Поняття банкрутства та суб’єкти у відносинах банкрутства   

2. Організаційно-правові питання запобігання банкрутства.

3. Провадження у справах про банкрутство      

4. Черговість задоволення вимог кредиторів.

5. Ліквідаційна процедура      

6. Мирова угода    

1. Поняття банкрутства.

За Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом банкрутствоце визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою пла тоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Питання визнання суб’єкта підприємництва банкрутом розкриває глава 23 Господарського кодексу України. За ст. 209 ГКУ банкрутством вважається нездатність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів інакше як через застосування визначеної судом ліквіда ційної процедури.

Суб’єкти у відносинах банкрутства

До суб’єктів банкрутства за законодавством можуть бути віднесені як юридичні, так і фізичні особи. Суб’єкт банкрутства це боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов’язання встановлена господарським судом.

За Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом боржником визнається суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. Господарський кодекс України зазначає, що суб’єктом банкрутства може бути лише суб’єкт підприємницької діяльності. Не можуть бути визнані банкрутами казенні підприємства.

Суб’єктами банкрутства не можуть бути відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо).

 

3. Організаційно-правові питання запобігання банкрутства.

Відповідно до ст. 211 ГКУ і ст. 2 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом засновники (учасники) боржника юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов’язані вживати своєчасних заходів до запобігання банкрутству підприємства-боржника.

Власником майна боржника державного чи приватного підприємства, засновниками (учасниками) боржника юридичної особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова допомога в розмірі, достатньому для погашення зобов’язань боржника перед кредиторами, у тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) та відновлення платоспроможності боржника (досудова санація).

Надання фінансової допомога боржнику зобов’язує його взяти на себе відповідні зобов’язання перед особами, які надали таку допомогу в порядку, встановленому законом.

Досудова санація державних підприємств провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування. Обсяг коштів для проведення досудової санації державних підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно встановлюється законом про Державний бюджет України.

Умови проведення досудової санації державних підприємств за рахунок інших джерел фінансування погоджуються з органом, уповноваженим управляти майном боржника, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Досудова санація державних підприємств провадиться відповідно до законодавства.