Тема 1 . Цивілізація як суспільно-історичне явище. Теорії цивілізацій (4 год. )

Тема 1. Цивілізація як суспільно-історичне явище. Теорії цивілізацій (4 год.)

1. Концептуальні засади цивілізаційного підходу.

2. Поняття цивілізації та її ознаки. Види цивілізацій.

3. Структура цивілізації.

4. Розгортання цивілізацій в часі та просторі.

 

Рекомендована література

1. Амелина Е.М. Понятие “цивилизация” вчера и сегодня / Е.М. Амелина. ‒ Режим доступу до статті: http://ecsocman.hse.ru/data/419/925/1219/10-Amelina.pdf.

2. Афанасьев В.В. Циклы и общество / В.В. Афанасьев. ‒ М.: “Канон+” РООИ “Реабилитация”, 2009. ‒ 240 с.

3. Космина В.Г. Проблеми методології цивілізаційного аналізу історичного процесу / В.Г. Космина. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 310 с.

4. Кузык Б.Н. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее: В 2 т. / Б.Н. Кузык, Ю.В. Яковец. ‒ Т.1: Теория и история цивилизаций. ‒ М.: Институт экономических стратегий, 2006. ‒ 768 с.

5. Лукин В.М. Очерк теории цивилизации: Учебн. пособие / В.М. Лукин. ‒ СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. ‒ 184 с.

6. Моисеева Л.А. История цивилизаций: Курс лекций / Л.А. Моисеева. ‒ Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. ‒ 415 с.

7. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: соціокультурний розвиток людства: Навч. посібник / Ю.В. Павленко. ‒ К.: Либідь, 1999. ‒ 360 с.

8. Февр Л. Цивилизация: эволюция слова и группы идей // Бои за историю / Л. Февр. ‒ М.: Наука, 1991. ‒ С. 239‒281.

9. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? / С. Хантингтон. – Режим доступу: http://ecocrisis.wordpress.com/miscellanea/clash-civilization/

 

 

Концептуальні засади цивілізаційного підходу.

В сучасному розумінні, історія суспільства – це розвиток людської цивілізації, що проходила певні етапи і закономірні стадії соціального поступу. Поняття «цивілізація» формувалося історично і в різні часи у нього вкладали різний зміст. Тривалий і складний процес вивчення цивілізацій можна поділити на три етапи:

· V ст. до н.е. – XV ст. н.е. – час, коли було закладено підвалини історії як науки, сформувалися погляди на світову історію та історію окремих країн. Цей етап був започаткований в античній Греції творами Геродота (481–425 рр. до н.е.), Фукідіда (460–395 рр. до н.е.), Полібія (205–125 рр. до н.е.). В працях Платона, Арістотеля висловлювалися ідеї єдності світової історії, циклічності історичного процесу, закономірності зміни форм державного устрою. Для середньовічного суспільства характерним був релігійний погляд на історичний процес, розуміння його як утвердження Царства Божого на Землі.

· XVI – XIX ст. – виникло саме поняття «цивілізація». Великі географічні відкриття та досягнення в галузі археології надзвичайно збагатили знання людей про всесвітню історію, історію окремих народів і цивілізацій. Термін «цивілізація» вперше використав французький економіст та філософ маркіз Віктор де Мірабо у трактаті «Друг людей або Трактат про населення» (1756). Він розглядав цивілізацію як певний ідеальний суспільний устрій, ознаками якого є просвітництво, справедливість, баланс економічних і політичних інтересів.

Для позначення певного ступеня розвитку людського суспільства термін «цивілізація» одним з перших використав шотландський філософ та історик Адам Фергюсон. Він першим висловив ідею про три стадії розвитку людства – дикості, варварства і цивілізації.

· ХХ ст. – відбувся прорив у вивченні цивілізацій. Сформувалися сучасні цивілізаційні школи. На перший план вийшла проблема взаємодії локальних цивілізацій. Водночас завершується процес формування глобальної цивілізації. Цивілізаційний підхід став одним з найважливіших елементів постіндустріальної парадигми, яка у ХХІ ст. стає домінуючою.

Головні цивілізаційні концепції

Структура цивілізації

Цивілізація – складний, багаторівневий соціальний організм. Її структуру умовно можна представити у вигляді «піраміди» цивілізації, яка складається з кількох рівнів.

 

Вершину цієї піраміди займає духовна сфера, яка формує і передає з покоління в покоління систему цивілізаційних цінностей – те що відрізняє одну цивілізацію від іншої. До складу духовної сфери входять наступні елементи:

· наука – рівень пізнання закономірностей природи і суспільства, вміння їх використовувати для розвитку технологічного, економічного та екологічного способів виробництва;

· культура – естетичне сприйняття природи і суспільства, їх гармонія в динаміці;

· освіта – способи передачі накопичених знань і компетентностей, досвіду, наукової та культурної спадщини, що дозволяє наступному поколінню сприйняти соціальний генотип, адаптуватися до оточуючого світу;

· етика – система правил поведінки людини в суспільстві, дотримання норм співжиття;

· релігія – уявлення людини про світ, система цілей і мотивацій діяльності.

 

Наступним рівнем є соціально-політичний устрій, який характеризує форми і способи об’єднання і диференціації людей в рамках великих соціальних груп (соціальна стратифікація), за етнічною і національною приналежністю, згідно форм політичної діяльності, державно-правового устрою. Цей рівень регулярно змінюється в результаті війн та революцій.

 

Основні компоненти економічного способу виробництва: форми власності, способи розподілу виробленої продукції, динаміка структури виробництва, форми і методи управління економічною діяльністю.

 

Технологічний спосіб виробництва включає: засоби праці, джерела енергії, технології, форми організації виробництва.

 

Фундаментом «піраміди» цивілізації є населення: його чисельність, темпи динаміки (народжуваність, смертність, природний приріст), склад сімей, міграції, потреби та рівень їх задоволення (рівень та якість життя).

 

В основі «піраміди» цивілізації лежить ще один рівень, який визначає зовнішні умови функціонування цивілізацій – природа і екологія: масштаби території цивілізації, кліматичні умови, щільність населення, забезпечення природними ресурсами.

 

Таким чином, кожен рівень цивілізації виконує свої функції і має свою структуру. Водночас вони постійно взаємодіють, збалансовано трансформуються.

Тема 1. Цивілізація як суспільно-історичне явище. Теорії цивілізацій (4 год.)

1. Концептуальні засади цивілізаційного підходу.

2. Поняття цивілізації та її ознаки. Види цивілізацій.

3. Структура цивілізації.

4. Розгортання цивілізацій в часі та просторі.

 

Рекомендована література

1. Амелина Е.М. Понятие “цивилизация” вчера и сегодня / Е.М. Амелина. ‒ Режим доступу до статті: http://ecsocman.hse.ru/data/419/925/1219/10-Amelina.pdf.

2. Афанасьев В.В. Циклы и общество / В.В. Афанасьев. ‒ М.: “Канон+” РООИ “Реабилитация”, 2009. ‒ 240 с.

3. Космина В.Г. Проблеми методології цивілізаційного аналізу історичного процесу / В.Г. Космина. – Запоріжжя: Запорізький національний університет, 2011. – 310 с.

4. Кузык Б.Н. Цивилизации: теория, история, диалог, будущее: В 2 т. / Б.Н. Кузык, Ю.В. Яковец. ‒ Т.1: Теория и история цивилизаций. ‒ М.: Институт экономических стратегий, 2006. ‒ 768 с.

5. Лукин В.М. Очерк теории цивилизации: Учебн. пособие / В.М. Лукин. ‒ СПб.: Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2006. ‒ 184 с.

6. Моисеева Л.А. История цивилизаций: Курс лекций / Л.А. Моисеева. ‒ Ростов-на-Дону: Феникс, 2000. ‒ 415 с.

7. Павленко Ю.В. Історія світової цивілізації: соціокультурний розвиток людства: Навч. посібник / Ю.В. Павленко. ‒ К.: Либідь, 1999. ‒ 360 с.

8. Февр Л. Цивилизация: эволюция слова и группы идей // Бои за историю / Л. Февр. ‒ М.: Наука, 1991. ‒ С. 239‒281.

9. Хантингтон С. Столкновение цивилизаций? / С. Хантингтон. – Режим доступу: http://ecocrisis.wordpress.com/miscellanea/clash-civilization/