Система обліку і внутрішній контроль

 

 Керівництво підприємства несе відповідальність за постійне функціонування системи бухгалтерського обліку, що забезпечує різноманітні види внутрішнього контролю в обсязі, який відповідає характеру діяльності підприємства. Аудитору потрібно бути упевненим в тому, що в бухгалтерському обліку адекватно відображені всі без виключення істотні операції, і що вся інформація, відображена в обліку, використана під час підготовки фінансової звітності. Існування системи внутрішнього контролю на підприємстві сприяє посиленню такої гарантії.

 Аудитору необхідно зрозуміти систему обліку і пов'язану з нею систему внутрішнього контролю, на які він повинен покладатися при визначенні змісту, терміну і об'єму проведення аудиту.

Коли аудитор упевниться в тому, що можна покластися на деякі процедури системи внутрішнього контролю, він може внести відповідні уточнення у програму аудиту і провести процедури аудиту з меншим об'ємом. Такий підхід сприяє зменшенню змісту і терміну проведення процедур аудиторської перевірки.

 

Аудиторські висновки і підготовка аудиторського звіту

      

 Основою для аудиторського висновку по фінансовій звітності підприємства є результати аналітичних досліджень, а також оцінки висновків, зроблених на основі аудиторських свідоцтв, отриманих під час проведення аудиту. Такий аналіз і оцінка приводять до висновку відносно того, що:                    

а) фінансова звітність була підготовлена з використанням порядку ведення прийнятого і затвердженого керівництвом підприємства бухгалтерського обліку, який послідовно використовувався у практиці ведення обліку підприємства;

б) фінансова звітність підготовлена на основі інструкцій, регулюючих порядок підготовки і представлення звітності;

в) представлена фінансова звітність загалом відповідає розумінню специфіки фінансово-господарської діяльності підприємства;

г) існує адекватне відображення всіх істотних питань, щодо забезпечення правильного надання фінансової звітності.

У аудиторському звіті дається ясний і чіткий висновок про фінансову звітність.          

У своїх висновках аудитор висловлює всі істотні аспекти розглянутих ним питань.

Якщо аудитор переглядає раніше представлений клієнту власний висновок і складає допрацьований висновок, а також представляє висновок протилежного характеру або відмовляється від висновку, йому необхідно чітко указати всі причини, які схилили його на такий крок.

 

Обмеження у висловленні аудиторської думки

 

 Аудитор не має права складати офіційний висновок про якість аудиторського висновку і по проведеній аудиторській перевірці іншими аудиторами, таке право має виключно Аудиторська палата України.

Аудитор не має права висловлювати думку в аудиторському ув'язненні, або в додатковій підсумковій документації відносно фактів і подій, суть яких визначається карним і адміністративним Кодексами. Відносно цього він не має відповідної кваліфікації і це не є задачею аудитора. Оцінка таких фактів і подій є прерогативою судових органів.

 

Масштаб аудиту

 

Термін «Масштаб аудиту» відноситься до термінів, пов'язаних з виконанням процедур аудиторської перевірки, необхідних за певних обставин для досягнення мети аудиту. Процедури, які необхідні для проведення аудиту, повинні визначатися тільки аудитором з урахуванням національних нормативів аудиту, вимог Законодавства України або відповідно до заздалегідь узгоджених умов проведення аудиторської перевірки і вимог до підготовки звітності.

 

Обгрунтувана гарантія

    

У відповідності з національними нормативами аудит передбачає забезпечення обгрунтованою але не абсолютної гарантії того, що звітність, яка офіційно обнародується загалом не містить у собі істотних спотворень. Обгрунтована гарантія - це процес збору свідоцтв, необхідних аудитору для підготовки висновку про те, що загалом немає істотних спотворень у звітності. Обгрунтована гарантія стосується всього процесу аудиту.

 Незважаючи на це, існують причини, які заважають аудитору виявити істотні неточності і спотворення, а саме: 

- використання тестів під час перевірки;

- обмежувальні чинники, властиві всім системам бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю (наприклад, можливість змови посадових осіб);

- той факт, що більшість аудиторських свідоцтв має більш переконливий ніж остаточно ствердний характер.

 Під час підготовки аудиторського висновку важливого значення набуває ставлення аудитора до наступних моментів:

а) збір необхідних свідчень про об'єкт аудиту з метою визначення характеру аудиту, терміну його проведення і масштабу аудиторських процедур;

б) підготовка висновків на основі зібраних свідчень.

 Деякі обмежувальні чинники також можуть вплинути на достовірність інформації, на основі якої буде підготовлений висновок з окремих аспектів звітності підприємства (наприклад, по операціях між родинними сторонами). У зв'язку з цим, у деяких національних нормативах аудиту передбачені відповідні процедури, які достатньою мірою забезпечують доказовість таких операцій, тобто приводиться приклад обставин, що посилюють ризик істотного спотворення звітності підприємства