Цілі та види об’єднання підприємств

Об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі кількох підприємств з метою координації їх виробничої діяльності, для вирішення спільних економічних на соціальних завдань. Об’єднання діють на основі установчого договору або статуту, який затверджується їх засновниками. Підприємства – учасники об’єднань зберігають статус юридичної особи.

Є такі організаційно-правові форми об’єднань:

* асоціація – договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації та кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств – учасників.

* корпорація – договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорацією.

* консорціум – тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізація цільових програм тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми. У разі досягнення мети створення консорціум припиняє діяльність. Найчастіше утворюються консорціуми банків, які об’єднуються на основі тимчасової угоди для спільного проведення великих фінансових операцій по кредитуванню капіталоємних проектів. У промисловості консорціуми часто виникають в нових науко- і капіталоємних галузях.

* концерном визнається статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій на основі їх фінансової залежності одне від одного з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної фінансової та іншої діяльності. В практиці склалися два підходи до утворення концернів: 1) «договірний концерн» спирається на угоду про признання одного з підприємств об’єднання головним. Цілями «договірного концерну» (або «горизонтального концерну») є досягнення панівних позицій на ринку шляхом усунення конкуренції між його учасниками та проведення спільної цінової політики; 2) «фактичний концерн» базується на фактичному пануванні капіталу одного з членів об’єднання над іншими. Встановлення відносин панування одних підприємств (холдингів; материнських підприємств) над іншими (дочірніми підприємствами) відбувається шляхом участі в їх капіталі або управлінні. Суб’єкт господарювання, що володіє контрольним пакетом акцій іншого суб’єкта господарювання (дочірнього підприємства) визнається холдингом. Цілями «фактичного концерну» (або «вертикального концерну») є досягнення панівних позицій на ринку шляхом поділу послідовних стадій (етапів) виробництва і збуту продукції між учасниками.

 

Підприємство також може бути учасником промислово-фінансової групи або транснаціональної промислово-фінансової групи. Промислово-фінансова група є об’єднанням, яке створюється за рішенням Кабінету Міністрів України на певний строк з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України; включаючи програми згідно з міжнародними договорами України, а також з метою виробництва кінцевої продукції. Промислово-фінансова група не є юридичною особою і не підлягає державній реєстрації як суб’єкт підприємництва.