Оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав

Об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:

а) об'єкт нерухомості;

б) об'єкт рухомого майна, зокрема:предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна;

в) об'єкт комерційної власності, а саме: цінні папери (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу від неї, майнові та немайнові права;

г) сума страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, а також сума, що зберігається відповідно на пенсійному депозитному рахунку, накопичувальному пенсійному рахунку, індивідуальному пенсійному рахунку спадкодавця - учасника накопичувальної системи пенсійного забезпечення;

ґ) готівка або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банківських і небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.

Об'єкти спадщини оподатковуються:

 за нульовою ставкою: а) вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення; в) грошові заощадження, поміщені до 2 січня 1992 року в установи Ощадного банку СРСР та державного страхування СРСР;

За ставкою 5%, вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення;

За ставками, 15% та 17% для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем-нерезидентом від спадкодавця-резидента.

Тема 8: ПЛАТА ЗА ЗЕМЛЮ

Платники, об’єкт і база земельного податку.

Ставки земельного податку та особливості встановлення.

Пільги щодо сплати земельного податку.

Податковий період та порядок обчислення плати за землю, строк сплати плати за землю

Орендна плата.

Платники, об’єкт і база плати за землю.

Платниками податку є:

· власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

· землекористувачі.

Об'єктами оподаткування є:

· земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні;

· земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є:

· нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до встановленого порядку.

· площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

2.Ставки податку та о собливості встановлення

Ставки податку за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

ü для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;

ü для багаторічних насаджень - 0,03.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено, встановлюються з врахуванням коефіцієнтів.

Групи населених пунктів з чисельністю населення, тис. осіб	Ставки податку,  гривень за 1 кв. метр	Коефіцієнт, що застосовується у містах Києві, Сімферополі, Севастополі та містах обласного значення
до 3	0,24
від 3 до 10	0,48
від 10 до 20	0,77
від 20 до 50	1,2	1,2
від 50 до 100	1,44	1,4
від 100 до 250	1,68	1,6
від 250 до 500	1,92	2,0
від 500 до 1000	2,4	2,5
від 1000 і більше	3,36	3,0

§ У населених пунктах, віднесених Кабінетом Міністрів України до курортних, до зазначених ставок податку, застосовуються такі коефіцієнти:

§ на південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3;

§ на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;

§ на західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;

§ на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2;

§ у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;

 

§ на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.

 

Ставки податку за земельні ділянки (за винятком сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення) диференціюють та затверджують відповідні сільські, селищні, міські ради виходячи із зазначених  ставок податку, функціонального використання та місцезнаходження земельної ділянки, але не більше трикратного розміру цих ставок податку, з урахуванням вище вказаних коефіцієнтів.