Повноваження у часник ів виконавчого провадження

  Учасниками виконавчого провадження є:

· державні виконавці, визначені ЗУ «Про державну виконавчу службу»,

· сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної діяльності – суб'єкти господарювання. Прокурор бере участь у виконавчому провадженні на підставі виконавчого документа за його заявою. Обов’язкова незалежна оцінка має проводитися лише у разі складності процедури або наявності заперечень боржника або стягувача. Звіт про оцінку, який складається незалежним оцінювачем у разі проведення окремої процедури оцінки, буде чинним виключно протягом 6 місяців. Після цього за необхідності потрібно буде проводити нову процедуру оцінки.

· інші особи, що беруть участь у справі; особи, у яких знаходиться майно або грошові суми боржника;

· особи, які сприяють виконанню рішень: поняті, охоронці майна, експерти, перекладачі, представники органів внутрішніх справ тощо. Поняті мають право на компенсацію витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків понятих. Зазначені витрати ставляться до витрат по здійсненню виконавчих дій (ст. 16 Закону України «Про виконавче провадження»).

Стягувачем у виконавчому провадженні буде сторона, на користь якої провадиться стягнення. Як правило, стягувачем є позивач, але ним може стати і відповідач, якщо в позові позивачу відмовлено і з нього стягуються судові витрати на користь відповідача. Стягувачем може бути і третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, якщо її вимоги судом задоволені.

Боржник - це особа, яка зобов'язана виконати на користь стягувача дії, підтверджені рішенням суду. У виконавчому провадженні сторони можуть діяти особисто або через законних чи договірних представників.

У випадку вибуття однієї зі сторін державний виконавець зобов'язаний своєю постановою здійснити заміну цієї сторони її правонаступником, певним відповідно до закону. Сторони в стадії виконання рішення господарського суду мають процесуальні права й несуть процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь, зобов'язані сумлінно користуватися всіма наданими їм правами з метою забезпечення повного й своєчасного здійснення виконавчих дій.

У разі зміни найменування юридичної особи (а також зміни прізвища/імені/по батькові фізичної особи) державний виконавець за наявності підтверджуючих документів вправі змінити назву сторони власною постановою, яка підлягає затвердженню начальником відділу ДВС, внаслідок чого недобросовісний боржник не має можливості затягувати процедуру виконання.

Відводи й самовідводи у виконавчому провадженні. Відвід може бути заявлений державному виконавцеві, експертові, фахівцеві й перекладачеві. Відмова в задоволенні відводу державного виконавця може бути оскаржений у відповідний суд в 10-денний строк, а відводу експерта, фахівця, перекладача - у той же строк начальникові відповідного відділу Державної виконавчої служби, а випадку його відмови - у суд.

  Сторони й інш і учасники мають право знайомити з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, представляти додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у здійсненні виконавчих дій, давати усні й письмові пояснення в процесі виконавчих дій, висловлювати свої доводи, міркування із всіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, заперечувати проти клопотань, доводів і міркувань інших учасників, заявляти відводи у випадках, передбачених законом, оскаржити дії (бездіяльності) державного виконавця. 

Стягувач вправі подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про відновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення й повернення виконавчого документа.

Сторони мають право укласти мирову угоду, що затверджується судом, заперечувати приналежність майна і його оцінку, представляти письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця про розподіл коштів між стягувачами.

Інші учасники виконавчого провадження мають право подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження.

Сторони зобов'язані протягом трьох робочих днів письмово повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати у строк, установлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасно з'являтися за викликом державного виконавця;  письмово повідомляти державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Державний виконавець має право у процесі здійснення виконавчого провадження:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень,  2) здійснювати перевірку виконання юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;    3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;  4) безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;   5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;    6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;      7) за згодою власника використовувати приміщення, у тому числі комунальної власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника для перевезення майна;     8) звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення;      9) звертатися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, про роз'яснення змісту документа;  10) звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;      11) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;    12) залучати у встановленому порядку до провадження виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;      13) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;      14) застосовувати під час провадження виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомку;      15) у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення;      16) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;      17) з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження;      18) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;      19) у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;      20) здійснювати інші повноваження, передбачені законодавством.

Наказ господарського суду

Рішення господарського суду самі по собі не є виконавчими документами. За ст. 116 ГПК виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби. Накази видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом. Наказ видається на виконання не тільки рішення, а й ухвали чи постанови господарського суду. Наприклад, при винесенні ухвали про залишення позову без розгляду та повернення  судового збору з бюджету або постанови апеляційної інстанції щодо розподілу між сторонами судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.  Видавати накази мають право виключно місцеві господарські суди після вирішення ними спорів у першій інстанції. У разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду за результатами його перегляду в апеляційному або касаційному порядку апеляційна чи касаційна інстанція у резолютивній частині своєї постанови має зобов'язати господарський суд першої інстанції видати відповідний наказ, зокрема, про поворот виконання рішення, постанови. У разі повного або часткового задоволення первісного й зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо по кожному позову. Якщо ж судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів або якщо виконання має бути проведене в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Зміст наказу господарського суду як виконавчого документу:

· найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, дата видачі наказу та строк його дії;

· повна резолютивна частина рішення;

· найменування стягувача і боржника, їхні адреси, найменування й номери рахунків у банках.

  У разі видання наказу про стягнення грошових сум ці суми повинні бути вказані не тільки цифрами, але й прописом. Якщо рішенням господарського суду встановлюється відстрочка або розстрочка виконання, у наказі зазначається, з якого часу починається перебіг строку його дії. У наказі, який підлягає виконанню державним виконавцем або надсилається органу державної податкової служби, вказується також адреса боржника.