Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

Логістика

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До проведення практичних занять з курсу «Логістика»

для студентів галузі знань «менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.0030601 «Менеджмент»

Затверджено

на засіданні кафедри

маркетингу і логістики

Протокол № 8 від 25 лютого 2011 р.

Львів – 2011

Логістика: Методичні вказівки до проведення практичних занять з курсу «Логістика» для студентів галузі знань «менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.0030601 «Менеджмент» / Укл.: Є.В.Крикавський, О.С.Костюк, І.С.Рикованова – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011, – 37 с.

Укладачі:                 Крикавський Є.В., д-р.екон.наук., проф.

Костюк О.С., канд.екон.наук, доц.

                                 Рикованова І.С., асист.

Відповідальний за випуск: Гринів Н.Т., канд.екон.наук, доц.

Рецензенти:                       Антоненко О.М., канд.екон.наук, доц.

                                          Гринів Н.Т., канд.екон.наук, доц.

Завершенням аналізу спеціалізації виробництва та вибору стратегії постачання є комбіноване використанні ABC- та XYZ-аналізу. Отримані результати інтегрованого використання АВС та XYZ-аналізу дозволяють зробити такі висновки: сировини із стабільним та близьким до стабільного споживанням можуть виготовлятися сторонніми організаціями, оскільки постачальник може їх виробляти з меншими витратами, ніж кінцевий виробник; через відносно високу вартість напівфабрикатів груп А і В підходять для JIT-постачання, оскільки діють на пониження величини авансованого капіталу в постачанні, транспортуванні, складуванні. На основі наведеного висновку та з метою формування логістичних рішень скористаємося методами матричного подання інтегрованого АВС та XYZ-аналізу.

Матриця АВС-XYZ-аналізу

Отже, АХ, АY, АZ, BX, BY – це область JIT-постачання.

Обґрунтовуючи стратегічне рішення підприємства, наведемо графічну інтерпретацію розв’язання „задачі МОВ” (рис. 2).

На рис. 1.2 прямі а і б – це функції відповідно закупівель та власного виробництва. Відрізок в – це витрати на придбання обладнання для власного виробництва. Зона А – це зона закупівлі напівфабрикатів, оскільки обсяги закуповуваних напівфабрикатів та витрати на їх закупівлю є порівняно невеликими. Зона Б – це зона доцільності впровадження власного виробництва, тому що дані напівфабрикати потрібні підприємству у великій кількості і витрати на власне виробництво є меншими від витрат на стороннє постачання.

Рис. 1.2. Графічне розв’язання «задачі МОВ»

Завдання:

Використовуючи АВС- та XYZ-аналіз, визначити поділ запропонованої номенклатури складових частин на групи. Результати розрахунку представте в матричній формі АВС/XYZ-аналізу. Наведіть економічну інтерпретацію отриманих результатів.

р – номер індивідуального варіанту

Вибір постачальника

Традиційне вирішення проблеми вибору постачальника полягає у виборі джерела постачання, яким зазвичай може бути виробник або посередник, що функціонує в дистрибуційній мережі з обслуговування виробника (власній чи контрактній). Точніша процедура вибору джерела постачання вимагає використання методу багатокритеріальної оцінки. Такий метод багатокритеріальної оцінки постачальників може бути реалізований за кількома сценаріями. Загалом об’єктивізація узагальнюючої оцінки постачальника може здійснюватись двома шляхами або їх комбінацією:

- введенням вагових коефіцієнтів щодо оцінок за окремими критеріями;

- деталізацією окремих критеріїв частковими показниками оцінки.

Перший шлях вимагає прийняття як типових або ж обгрунтування системи критеріїв. Так, типова структура критеріїв повинна надати можливість комплексно оцінити кожне джерело щодо: ціни; якості; характерних параметрів доставки (терміну, надійності, гнучкості тощо); додаткових (сервісних) послуг.

Деталізація окремих типових критеріїв може передбачати встановлення таких показників оцінки:

- ціна: рівень ціни відносно конкурентів; умови оплати; гнучкість (еластичність ціни, умов оплати тощо);

- якість: рівень якості; міцність (довговічність); надійність;

- умови доставки: тривалість поставки; надійність поставки; обмеження щодо партії поставки;

- додаткові послуги: власне транспортування; утримання запасів.

Така деталізація дозволяє уникнути необхідності встановлення “ваги” кожного критерію, оскільки цю функцію виконують показники структурованого критерію, які включаються в загальну оцінку безпосередньо.

Вибір перспективного постачальника з огляду на динаміку товарних ринків є ключовим завданням, при цьому треба керуватися вимогами змін в стратегії постачання в напрямку “єдиного джерела” (“Single Sourcing”, “Global Sourcing”). Це означає, що придатність постачальника визначатиметься не тільки ціновими факторами, а і довгостроковістю постачання, перспективністю стосовно гарантії кількісного і якісного розвитку частин і вузлів, їх наступної (якщо необхідно) переробки (утилізації). Подібні вимоги існують і для постачальників сировини. Так, це стосується листової сталі, труб, ливарних заготовок тощо.

За цих умов для оцінки постачальників та їх наступного вибору придатним може бути не типовий, а обгрунтований багатокритерійний підхід. Його використання вимагає реалізації такого алгоритму:

- формування систем можливих суттєвих критеріїв (етап 1);

- формування безконфліктної системи критеріїв (етап 2);

- оцінка важливості (“ваги”) кожного критерію (етап 3);

- оцінка кожного постачальника за вибраними критеріями (етап 4);

- розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальника (етап 5). 

Зауважимо, що прийняття за основ лише типових критеріїв спрощує алгоритм вибору постачальника, охоплюючи лише етапи 3, 4 і 5.

Розглянемо алгоритм прийняття логістичного рішення щодо вибору перспективного постачальника.

1. Необхідно здійснити вибір одного із певного переліку можливих постачальників. З цією метою за допомогою якісного аналізу формуємо систему можливих критеріїв оцінки кожного постачальника, наприклад: К1 – ціна виробу; К2 – віддаль до кінцевого виробника; К_n – якість виробу; К9 – можливість постачання “точно – своєчасно”; К10 – можливість об'єднання інформаційних систем/

Очевидно, що формована система критеріїв оцінки з огляду на прийняту до реалізації логістичну стратегію постачання, повинна всебічно характеризувати ринок постачальників з концентрацією уваги на таких питаннях: які технологічні зміни спостерігаються в оточенні; хто є лідером на ринку; який постачальник має вагомі переваги над конкурентами; який постачальник пропонує найнижчі витрати; хто з постачальників контролює структуру витрат.

2. Для подальшого застосування цих критеріїв з метою формування безконфліктної системи незалежних критеріїв проведемо їх випробування на логічну свободу від протиріч та відносну незалежність. Попарне порівняння кожного критерію з іншими дозволяє виявити як залежні, коли один з критеріїв за змістом охоплює інший, так і конфліктуючі, коли один критерій протирічить іншому.

3. Оцінку важливості кожного критерію можна здійснити групою експертів, формуючи півматрицю, в клітинах якої стоять номери тих критеріїв, котрі є важливішими у попарному порівнянні з іншими. Отримана кількість переваг для кожного критерію нормалізується, що і визначає “вагу” кожного з них. Зауважимо, що попарне порівняння критеріїв є значною мірою суб'єктивною оцінкою, однак є менш суб’єктивною у порівнянні із методом прямої (безпосередньої) оцінки важливості, встановленої групою експертів (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Півматриця для визначення важливості окремих критеріїв

	К1	К2	…	Кn	…	К9	К10	Число переваг	Важливість, %	Ранжування за важливістю показника
К1
К2
…
Кn
…
К9
К10
S									100	´

Остання графа таблиці формує послідовність критеріїв, виходячи з їх важливості для загальної оцінки придатності постачальника.

4. Оцінку кожного постачальника за вибраними критеріями здійснимо експертним методом. Експертні оцінки даються за десятибальною шкалою так, що, наприклад, низька ціна оцінюється великою кількістю балів, а велика відстань до постачальника - малою кількістю балів. Експерти можуть оцінювати за трьома варіантами:

· однозначна (очікувана) оцінка;

· максимальна (оптимістична) К_{ma x} та мінімальна (песимістична) К_min оцінки та її очікуване К_оч значення, розраховане за формулою:

,                             (2.1)

· максимальна (оптимістична) К_max, найбільш вірогідна К_{n.b .} та мінімальна (песимістична) К_min оцінки та її очікуване значення, розраховане за формулою:

.                         (2.2)

Очікувані оцінки для чотирьох постачальників подаються у табл. (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Оціночна матриця для вибору постачальника

5. У тій самій таблиці за допомогою "ваги" кожного критерію здійснимо розрахунок інтегрального критерію.

Далі наводимо ряд придатності за узагальнюючим критерієм ().

ЗАВДАННЯ

Підприємство повинно вибрати постачальника:

3. Визначення оптимального обсягу постачання. Розрахунок оптимальної партії замовлення

Загальні логістичних витрат поділяються на складові:

- витрати фізичного переміщення;

- витрати запасів;

- витрати інформаційно-управлінських процесів.

Витрати фізичного переміщення охоплюють всі витрати, пов’язані із транспортуванням матеріалів і готових виробів в сфері постачання і дистрибуції між вузлами логістичної системи (виробничими і дистрибуційними об’єктами) за виключенням внутріоб’єктного переміщення (внутрізаводського транспортування і маніпуляційних переміщень на складі).

Витрати інформаційно-управлінських процесів охоплюють витрати інформаційних і фінансових потоків, включаючи підготовку планів, рішень, їх доведення до виконавців, контролювання виконання та підготовку і доведення регулюючих рішень.

Подамо схематичне представлення структури логістичних витрат, передусім найбільш складної їх частини – витрат запасів, наведено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Структуризація логістичних витрат

Завдання

Можливі цикли виконання замовлень 20, 45, 90, 120 днів. Вихідні дані наступні:

Визначити можливу кількість замовлень і річні витрати замовлень.

р – номер індивідуального варіанту

Завдання

Розрахувати оптимальну величину замовлення  впродовж року (1 рік = 52 тижні) і витрати утримання запасів.

р – номер індивідуального варіанту

Завдання

1. Розрахувати можливі витрати утримання запасів на складі залежно від рівня величини замовлення, якщо можливі цикли виконання замовлень 20, 45, 90, 120, 360, використовуючи такі дані.

Назва показника