Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

 

 

Логістика

 

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До проведення практичних занять з курсу «Логістика»

для студентів галузі знань «менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.0030601 «Менеджмент»

 

 

Затверджено

на засіданні кафедри

маркетингу і логістики

Протокол № 8 від 25 лютого 2011 р.

 

Львів – 2011


 

Логістика: Методичні вказівки до проведення практичних занять з курсу «Логістика» для студентів галузі знань «менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.0030601 «Менеджмент» / Укл.: Є.В.Крикавський, О.С.Костюк, І.С.Рикованова – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011, – 37 с.

 

Укладачі:                 Крикавський Є.В., д-р.екон.наук., проф.

Костюк О.С., канд.екон.наук, доц.

                                 Рикованова І.С., асист.

 

 

Відповідальний за випуск: Гринів Н.Т., канд.екон.наук, доц.

 

 

Рецензенти:                       Антоненко О.М., канд.екон.наук, доц.

                                          Гринів Н.Т., канд.екон.наук, доц.

 


Завершенням аналізу спеціалізації виробництва та вибору стратегії постачання є комбіноване використанні ABC- та XYZ-аналізу. Отримані результати інтегрованого використання АВС та XYZ-аналізу дозволяють зробити такі висновки: сировини із стабільним та близьким до стабільного споживанням можуть виготовлятися сторонніми організаціями, оскільки постачальник може їх виробляти з меншими витратами, ніж кінцевий виробник; через відносно високу вартість напівфабрикатів груп А і В підходять для JIT-постачання, оскільки діють на пониження величини авансованого капіталу в постачанні, транспортуванні, складуванні. На основі наведеного висновку та з метою формування логістичних рішень скористаємося методами матричного подання інтегрованого АВС та XYZ-аналізу.

Матриця АВС-XYZ-аналізу

j\k

X

Y

Z

A

 

 

 

B

 

 

 

C

 

 

 

 

Отже, АХ, АY, АZ, BX, BY – це область JIT-постачання.

Обґрунтовуючи стратегічне рішення підприємства, наведемо графічну інтерпретацію розв’язання „задачі МОВ” (рис. 2).

На рис. 1.2 прямі а і б – це функції відповідно закупівель та власного виробництва. Відрізок в – це витрати на придбання обладнання для власного виробництва. Зона А – це зона закупівлі напівфабрикатів, оскільки обсяги закуповуваних напівфабрикатів та витрати на їх закупівлю є порівняно невеликими. Зона Б – це зона доцільності впровадження власного виробництва, тому що дані напівфабрикати потрібні підприємству у великій кількості і витрати на власне виробництво є меншими від витрат на стороннє постачання.

Рис. 1.2. Графічне розв’язання «задачі МОВ»

 

 

Завдання:

Використовуючи АВС- та XYZ-аналіз, визначити поділ запропонованої номенклатури складових частин на групи. Результати розрахунку представте в матричній формі АВС/XYZ-аналізу. Наведіть економічну інтерпретацію отриманих результатів.

Складові частини товару Місячний обсяг частин, грн. Частка (за вартістю) в загальному обсязі заготовок, % Частка від загальної кількості, % Оцінка стабільності споживання, бали
Ч1 710 + 5´р   15,7 4
Ч2 550   7,5 5
Ч3 1100 - 5´р   5,4 7
Ч4 730   10,8 10
Ч5 520 + 10´р   18,0 1
Ч6 460 - 10´р   10,5 8
Ч7 2010   6,2 2
Ч8 1990   7,0 10
Ч9 330 + 20´р   6,6 8
Ч10 630 - 5´р   12,3 9
S   100 100 -

р – номер індивідуального варіанту


 

Вибір постачальника

Традиційне вирішення проблеми вибору постачальника полягає у виборі джерела постачання, яким зазвичай може бути виробник або посередник, що функціонує в дистрибуційній мережі з обслуговування виробника (власній чи контрактній). Точніша процедура вибору джерела постачання вимагає використання методу багатокритеріальної оцінки. Такий метод багатокритеріальної оцінки постачальників може бути реалізований за кількома сценаріями. Загалом об’єктивізація узагальнюючої оцінки постачальника може здійснюватись двома шляхами або їх комбінацією:

- введенням вагових коефіцієнтів щодо оцінок за окремими критеріями;

- деталізацією окремих критеріїв частковими показниками оцінки.

Перший шлях вимагає прийняття як типових або ж обгрунтування системи критеріїв. Так, типова структура критеріїв повинна надати можливість комплексно оцінити кожне джерело щодо: ціни; якості; характерних параметрів доставки (терміну, надійності, гнучкості тощо); додаткових (сервісних) послуг.

Деталізація окремих типових критеріїв може передбачати встановлення таких показників оцінки:

- ціна: рівень ціни відносно конкурентів; умови оплати; гнучкість (еластичність ціни, умов оплати тощо);

- якість: рівень якості; міцність (довговічність); надійність;

- умови доставки: тривалість поставки; надійність поставки; обмеження щодо партії поставки;

- додаткові послуги: власне транспортування; утримання запасів.

Така деталізація дозволяє уникнути необхідності встановлення “ваги” кожного критерію, оскільки цю функцію виконують показники структурованого критерію, які включаються в загальну оцінку безпосередньо.

Вибір перспективного постачальника з огляду на динаміку товарних ринків є ключовим завданням, при цьому треба керуватися вимогами змін в стратегії постачання в напрямку “єдиного джерела” (“Single Sourcing”, “Global Sourcing”). Це означає, що придатність постачальника визначатиметься не тільки ціновими факторами, а і довгостроковістю постачання, перспективністю стосовно гарантії кількісного і якісного розвитку частин і вузлів, їх наступної (якщо необхідно) переробки (утилізації). Подібні вимоги існують і для постачальників сировини. Так, це стосується листової сталі, труб, ливарних заготовок тощо.

За цих умов для оцінки постачальників та їх наступного вибору придатним може бути не типовий, а обгрунтований багатокритерійний підхід. Його використання вимагає реалізації такого алгоритму:

- формування систем можливих суттєвих критеріїв (етап 1);

- формування безконфліктної системи критеріїв (етап 2);

- оцінка важливості (“ваги”) кожного критерію (етап 3);

- оцінка кожного постачальника за вибраними критеріями (етап 4);

- розрахунок інтегрального критерію та вибір постачальника (етап 5). 

Зауважимо, що прийняття за основ лише типових критеріїв спрощує алгоритм вибору постачальника, охоплюючи лише етапи 3, 4 і 5.

Розглянемо алгоритм прийняття логістичного рішення щодо вибору перспективного постачальника.

1. Необхідно здійснити вибір одного із певного переліку можливих постачальників. З цією метою за допомогою якісного аналізу формуємо систему можливих критеріїв оцінки кожного постачальника, наприклад: К1 – ціна виробу; К2 – віддаль до кінцевого виробника; Кn – якість виробу; К9 – можливість постачання “точно – своєчасно”; К10 – можливість об'єднання інформаційних систем/

Очевидно, що формована система критеріїв оцінки з огляду на прийняту до реалізації логістичну стратегію постачання, повинна всебічно характеризувати ринок постачальників з концентрацією уваги на таких питаннях: які технологічні зміни спостерігаються в оточенні; хто є лідером на ринку; який постачальник має вагомі переваги над конкурентами; який постачальник пропонує найнижчі витрати; хто з постачальників контролює структуру витрат.

2. Для подальшого застосування цих критеріїв з метою формування безконфліктної системи незалежних критеріїв проведемо їх випробування на логічну свободу від протиріч та відносну незалежність. Попарне порівняння кожного критерію з іншими дозволяє виявити як залежні, коли один з критеріїв за змістом охоплює інший, так і конфліктуючі, коли один критерій протирічить іншому.

3. Оцінку важливості кожного критерію можна здійснити групою експертів, формуючи півматрицю, в клітинах якої стоять номери тих критеріїв, котрі є важливішими у попарному порівнянні з іншими. Отримана кількість переваг для кожного критерію нормалізується, що і визначає “вагу” кожного з них. Зауважимо, що попарне порівняння критеріїв є значною мірою суб'єктивною оцінкою, однак є менш суб’єктивною у порівнянні із методом прямої (безпосередньої) оцінки важливості, встановленої групою експертів (табл. 2.1).


Таблиця 2.1

Півматриця для визначення важливості окремих критеріїв

  К1 К2 Кn К9 К10 Число переваг Важливість, % Ранжування за важливістю показника
К1              
К2                    
                   
Кn                    
                   
К9                    
К10                    
S                 100 ´

 

Остання графа таблиці формує послідовність критеріїв, виходячи з їх важливості для загальної оцінки придатності постачальника.

4. Оцінку кожного постачальника за вибраними критеріями здійснимо експертним методом. Експертні оцінки даються за десятибальною шкалою так, що, наприклад, низька ціна оцінюється великою кількістю балів, а велика відстань до постачальника - малою кількістю балів. Експерти можуть оцінювати за трьома варіантами:

· однозначна (очікувана) оцінка;

· максимальна (оптимістична) Кma x та мінімальна (песимістична) Кmin оцінки та її очікуване Коч значення, розраховане за формулою:

,                             (2.1)

· максимальна (оптимістична) Кmax, найбільш вірогідна Кn.b . та мінімальна (песимістична) Кmin оцінки та її очікуване значення, розраховане за формулою:

.                         (2.2)

 

Очікувані оцінки для чотирьох постачальників подаються у табл. (табл. 2.2).


Таблиця 2.2

Оціночна матриця для вибору постачальника

Крите­рій

Важливість критерію, % або частки (В)

А

В

С

експерт­на (Б) зважена (К) експерт­на (Б) зважена (К) експерт­на (Б) зважена (К)

критерії, розташовані у порядку спадання вадливості

    В×Б   В×Б   В×Б
    В×Б   В×Б   В×Б
    В×Б   В×Б   В×Б
    В×Б   В×Б   В×Б
    В×Б   В×Б   В×Б
S 100   S   S   S

 

5. У тій самій таблиці за допомогою "ваги" кожного критерію здійснимо розрахунок інтегрального критерію.

Далі наводимо ряд придатності за узагальнюючим критерієм ().

 

ЗАВДАННЯ

Підприємство повинно вибрати постачальника:

Критерій оцінки

Оцінка, надана кожному критерію, від 1 до 100 балів

Відносне значення критерію (у %)

Загальна оцінка - зважена

А Б (А) (Б)
1. Ціна 80 60 30    
2. Якість 60 80 40    
3. Терміни поставок 50 60 14    
4. Додаткові послуги 40 50 16    

 

3. Визначення оптимального обсягу постачання. Розрахунок оптимальної партії замовлення

Загальні логістичних витрат поділяються на складові:

- витрати фізичного переміщення;

- витрати запасів;

- витрати інформаційно-управлінських процесів.

Витрати фізичного переміщення охоплюють всі витрати, пов’язані із транспортуванням матеріалів і готових виробів в сфері постачання і дистрибуції між вузлами логістичної системи (виробничими і дистрибуційними об’єктами) за виключенням внутріоб’єктного переміщення (внутрізаводського транспортування і маніпуляційних переміщень на складі).

Витрати інформаційно-управлінських процесів охоплюють витрати інформаційних і фінансових потоків, включаючи підготовку планів, рішень, їх доведення до виконавців, контролювання виконання та підготовку і доведення регулюючих рішень.

Подамо схематичне представлення структури логістичних витрат, передусім найбільш складної їх частини – витрат запасів, наведено на рис. 3.1.

Рис. 3.1. Структуризація логістичних витрат

 

Завдання

Можливі цикли виконання замовлень 20, 45, 90, 120 днів. Вихідні дані наступні:

Назва показника Значення
1.  Змінні витрати 1 замовлення, грн/шт 500
2.  Постійні витрати замовлень, грн. 3000+10×р
3. Розрахунковий період, днів 360

Визначити можливу кількість замовлень і річні витрати замовлень.

р – номер індивідуального варіанту

 

Завдання

Розрахувати оптимальну величину замовлення  впродовж року (1 рік = 52 тижні) і витрати утримання запасів.

Параметри Значення
1. Витрати опрацювання 1 замовлення, грн. 800
2. Продаж за тиждень, шт. 100+10×(Р-1)
3. Вартість одиниці запасу, грн. 100
4. Витрати утримування одиниці запасу, % 25

р – номер індивідуального варіанту


 

Завдання

1. Розрахувати можливі витрати утримання запасів на складі залежно від рівня величини замовлення, якщо можливі цикли виконання замовлень 20, 45, 90, 120, 360, використовуючи такі дані.

Назва показника

Значення
1. Ціна товару, грн./шт. 340
2. Норма витрат капіталу, % 20
3. Норма складських витрат, % 3
4. Норма витрат обслуговування запасів, % 2
5. Норма ризику, % 5
6. Річний оборот дистрибуційного складу, шт. 1500 + 10*р

р - номер білета Здійснити аналіз отриманих результатів.

 

2. Визначити річні витрати утримання запасів, якщо можливі цикли виконання замовлень 20, 45, 90, 120, 360 днів. Річний попит становить 480 + 10×р од., розрахунковий період складає 360 днів, Ціна товару – 280 грн., норма витрат запасу 30 %. Здійснити аналіз отриманих результатів.

 

 

Вибір виду технології

Логістична концепція вибору технології полягає у прийнятті рішення стовно того, чи:

- має бути технологія простішою (ручна – дешева з позиції капіталовкладень)

- має бути технічно прогресивною (автоматизована – більше капіталовкладень)

Економічний зміст процесу вибору технології виробництва полягає у порівнянні варіантів. Наприклад, якщо обрати більш дорогий варіант технології, то, відповідно, будуть менші змінні витрати в розрахунку на одиницю продукції. Тоді головним регулювальним чинником стає обсяг виготовлення кількості продукції за певний період часу (для певної технології).

Це стосується не тільки технології виробництва, а й процесу складування, перевезення тощо.

З логістичного погляду порівняння технологій здійснюється з точки зору їх прогресивності щодо використання ручної праці, тобто розглядаються технології:

· ручна

· механізована

· автоматизована

· автоматична

в яких ставить додаткові вимоги щодо реалізації процесів:

· внутрішньовиробничого транспортування

· проміжного складування

· їх синхронізації із виробничими операціями та процесами

Традиційно для прийняття оптимального рішення щодо вибору технології використовується концепція МОВ (зробити чи купити – make or bay) зіставлення постійних і змінних витрат залежно від рівня попиту на вироби. Водночас при цьому має братися до уваги наявність кваліфікованих кадрів, компетенція в досліджуваній сфері технологій, перспективність розвитку та вертикально інтеграції тощо.

Витрати виробництва продукції складаються із постійної та змінної частини. Відповідно загальні витрати:

,                           (4.1.)

де  – загальні витрати, тис.грн.;  – постійні витрати, тис.грн.;  – питомі змінні витрати, тис.грн. (на одиницю продукції);  – величина дистрибуції, шт.

Оптимальну систему вибираємо за критерієм мінімальних витрат.

Графічно:

Рис. 4.1. Графічна інтерпретація вибору технологій


 

Завдання

Підприємство має обрати оптимальну технологію виробництва

  Параметри Варіант А Варіант Б
1. Постійні витрати, тис.грн 10 20
2. Питомі змінні витрати, грн. 3 2
3. Обсяг виробництва, шт. 500 500

 

Завдання

Визначити оптимальну величину партії, кількість партій протягом планового періоду та загальні витрати, використовуючи вихідні дані. Навести графічну інтерпретацію. Здійснити аналіз отриманих результатів.

Назва показника Значення
1. Постійні витрати на партію, грн. 1000
2. Змінні витрати на одиницю виробу, грн./шт. 5
3. Річне замовлення, шт. 2500+10*р
4. Середньорічна норма витрат, % 18

р – номер індивідуального варіанту

 

Завдання

Для визначення місця розташування нового розподільчого центру менеджером з логістики здійснена перспективна оцінка обсягів споживання в локалізованих центрах певного регіону та ідентифіковані їх координати.

Споживачі

Обсяг споживання, одиниці

Умовні координати

Х Y
А 150+10*Р 1,5 5
Б 530 9 5,3
В 420-Р 3 4
Г 350 6,5 6
Д 545+10*Р 4 2,5

Визначити умовні координати розподільчого центру методом розрахунку центра тяжіння та подати графічну інтерпретацію. Яку складову логістичних витрат оптимізує використаний метод?

 

 

Завдання

Визначити умовні координати розподільчого центру методом розрахунку центра тяжіння та подати графічну інтерпретацію.

Перевізні ставки в тис. грн./ткм (A)

Тонни

(Б)

Мережеві координати

х у Щецин 8 400+10×(Р-1) 30 530 Валбжих 9 200+10×(Р-1) 120 220 Кельце 7 500 420 210 Бялосток 12 150 600 465 Гданськ 12 250 315 610 Варшава 12 400+10×(Р-1) 460 370 Катовіце 12 300+10×(Р-1) 310 145

р — номер варіанта завдання студента.

 

Завдання

Визначити пропорцію закупівель, які виконують в містах А і Б мешканці розташованого між ними міста В та сферу байдужості між двома населеними пунктами, використовуючи дані табл. 1

Населені пункти Населення, тис.осіб Відстань до пункту С, км
А 425 67
Б 105+5×Р 79+Р

р – номер індивідуального варіанту


Навчальне видання

 

 

Логістика

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ



Поделиться:


Читайте также:




Последнее изменение этой страницы: 2021-08-16; просмотров: 100; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.147.61.142 (0.114 с.)