Опис функціональних обов’язків персоналу

· директор лабораторії організовує роботу лабораторії, видає накази та постанови, розподіляє обов’язки працівників, затверджує посадові інструкції, забезпечує оперативне і достовірне ведення діловодства, організовує та проводить перевірки роботи працівників лабораторії, за результатами перевірки при потребі припиняє діяльність проектів, визначає ступінь відповідальності працівників лабораторії, несе відповідальність за невиконання покладених на лабораторію завдань.

· керівник служби безпеки – цевповноважена керівником підприємства особа, що несе головну відповідальність за функціонування системи безпеки. Протягом робочого часу за допомогою спеціальних технічних засобів контролює функціонування системи захисту. Слід зазначити, що дана особа лише контролює стан цієї системи, доступ ж її до інформації, що охороняється визначається згідно встановлених правил. В можливі дії керівника служби безпеки входять відключення чи зміна функціонування системи безпеки, що може призвести до утворення каналів витоку ІзОД. Функції керівника служби безпеки підтримка працездатності мережі в цілому, та комп’ютерів зокрема, встановлення ПЗ, усунення неполадок пов’язаних з комп’ютерною технікою. Він має доступ до приміщень, де розташовані комп’ютери та інша офісна техніка (ксерокс, принтер тощо).

· бухгалтер-секретар заповнює та веде документацію організації, виконує технічні функції по забезпеченню роботи директора, відповідає на телефонні дзвінки, здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Виконує окремі службові доручення свого безпосереднього керівника.

· 4 лаборанти – 2 спеціалісти-знавці з розроблення приладів для високоточних вимірювань, їх конструювання та модифікації, працюють з вимірювальними пристроями і в разі поломки за необхідності зможуть відлагодити їх; 2 спеціалісти-знавці, які розробляють в установленому порядку методики виконання вимірювань, тестують виготовлені прилади, виконують розрахунки та обробку отриманої інформації, слідкують за створенням резервної копії інформації.

· 2 старших інженери-лаборанти -

· 3 охоронці - один знаходиться на КПП – він перевіряє документи всіх хто проходить на територію лабораторії і не дозволяє заходити на територію стороннім особам, працює вдень; два інших позмінно чергують всередині об’єкту, а також здійснюють обходи території.

· електрик повинен вчасно і ефективно вирішити неполадки електроживлення, забезпечити нормальне функціонування енергосистеми. Також до його функцій входить обслуговування трансформаторної підстанції. Має доступ до будь-якої кімнати, де розташований розподілювальний щиток чи знаходиться розетка.

· сантехнік – це людина, яка стежить за належним станом каналізації і водопровідних систем. Має доступ до санвузлів та каналізаційних систем, до всіх приміщень де труби водопостачання виходять назовні.

· прибиральниця відповідає за стан приміщення, його чистоту і естетичний вигляд, відповідно має доступ до кімнат об’єкту, які за нею закріплені.

Розділ 2

Аналіз загроз об’єкту захисту

Методика ранжування загроз

Усі уразливості мають різну міру небезпеки , яку можна кількісно оцінити на основі ранжирування. При цьому критеріями порівняння (показниками) можна вибрати:

1) фатальність ,що визначає міру впливу уразливості на непереборність наслідків реалізації загрози; для об'єктивних уразливостей — це міра інформативності, тобто здатність уразливості повністю (без спотворення) передати корисний інформаційний сигнал; для суб’єктивних вразливостей – це міра професіоналізму персоналу, тобто здатність вразливості реалізуватися через дії працівників; для випадкових вразливостей – це міра особливості обстановки навколишнього середовища.

2) доступність , що визначає зручність (можливість) використання уразливості джерелом загроз (масогабаритні розміри, складність, вартість необхідних засобів, можливість використання неспеціалізованої апаратури);

3) кількість , що визначає кількість елементів об'єкта, яким характерна та чи інша уразливість.

Коефіцієнт (K_dan)_f для окремої уразливості можна визначити як відношення добутку наведених вище показників до максимального значення 125:

Кожний показник оцінюється експертно-аналітичним методом за п'ятибальною системою, причому 1 відповідає мінімальній мірі впливу оцінюваного показника на небезпеку використання уразливості, а 5 — максимальній.

Міра інформативності визначається за шкалою:

· через вразливість неможливо передати корисний інформаційний сигнал - 1

· через вразливість можна передати корисний інформаційний сигнал зі значними завадами та спотворенням, втрата якого несе за собою незначні витрати коштів та часу на його відновлення - 2

· через вразливість можна передати корисний інформаційний сигнал з невеликими завадами та спотвореннями, втрата якого несе за собою незначні витрати часу але порівняно значні кошти на його відновлення - 3

· через вразливість можна передати корисний інформаційний сигнал практично без завад та спотворення, втрата якого несе за собою значні витрати часу та коштів на його відновлення - 4

· через вразливість передається вся необхідна інформація без будь-яких завад та спотворення, витік якої несе за собою непоправні збитки організації – 5

 

Міра професіоналізму персоналу визначається за шкалою:

· рівень підготовки працівника високий – 1

· рівень підготовки працівника вище середнього, він майже не припускається помилок(одинокі випадки), його дії несуть за собою мінімальні збитки – 2

· рівень підготовки працівника середній, він рідко припускається помилок, його дії несуть за собою відчутні збитки – 3

· рівень підготовки працівника низький, він часто припускається помилок, його дії несуть за собою значні збитки – 4

· працівник не має ніякого рівня підготовки, завжди припускається помилок, його дії несуть за собою непереборні збитки – 5

 

Міру особливості обстановки можна оцінювати за наступною шкалою

· вразливість не реалізується при дії природних катаклізмів - 1;

· небезпечні умови — об'єкт захисту розташований у зоні, в якій багаторічні спостереження показують можливість прояву природних катаклізмів;

· помірно небезпечні умови — об'єкт захисту розташований у зоні, в якій за проведеними спостереженнями протягом тривалого періоду відсутні прояви природних катаклізмів, але існують передумови виникнення стихійних джерел загроз на самому об'єкті;

· слабо небезпечні умови — об'єкт захисту розташований поза межами зони дії природних катаклізмів, і на об'єкті існують передумови виникнення стихійних джерел загроз;

· безпечні умови — об'єкт захисту розташований поза межами зони дії природних катаклізмів, і на об'єкті відсутні передумови виникнення стихійних джерел загроз.

 

Міра кількості визначається за наступною шкалою:

· немає елементів об’єкта захисту, яким характерна та чи інша вразливість - 1

· мінімальна кількість елементів об’єкта захисту, яким характерна та чи інша вразливість - 2

· незначна кількість елементів об’єкта захисту, яким характерна та чи інша вразливість – 3 значна кількість елементів об’єкта захисту, яким характерна та чи інша вразливість – 4

· та чи інша вразливість характерна для всіх елементів об’єкта захисту - 5

 

Аналіз загроз