Загальні дані за робочими кресленнями

5.2.5 На перших аркушах кожного основного комплекту робочих креслень наводять загальні дані за робочими кресленнями, які включають:

а) відомість робочих креслень основного комплекту, яку виконують за формою 1 додатка Б;

б) відомість документів, на які посилаються та які додаються. Виконується за формою 2 додатка Б;

в) відомість основних комплектів робочих креслень, яку виконують за формою 2 додатка Б;

г) відомість специфікацій (за наявності в основному комплекті кількох схем розташування), яку виконують за формою 1 додатка Б;

д) умовні позначення, не встановлені державними стандартами, і значення яких не вказані на інших аркушах основного комплекту робочих креслень;

е) загальні вказівки;

ж) інші дані, передбачені відповідними стандартами СПДБ.

Вказівки щодо заповнення форм 1 і 2 наведено у додатку Б.

5.2.6 Відомість робочих креслень основного комплекту містить послідовний перелік аркушівосновного комплекту.

5.2.7 Відомість документів, на які посилаються та які додаються, складають за розділами:

а) документи, на які посилаються;

б) документи, які додаються.

У розділі "Документи, на які посилаються" зазначають документи, на які наведені посилання у робочих кресленнях, у тому числі:

а) креслення типових конструкцій, виробів та вузлів із зазначенням найменування та позначення серії і номера випуску;

б) стандарти, до складу яких входять креслення, призначені для виготовлення виробів, із зазначенням їх найменування і позначення.

Документи, на які посилаються, проектна організація видає замовнику тільки за окремим договором.

У розділі "Документи, які додаються" зазначають документи, розроблені як доповнення до робочих креслень основного комплекту, у тому числі:

- робочу документацію (кресленння) на будівельні вироби, якщо її розроблення передбачено договором;

- ескізні креслення загальних видів нетипових виробів[1];

- специфікацію обладнання, виробів і матеріалів;

- локальний кошторис;

- іншу документацію, передбачену відповідними стандартами СПДБ.

Документи, які додаються, проектна організація видає замовнику одночасно з основним комп­лектом робочих креслень.

5.2.8 Відомість основних комплектів робочих креслень наводять на аркушах загальних даних основного комплекту провідної марки.

За наявності кількох основних комплектів робочих креслень однієї марки складають відомість комплектів цієї марки за формою 2 додатка Б, яку наводять на аркуші загальних даних для кожного з цих комплектів.

5.2.9 У загальних вказівках наводять:

а) підставу для розроблення робочої документації (затверджена попередня стадія проекту­вання);

б) відмітку, прийняту у робочих кресленнях будинку або споруди умовно за нульову (як правило, наводять на архітектурно-будівельних кресленнях);

в) запис про результати перевірки на патентоспроможність і патентну чистоту технологічних процесів, вперше застосованих або розроблених в проекті, обладнання, приладів, конструкцій, виробів та матеріалів, а також номери авторських свідоцтв та заявок, за якими прийняті рішення про видачу авторських свідоцтв на винаходи, які використовують у робочій документації;

г) запис про те, що робочі креслення розроблені відповідно до чинних норм, правил і стандартів;

д) перелік видів робіт, для яких необхідне складання актів на приховані роботи, та актів проміжного приймання відповідальних конструкцій;

е) відомості про те, кому належить дана інтелектуальна власність (за необхідності) та авторське право згідно з законодавством України (охоронний знак захисту авторського права © з вказівкою організації (розробника) інтелектуальної власності та рік її розроблення розміщують на звороті сторінки «титульного аркуша» текстової документації в нижньому правому куті аркуша та біля прізвища автора див. 10.8);

ж) запис щодо необхідності створення страхового фонду документації, якщо такий об’єкт будівництва входить до переліку об’єктів і споруд за яким проектна документація обов’язково закладається до страхового фонду документації згідно з ДСТУ 33.201;

з) інші необхідні вказівки.

У загальних вказівках не слід повторювати технічні вимоги, розміщені на інших аркушах основного комплекту робочих креслень, і давати опис прийнятих у робочих кресленнях технічних рішень.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ВИКОНАННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ

6.1 При виконанні проектної, робочої та іншої технічної документації, призначеної для спорудження будівель і споруд, слід керуватись вимогами стандартів СПДБ, а також вимогами стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД). Перелік стандартів ЄСКД, вимоги яких підлягають урахуванню при виконанні графічної і текстової документації для будівництва, наведено у додатку В.

Документація, призначена для тиражування та мікрофільмування, повинна відповідати вимогам системи стандартів "Репрографія".

Креслення лінійних споруд, генеральних планів та зовнішніх комунікацій, розташовують довгою стороною умовної межі території вздовж довгої сторони аркуша, при цьому орієнтування креслень, якщо є така можливість, повинно бути спрямоване північною частиною нагору. Можливе відхилення орієнтації на північ у межах 90о ліворуч або праворуч. Плани будинків і споруд на кресленнях різних марок, розташовані на різних аркушах повинні мати однакову орієнтацію, що збігається з їх орієнтацією на генеральному плані або з поворотом стосовно цього положення.

6.2 Креслення виконують в оптимальних масштабах з урахуванням їх складності і насиченості інформацією.

Масштаби на кресленнях не вказують, за винятком креслень виробів та інших випадків, передбачених у відповідних стандартах СПДБ.

Розмір масштабу планів та видів, якщо це передбачено відповідним ДСТУ, відтворюють у місцях, передбачених цим ДСТУ. Наприклад, на аркушах планів автомобільних доріг, залізниць, генеральних планів, ділянок – у правому нижньому куті графи 4 основного напису форми 3 після найменування зображення.

При відтворенні на аркуші двох і більше зображень, виконаних у масштабах, що відрізняються від наведених у основному написі, масштаб зазначають на полі креслення після найменуванням кожного зображення.

Приклад:

А –А (1:1); Б – Б (5:1).

6.3 Перелік скорочень слів, які допускаються в основних написах, технічних вимогах, таблицях, кресленнях та специфікаціях, складено у доповнення до ГОСТ 2.316 і наведено у додатку Г.

Координаційні осі

6.4 На зображенні кожного будинку або споруди вказують координаційні осі і надають їм самостійну систему позначень.

Координаційні осі наносять на зображення будинку, споруди тонкими штрихпунктирними лініями з довгими штрихами, позначають арабськими цифрами та великими літерами українського алфавіту (за винятком літер: З, І, Ї, Й, О, X, Щ, Ь) у кружечках діаметром 6-12 мм.

Пропуски у цифрових та літерних (крім вказаних) позначеннях координаційних осей не допус­каються.

6.5 Цифрами позначають координаційні осі по стороні будинку і споруди з великою кількістю осей. Якщо для позначення координаційних осей не вистачає літер алфавіту, наступні осі позначають двома літерами.

Приклад

АА; ББ; ВВ.

6.6 Послідовність цифрових та літерних позначень координаційних осей приймають за планом зліва направо та знизу вгору (рисунок 1а) або як показано на рисунках 1б, в.

6.7 Позначення координаційних осей, як правило, наносять по лівій та нижній сторонах плану будинку та споруди. При незбіжності координаційних осей протилежних сторін плану або розмірах креслення, що перевищують розміри формату А1, позначення вказаних осей у місцях розходження додатково наносять по верхній та/або правій сторонах.

6.8 Для окремих елементів, які розташовані між координаційними осями основних несучих конструкцій, наносять додаткові осі та позначають їх у вигляді дробу: над рискою вказують поз­начення попередньої координаційної осі, під рискою – додатковий порядковий номер у межах ділянки між суміжними координаційними осями у відповідності з рисунком 1 г.

Рисунок 1

 

Допускається координаційним осям фахверкових колон давати цифрові та літерні позначення у продовження позначень осей основних колон без додаткового номера.

6.9 На зображенні повторюваного елемента, що прив'язаний до кількох координаційних осей, координаційні осі позначають відповідно до рисунка 2а (при числі координаційних осей не більше трьох), до рисунка 2б (більше трьох координаційних осей) та до рисунка 2в (при всіх літерних та цифрових координаційних осях).

За необхідності орієнтацію координаційної осі, до якої прив'язаний елемент, по відношенню до сусідньої осі визначають у відповідності з рисунком 2 г.

Рисунок 2

 

6.10 Координаційні осі блок-секцій (далі – БС) житлових будинків позначають для поперечних стін арабськими цифрами, а поздовжні стіни великими літерами українського алфавіту згідно з 6.4, з застосуванням індексу "с".

Приклад

1с, 2с, Зс, Ас, Бс, Вс.

Крайні координаційні осі блок-секції залишаються пустими. Номери цим осям привласнюють у проекті житлового будинку, скомпонованого з блок-секцій.

На планах житлових будинків, скомпонованих з блок-секцій, позначення крайніх координа­ційних осей блок-секцій вказують без індексу у відповідності з рисунком 3.

Рисунок 3