ТЕМА: Фізико-хімічні та газотранспортні властивості крові. Швидкість осідання еритроцитів.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ТЕМА: Фізико-хімічні та газотранспортні властивості крові. Швидкість осідання еритроцитів.



ТЕМА: Фізико-хімічні та газотранспортні властивості крові. Швидкість осідання еритроцитів.

МЕТА:Вивчити основні физико-хімічні властивості та функції крові, константи плазми, механізми регуляції осмотичного тиску та кислотно-лужної рівноваги. Вивчити фізіологічну роль еритроцитів. Опанувати практичні навички: визначення кількості еритроцитів в крові, осмотичної резистентності еритроцитів, швидкості осідання еритроцитів, гемоглобіну та кольорового показника в крові. Вміти трактувати отримані результати досліджень.

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ

1. Морфологія формених елементів крові.

1. Розвиток формених елементів крові.

3. Плазма крові як елемент тканини.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ _____

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ УСНОГО ОПИТУВАННЯ

1. Кров як тканина та система.

2. Функції крові.

3. Фізико-хімічні властивості крові.

4. Активна реакція крові та її регуляція..

2. Склад крові та об'єм циркулюючої крові.

3. Гематокрітна величина, метод визначення.

5. Склад плазми крові, фізіологічна роль її компонентів.

6. Буферні системи крові.

7. Функції та кількість еритроцитів.

8. Поняття гемолізу, його види.

9. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Чинники, визначальні для ШОЕ.

10. Типи гемоглобіну та його функції.

11. З'єднання гемоглобіну.

12. Кольоровий показник та його фізіологічне значення. Абсолютний вміст гемоглобіну в еритроцитах.

13. Вікові особливості системи крові.

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА

ЗАВДАННЯ 1. Ознайомлення з правилами роботи в гематологічній лабораторії.

Результат:__________________________________________________________

____________________________________________________________________

Висновок:___________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 2. Визначення осмотичної резистентності еритроцитів.

Хід роботи: у штатив помістити 8 пробірок і пронумерувати їх маркером. У кожну пробірку налити 1,0% розчин хлориду натрію (NаCl) в убуваючій кількості від 1,0 до 0,3 мл. Для приготування розчинів різної концентрації на початку в кожну пробірку додати дистильовану воду згідно таблиці, а потім по дві краплі консервованої крові.

Вміст пробірок обережно перемішати і залишити стояти протягом 1 години при кімнатній температурі. Після цього відзначити, в якій пробірці виявляється початковий і кінцевий гемоліз еритроцитів. Про початок гемолізу свідчить поява рожевого кольору розчину, про про його закінчення – відсутність осаду еритроцитів. Концентрації розчинів в цих пробірках і є показником осмотичної резистентності еритроцитів.

Максимальна стійкість еритроцитів або нижнє значення осмотичної резистентності знаходиться в межах 0,30 – 0,25

Мінімальна стійкість еритроцитів або верхнє значення осмотичної резистентності знаходиться в межах 0,45- 0,40.

Отримані результати у вигляді умовних позначень («-» - гемоліз відсутній; «+» - гемоліз повний; « + -» - гемоліз частковий) розмістити в таблиці 2.1.

 

 

Таблиця 2.1

№ пробірок
Концентрація розчинів 0,5 0,45 0,4 0,35 0,3 0,25 0,2 0,15
1,0% NaCl, мл 1,0 0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 0,4 0,3
Дист. вода, мл 1,0 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5 1,6 1,7
Результат                

Висновок: ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ЗАВДАННЯ 3. Визначення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ).

Хід роботи:капіляром з приладу Панченкова набрати з флакона 5,0%-ний розчин цитрату натрію до міт­ки 50 (Р) і випустити розчин на годинникове скло.

Занурити у флакон з кров'ю кінчик капіляру і, нахиляючи капил­ляр, набрати в нього (без бульбашок повітря) кров до мітки 0 (К). Потім випустити кров в розчин цитрату натрію на годинникове скло. Повторити забір крові з флакона до мітки 0 (К) і цю порцію теж випустити на годинникове скло. Швидко пе­ремішати кров скляною паличкою на годинниковому склі. Нахиляючи капіляр, набрати в нього суміш крові з цитратом натрію до мітки 0 (К), закрити паль­цем верхній кінець капіляру, аби розчин крові не витік. Уперти нижній кінець капиляру в нижнє гумове кільце приладу Панченкова та потім вставити верхній кінець капіляру в гумове кільце зверху.

*При використанні консервованої крові, яка вже містить цитрат натрію, набрати кров в капіляр до мітки 0 (К) і помістити його в прилад Панченкова.

Відмітити час і рівно за годину поглянути, яка висота стовпчика прозорої плазми, тобто на скільки міліметрів за 1 годину осіли еритроцити.

Результат: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок: _______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ЗАВДАННЯ 4. Визначення кількості еритроцитів в 1 літрі крові.

Хід роботи:скляну камеру для підрахунку формених елементів крові помістити під мікроскоп і розглянути на ній сітку Горяєва спочатку при малому, а потім при великому збільшені. Накрити камеру покривним склом і притерти його краї до скла камери до появи веселкових кілець.

У консервовану кров занурити кінчик капіляру Салі і набрати кров до мітки (0,02 мл). Стежити, аби в капіляр не потрапили бульбашки повітря. Обтерти кінець капіляру фільтрувальним папером і перенести його вміст у конічну пробірку з 3,0% розчином хлориду натрію (4,0 мл), перемішати скляною паличкою.

Для підрахунку еритроцитів узяти скляною паличкою краплю розведеної (у 200 разів) крові, нанести на середній майданчик камери в краю покривного скла. Капілярними силами крапля сама втягується під покривне скло та заповнює камеру. Надлишок розчину крові стікає в жолобок.

Якщо на сітку потрапило повітря або на бічних майданчиках виявився надлишок розчину, камеру потрібно промити дистильованою водою, насухо витерти марлею і заповнити знову.

Заповнену розведеною кров'ю камеру поставити під мікроскоп і розпочати підрахунок еритроцитів. Підрахунок проводити краще при малому об'єктиві

(Х 8), але використовувати при цьому окуляр X 15.

Для того, щоб отримати точні дані, необхідно підрахувати число еритроцитів в 5 великих квадратах (кожен з яких розділених на 16 маленьких), розміщених у різних місцях сітки, наприклад, по діагоналі. Для цього на аркуші паперу намалювати 5 великих квадратів, розділити кожен з них на 16 маленьких, потім в кожен маленький квадрат вписувати знайдене число еритроцитів. Щоб уникнути двократного підрахунку клітин, підраховують еритроцити всередині кожного маленького квадрату, а також на верхньому та лівому його кордонах.

Знайдену кількість еритроцитів підставляють у формулу :

Х = [(Е * 4000 * 200) / 80] * 106

де: Х — шукане число еритроцитів в 1 літрі цілісної крові;

Е — сума еритроцитів в 80 маленьких квадратах;

1/ 4000 мкл/мм3 — об'єм одного маленького квадратика;

200 — міра розведення крові;

106 — коефіцієнт для перерахунку в міжнародну систему СІ.

Результат: _________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок: ___________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ЗАВДАННЯ 5. Визначення кількості гемоглобіну методом Салі.

Хід роботи:гемометр Салі є штативом, задня стінка якого зроблена з матового скла. У штатив вставлено три пробірки однакового діаметру. Дві крайні зверху запа­яні та містять стандартний розчин солянокислого гематину, середня — градуйована та відкрита. Вона призначена для досліджуваної крові. До приладу надаються капіляр з міткою (0,02 мл), скляна па­личка та піпетка.

У середню пробірку гемометра налити 0,1N розчин НС1 до нижньої кільцевої мітки. Потім з флакону звичайним способом набрати кров в капіляр до мітки, видалити надлишок крові, прикладаючи фільтрувальний папір до кінчика капіляру. Видути кров на дно середньої пробірки так, щоб верхній шар соляної кислоти залишався незабарвленим. Не виймаючи капіляр, обполоснути його соляною кислотою з верхнього шару. Перемішати вміст пробірки, вдаряючи пальцем по її дну і залишити стояти на 5—10 хвилин. Цей час необ­хідний для повного перетворення гемоглобіну на солянокислий гематин. Потім до розчину додавати піпеткою по краплях дистильовану воду, перемішуючи вміст середньої пробірки скляною паличкою до тих пір, поки колір отриманого розчину не стане однаковим з кольором стандартних розчинів.

Цифру, що стоїть на рівні нижнього меніска отриманого розчину помножити на 10, – це відповідає кількості гемоглобіну в досліджуваній крові в грамах на літр.

Результат: ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок: _________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

 

ЗАВДАННЯ 6. Розрахунок кольорового показника (КП) і середньої кількості гемоглобіну в одному еритроциті (КГЕ) – абсолютного вмісту гемоглобіну в еритроциті.

Хід роботи: Кольоровий показник характеризує міру насичення гемоглобіном кожного еритроцита. Розраховується наступним чином:

КП = (кількість гемоглобіну в грамах на літр * 30) розділити на перші 4 цифри кількості еритроцитів.

КГЕ -це ще один показник, який характеризує насичення еритроциту гемоглобіном. Він розраховується шляхом ділення кількості гемоглобіну в 1 літрі крові на кількість еритроцитів.

Результат: ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Висновок: ____________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

 

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ

1. Морфологія лейкоцитів.

2. Лейкоцитопоез.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ ____

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ УСНОГО ОПИТУВАННЯ

Неспецифічні механізми захисту: клітинна та гуморальна ланка природженого та адаптивного імунітету.

Специфічні механізми захисту: клітинний та гуморальний, природжений та адаптивний імунітет.

Механізми регуляції кооперативних взаємин в клітинній та гуморальній ланках імунної системи.

Загальна характеристика лейкоцитів. Класифікація лейкоцитів.

Лейкоцитарна формула.

Фізіологічна роль окремих субпопуляцій лейкоцитів.

Характеристика груп крові системи АВО(Н). Поняття про антиген та антитіло, аглютиноген та аглютинін.

Реакція аглютинації та визначальні її чинники.

Структура та типи аглютиногенів, їх антигенна активність. Типи аглютинінів системи АВО(Н).

Характеристика системи резус-чинника. Типи Rh-антигенів, їх антигенна активність. Rh-агглютиніни.

Умови конфлікту по резус-фактору між організмом матері та плоду.

Основи трансфузіології. Правила переливання крові.

Вікові особливості системи крові.

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА

Реагенту анти-D.

Хід роботи: на чашку Петрі піпеткою нанести роздільно по 2 дві краплі реагенту анти-D і краплю крові донора. Скляною паличкою змішуємо кров донора з реагентом анти-D і протягом 5 хвилин спостерігаємо результат. Якщо сталася аглютинация кров донора є резус-позитивною, при відсутності – кров резус-негативна.

Результат:


Висновок:

 

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ

1. Морфологія тромбоцитів і їх фізіологічне значення.

2. Функції білків плазми крові.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ____

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ УСНОГО ОПИТУВАННЯ

1. Кількість і функції тромбоцитів.

2. Поняття про систему зсідання крові, її фізіологічна роль.

3. Плазмові чинники зсідання крові.

4. Чинники зсідання формених елементів крові та клітин тканин.

5. Судинно-тромбоцитарний гемостаз, його механізми, фази.

6. Коагуляційний гемостаз, його механізми, фази.

7. Механізм процесу фібринолізу.

8. Антикоагулянтні механізми, їх фізіологічне значення.

9. Регуляція системи гемостазу.

10. Вікові зміни системи гемостазу.

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА

ТЕМА: Фізико-хімічні та газотранспортні властивості крові. Швидкість осідання еритроцитів.

МЕТА:Вивчити основні физико-хімічні властивості та функції крові, константи плазми, механізми регуляції осмотичного тиску та кислотно-лужної рівноваги. Вивчити фізіологічну роль еритроцитів. Опанувати практичні навички: визначення кількості еритроцитів в крові, осмотичної резистентності еритроцитів, швидкості осідання еритроцитів, гемоглобіну та кольорового показника в крові. Вміти трактувати отримані результати досліджень.

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ

1. Морфологія формених елементів крові.

1. Розвиток формених елементів крові.

3. Плазма крові як елемент тканини.

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ ПОЧАТКОВОГО РІВНЯ ЗНАНЬ _____

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ УСНОГО ОПИТУВАННЯ

1. Кров як тканина та система.

2. Функції крові.

3. Фізико-хімічні властивості крові.

4. Активна реакція крові та її регуляція..

2. Склад крові та об'єм циркулюючої крові.

3. Гематокрітна величина, метод визначення.

5. Склад плазми крові, фізіологічна роль її компонентів.

6. Буферні системи крові.

7. Функції та кількість еритроцитів.

8. Поняття гемолізу, його види.

9. Швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). Чинники, визначальні для ШОЕ.

10. Типи гемоглобіну та його функції.

11. З'єднання гемоглобіну.

12. Кольоровий показник та його фізіологічне значення. Абсолютний вміст гемоглобіну в еритроцитах.

13. Вікові особливості системи крові.

 

ПРАКТИЧНА РОБОТА



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.235.236.13 (0.016 с.)