Яке рішення повинен винести суд?



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Яке рішення повинен винести суд?



116. Фермерське господарство заявило позов про стягнення з Краснова та Холодова 3 600 грн збитку на тій підставі, що діти відповідачів (12-річний Краснов та 15-річний Холодов) розклали вогнище біля скирди соломи і вчинили пожежу, внаслідок якої згоріло 10 т соломи.

Суд узяв до уваги матеріальне становище відповідачів і задовольнив позов частково, стягнувши з них суму збитку солідарно. При перегляді справи в апеляційному порядку рішення місцевого суду було змінено: з Краснова стягнуто 1 500 грн, а з Холодова – 2 100 грн, оскільки відповідальність батьків має бути дольовою, а не солідарною.

Чи правильно вирішено справу?

 

117. На адресу одного з комерційних банків від його клієнта ВАТ “Енергія” надійшов лист, в якому клієнт просив пояснити причини затримки зарахування на його рахунок деяких платежів на значну суму, що надходили від його контрагента – ТОВ “Джин”. При цьому ВАТ “Енергія” подало в банк лист від ТОВ “Джин”, де останнє, пояснюючи неодноразове несвоєчасне перерахування коштів за отримані товари, вказувало, що це є результатом несумлінного ставлення банку одержувача коштів до виконання розрахункових операцій.

Банк, розуміючи важливість наслідків, що можуть настати, подав позов до суду про стягнення з ТОВ “Джин” компенсації моральної (немайнової) шкоди в сумі 100 000 грн. У позові було вказано на бездоганність ділової репутації банку, відсутність фактів будь-яких претензій стосовно розрахункового обслуговування його клієнтів, а також на те, що в ньому розміщуються кошти місцевих бюджетів і йому довіряють свої кошти сотні клієнтів із значним обігом грошових коштів. Указані ж дії ТОВ “Джин” уже викликали сумнів у сумлінності банку в його клієнта ВАТ “Енергія”, яке відомо далеко за межами України. Банк зазначав, що внаслідок таких дій його клієнт може перейти на обслуговування до іншого банку, а враховуючи тісні ділові зв’язки ВАТ “Енергія” з іншими підприємствами, це неминуче може призвести до відтоку клієнтів і зробить абсолютно вірогідним банкрутство банку.

У судовому засіданні була встановлена неправдивість поширеної ТОВ “Джин” інформації і повна відсутність вини банку в затримці платежів.

Яке рішення має винести суд?

Т е м а 36. Набуття, збереження майна

Без достатньої правової підстави

(для самостійного вивчення)

П л а н

1. Поняття зобов’язань, що виникають з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (безпідставне набуття майна).

2. Суб’єкти зобов’язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.

3. Повернення в натурі безпідставно набутого майна.

4. Відшкодування доходів від безпідставно набутого майна і витрат на його утримання.

5. Безпідставне набуте майно, що не підлягає поверненню.

Основні поняття і терміни

Виконання зобов’язання – це вчинення боржником на користь кредитора певної дії або утримання від дії, яка становить предмет виконання.

Договір купівлі-продажу –це договір, за яким одна сторона (продавець)передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а (покупець) приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір банківського вкладу (депозиту) – це договір, за яким, одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму, що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти за неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Договір дарування – це договір, в якому одна сторона (дарувальник) передає або зобов’язується передати у майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір довічного утримання (догляду) – це договір, в якому одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Договір доручення – це договір, за яким одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Договір зберігання – це договір, за яким одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її відповідно до умов договору у схоронності.

Договір комісії – це договір, за яким одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Договір контрактації – договір, в якому виробник сільськогосподарської продукції зобов’язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов’язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.

Договір міни (бартеру) – договір, за яким кожна із сторін зобов’язується передати другій стороні у власність один товар в обмін на інший товар.

Договір найму (оренди) – це договір, в якому одна сторона (наймодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк.

Договір перевезення вантажу – це договір, в якому одна сторона перевізник зобов’язується доставити довірений йому відправником вантаж у пункт призначення і видати його управомоченій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір підряду – це договір, в якому одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти і оплатити виконану роботу.

Договір позики – це договір, за яким одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей, того ж роду та такої ж якості.

Договір поставки – це договір, в якому одна сторона продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір про спільну діяльність – це договір, в якому сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. При цьому спільна діяльність може здійснюватись як на основі об’єднання вкладів (просте товариство) та і без їх об’єднання.

Договір ренти – це договір, в якому одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

Договір страхування – договір, за яким одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) здійснити страхову виплату другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, зазначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Договір транспортного експедирування – договір, за яким одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу.

Договір факторингу – договір, за яким одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своїм правом грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Договори щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності – це група договорів у сфері інтелектуальної власності, спрямованих на набуття, зміну або припинення майнових прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Зобов’язальне право – це підгалузь цивільного права, норми якої регулюють відносини майнового обороту, а саме відносини, що виникають при переході матеріальних та інших благ, які мають економічну форму товару, від однієї особи до іншої.

Зобов’язання – правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання з відшкодування шкоди – це такі цивільно-правові зобов’язання, в яких потерпіла особа (кредитор) має право вимагати від боржника (заподіювача шкоди) повного відшкодування протиправно заподіяної шкоди шляхом надання відповідного майна в натурі або відшкодування збитків.

Кредитний договір – це договір, в якому банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Порушення зобов’язань – є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Послуга – це певне нематеріальне благо, яке надається однією особою (виконавцем) і споживається іншою особою (замовником) у процесі вчинення виконавцем певних дій або здійснення певної діяльності.

Припинення зобов’язань – погашення прав та обов’язків сторін, що складають його зміст.

Цивільно-правовий договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямованих на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

6. Поточний (модульний) контроль знань студентів

Опис предмета курсу

 

Курс Напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень Характеристика навчального курсу (структура залікового кредиту)
  Кількість кредитів ECTS: 5,8   Модулів: 3   Змістових модулів: 6     Загальна кількість годин: 210   Тижневих годин: 2-8   6.0601 “Право”     7.06001 “Спеціаліст”   Обов’язкова:     Модуль I   Лекції: 64 Практичні заняття: 62     Модуль ІI   Індивідуальна робота: 24     Модуль III   Самостійна робота: 60   Види контролю: поточний модульний контроль; іспит

 

Організація поточного модульного контролю

Оцінювання знань студентів з цивільного права здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК). Загальним об’єктом оцінювання знань студентів при ПМК є відповідні частини навчальної програми, засвоєння яких перевіряється, відповідно, під час ПМК.

Завданням ПМК є перевірка розуміння та засвоєння навчального матеріалу відповідного змістового модулю, здатності осмислити зміст теми чи розділу навчальної програми, умінь застосовувати отримані знання при вирішенні професійних завдань.

Об’єктами ПМК знань студентів з цивільного права є:

а) успішність на практичних заняттях;

в) виконання модульних контрольних завдань.

Оцінювання результатів ПМК здійснюється викладачем, який веде практичні заняття, наприкінці вивчення кожного змістового модуля.

Критерії оцінювання ПМК – успішність на практичних заняттях (відвідування відповідних форм навчального процесу, рівень знань за результатами практичних занять, самостійне опрацювання тем в цілому чи окремих питань) – від 0 до 3 балів; оцінка за виконання модульних контрольних завдань – від 0 до 4 балів.

Виконання модульних контрольних завдань проводиться у формі тестування та домашньої контрольної роботи..

Перелік тестів, питань та завдань, порядок і час їх складання, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року.

Підсумковий бал за результатами ПМК оформлюється під час останнього практичного заняття відповідного семестру.

Загальна кількість балів за ПМК при вивченні цивільного права складає 42 бали. Кожен модуль оцінюється у 7 балів. Результати ПМК знань студентів вносяться до відомості обліку поточної успішності та є основою для визначення загальної успішності студента і враховуються при визначенні балів за підсумковий контроль знань (ПКЗ).

У разі невиконання завдань ПМК з об’єктивних причин студенти мають право за дозволом деканату скласти їх. Час і порядок складання визначається деканатом разом з кафедрою.

7. Індивідуальна робота студентів

(індивідуальні навчально-дослідні завдання)

Відповідно до “Положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців” індивідуальна робота студентів з цивільного права включає до себе:

– анотації прочитаної додаткової літератури з курсу, бібліографічний опис тощо;

– узагальнення судової практики з цивільних справ;

– есе за вузькоспеціальною проблематикою;

– підготовка наукових статей та доповідей;

– складання термінологічних словників;

– створення баз нормативно-правових актів за тематикою навчального курсу.

Вибір студентом індивідуальної роботи здійснюється за погодженням з кафедрою на початку навчального року. Організацію, контроль та оцінку якості виконання індивідуальної роботи студентів здійснює керівник, який закріплюється кафедрою за студентською групою. За індивідуальну роботу студент має можливість отримати максимально 8 балів.

Індивідуальна робота подається студентом для перевірки та оцінювання за 15 днівдо початку екзаменаційної сесії.

 

8. Програмні питання

З навчальної дисципліни

“Цивільне право України”. Ч.2

1. Поняття, загальна характеристика та функції зобов’язального права.

2. Зобов’язання (поняття, зміст, підстави виникнення) Види зобов’язань.

3. Множинність осіб у зобов’язанні. Часткові, солідарні та субсидіарні зобов’язання.

4. Альтернативні та факультативні зобов’язання.

5. Регресні зобов’язання (поняття, підстави виникнення, виконання, припинення).

6. Зобов’язання за участю третьої особи.

7. Заміна кредитора та боржника в зобов’язанні: підстави та порядок.

8. Поняття і основні засади (принципи) виконання зобов’язань. Принцип належного виконання зобов’язань.

9. Способи виконання зобов’язань.

10. Місце і строки виконання зобов’язань.

11. Забезпечення виконання зобов’язання: поняття; загальні умови та види.

12. Неустойка. Поняття, види, підстави виникнення та функції.

13. Порука: Права та обов’язки поручителя. Припинення поруки.

14. Гарантія: поняття, суб’єкти, права та обов’язки гаранта.

15. Завдаток: поняття, функції. Співвідношення завдатку з авансом.

16. Застава: поняття, види і підстави виникнення застави.

17. Договір застави: сторони, форма та зміст.

18. Притримання: поняття та підстави виникнення.

19. Поняття і підстави припинення зобов’язань.

20. Порушення зобов’язання: поняття та правові наслідки.

21. Одностороння відмова від зобов’язання.

22. Прострочення боржника і кредитора у зобов’язанні.

23. Цивільно-правова відповідальність за порушення зобов’язання: відповідальність за порушення грошового зобов’язання, підстави для звільнення від відповідальності.

24. Поняття, загальна характеристика і значення цивільно-правового договору.

25. Свобода договору. Межі реалізації принципу свободи договору.

26. Класифікація цивільно-правових договорів: критерії, підстави та значення класифікації у цивільному праві.

27. Публічний договір, договір приєднання, попередній договір.

28. Договір на користь третьої особи.

29. Тлумачення умов договору.

30. Стадії укладення цивільно-правового договору. Вирішення переддоговірних спорів.

31. Зміна або розірвання договору, правові наслідки

32. Поняття, предмет, форма, різновиди договору купівлі-продажу.

33. Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.

34. Правові наслідки передачі товару неналежної якості за договором купівлі-продажу.

35. Договір роздрібної купівлі-продажу.

36. Права покупця у разі продажу йому товару неналежної якості за договором роздрібної купівлі-продажу.

37. Договір поставки.

38. Договір контрактації сільськогосподарської продукції.

39. Договір постачання енергоресурсами через приєднану мережу.

40. Договір дарування. Договір пожертви.

41. Договір міни.

42. Договір ренти. Права та обов’язки сторін за договором.

43. Договір довічного утримання (догляду): поняття, предмет, форма, сторони.

44. Поняття, зміст і різновиди договору найму (оренди) майна.

45. Договір прокату.

46. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди(поняття, форма).

47. Цивільно-правове регулювання зобов’язань із договорів найму (оренди) транспортного засобу.

48. Договір лізингу (поняття, види, права та обов’язки сторін).

49. Договір найму (оренди) житла.

50. Договір позички.

51. Цивільно-правове регулювання зобов’язань, що виникають у зв’язку з виконанням робіт.

52. Договір підряду.

53. Ризик підрядника, за договором підряду. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження матеріалу.

54. Договір побутового підряду.

55. Поняття, зміст і юридична характеристика договору будівельного підряду.

56. Відповідальність сторін за договором будівельного підряду.

57. Договір підряду на проведення проектних та пошукових робіт: поняття, загальна характеристика.

58. Договір на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт: поняття, загальна характеристика.

59. Цивільно-правове регулювання зобов’язань із договорів про надання послуг: поняття, зміст, відповідальність.

60. Договір перевезення вантажу. Форма. Сторони в договорі перевезення вантажу. Правове положення вантажоодержувача.

61. Договір перевезення пасажира та багажу.

62. Договір чартеру (фрахтування).

63. Підстави і межі відповідальності перевізника. Претензії і позови в транспортних зобов’язаннях.

64. Договір транспортного експедирування.

65. Договір зберігання та його види.

66. Відповідальність зберігача за втрату (нестачу) або пошкодження речі.

67. Зберігання на товарному складі. Складські документи: види та значення.

68. Спеціальні види зберігання: загальна характеристика. Договір охорони.

69. Страхування: поняття, форми та види зобов’язань зі страхування. Елементи страхового зобов’язання.

70. Договір страхування.

71. Договір доручення.

72. Договір комісії: поняття, предмет та умови .

73. Договір управління майном: поняття, предмет, строк, форма, сторони, зміст.

74. Договір позики: поняття, загальна характеристика, форма.

75. Кредитний договір.

76. Договір банківського вкладу (депозиту).

77. Договір банківського рахунку. Черговість списання грошових коштів з банківського рахунка.

78. Форми розрахунків. Види безготівкових розрахунків.

79. Договір факторингу: поняття, предмет, права та обов’язки сторін.

80. Види договорів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

81. Ліцензійний договір: поняття, умови, строк.

82. Договір про спільну діяльність: поняття, види, форма.

83. Договір простого товариства. Учасники договору; їх права та обов’язки.

84. Договір комерційної концесії. Поняття, предмет, обов’язки сторін.

85. Недоговірні зобов’язання. Загальна характеристика.

86. Зобов’язання, що виникають із односторонніх правочинів: поняття, різновиди.

87. Зобов’язання із публічної обіцянки винагороди. Поняття та види.

88. Зобов’язання, що виникають внаслідок вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення.

89. Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування здоров’я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи.

90. Зобов’язання, що виникають внаслідок створення загрози життю, здоров’ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи.

91. Загальна характеристика зобов’язань з відшкодування шкоди.

92. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду.

93. Поняття моральної шкоди. Відшкодування моральної шкоди.

94. Врахування вини потерпілого та майнового стану заподіювача шкоди в деліктних зобов’язаннях.

95. Відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їхнім працівником чи іншою особою.

96. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування або посадовою чи службовою особою цих органів при здійсненні ними своїх повноважень.

97. Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

98. Відшкодування шкоди, завданої злочином.

99. Відшкодування шкоди, завданої особами, що не досягли повноліття.

100. Відшкодування шкоди, завданої спільними діями двох або більше осіб.

101. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

102. Права особи, що відшкодувала шкоду, заподіяну іншою особою.

103. Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я або смертю потерпілого.

104. Порядок та способи відшкодування шкоди. Зменшення (збільшення) розміру відшкодування шкоди.

105. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг): підстави, суб’єкти, строки.

106. Загальна характеристика зобов’язань у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

 

9. Критерії оцінки успішності студентів

 

Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з цивільного права здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК), індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Результати ПМК та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; питання, що виносяться на ПКЗ – від 0 до 50 балів.

ПКЗ з цивільного права здійснюється у формі іспиту з основних питань, що потребують творчої відповіді та уміння використовувати отримані знання.

Конкретний перелік питань та завдань, що охоплюють весь зміст навчальної дисципліни, визначаються кафедрою і доводяться до відома студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються три питання.

До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ у балах.

Розподіл балів, присвоюваних студентам

Модуль І (поточне тестування) Модуль ІІ (інди-відуальна робота)   Підсумковий іспит   Сума  
З ЗМ І ЗМ ІІ ЗМ ІІІ ЗМІV ЗМ V ЗМVІ VІ                  
             

 


ЗМ – змістовий модуль.

Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку відповідно до шкали, як показано нижче.

 

Оцінка за шкалою ЕСТS     Визначення Оцінка за національною шкалою Оцінка за 100-бальною шкалою, що використовується в НЮАУ
А Відмінно – відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок 90-100
В Дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками 80 – 89
С Добре – у загальному правильна робота з певною кількістю незначних помилок   75-79
D Задовільно – непогано, але із значною кількістю недоліків 70-74
Е Достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії   60-69
FX Незадовільно – потрібно попрацювати перед тим, як перескласти 35-59
F Незадовільно – необхідна серйозна подальша робота, обов’язковий повторний курс   1-34

10. Список рекомендованої літератури*

Цивільне право України: Підруч.: У 2-х т. / За ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: “Вид. Дім “Ін Юре”, 2004. – Т.2.

Цивільне право України: Підруч.: У 2 кн. / О.В. Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – 2-е вид., допов. і перероб. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Кн. 2.

Цивільне право України. Акад. курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я.М. Шевченко. – К.: “Вид. Дім “Ін Юре”, 2003. – Т.1. Загальна частина.

Кодификація приватного (цивільного) права України / За ред. А. Довгерта. – К.: Укр. центр правничих студій. – 2000.

Цивільний кодекс України: Наук.-практ. комент. / За ред. розробників проекту Цивільного кодексу України. – К.: Істина.

× × ×

* Додатковий список літератури дивись в електронному курсі з навчальної дисципліни “Цивільне право України”. Ч. 1, 2.

 

Н а в ч а л ь н е в и д а н н я

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.173.209 (0.031 с.)