Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Оцінювання потенціалу енергоощадності технічних заходів зі зниження втрат електроенергіїСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Встановлення пристроїв компенсації реактивної потужності. Споживачами реактивної енергії на сільськогосподарських підприємствах є асинхронні двигуни, силові трансформатори, світильники з люмінесцентними лампами. Перетікання реактивної енергії в електричній мережі підприємства викликає додаткові втрати в її елементах. Одним із дієвих заходів зі зменшення перетоків реактивної енергії в мережі є встановлення поблизу електроприймачів пристроїв поперечної компенсації. Найчастіше такими пристроями у мережах сільськогосподарських підприємств є батареї конденсаторів, які вмикаються паралельно до навантаження. В цьому випадку батарея конденсаторів є джерелом реактивної енергії для навантаження. Електрична мережа частково або повністю звільнюється від перетікання реактивної енергії, що приводить до зменшення величини втрат. Залежно від місця підключення пристроїв, розрізняють такі види компенсації: - індивідуальна – підключення пристрою до затискачів електроприймача; - групова – засоби компенсації приєднуються у вузлах живлення групи електроприймачів; - централізована – засоби компенсації приєднуються до шин трансформаторних підстанцій. Вибір виду компенсації залежить від концентрації електроприймачів реактивної енергії у мережі. Чим більшою є концентрація таких електроприймачів, тим більш вигідною є індивідуальна компенсація. Реактивна потужність конденсаторної установки визначається за формулою [7] (22)
де P max – максимальне активне навантаження у вузлі підключення конденсаторної установки, кВт; tg φ, tg φ к– коефіцієнти реактивної потужності навантаження до та після компенсації відповідно. При збільшенні рівня компенсації реактивної потужності згідно (22) зростає необхідна потужність, а отже і вартість конденсаторної установки. Тому, за деякого рівня компенсації, позитивний ефект від зниження втрат енергії не компенсує фінансових вкладень в установку. Розрахунки показують, що для сільських мереж 0,38 кВ економічно доцільною є компенсація реактивної потужності до значення cos φ к=0,95 (tg φ к=0,33) [7]. У зв’язку зі зміною величини споживання реактивної енергії електроприймачами протягом доби, важливим є застосування конденсаторних установок з автоматичним регулюванням потужності. Параметри таких установок з номінальною напругою 0,38 кВ наведені у табл. А.6 додатку А [14]. Зменшення втрат енергії у електричній мережі підприємства за рахунок встановлення пристрою компенсації реактивної потужності розраховується за виразом
(23)
де ΔW, ΔW к – змінні втрати енергії в елементах мережі на ділянці від межі балансової належності до точки підключення пристрою компенсації до та після його встановлення відповідно. Окрім технічного ефекту у вигляді зменшення втрат енергії, встановлення пристрою компенсації реактивної потужності дозволяє також отримати фінансовий ефект, що полягає у зниженні розміру плати за перетікання реактивної енергії. Розрахунки за перетікання реактивної енергії здійснюються підприємствами, які мають середньомісячне споживання активної електроенергії більше 5 тис. кВт·год [15]. Приклад 7. Оцінити потенціал енергоощадності заходу, який полягає у встановленні конденсаторної установки для компенсації реактивної потужності в електричній мережі сільськогосподарського підприємства з виробництва молока, що розглядалось у попередніх прикладах (див. приклади 1, 2). Конденсаторну установку КУ підключено в кінцевій точці чотирипровідної лінії 0,38 кВ Л1 на вводі до виробничого приміщення (див. рис. 1). В розрахунках прийняти, що, за результатами вимірювань, коефіцієнт потужності навантаження ліній Л1 та Л2 до встановлення пристрою компенсації складає cos φ =0,75 (tg φ =0,88). Необхідний рівень компенсації реактивної потужності cos φ к=0,95 (tg φ к=0,33). Лінія Л1 має довжину l =0,05 км і виконана проводом марки А-25. Число годин максимальних втрат прийняти за даними табл. 1 (τ = 3870 год). Максимальне активне навантаження лінії Л1 розраховане у прикладі 2 і складає Р max Л1 =116 кВт (див. табл. 4). За формулою (22) розраховуємо реактивну потужність конденсаторної установки За табл. А.6 додатку А приймаємо до встановлення конденсаторну установку типу УКМ58-0,4-75-25 УЗ з номінальною реактивною потужністю Q н = 75 кВАр. На ділянці електричної мережі підприємства від межі балансової належності (шини 10 кВ ТП 10/0,4 кВ) до точки підключення конденсаторної установки КУ (кінцева точка лінії Л1), див. рис. 1, знаходяться силовий трансформатор Т1 та лінія Л1. Змінні втрати енергії в цих елементах мережі до та після встановлення пристрою компенсації розраховуємо методом числа годин максимальних втрат. Повне максимальне навантаження лінії Л1 до та після встановлення пристрою відповідно З табл. А.3 додатку А питомий активний опір лінії Л1, виконаної проводом А-25, складає R 0 =1,165 Ом/км. Втрати енергії у лінії до та після встановлення пристрою компенсації за виразом (8) Змінні втрати енергії у трансформаторі Т1 до встановлення пристрою компенсації розраховані у прикладі 1 і становлять ΔW Т к.з.1 = 5,17 тис. кВт·год. З метою визначення втрат енергії в трансформаторі після встановлення пристрою, необхідно розрахувати його повне навантаження з урахуванням нового реактивного навантаження лінії Л1. Оскільки максимальне активне навантаження лінії Л2, яка живиться від трансформатора Т1, складає Р max Л2 =84 кВт (див. приклад 2, табл. 4), то її реактивне навантаження Реактивне навантаження лінії Л1 після встановлення пристрою компенсації Повне навантаження трансформатора Т1 після встановлення пристрою компенсації Змінні втрати енергії в трансформаторі Т1 після встановлення пристрою компенсації за виразом (1) Змінні втрати енергії в елементах мережі на ділянці від межі балансової належності до точки підключення пристрою компенсації до та після його встановлення відповідно Зменшення втрат енергії у електричній мережі підприємства за рахунок встановлення пристрою компенсації реактивної потужності за виразом (23) Оскільки сумарні втрати енергії у електричній мережі підприємства до встановлення пристрою компенсації складають 136,79 тис. кВт·год (див. приклад 3, табл. 7), то впровадження даного заходу дозволить зменшити їх величину на 11,37 %, що відповідає щорічній економії коштів 15,74 тис. грн. Заміна проводів та кабелів на лініях електропередавання. На сьогоднішній день на ринку електротехнічної продукції з’явилось багато нових видів проводів і кабелів, які мають підвищену пропускну здатність. Під час нового будівництва та реконструкції ліній електропередавання застосовуються самоутримні ізольовані проводи (СІП) на ПЛ 0,38 кВ, захищені проводи на ПЛ 6-10 кВ, кабелі з ізоляцією із зшитого поліетилену на напругу 0,38-10 кВ. Зниження втрат електричної енергії в лінії внаслідок заміни проводів або кабелю прямопропорційне зміні їх активного опору
(24)
де S max– максимальне навантаження лінії за рік, кВА; U н– номінальна напруга лінії, кВ; R 01, R 02 – питомий активний опір лінії до та після її реконструкції відповідно, Ом/км; l – довжина лінії, км; τ – число годин максимальних втрат, год. Приклад 8. Оцінити потенціал енергоощадності заходу, який полягає у реконструкції лінії 0,38 кВ Л1 сільськогосподарського підприємства з виробництва молока, що розглядалось у попередніх прикладах (див. приклади 1, 2). Реконструкція полягає у впровадженні замість повітряної кабельної лінії Л1. Вихідні дані для лінії Л1 наведені у попередньому прикладі. Повне максимальне навантаження лінії Л1, розраховане у прикладі 7, складає S max Л1 = 155 кВА. Величина струму в проводах лінії в режимі максимуму Даний струм перевищує допустиме значення за умовою нагрівання, яке для проводу А-25 лінії Л1 складає І доп = 136 А [11], тому передбачаємо реконструкцію даної лінії. На ПЛ 0,38 кВ як правило використовуються проводи з перерізом алюмінієвої частини до 50 мм2. Для проводу А-50 економічний інтервал навантаження складає 31,9 – 45,6 А (див. табл. 5), що значно менше навантаженнялінії Л1 І max Л1=235,5 А. Тому у проекті реконструкції передбачаємо впровадження кабельної лінії Л1. Приймемо до використання кабель з алюмінієвими жилами перерізом 120 мм2, що відповідає необхідній економічній густині струму 1,9 А/мм2 (перевірка за технічними критеріями тут не наводиться). З табл. А.5 додатку А розрахунковий питомий активний опір кабелю з алюмінієвими жилами перерізом 120 мм2 складає R 0 2 = 0,26 Ом/км. Зміна річних втрат енергії у лінії Л1 внаслідок її реконструкції за виразом (24) Таким чином, впровадження даного заходу дозволить зменшити величину втрат енергії у мережі на 21,3 %, що відповідає щорічній економії коштів 29,5 тис. грн.
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 245; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.2.5 (0.006 с.) |