СО в атмосферному повітрі. Вплив на здоров’я людей.

 

 Монооксид вуглецю безбарвний газ  без  запаху, малорозчинний у воді. Гранично допустима концентрація СО у повітрі - 0,02 мг / л. Монооксид вуглецю хімічно не взаємодіє з водою. Не реагує також з лугами і кислотами. Він надзвичайно отруйний.  Цікаво, що існують бактерії, здатні за рахунок окиснення СО отримувати необхідну їм для життя енергію.

 Чадний газ дуже отруйний. Основною  протиотрутою при отруєнні служить свіже повітря. Корисно також короткочасне вдихання парів нашатирного спирту.

 Надзвичайна отруйність СО, відсутність у нього кольору і запаху, а також дуже слабке поглинання його активованим вугіллям звичайного протигаза роблять цей газ особливо небезпечним. У середньому 0,5% СО містить тютюновий дим і 3% - вихлопні гази двигунів внутрішнього згоряння.

Симптомами отруєння є головний біль, відчуття пульсації у висках, запаморочення, нудота, блювання, шум у вухах, серцебиття. Дещо пізніше з'являється м'язова слабкість, зниження сухожильних рефлексів, сонливість, затьмарення свідомості, задишка, блідість шкірних покривів, іноді яскраво-червоні плями на. шкірі. При подальшому перебуванні отруєній атмосфері дихання стає поверхневим, виникають корчі і настає смерть від паралічу дихального центру. Після надання допомоги і виведення з коми спостерігається психоз, порушення ковтання, тривалий час – м'язова слабкість.

    Оксид вуглецю отруйний, він чинить вибіркову нейротоксичну (гіпоксичну) дію. Потрапляючи до організму, зв'язується з гемоглобіном, утворюючи карбоксигемоглобін, який не здатний транспортувати кисень. Внаслідок цього настає гіпоксія. Однак механізм дії оксиду вуглецю не вичерпується порушенням транспортування кисню. У присутності карбоксигемоглобіну неблокований кисень у крові посилює свою спорідненість до гемоглобіну, внаслідок чого ускладнюється відщеплення кисню від оксигемоглобіну і його віддача тканинам. Таким чином, збільшується гіпоксія, яка зумовлена утворенням карбоксигемоглобіну.

Внаслідок гіпоксії порушується обмін речовин, а в крові різко підвищується вміст цукру, накопичується молочна кислота, настає ацидоз. Значні зміни відбуваються у ЦНС, а саме: гіперемія мозку, крововилив, набряк мозку та його розм'якшення.

У клінічній картині отруєння чадним газом виділяють 3 ступені важкості: легкий, середній та важкий.

У разі отруєння оксидом вуглецю легкого ступеня з'являються головний біль, запаморочення, млявість, шум у вухах, порушення координації рухів, нудота, іноді блювання, біль у грудях. Під час дослідження у крові знаходять 20–30% карбоксигомоглобіну.

Якщо сталося отруєння середнього ступеня, спостерігають короткочасну непритомність, різко виражену слабкість, загальмованість, задишку, тахікардію, гіперемію обличчя, судоми. У крові визначають 30 – 35% карбоксигомоглобіну.

У важких випадках отруєння відзначають коматозний стан, неврологічну симптоматику дифузного ураження головного мозку (ригідність м'язів потилиці, маятникоподібні рухи очних яблук, судоми, виникнення патологічних рефлексів, можливі парези, паралічі, порушення гемодинаміки). У крові виявляють 50–60% карбоксигемоглобіну.

В окремих випадках при важкій формі отруєння розвиваються гострі токсичні набряки легень, порушення коронарного кровообігу, розлади провідності аж до повної блокади.

У разі впливу великих доз оксиду вуглецю смерть може настати на місці отруєння внаслідок зупинки дихання та вираженого порушення гемодинаміки.

 

Перша медична допомога: вивезти потерпілих з ураженої території; безперервна інгаляція кисню протягом декількох годин. Особи, що постраждали від отруєння середнього та важкого ступеня, повинні бути госпіталізовані.

 

Розділ 3. Практичні дослідження вмісту пилу, оксиду вуглецю, формальдегіду та інших сполук  в атмосферному повітрі Ужгорода