Тестування – це система спеціальних завдань, пробних діянь та команд, які задаються об’єктові контролю у певному порядку.

Метою тестування є:

- вивчення та оцінка різноманітних процесів діяльності іспитника;

- перевірка правильності його дій;

- оцінка розумового та фізичного розвитку іспитника;

- визначення здібностей, схильностей та якостей особистості тощо.

Розробка та впровадження тестів і тестування вимагають створення методологічної бази та вирішення цілої низки проблем психолого-педагогічного, соціального і філософського характеру. Це по суті означає, що розробка тестів, їх впровадження, використання і удосконалення так само, як і організація тестування, вимагають комплексного підходу і перед усім – підходу діяльнісного.

  Діяльнісний підхід – методологічна база аналізу діяльності людини. Ґрунтується на загальних положеннях і принципах діяльності людини, діалектичних закономірностях свідомої діяльності і використанні цих закономірностей в організації різних форм діяльності

Процес тестового контролю, діагностики знань, навичок та умінь іспитника відповідно до основного закону дидактики – єдності діяльностей навчання і вивчення, повинен здійснюватись у формі співпраці педагога й іспитника, тобто у формі їх сумісної діяльності.

Це означає, що зміст і форма тестового завдання повинні визначати зміст і форму діяльності іспитника, за результатами якої педагог здійснює оцінку знань, навичок, умінь і якостей його особистості. Тестове завдання як продукт діяльності педагога подається іспитникові як предмет та умови його дій. Воно повинне забезпечити виконання іспитником запроектованих дій у такій кількості і якості, які б гарантували повноту й об’єктивність оцінки його знань, навичок та умінь.

 

Принципи формування тестових завдань

 

Основними принципами формування тестових завдань є такі:

1) Принципи формування тестових завдань повинні співпадати з основними принципами формування цілей системи навчального процесу. Тому раніше ніж приступити до розробки тестових завдань необхідно ясно уявляти, з якою метою проводиться тестування, які засоби є для цього, чим потрібно скористатися, щоб досягти поставлену мету, і як забезпечити узгодженість засобів та цілей.

2) Разом з тим, необхідно враховувати цілі вивчення дисципліни, а також ієрархію цілей як для дисципліни в цілому, так і для розділів та модулів, що її складають. Це – цілі зовнішні, внутрішні, стратегічні, тактичні і оперативні.

3) Очевидно, що проведення тестування з метою визначення рівня засвоєння навчального матеріалу лекції не є доцільним. Тут можна обмежитись усним або оперативним опитуванням. Тестування оправдане, якщо ставиться мета оцінити рівень засвоєння знань та умінь за темою або модулем дисципліни, тобто за відносно самостійною частиною навчальної дисципліни.

4) Враховуючи те, що навчання – це елемент освіти і при вивченні дисципліни завжди ставляться цілі загальноосвітні, загальнонаукові, спеціальні тощо, необхідно при формуванні тестових завдань визначати ступінь досягнення поставлених цілей.

5) Зміст тестового завдання повинен відповідати психолого-фізіологічним властивостям пам’яті та відповідати принципам вибірковості, відгуку пам’яті на запитання, відновлення образу, рекурсивності (перетворення), здорового глузду і розуміння, здивування, виправлення помилок, адаптації тощо.

6) Основними вимогами до розроблення тестових завдань є такі:

- належність тестових завдань до предметної галузі;

- диференційована ступінь складності;

- спрямованість завдання;

- диференційованість змісту тестових завдань;

- лаконічність, ясність та коректність формулювання;

- обмеження на час відповіді;

- взаємозв’язок завдань та їх ефективність тощо.