Загальнодержавні податки і збори

Непрямі податки

Податок на додану вартість (ПДВ) сплачується до Державного бюджету України на підставі Закону України "Про податок на додану вартість" [38]. Платниками ПДВ є всі фізичні та юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України. Об'єктом оподаткування ПДВ є виручка від реалізації товарів, робіт, послуг за винятком суми, що сплачена платником податку своїм постачальникам. В Україні встановлена ставка ПДВ дорівнює 20 %, в окремих випадках (стимулювання експорту) передбачена ставка податку 0 %. Суб'єкт підприємництва сплачує до бюджету суму ПДВ, обчислену як різницю між сумою ПДВ з реалізації товарів, робіт, послуг та сумою ПДВ у придбаний сировині, матеріалах, електроенергії, оплачених послугах тощо.

Залежно від середньомісячної величини податку, ПДВ сплачують до бюджету щомісячно або щодекадно.

Вигляд рахунку "Розрахунки за податками" у бухгалтерському обліку.

 

 

У бюджет суб'єкт підприємництва сплачує різницю між оборотом по податковому зобов'язанню ("Вихідному ПДВ") і оборотом ПО податковому кредиту ("Вхідному ПДВ"), і таким чином оподатковується саме додана вартість.

Підприємства, в яких відсутній кредитовий оборот з ПДВ (експортери та інші), мають право на бюджетне відшкодування ПДВ - повернення ПДВ з бюджету. Бюджетне відшкодування ПДВ можна здійснювати двома способами:

) повернення коштів на банківський рахунок підприємства;

) у рахунок податкових зобов'язань майбутніх податкових періодів.

Спосіб відшкодування ПДВ підприємство обирає самостійно, результат вибору відображають у декларації з ПДВ того періоду, за підсумками якого платник набуває права на відшкодування. При поданні підприємством декларації з ПДВ та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податковий орган упродовж 30 днів проводить документальну камеральну (таку, що проводять контролюючі орган виключно на підставі даних, відображених у податкових деклараціях, без виїзду на підприємство) перевірку. Держказначейство впродовж 5 днів після отримання висновку ДШ перераховує суму бюджетного відшкодування на рахунок підприємства. Суму бюджетного відшкодування, не повернену підприємству в строк, вважають бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховують пеню, розмір якої визначають з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, чинної на день виникнення боргу за кожен календарний день прострочки сплати.

При імпорті товарів на митну територію України підприємства-імпортери на суму податкового зобов'язання з ПДВ імпортованих товарів мають право на випуск податкового векселя.

Податковий вексель - це письмове безумовне грошове зобов'язання підприємства (імпортера) сплатити до бюджету відповідну суму коштів, яке видає підприємство на відстрочення сплати ПДВ, що справляється у разі імпорту товарів на митну територію України. Податкові зобов'язання щодо сплати ПДВ при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації, але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя. На 30-й календарний день з дня видачі податкового векселя суму, зазначену у векселі, включають до суми податкових зобов'язань підприємства (суму окремо до бюджету не сплачують, а разом з іншими податковими зобов'язаннями за результатами податкового періоду), а податковий вексель вважають погашеним.

Акцизний збір встановлюють за індивідуальними ставками податку для кожного товару і стягують до бюджету на підставі. Перелік підакцизних товарів та ставок акцизного збору встановлюють Закони України. Ставки акцизного збору встановлюють у відсотках (відносно обсягу реалізації в цінах, що включають цей податок) та у твердих ставках (у грошових одиницях на одиницю товару чи певну величину його виміру). Наприклад, у твердих ставках у євро встановлено акцизний збір з нафтопродуктів та транспортних засобів.

Платниками акцизного збору є вітчизняні виробники підакцизних товарів та суб'єкти, що імпортують чи реалізовують підакцизні товари. Об'єктом оподаткування виступає оборот з реалізації підакцизних товарів, а для імпортних - їхня митна вартість. Обчислення і сплату акцизного збору здійснюють двома методами. Для вино-горілчаних і тютюнових виробів встановлено сплату акцизного збору за допомогою спеціальних марок. Для решти товарів обчислення проводять за встановленими ставками до обсягу реалізації за відповідний період (декаду, місяць, а для алкогольних напоїв - щоденно).

Мито стягують з товарів, що переміщують через митний кордон України на підставі Закону України "Про єдиний митний тариф" та Митного кодексу України. Платниками є декларанти (фізичні та юридичні особи, які декларують товари) товарів, які переміщують через митний кордон. Об'єктом оподаткування є митна вартість товарів, або їхня кількісна оцінка, що залежить від встановлених ставок. Ставки мита встановлюють у відсотках до митної вартості (таке мито називають адвалорним) та у твердих ставках - у грошових одиницях на одиницю товару чи певну одиницю його характеристики (таке мито називають специфічним). Залежно від того, який митний режим встановлено в Україні для тієї чи іншої країни походження товарів, відсоткові ставки мита бувають повні, пільгові й преференційні.

Відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України та на підставі документів, що подають митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, декларантом можуть бути визначені такі види митного режиму:

) імпорт;

) реімпорт;

) експорт;

) реекспорт;

) транзит;

) тимчасове ввезення (вивезення);

) митний склад;

) спеціальна митна зона;

) магазин безмитної торгівлі;

) переробка на митній території України;

) переробка за межами митної території України;

) знищення або руйнування;

) відмова на користь держави.

Мито сплачують до або під час перетину кордону.

Плата за ліцензії та сертифікати справляється уповноваженими органами, перелік яких затверджено Кабінетом Міністрів України за поданням Ліцензійної палати України при видачі ліцензії.

Пряме оподаткування

Податок на прибуток підприємств стягують до бюджету на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Платниками податку на прибуток є юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також бюджетні установи в частині комерційної діяльності. Об'єктом оподаткування є прибуток, розрахований із суми скоригованого валового доходу валових витрат платника податку, а також нарахованих амортизаційних відрахувань. Ставка податку на прибуток встановлена на рівні 25%. Податок на прибуток сплачують щокварталу.

Податок з доходів фізичних осіб стягують до бюджету на підставі Закону України "Про податок на доходи фізичних осіб". Платниками податку є фізичні особи, незалежно від віку, громадянства та інших ознак, які мають самостійне джерело доходів. Об'єктом оподаткування у громадян України виступає загальний місячний дохід, одержаний з різних джерел на території України та за її межами; в осіб, що не є громадянами України - дохід, одержаний з джерел в Україні. До складу загального місячного оподатковуваного доходу включають доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати і винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового чи цивільно-правового договору.

З 1 січня 2007 р. ставка податку на доходи фізичних осіб становить 15%. Для всіх платників податків цим законом встановлено податкову соціальну пільгу - розмір доходу, який не буде оподатковуватися. Податкову соціальну пільгу прирівняно до мінімальної заробітної плати (з розрахунку на місяць). Податкову соціальну пільгу не застосовують до доходів, отриманих від заняття підприємницькою діяльністю, і доходів, виплачуваних з бюджету.

До прийняття Закону України "Про податок на доходи фізичних осіб" діяв Декрет Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", який нині втратив чинність. Декрет передбачав застосування "неоподатковуваного мінімуму доходів громадян" (НМДГ) при розрахунку суми прибуткового податку з заробітної плати працівників. НМДГ становить 17 грн. Закон не оперує таким терміном, як "НМДГ", на зміну якому прийшов механізм податкової соціальної пільги, проте нормами багатьох інших законів та нормативно-правових актів встановлено посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, особливо в частині встановлення штрафів, тому термін "НМДГ" застосовуватиметься і в подальшому.

Обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб покладено на підприємства, установи, організації, а також приватних підприємців, які виплачують заробітну плату своїм найманим працівникам. Підприємства у цьому разі виступають податковими агентами.

Податковий агент - юридична особа (її філія, інший відокремлений підрозділ) чи фізична особа або нерезидент чи його представництво, які незалежно від їхнього організаційно-правового статусу та способу обкладення іншими податками зобов'язані нарахувати, утримати і сплатити податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку (працівника), вести податковий облік і подавати податкову звітність до податкових органів відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм закону.

Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, що не передбачає сплату (перерахування) цього податку до бюджету.

Для обкладення податком з доходів фізичних осіб заробітну плату має бути зменшено на всі соціальні внески, що утримують зі заробітної плати:

) внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;

) внесок на страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

) внесок на страхування на випадок безробіття.

Збір на обов'язкове пенсійне страхування стягують відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Об'єктом обкладення збором для підприємств і організацій є фактичні витрати на оплату праці працівників, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Збір на загальнообов'язкове соціальне страхування стягують відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням". Об'єктом обкладення збором для підприємств і організацій є фактичні витрати на оплату праці працівників, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Збір на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття стягують відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття". Об'єктом обкладення збором для підприємств і організацій є фактичні витрати на оплату праці працівників, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб.

Збір на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві стягують відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності". Об'єктом обкладення збором для підприємств і організацій є фактичні витрати на оплату праці працівників, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб. Розмір ставок для підприємств встановлено згідно зі страховими тарифами, вони залежать від класу ризику, до якого віднесене підприємство.

Державне мито - це плата, яка встановлена за вчинення юридичних дій та видачу документів юридичного значення. Ставки державного мита встановлюють у відсотках до суми договору чи позову, вартості майна або в твердих розмірах за одну послугу.

Плату за торговий патент справляють відповідно до Закону України "Про патентування окремих видів підприємницької діяльності". Платниками є суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг. Перелік побутових послуг, що підлягають патентуванню (визначає Кабінет Міністрів України), не змінюють упродовж бюджетного року. Порядок придбання торгового патенту (державне свідоцтво, що засвідчує право суб'єкта підприємництва здійснювати певний вид підприємницької діяльності) визначають за видами діяльності.

Вартість торгового патенту визначають органи місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пунктів продажу товарів та їх асортиментного переліку. Патенти бувають короткострокові (термін дії від 1 до 15 днів) та річні. Плату за торговий патент не сплачують: суб'єкти підприємницької діяльності - фізичні особи, які здійснюють торговельну діяльність з лотків, прилавків і сплачують ринковий збір; сплачують податок на промисел; здійснюють продаж вирощених в особистому підсобному господарстві, на присадибній, дачній ділянці продукції рослинництва, тваринництва, бджільництва; сплачують фіксований сільськогосподарський податок.

Податок на промисел встановлюють за право разової торгівлі (не більше як 4 рази за календарний рік). Платниками є фізичні особи, об'єктом оподаткування - сумарна вартість товарів. Ставки оподаткування 10%, якщо товари підлягають продажу упродовж 3-х днів; 20%, якщо товари підлягають продажу впродовж 7-ми днів, але сума податку, належна до сплати в бюджет, має бути не менше ніж одна мінімальна зарплата.

Податок з власників транспортних засобів стягують до бюджету на підставі Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів". Платниками податку є юридичні та фізичні особи, у власності яких є транспортні засоби. Об'єктом оподаткування є об'єм двигуна автотранспорту та довжина корпусу засобів водного транспорту. Ставки податку встановлені в грошових одиницях зі 100 см3 об'єму двигуна чи 1 см довжини корпусу засобів водного транспорту.

Податок на нерухоме майно передбачений у чинних законодавчих актах, але не справляється у зв'язку з відсутністю нормативних документів.

Єдиний збір у пунктах пропуску через кордон (ЄЗППК), Об'єктом оподаткування є транспортні засоби, незалежно від власника (резидент/нерезидент), що перетинають державний кордон України при в'їзді в Україну, в тому числі як транзитні. Ставки ЄЗППК диференційовані залежно від виду транспортного засобу, його місткості та загальної маси і встановлені відповідно до ст. 5 Закону України "Про єдиний збір, що стягується в пунктах пропуску через державний кордон України". Платниками ЄЗППК є безпосередньо власники транспортних засобів та вантажу, перевізники вантажу або треті особи, уповноважені власником чи перевізником. Процедура стягнення ЄЗППК передбачена Порядком справляння єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон.

Збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства сплачується відповідно до Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства". Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізовують у гуртово-роздрібній торговельній мережі алкогольні напої та пиво. Підприємства - виробники алкогольних напоїв не є платниками збору. Об'єктом обкладенням збором є виручка, отримана на кожному етапі реалізації в гуртово-роздрібній торговельній мережі та в мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива з урахуванням сум ПДВ та акцизного збору. Ставка збору становить 1% від виручки, отриманої від реалізації алкогольних напоїв та пива.