Організація страховки при подоланні водних етапів

9.4.1. При швидкості течії річки від 2,5 м/с (при глибині до пояса) до 4 м/с (при глибині до коліна) рух убрід здійснюється з командною страховкою та із жердиною в три такти. Жердина розміщується вище за течією й утримується двома руками. Забороняється її закріплення до учасника. При меншій швидкості течії та/чи глибині можливий рух без жердини.

9.4.2. При переході вбрід (у тому числі із жердиною) учасник забезпечується страховкою та допоміжною мотузкою. Мотузки повинні бути тільки одинарними, ніякі інші мотузки до нього кріпитися не можуть. Страхувальна мотузка розміщується вище за течією, страхують двоє в рукавицях. На допоміжній може працювати один учасник без рукавиць. Кінці основної та допоміжної мотузок не повинні бути закріплені.

9.4.3. При переході по колоді командна страховка здійснюється згідно п.9.4.2., однак застосовується лише одна одинарна мотузка, яка має знаходитися вище за течією відносно колоди.

9.4.4. Страховка кріпиться в перехрестя страхувальної системи на спині або ковзаючим карабіном в бокову частину поясу верхньої частини системи.

9.4.5. Учасники, що страхують, повинні знаходитись із зовнішнього боку мотузок обличчям до того, кого страхують. Бухти мотузок, якими здійснюється страховка, не повинні розташовуватись позаду тих, хто страхує, та на шляху їх можливого переміщення у випадку зриву учасника. Вантаж теж не може знаходитися на цьому шляху. Відстань між учасниками, які працюють із страхувальними мотузками, має бути не менше половини ширини річки. Учасники, що страхують, повинні бути без вантажу, і самостраховка їм заборонена.

 

Організація страховки при подоланні гірських етапів

9.5.1. Страхувальна мотузка одним кінцем кріпиться до блокування вище вузла блокування ІСС учасника, якого страхують. Інший кінець страхувальної мотузки повинен бути закріплений будь-яким карабіном з муфтою або вузлом на точковій опорі або на учаснику, який перебуває на самостраховці (не обов’язково на тому пункті страховки, з якого здійснюється страховка).

При транспортуванні потерпілого в ношах по похилій переправі страхувальна мотузка закріплюється до транспортного карабіну нош зі сторони голови або до петель, до яких приєднаний цей карабін.

У всіх інших випадках транспортування потерпілого страхувальна мотузка кріпиться згідно першого абзацу цього пункту.

9.5.2. Страхувальну мотузку може бути закільцьовано. Вона повинна проходити через два ПС (початок та кінець етапу), або лише через верхній ПС, коли той, хто страхує, здійснює страховку із цього ПС, або лише через нижній ПС при русі учасника з нижньою страховкою.

9.5.3. При страховці застосовуються або:

• гальмівний пристрій;

• вузол УІАА (Мунтера), вузол Гарда.

9.5.4. Гальмівний пристрій кріпиться до точкової опори на тому ПС, біля якого знаходиться той, хто страхує. Дозволяється організація нижньої динамічної страховки з гальмівного пристрою, який закріплений на нижній системі страхуючого (страховка із себе). При цьому мотузка від страхуючого до учасника, якого страхують, має проходити через карабін, що закріплений у пункті страховки в точковій опорі.

9.5.5. При здійсненні динамічної страховки учасник, що страхує, повинен знаходитися на самостраховці в точковій опорі та займати стійке положення в напрямку пункту страховки.

9.5.6. Допускається, щоб страхувальна мотузка не проходила всередині карабіна, яким кріпиться гальмівний пристрій типу «вісімка» (згідно рекомендацій виробника).

9.5.7. Дозволяється здійснювати страховку через ПС іншого етапу, якщо ПС, через які проходить страхувальна мотузка, не розділені безпечною зоною. Страхувальна мотузка повинна проходити через ПС, від якого або до якого рухається учасник, якого страхують. Інші ПС не обов’язкові.

Організація супроводження

9.6.1. Супроводження може здійснюватися допоміжною вірьовкою.

9.6.2. Кріплення супроводжувальної вірьовки до учасника, якого супроводжують, у ІСС в будь-якому місці блокування або у вус самостраховки. Забороняється кріпити супроводження в транспортний (перильний) карабін учасника на переправах.

9.6.3. При транспортуванні потерпілого по переправах у ношах супроводжувальні мотузки закріплюються окремими карабінами до транспортних карабінів або до петель, до яких приєднані ці карабіни.

При транспортуванні потерпілого по переправах у коконі супроводжувальні мотузки закріплюються окремими карабінами до середнього транспортного карабіну, або до петлі, до якої приєднаний цей карабін, або згідно п.9.6.2.

9.6.4. При транспортуванні пасивного потерпілого по переправах супроводження здійснюється з обох берегів. При транспортуванні потерпілого по похилій переправі супроводження здійснюється лише з цільової ділянки.

9.6.5. Супроводжувальна вірьовка повинна бути закріплена там, звідки здійснюється супроводження, на точковій опорі або до учасника, який перебуває на самостраховці.

Супроводжувальна мотузка може кріпитися в карабін або вузол кріплення переправи (може бути мотузкою для скидання перил) або бути продовженням перильної мотузки. Розблокування окремими вузлами при цьому не потрібне.

9.6.6. Супроводжувальну мотузку може бути закільцьовано. При цьому вона повинна проходити через опори на ВД та ЦД етапу або лише через одну опору на тому березі, звідки здійснюється супроводження.

9.6.7. Учасник, який супроводжує, повинен тримати вірьовку в руках (руці). Бухта супроводжувальної вірьовки або запас розправленої вірьовки має знаходитися позаду його рук.

Дозволяється відпустити супроводжувальну мотузку, якщо учасник жорстко зафіксований і не рухається.

9.6.8. Дозволяється супроводжувати учасника, якщо супроводжувальна мотузка проходить через ПС іншого етапу й біля цього ПС є принаймні один учасник, який у будь-який момент міг би виконувати супроводження (не задіяний у страховці іншого учасника, спуску потерпілого тощо).

9.6.9. При русі по похилій переправі вниз для останнього учасника обов’язкова супроводжувальна мотузка знизу. Її роль може виконувати закільцьована страховка, окремий учасник на цiй мотузцi в цьому випадку не обов’язковий. Супроводжувальна мотузка не має провисати.