Поняття про стандарт TSB-67.

        Передавальні характеристики кабельної системи визначаються не тільки характеристиками її компонент, але і практичним виконанням інсталяційних робіт. Проблеми з передавальними характеристиками кабельної системи внаслідок поганого виконання інсталяції особливо виявляються при використанні високошвидкісних технологій, таких як Fast Ethernet, ATM, гігабітний Ethernet. Навпаки, окремі технології з низькими швидкостями, наприклад, Ethernet або Token Ring, можуть адекватно працювати на погано інстальованій кабельній системі. Отже, кабельна система з високими характеристиками вимагає дотримання правильної інсталяційної практики та прецизійних вимірювань для того, щоб встановити відповідність характеристик кабельної системи вимогам високошвидкісного методу доступу. Єдиний шлях до осягнення цієї мети це тестування встановленої кабельної системи.

        Бюлетень Телекомунікаційних Систем- 67 (Telecommunications System Bulletin-67 - TSB-67) прийнятий у вересні 1995 року. Він викликає великий інтерес для інсталяторів кабельних систем, виготівників тестового обладнання та адміністраторів локальних мереж, оскільки він забезпечує у першу чергу детальні вимоги до проведення тестування і сертифікації встановленого окабелювання типу неекранованої скрученої пари (UTP). TSB-67 включає модель сполучення, описи тестів, які повинні бути виконані для сертифікації сполучення (довжини кабелів, схема сполучень провідників, NEXT і загасання), а також специфікації того, як кожен тест повинен проводитися. Крім того, TSB-67 містить детальні процедури для перевірки точності польового тестового обладнання (Field Test Equipment - FTE) на обидвох теоретичних моделях і лабораторному аналізаторі кіл. Нарешті, TSB-67 визначає критерії характеристик FTE.

        Робота над TSB-67 розпочалися у 1993 р. внаслідок виявлення суттєвих відмінностей між результатами, отриманими за допомогою польового тестового обладнання (FTE) і при використанні лабораторних аналізаторів кіл. В окремих випадках сполучення Категорії 5 бракувалися при використанні FTE, тоді як насправді сполучення було встановлене правильно і були використані “відомі” компоненти Категорії 5. Після двох років досліджень було встановленовплив таких факторів на результати вимірювань:

· Незбалансовані компоненти, особливо незбалансовані 8-контактні з’єднувачі. Вони тестувалися із звичайними резисторами з опором 100 Ом, ще й виконаними цілком відмінними та із значно вищими перехресними завадами, коли вони були під’єднані до реальних кабелів. Це становило причину проблеми “короткого сполучення”.

· Неправильне проведення порівняльного тесту. Наприклад, FTE під’єднувався до кола через додатковий з’єднувальний шнур, тоді як аналізатор кіл використовував інший спосіб під’єднання. З’єднувальний шнур змінює NEXT кола, що робить неможливим отримання аналогічних результатів при застосуванні FTE і аналізатора кіл.

· Відсутність стандарту для характеристик симетризаторів (balun) в реальних областях, таких як баланс вихідних сигналів або імпеданс спільної моди. Відхилення у цих неспецифікованих параметрах негативно впливає на можливості кореляційних досліджень.

· Тестування кабелів здійснюється з недостатнім або взагалі відсутнім контролем стабільності пар або орієнтації скруток між послідовними тестами. Наприклад, коли змінюються скрутки або розміри пар, то цим самим фальшуються вимірювання NEXT.

· Використання логарифмічної частотної розгортки при тестуванні NEXT. Окремі тести застосовують лінійну частотну розгортку, тоді як інші - логарифмічну. Логарифмічна розгортка приводить до щілин (пропусків) на частотах понад 2.5 Мгц між послідовними вимірами, що дозволяє легко пропустити пікове значення NEXT.

· Тести для FTE здійснюються при рівнях сигналів, які лежать нижче від передбаченого динамічного діапазону. Незадовільні результати, які лежать нижче від порогу шумів, помилково екстраполюються до нормального операційного діапазону, де справжня точність у дійсності значно вища.

· Нарешті, не можна погодитися щодо методу визначеня точності NEXT. При вимірюванні NEXT використовують нестандартні одиниці.

Для UTP-кабелів перевіряється:

· Відповідність окабелювання до схеми кабельної мережі

· Тестування 100% UTP-кабелів на неперервність, правильну послідовність провідникків у з’єднувачах, перестановки пар, провідників, об’єднання пар, полярність.

· Тестування 10% UTP-кабелів на загасання і перехресний зв’язок до 32 МГц.