Відповідно до масштабів діяльності організованої злочинності не відноситься:

A. територіальні;

B. регіональні;

C. міжнародні;

D. національні.

 

26. НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ В КРИМІНОЛОГІЇ ЦЕ:

A. процес отримання нових знань про злочинність, причини та умови, що її зумовлюють; особу злочинця для розробки та реалізації заходів спрямованих на підвищення ефективності роботи з метою запобігання злочинним проявом;

B. найбільш загальна категорія, що характеризує залежність одних явищ, процесів і станів від інших, свідчить про зв'язок між речами та явищами;

C. сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається в їх єдності й розвитку;

D. процес отримання, обробки і аналізу інформації з метою визначення майбутнього стану злочинності чи ймовірності вчинення конкретного злочину.

 

27. ПІДГОТОВКА КРИМІНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НЕ ОХОПЛЮЄ:

A. добір методологічного дослідження;

B. вивчення причин та умов злочинності;

C. вироблення інструментарію;

D. розробка програми обробки даних.

28. ПРОГНОСТИЧНА ФУНКЦІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В КРИМІНОЛОГІЇ ПОЛЯГАЄ У:

A. в теоретичному аналізі причинно-наслідкових зв’язків, виявлення закономірностей виникнення розвитку й функціонування злочинності;

B. в науковому передбаченні розвитку явищ злочинності, визначення тенденцій і закономірності її розвитку в перспективі;

C. в повній та об’єктивній фіксації характеристик об’єктів дослідження та наявних між ними зв’язків і відносин;

D. в розробці та реалізації рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинністю на основі конкретного емпіричного матеріалу, отриманого в процесі кримінологічного дослідження.

 

29. ДО НАЙБІЛЬШ ЗАГАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ:

A. особа злочинця;

B. жертва злочину;

C. злочинність;

D. причини і умови здійснення злочинів.

 

30. ДО КРИМІНОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ:

A. повнота, корисність;

B. точність, достовірність;

C. оптимальність, своєчасність;

D. вибірковість, комплексність.

 

31. КРИМІНОЛОГІЯ Є:

A. комплексною наукою;

B. спеціальною;

C. галузевою;

D. правовою наукою.

 

32. ПЕРША КНИГА «КРИМІНОЛОГІЯ» НАЛЕЖИТЬ:

A. Беккарію;

B. Горофалу;

C. Монтеск`є;

D. Арістотелю.

 

33. КРИМІНОЛОГІЯ ЯК НАУКА ВИНИКЛА:

A. у ХХ ст.;

B. у ХІХ ст.;

C. у VI ст.;

D. у ХVІІІ ст.

 

34. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАКОНОМІРНОСТЕЙ, ЗАКОНІВ, ПРИНЦИПІВ, ВЛАСТИВОСТЕЙ, ПРОЯВІВ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬНИХ ВІДНОСИН У КРИМІНОЛОГІЇ – ЦЕ:

A. методи кримінології;

B. поняття кримінології;

C. предмет кримінології;

D. об’єкт кримінології.

 

35. ВІКТИМОЛОГІЯ ВИВЧАЄ:

A. особу злочинця;

B. злочини;

C. вік злочинця;

D. жертву злочину.

 

36. СУКУПНІСТЬ НАУКОВИХ МЕТОДІВ, ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗБОРУ, ОПРАЦЮВАННЯ, АНАЛІЗУ, ЧИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ КРИМІНОЛОГІЧНО-ЗНАЧИМОЇ ІНФОРМАЦІЇ – ЦЕ:

A. прогнозування злочинності;

B. статистика злочинів;

C. методика;

D. методика вивчення злочинності.

 

37. ВИВЧЕННЯ КРИМІНОЛОГІЇ ВАЖЛИВЕ ДЛЯ:

A. педагогів;

B. психологів;

C. юристів;

D. економістів, соціологів, юристів, психологів та педагогів.

 

38. КРИМІНОЛОГІЯ НА ДУМКУ АВАНЕСОВА ТА КАРПЕЦЬ – ЦЕ:

A. загальнотеоретична наука про злочинність;

B. самостійна наука, яка перебуває на межі соціології і права;

C. наука кримінального права;

D. самостійна галузь юридичної науки, складова частина системи юридичних наук.

 

39. ПРОТИ СВАВІЛЛЯ У ПРАВОСУДДІ ВИСТУПАВ:

A. Беккарія;

B. Монтеск`є;

C. Вольтерн;

D. Прінс.

 

40. В ІКТИМІЗАЦІЯ – ЦЕ:

A.. процес перетворення людини у жертву злочину;

B. сукупність причин та умов, за наявності яких особа може стати жертвою злочинно­го діяння;

C. обстановка, що сприяє вчиненню злочину;

D. здатність особи частіше за інших ставати жертвою злочину.

 

41. АНТРОПОЛОГІЧНИЙ НАПРЯМОК У КРИМІНОЛОГІЇ ПОЛЯГАЄ У:

A. злочинність залежала від убогості людей;

B. причини злочинності лежать не в соціальних умовах, а в самому злочинці;

C. злочинність залежить від суспільства;

D. злочинність передається спадково.

 

42. СТРУКТУРА ЗОЧИННОСТІ – ЦЕ:

A. кількісний показник злочинності;

B. ознака злочинності;

C. внутрішня побудова злочинності;

D. тяжкі і нетяжкі злочини.

 

43. ЗА МАСШТАБОМ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІЗОВАНІ ЗЛОЧИННІ СТРУКТУРИ ПОДІЛЯЮТЬСЯ НА:

A. територіальні; регіональні; міжрегіональні;

B. регіональні; міжрегіональні; національні; транснаціональні;

C. національні; транснаціональні; територіальні;

D. національні; транснаціональні; міжрегіональні; територіальні.

 

44.ЗАПОБІГАННЯ ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ ПЕРЕДБАЧАЄ:

A. достатню правову базу; ресурсне забезпечення; сучасну інформаційну базу; комплексне програмування; усвідомлення суспільством гостроти кримінальної проблеми; підготовку правових актів заходів забезпечення безпеки осіб, які здійснюють негласну допомогу в боротьбі зі злочинністю;

B. встановлення певних обмежень; патрулювання на вулицях; не достатню правову базу; ресурсне забезпечення;

C. достатню правову базу; ресурсне забезпечення; сучасну інформаційну базу; комплексне програмування; усвідомлення суспільством гостроти кримінальної проблеми; проведення семінарів та аналіз зробленої роботи для правоохоронних органів; підвищення кваліфікації;

D. встановлення певних обмежень; патрулювання на вулицях; комплексне програмування; усвідомлення суспільством гостроти кримінальної проблеми; підготовку правових актів заходів забезпечення безпеки осіб, які здійснюють негласну допомогу в боротьбі зі злочинністю.

 

45. ПОНЯТТЯ «ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННІСТЬ» ЯК СУКУПНІСТЬ ЗЛОЧИНІВ, ЯКІ ВЧИНЯЮТЬСЯ У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ СТВОРЕННЯМ ДІЯЛЬНІСТЮ ОРГАНІЗОВАНИХ ЗЛОЧИННИХ ГРУП ВИЗНАЧАЄ:

A. Закон України «Про боротьбу з корупцією»;

B. Кримінальний кодекс України;

C. Закон України «Про організаційно-правові основи боротьбі з організованою злочинністю»;

D. Закон України «Про корупцію».

 

46. КРИМІНОЛОГІЧНИЙ РЕЦИДИВ ЦЕ:

A. вчинення злочину в місцях позбавлення волі;

B. вчинення злочину в момент непогашеної або не знятої судимості;

C. вчинення злочинів більше ніж двічі;

D. повторне вчинення злочину, незалежно від знятої або погашеної судимості за попередній злочин чи притягнення особи до кримінальної відповідальності.

47. ПІД ПОНЯТТЯМ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ РОЗУМІЄТЬСЯ:

A. це речовини природного чи синтетичного походження, що специфічно впливають на організм людини;

B. лікарський препарат, який діє на протікання психічних процесів у центральній нервовій системі людини, і таким чином може впливати на її свідомість, настрій тощо;

C. це речовини природного чи синтетичного походження, що специфічно впливають на організм людини та становлять небезпеку для здоров’я населення в разі зловживання ними;

D. речовини синтетичного походження, що специфічно вливають на організм людини, але не становлять небезпеку для здоров’я населення.

48. НАЙВАЖЛИВІШИМИ КОМПОНЕНТАМИ ПРОФІЛАКТИКИ НАРКОТИЗМУ ВВАЖАЮТЬ:

A. організаційні; економічні; медичні; культурно-виховні та правові заходи.

B. організаційні; політичні; соціальні та економічні;

C. організаційні; економічні; медичні; культурно-виховні;

D. медичні; психологічні; математичні; культурні; політичні.

49.КОРИСЛИВА МЕТА – ЦЕ:

A. протиправне оплатне вилучення чужого майна на користь винного;

B. завжди посягання на чуже майно;

C. протиправне безоплатне вилучення чи повернення чужого майна на користь винного;

D. безоплатне вилучення грошей, майна та цінних паперів на користь держави.

50. ПРИ ПРОВЕДЕННІ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ВИДІЛЯЄТЬСЯ:

A. масив загально кримінологічних корисливих злочинів, до якого належать крадіжки, грабежі, розбої, шахрайства, вимагання та вбивства з корисливих мотивів;

B. масив загально кримінологічних корисливих злочинів;

C. злочини, а саме крадіжка, грабіж та шахрайство;

D. криміногенна роль соціального та матеріального роз­шарування суспільства.

51. ДО ПРИЧИН КОРИСЛИВОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ЗАЗВИЧАЙ МОЖНА ВІДНОСИТИ:

A. віктимну поведінку потерпілих, яка стала приводом злочину;безкарність значної частини злочинів проти власності; забезпечення житлових і побутових умов багатодітних та малозабезпечених родин;

B. криміногенну роль соціального розшарування суспільства; матеріальні прибутки; ослаблення державного й соціально-правового контролю за економічною діяльністю;

C. правову пропаганду діяльності правоохоронних органів, засобів і способів самозахисту населення; криміногенну роль соціального та матеріального розшарування суспільства;

D. криміногенну роль соціального та матеріального розшарування суспільства; матеріальні нестатки; ослаблення державного й соціально-правового контролю за економічною діяльністю; віктимну поведінку потерпілих, яка стала приводом злочину; латентність і безкарність значної частини злочинів проти власності.

52. ДЕТЕРМІНАНТОЮ ЗЛОЧИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ Є:

A.  особи, що перешкоджають проникненню організованої злочинності в органи державної влади, зокрема, правоохоронні;

B. політична нестабільність;

C. проведення конференцій із проблем удосконалення боротьби з організованою злочинністю;

D. підготовку правових актів заходів забезпечення безпеки осіб, які здійснюють негласну допомогу в боротьбі зі злочин­ністю

53. ЗЛОЧИН ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВЧИНЕНИЙ ЗЛОЧИННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ЯКЩО В НІЙ:

A. три і більше осіб;

B. п’ять і більше осіб;

C. сім і більше осіб;

D. два і більше.

 

54. ПІД ПОНЯТТЯМ КОРУПЦІЯ РОЗУМІЄТЬСЯ:

A. протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів;

B. протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей;

C. протиправна діяльність;

D. незаконна винагорода матеріального характеру, тобто предмет має виключно матеріальний характер.

 

55. ЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЮ КЛАСИФІКАЦІЄЮ ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА ТАКІ ГРУПИ:

A. злочини у сфері відносин власності; злочини у сфері не цільового використання коштів; злочини у сфері економічно – політичних відносин;

B. злочини у сфері відносин власності, пов’язані зі службовою діяльністю; злочини у сфері використання бюджету; злочини у сфері фінансових відносин; злочини у сфері захисту від монополізму та несумлінної конкуренції; злочини у сфері обслуговування населення та злочини у сфері митного регулювання;

C. злочини у сфері відносин власності, пов’язані зі службовою діяльністю; злочини у сфері використання бюджету; злочини у сфері фінансових відносин; злочини у сфері культурно – соціальної діяльності та мистецтва;

D. злочини у сфері конкуренції; злочини у сфері права власності та злочини у сфері шахрайства.

 

56.. ПЕНІТЕНЦІАРНИЙ РЕЦИДИВ – ЦЕ:

A. вчинення злочину повторно;

B. вчинення злочину повторно після застосування заходів громадського впливу за перший злочин;

C. вчинення злочину під час відбуття покарання у виправно-трудових установах;

D. вчинення злочину після погашеної або знятої судимості за перший злочин.

57. ОПИСОВА ФУНКЦІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В КРИМІНОЛОГІЇ ПОЛЯГАЄ:

A. в теоретичному аналізі причинно-наслідкових зв’язків, виявлення закономірностей виникнення розвитку й функціонування злочинності;

B. в науковому передбаченні розвитку явищ злочинності, визначення тенденцій і закономірності її розвитку в перспективі;

C. в повній та об’єктивній фіксації характеристик об’єктів дослідження та наявних між ними зв’язків і відносин;

D. в розробці та реалізації рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинністю на основі конкретного емпіричного матеріалу, отриманого в процесі кримінологічного дослідження.

 

58. РЕГУЛЯТИВНА ФУНКЦІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В КРИМІНОЛОГІЇ ПОЛЯГАЄ:

A. в теоретичному аналізі причинно-наслідкових зв’язків, виявлення закономірностей виникнення розвитку й функціонування злочинності;

B. в науковому передбаченні розвитку явищ злочинності, визначення тенденцій і закономірності її розвитку в перспективі;

C. в повній та об’єктивній фіксації характеристик об’єктів дослідження та наявних між ними зв’язків і відносин;

D. в розробці та реалізації рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинністю на основі конкретного емпіричного матеріалу, отриманого в процесі кримінологічного дослідження.

 

59. ЗА СИСТЕМОЮ ВИБОРУ ОДИНИЦЬ СУКУПНОСТІ РОЗРІЗНЯЮТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ:

A. суцільні, монографічні, вибіркові;

B. теоретичні прикладні;

C. моно дисциплінарні, комплексні;

D. територіальні, галузеві.

 

60. СТАТИСТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ – ЦЕ:

A. матеріали офіційної державної статистики про стан злочинності, охорону громадського порядку та результати роботи правоохоронних органів;

B. відомості про поточний стан оперативної ситуації та вживані заходи для її оздоровлення;

C. відомості про соціально – економічну характеристику об’єкта кримінологічного вивчення, які впливають на злочинність;

D. інформація що надається державними органами, громадськими організаціями й оформлена за встановленими правилами.

61. НАУКОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ В КРИМІНОЛОГІЇ – ЦЕ:

A. процес отримання нових знань про злочинність, причини та умови, що її зумовлюють; особу злочинця для розробки та реалізації заходів спрямованих на підвищення ефективності роботи з метою запобігання злочинним проявом;

B. найбільш загальна категорія, що характеризує залежність одних явищ, процесів і станів від інших, свідчить про зв'язок між речами та явищами;

C. сукупність якісних і кількісних характеристик явища, що вивчається в їх єдності й розвитку;

D. процес отримання, обробки і аналізу інформації з метою визначення майбутнього стану злочинності чи ймовірності вчинення конкретного злочину.

 

62. ПІДГОТОВКА КРИМІНОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ НЕ ОХОПЛЮЄ:

A. добір методологічного дослідження;

B. вивчення причин та умов злочинності;

C. вироблення інструментарію;

D. розробка програми обробки даних.

 

63. ПРОГНОСТИЧНА ФУНКЦІЯ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ В КРИМІНОЛОГІЇ ПОЛЯГАЄ:

A. в теоретичному аналізі причинно-наслідкових зв’язків, виявлення закономірностей виникнення розвитку й функціонування злочинності;

B. в науковому передбаченні розвитку явищ злочинності, визначення тенденцій і закономірності її розвитку в перспективі;

C. в повній та об’єктивній фіксації характеристик об’єктів дослідження та наявних між ними зв’язків і відносин;

D. в розробці та реалізації рекомендацій і пропозицій щодо вдосконалення практики боротьби зі злочинністю на основі конкретного емпіричного матеріалу, отриманого в процесі кримінологічного дослідження.

 

64. ДО НАЙБІЛЬШ ЗАГАЛЬНИХ ОБ’ЄКТІВ КРИМІНОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ:

A. особа злочинця;

B.  жертва злочину;

C.  злочинність;

D.  причини і умови здійснення злочинів.

 

65. ДО КРИМІНОЛОГІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НЕ ВІДНОСИТЬСЯ:

A.  повнота, корисність;

B.  точність, достовірність;

C.  оптимальність, своєчасність;

D.  вибірковість, комплексність.

 

66. КРИМІНОЛОГІЯ ЯК ГАЛУЗЬ НАУКОВИХ ЗНАНЬ ВИНИКЛА:

A. у ХХ ст. на базі кримінального права;

B.  у ХІХ ст. на базі кримінального права;

C.  у ХVIII ст. на базі кримінального права;

D.  у ХVІІ ст. на базі кримінального права.

 

67. ПРЕДСТАВНИКАМИ КЛАСИЧНОГО ПЕРІОДУ РОЗВИТКУ НАУКИ «КРИМІНОЛОГІЇ» Є:

A.  Ш. Л. Монтеск`є, Вольтерн, Ч. Ломброзо;

B.   Ш. Л. Монтеск`є, Ч. Беккарія, Вольтерн;

C.   Ч. Ломброзо, Вольтерн, Ч. Беккарія;

D.   Ч. Беккарія, Ш. Л. Монтеск`є, Ч. Ломброзо.

 

68. ДО ОБ`ЄКТА КРИМІНОЛОГІЇ ВІДНОСЯТЬ:

A. суспільні явища, пов`язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями;

B.  суспільні явища, пов`язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями, причинами й умовами виникнення злочинності;

C.  суспільні явища, пов`язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями, причинами й умовами виникнення злочинності, особою злочинності та його жертвою, а також вирішення завдань щодо попередження злочинності;

D.  суспільні явища, пов`язані зі злочинністю та іншими правопорушеннями, причинами й умовами виникнення злочинності, а також вирішення завдань щодо профілактики правопорушень.

 

69. ЗЛОЧИННІСТЬ МІСТИТЬ У СОБІ:

A. сукупність злочинів вчинених у певному суспільстві за певний період часу;

B.  сукупність злочинів вчинених у певний період часу в суспільстві;

C.  вчинення злочинів у державі;

D.  наукові погляди при вчиненні злочинів у певний період часу.

 

70. КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ ЗЛОЧИННОСТІ ВКЛЮЧАЮТЬ В СЕБЕ:

A. коефіцієнт злочинності та динаміку злочинності;

B.  рівень злочинності та структуру злочинності;

C.  коефіцієнт злочинності, динаміку злочинності, рівень та ціну злочинності;

D. коефіцієнт, динаміку та ціну злочинності.      

 

71. ПРИРОДНА ЛАТЕНТНІСТЬ – ЦЕ:

A. сукупність випадків, коли правоохоронним органам не були відомі факти вчинення злочину;

B.  сукупність випадків, коли правоохоронним органам були відомі факти вчинення злочину;

C.  сукупність випадків, коли правоохоронні органи не зафіксували факт вчинення злочину;

D.  сукупність випадків, коли правоохоронні органи зафіксували факт вчинення злочину.

 

72. МЕТОДАМИ КРИМІНОЛОГІЇ НЕ Є:

A. метод опитування;

B. метод діалектичний;

C. метод моделювання;

D. метод пізнавальний.

 

73. «ОСОБА ЗЛОЧИННОСТІ» - ЦЕ:

A. характеристика конкретної особи, що вчинила злочин;

B. характеристика осіб, яких відносять до «негативного середовища»;

C. ознака, яка характеризує особу, що вчинила злочин;

D. особа, що завдала шкоду «жертві злочину». 

 

74. ЧИ ОБОВ’ЯЗКОВО СИН ЗЛОЧИНЦЯ СТАНЕ ЗЛОЧИНЦЕМ:

A. так, оскільки злочинність передається по спадковості;

B. ні, не обов’язково;

C. так, якщо син зростав у не благополучній родині і успадкував негативні якості батька;

D. жодної правильної відповіді.

 

75. ПІД «ФОНОВИМИ» ЯВИЩАМИ В КРИМІНОЛОГІЇ РОЗУМІЮТЬ:

A. особу злочинця;

B. детермінанти злочинності;

C. криміногенні фактори;

D. явища, що не є злочинами, але пов’язані з ними.

 

76. ПРОГНОЗУВАННЯ ЗЛОЧИННОСТІ ПОЛЯГАЄ В:

A. застосуванні заходів боротьби із злочинністю;

B.  аналізі заходів боротьби зі злочинністю;

C.  застосуванні дієвих заходів боротьби зі злочинністю;

D.  аналізі дієвих заходів боротьби із злочинністю.

 

77. ТЕОРІЮ ПІЗНАННЯ МІСТИТЬ В СОБІ ТАКИЙ МЕТОД КРИМІНОЛОГІЇ:

A. діалектико-історичний;

B. діалектичний;

C. метод пізнання;

D. метод експертних оцінок.

 

78. ОРГАНІЗОВАНА ЗЛОЧИННІСТЬ- ЦЕ:

A. системно пов'язана сукуп­ність злочинів, учинених учасниками стійких, ієрархізованих, тих, що діють планомірно, злочинних структур (груп, співтовариств, асоціацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємно підтримується та узгоджується, будучи спрямованою на отриман­ня максимального прибутку зі злочинного бізнесу на визначеній території або у визначеній сфері, що взята під її контроль;

B. системно пов'язана сукуп­ність злочинів, учинених учасниками стійких, ієрархізованих, тих, що діють планомірно, злочинних структур (груп, співтовариств, асоціацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємно підтримується та узгоджується;

C. системно пов'язана сукуп­ність злочинів, спрямована на отриман­ня максимального прибутку зі злочинного бізнесу на визначеній території або у визначеній сфері, що взята під її контроль;

D. відсутність такого явиша як системно пов'язана сукуп­ність злочинів, учинених учасниками стійких, ієрархізованих, тих, що діють планомірно, злочинних структур (груп, співтовариств, асоціацій), діяльність яких прямо чи опосередковано взаємно підтримується та узгоджується, будучи спрямованою на отриман­ня максимального прибутку зі злочинного бізнесу на визначеній території або у визначеній сфері, що взята під її контроль.

79. ЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРАИОВОЮ КЛАСИФІКАЦІЄЮ ЕКОНОМІЧНА ЗЛО­ЧИННІСТЬ ПОДІЛЯЄТЬСЯ ПА ТАКІ ГРУПИ:

A. злочини у сфері відносин власності, пов'язані зі службо­вою діяльністю, злочини у сфері використання бюджету, злочини у сфері фінансових відносин;

B. злочини у сфері відносин власності, пов'язані зі службо­вою діяльністю, злочини у сфері використання бюджету, злочини у сфері фінансових відносин, злочини у сфері підприємництва, злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції, злочини у сфері обслуговування населення,  злочини у сфері митного регулювання;

C. злочини у сфері використання бюджету, злочини у сфері фінансових відносин, злочини у сфері підприємництва, злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції, злочини у сфері обслуговування населення,  злочини у сфері митного регулювання;

D. злочини в сфері владних повноважень, злочини бюджетної сфери, злочин у сфері фальсифікації цінних паперів, злочини у сфері захисту від монополізму та несумлін­ної конкуренції, злочини у сфері випуск чи реалі­зація недоброякісної продукції; обман покупців; обман замов­ників; одержання незаконної винагороди від громадян за ви­конання робіт, пов'язаних з обслуговуванням населення; по­рушення правил торгівлі.

 

80. В ОДНІЙ З РЕЗОЛЮЦІЙ ЕКОНОМІЧНІ ЗЛОЧИНИ ЯК ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНІ ВИЗНАЧИЛА ТАКА МІЖНАРОДНА ОРГАНІЗАЦІЯ:

A. НАТО;

B. СОТ;

C. МАГАТЕ;

D. ООН.

 

81. ЗНАЧНУ ЧАСТИНУ НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ СТАНОВЛЯТЬ:

A. умисні вбивства, умисне заподіяння шкоди здоров'ю, катування, зґвалтування, розбої, грабежі та поєднане з насильством хуліган­ство;

B. вбивство з необережності, умисні вбивства, умисне заподіяння шкоди здоров'ю, катування, зґвалтування, розбої, грабежі та поєднане з насильством хуліган­ство;

C. вбивство з необережності, вбивство матір’ю своєї новонародженої дитини, вбивство з корисливих мотивів, вбивство поєднане із зґвалтуванням;

D. заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, легких тілесних ушкоджень умисні вбивства, умисне заподіяння шкоди здоров'ю, катування, зґвалтування, розбої, грабежі та поєднане з насильством хуліган­ство.

 

82. ОСНОВОЮ ОБ'ЄДНАННЯ НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ КРИМІ­НОЛОГІЧНО ЗНАЧУЩУ ГРУПУ Є ТАКІ КРИТЕРІЇ:

A. жертва злочину, особа злочинця, причини і умови злочинності;

B. вина у формі умисну та необережності;

C. жертва злочину, вина, причини вчинення злочину;

D. спосіб дії злочинця, форма вини, об'єкт посягання.

 

83. У СФЕРАХ ДОЗВІЛЛЯ ТА ПОБУТУ ПОШИРЕНІ НАСИЛЬНИЦЬКІ ЗЛОЧИНИ З:

A. з корисливих мотивів;

B. з мотивів задоволення статевої пристрасті;

C. з мотивів ревнощів;

D. з хуліганських мотивів.

 

84. ПИРОДНА ЛАТЕНТНІСТЬ – ЦЕ:

А. сукупність випадків, коли правоохоронним органам не були відомі факти вчинення злочину;

B. сукупність випадків, коли правоохоронним органам були відомі факти вчинення злочину;

C. сукупність випадків, коли правоохоронні органи не зафіксували факт вчинення злочину;

D. сукупність випадків, коли правоохоронні органи зафіксували факт вчинення злочину.

85. ОСНОВНИЙ КОНТИНГЕНТ НАСИЛЬНИЦЬКИХ ЗЛОЧИНІВ ТА ХУЛІГАНІВ СТАНОВИТЬ ОСОБИ:

A. до 35 років;

B. до 30 років;

C. до 50 років;

D. до 40 років.

 

86. КОРИСЛИВІ ЗЛОЧИНИ ЦЕ:

A. посягання на чуже майно;

B. посягання на гроші і тільки;

C. посягання на здоров’я;

D. посягання на права і свободи.

 

87. ГРАБЕЖІ ТА РОЗБІЙ ЦЕ:

A. відкрите заволодіння майном

B. таємна форма володіння майном

C. відкрита насильницька форма заволодіння чужим майном

D. наземна насильницька форма володіння майном

 

88. ЗАЗВИЧАЙ, ДО ОСНОВНИХ ПРИЧИН КОРИСЛИВОЇ ЗЛОЧИННОСТІ НЕ МОЖЕ ВІДНОСИТЬСЯ:

A. помста

B. матеріальні нестатки

C. недоліки в діяльності правоохоронних органів.

D. криміногенна роль соціального та матеріального роз­шарування суспільства

 

89. ЗЛОЧИН ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВЧИНЕНИЙ ЗЛОЧИННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ЯКЩО В НІЙ:

A. три і більше учасників;

B. п’ять і більше учасників;

C. сім і більше учасників;

D. два і більше учасників.

 

90. ВІДПОВІДНО ДО МАСШТАБІВ ДІЯЛЬНОСТІ ТРАНСНАЦІОНАЛЬНОЇ ОРГАНІЗОВАНОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ВІДНОСЯТЬСЯ:

A. територіальні;

B. регіональні;

C. міжнародні;

D. національні.

 

91. ДО ПРИЧИН КОРИСЛИВОЇ ЗЛОЧИННОСТІ ЗАЗВИЧАЙ МОЖНА ВІДНОСИТИ:

A. віктимну поведінку потерпілих, яка стала приводом злочину;безкарність значної частини злочинів проти власності; забезпечення житлових і побутових умов багатодітних та малозабезпечених родин;

B. криміногенну роль соціального розшарування суспільства; матеріальні прибутки; ослаблення державного й соціально-правового контролю за економічною діяльністю;

C. правову пропаганду діяльності правоохоронних органів, засобів і способів самозахисту населення; криміногенну роль соціального та матеріального розшарування суспільства;

D. криміногенну роль соціального та матеріального розшарування суспільства; матеріальні нестатки; ослаблення державного й соціально-правового контролю за економічною діяльністю; віктимну поведінку потерпілих, яка стала приводом злочину; латентність і безкарність значної частини злочинів проти власності.

 

92. ЩО Є ДЕТЕРМІНАНТОЮ ЗЛОЧИННОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ:

A.  особи, що перешкоджають проникненню організованої злочинності в органи державної влади, зокрема, правоохоронні;

B. політична нестабільність;

C. проведення конференцій із проблем удосконалення боротьби з організованою злочинністю;

D. підготовку правових актів заходів забезпечення безпеки осіб, які здійснюють негласну допомогу в боротьбі зі злочин­ністю.

93. ЗЛОЧИН ВИЗНАЧАЄТЬСЯ ВЧИНЕНИМ ЗЛОЧИННОЮ ОРГАНІЗАЦІЄЮ ЯКЩО В НІЙ:

A. три і більше осіб;

B. п’ять і більше осіб;

C. сім і більше осіб;

D. два і більше.

 

94. ПІД ПОНЯТТЯМ КОРУПЦІЯ РОЗУМІЄТЬСЯ:

A. протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей для особистого збагачення; підкупність і продажність громадських і політичних діячів;

B. протиправна діяльність, яка полягає у використанні службовими особами їх прав і посадових можливостей;

C. протиправна діяльність;

D. незаконна винагорода матеріального характеру, тобто предмет має виключно матеріальний характер.

 

95. ЗА КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВОЮ КЛАСИФІКАЦІЄЮ ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ ПОДІЛЯЄТЬСЯ НА ТАКІ ГРУПИ:

A. злочини у сфері відносин власності; злочини у сфері не цільового використання коштів; злочини у сфері економічно – політичних відносин;

B. злочини у сфері відносин власності, пов’язані зі службовою діяльністю; злочини у сфері використання бюджету; злочини у сфері фінансових відносин; злочини у сфері захисту від монополізму та несумлінної конкуренції; злочини у сфері обслуговування населення та злочини у сфері митного регулювання;

C. злочини у сфері відносин власності, пов’язані зі службовою діяльністю; злочини у сфері використання бюджету; злочини у сфері фінансових відносин; злочини у сфері культурно – соціальної діяльності та мистецтва;

D. злочини у сфері конкуренції; злочини у сфері права власності та злочини у сфері шахрайства.