Характеристика Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.96р.

16 жовтня 1996 року Верховною Радою України був прийнятий Закон “Конституційний Суд України”, через два дні – 18 жовтня, Конституційний Суд розпочав свою діяльність.Сьогодні організація, повноваження та порядок діяльності Конституційного Суду України визначаються Конституцією України та Законом “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 року. іншими були повноваження Конституційного Суду України за Законом “Про Конституційний Суд України” від 3 червня 1992 р. Відповідно до нього, акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, а також акти Верховної Ради і Ради Міністрів Республіки Крим перевірялися КСУ не тільки на предмет їх відповідності КУ, але й законам України. Більше того, закони та інші нормативні акти, що порушують права і свободи людини, могли перевірятися КУ ще й на предмет їх відповідності визнаним Україною міжнародним актам.

Органи конституційного нагляду в зарубіжних країнах. Порядок їх формування, структура та функції.

Розглядаючи поняття «конституційний контроль» (нагляд), слід мати на увазі, що у конституціях зарубіжних країн використовуються різні найменування цієї державної функції: конституційний контроль, конституційний нагляд, конституційна юрисдикція, охорона конституції тощо. Конституції деяких зарубіжних країн відносять конституційний контроль до судової влади незалежно від того, здійснюють його загальні суди чи спеціальні органи конституційного контролю (нагляду). Так, Конституція Російської Федерації закріплює основи правового статусу Конституційного Суду у гл. 7 «Судова влада», а у п. 2 ст. 118 прямо зазначено, що «судова влада здійснюється через конституційне, цивільне, адміністративне та кримінальне судочинство». Аналогічним є становище Федерального Конституційного Суду в Німеччині. До Першої світової війни конституційний контроль з’явився у Норвегії, Греції, а після її закінчення набув поширення в інших європейських державах.

 

67. Загальні поняття про статус суддів. Професійні судді, народні засідателі та присяжні, які залучаються для здійснення правосуддя як представники народу, є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. У своїй діяльності судді незалежні і не підзвітні ніяким органам, а підкоряються тільки Конституції і законам України. Їх рішення є загальнообовязковими для виконання всіма державними органами, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами.Для реалізації судової влади судді мають відповідний правовий статус - це сукупність їх прав та обов’язків, закріплених та гарантованих законом. Такий статус єдиний для всіх суддів України незалежно від того, у якому суді вони працюють. Правовий статус суддів визначається Конституцією України, законами України “Про КСУ”, “Про судоустрій і статус суддів ”, „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” та іншими. Єдність статусу суддів України забезпечується: = єдиними в цілому вимогами до кандидатів на посаду судді; = порядком наділення суддів повноваженнями (конкурсна основа, рекомендація кваліфікаційної комісії суддів); = сукупністю прав та обов’язків суддів; = незалежністю, самостійністю суддів і неприпустимістю втручання у їх діяльність; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; = засобами правового, соціального, матеріального забезпечення суддів

 

Суддя - носій судової влади

Професійні судді, народні засідателі та присяжні, які залучаються для здійснення правосуддя як представники народу, є носіями судової влади в Україні, які здійснюють правосуддя незалежно від законодавчої та виконавчої влади. Судді є посадовими особами судової влади, які відповідно до КУ наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов'язки на професійній основі в КСУ та судах загальної юрисдикції. Справи в апеляційному і касаційному порядку розглядаються виключно професійними суддями. На період виконання обовязків по здійсненню правосуддя на народних заседателей та присяжних поширюються гарантії незалежності та недоторканості професійних судей. У своїй діяльності судді незалежні і не підзвітні ніяким органам, а підкоряються тільки КУ і ЗУ. Їх рішення є загальнообовязковими для виконання всіма державними органами, громадськими організаціями, юридичними та фізичними особами. Для реалізації судової влади судді мають відповідний правовий статус - це сукупність їх прав та обов’язків, закріплених та гарантованих законом. Такий статус єдиний для всіх суддів України незалежно від того, у якому суді вони працюють.