Податкового закону як джерела податкового права.

Джерело податкового права має встановлювати певні пра­вила поведінки, які виключають його індивідуалізацію щодо окремого суб’єкта; має бути виданим компетентним органом (в основному органами державної влади); мати чітку відповідність матеріальної і процесуальної сторін функціону­вання податкового механізму.

Отже, джерелами податкового права є форма вираження правотворчої діяльності держави з приводу прийняття компе­тентними державними органами нормативних актів, що вста­новлюють норми податкового права.

Джерела податкового права можна поділити за кількома принципами.

I. За владно-територіальною ознакою (в основному це сто­сується видів нормативних актів):

загальнодержавні нормативні акти;

республіканські (Автономна Республіка Крим);

місцеві нормативні акти.

II. За характером правових норм:

нормативні — акти, що містять правові норми загально­го характеру, прийняті компетентними органами у встановле­ному порядку;

ненормативні — акти, що не містять правових норм за­гального характеру.

III. За особливостями правового регулювання і характером встановлення:

Звичай, який санкціонують компетентні органи у вста­новленому порядку. Найчастіше йдеться про звичай, на який є посилання в законі. Звичаєм, як правило, регулюються про­цесуальні сторони функціонування податкових актів, межі компетенції державних органів у сфері оподаткування.

Прецедент дістав широкого поширення в правових систе­мах англо-саксонського типу, особливо за наявності пробілу в законодавстві. Специфіка в цьому разі полягає в тому, що правозастосовний орган фактично є нормотворчої структурою. Багато процесуальних норм народилися в ході судових слухань з податкових справ. Наприклад, розгляд податкових правопорушень в американському суді ускладнювався посилання­ми на п’яту поправку до Конституції США, що надавала право відмовитися від дачі показань, бо це могло призвести до «само­звинувачення». Верховний Суд США, наділений повноважен­нями конституційного контролю, відмовив підозрюваним у можливості використовувати п’яту поправку до Конституції у разі розгляду справ з податкових правопорушень.

Подібні ситуації приводять до необхідності систематизації найважливіших судових рішень. У США судову нормотворчість здійснюють Верховний Суд, апеляційні суди, претензійний суд, федеральні окружні суди і податковий суд США¹.

3. Міжнародні договори (конвенції, угоди) важливого значен­ня набувають при врегулюванні подвійного оподаткування, інших питань оподаткування. Застосування цього джерела по­даткового права не завжди однозначне. Міжнародні договори наділені різною юридичною чинністю. Якщо в Україні вони ма­ють перевагу над законами, прийнятими Верховною Радою, то в США їх дія рівнозначна законам, і до системи законодавства міжнародні договори включаються нарівні з законами США. Це зумовлює проблеми як забезпечення правового регулювання таких норм, так і системи гарантій їх забезпечення.

Правова доктрина притаманна для мусульманських країн, де вона як одне з важливих джерел шаріату заповнює прогалини законодавства відповідно до приписів мусульмансь­кої доктрини².

Нормативний правовий акт — найважливіше, а іноді єдине джерело податкового права. У деяких випадках інші джерела розглядають як похідні від нормативного акту.

 

Стаття 1. Сфера дії Податкового кодексу України

1.1. Податковий кодекс України регулює відносини, що
виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає
вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні,
та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх
права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження
і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового
контролю, а також відповідальність за порушення податкового
законодавства.

1.2. Правила оподаткування товарів або послуг, що
переміщуються через митний кордон України, визначаються цим
Кодексом, крім оподаткування ввізним (імпортним) митом або
вивізним (експортним) митом, які встановлюються Митним кодексом
України (92-15) та іншими законами з питань митної справи.

1.3. Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових
зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких
поширюються судові процедури, визначені Законом України "Про
відновлення платоспроможності боржника або визнання його
банкрутом" (2343-12), з банків, на які поширюються норми
розділу V Закону України "Про банки і банківську діяльність"
(2121-14), та погашення зобов'язань зі сплати єдиного внеску на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Загальна інформація

Податковий кодекс України зокрема визначає:

§ вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування,

§ платників податків та зборів, їх права та обов'язки,

§ компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю,

§ відповідальність за порушення податкового законодавства

Податковий кодекс України має реєстраційний № 2755-VІ від 2 грудня 2010 року.

Кодекс набрав чинності з 1 січня 2011, однак деякі статті наберуть чинності пізніше, аж до 1 січня 2015 року.

Кодекс опублікований у газеті «Голос України» вiд 04.12.2010 — № 229, (№ 229—230)

[ред.]Структура кодексу

§ Розділ I. Загальні положення

§ Розділ II. Адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)

§ Розділ III. Податок на прибуток підприємств

§ Розділ IV. Податок на доходи фізичних осіб

§ Розділ V. Податок на додану вартість

§ Розділ VI. Акцизний податок

§ Розділ VII. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу

§ Розділ VIII. Екологічний податок

§ Розділ IX. Рентна плата за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України

§ Розділ X. Рентна плата за нафту, природний газ і газовий конденсат, що видобуваються в Україні

§ Розділ XI. Плата за користування надрами

§ Розділ XII. Місцеві податки і збори

§ Розділ XIII. Плата за землю

§ Розділ XIV. Спеціальні податкові режими

§ Розділ XV. Збір за користування радіочастотним ресурсом України

§ Розділ XVI. Збір за спеціальне використання води

§ Розділ XVII. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів

§ Розділ XVIII. Особливості оподаткування платників податків в умовах дії угоди про розподіл продукції

§ Розділ XIX. Прикінцеві положення

§ Розділ XX. Перехідні положення

[ред.]Закони України, що втратили чинність при набутті чинності Податковим кодексом України

§ «Про акцизний збір»

§ «Про Державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів»;

§ «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»

§ «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»

§ «Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них»

§ «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)»

§ «Про плату за землю»

§ «Про систему оподаткування»

§ «Про податок на додану вартість»

§ «Про фіксований сільськогосподарський податок»

§ «Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби»

§ «Про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області»

§ «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої»

§ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

§ «Про податок з доходів фізичних осіб»

§ «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»

§ «Про оподаткування прибутку підприємств»

Історія прийняття

17 червня 2010 року поданий урядом законопроект було прийнято за основу. Але зазначений законопроект зазнав такої критики, що 8 липня Верховна Рада України спочатку ухвалює рішення про всенародне обговорення проекту Податкового кодексу, а вже 7 вересня визнає такою, що втратила чинність, власну постанову про прийняття Податкового кодексу за основу. Новий етап ухвалення Податкового кодексу розпочався 7 жовтня, коли доопрацьований проект цього документу було прийнято за основу постановою Верховної Ради № 2593-VI. 18 листопада Верховна Рада нарешті приймає Податковий кодекс, але вже 30 листопада Президент України після масових акцій протесту накладає на нього вето. Подальші події розвиваються блискавично. 2 грудня Верховна Рада повторно приймає Податковий кодекс вже з урахуванням побажань Президента, 3 грудня кодекс підписує глава держави, а вже 4 грудня текст Податкового кодексу офіційно оприлюднюється в газеті «Голос України».