Энциклопедия третьего рейха. - М., 1996.

Хоча пропонована тема головним чином орієнтує студентів на засвоєння ключових причин появи, оформлення, зміцнення, здобуття влади націонал-соціалістичним рухом в Німеччині і побудови тоталітарного фашистського режиму в цій країні, в жодному з питань, які винесені на обговорення, буде просто неможливо обминути особу Адольфа Гітлера - з одного боку, поза всяким сумнівом, злочинця № 1 в історії людства XX ст., а, з другого боку, політика і державного діяча, який попри все залишив один з найвідчутніших слідів в світовій історії і який практично власноручно й створив і націонал-соціалізм, і фашистську державу на його основі. Вивчення історії німецького націонал-соціалізму є логічним продовженням дослідження особливостей західних зразків тоталітарних режимів першого періоду новітньої історії, таких як диктатури Б. Муссоліні в Італії або влади Ф. Франко в Іспанії. Ось чому вивчення передісторії, генези, базових засад націонал-соціалізму в Німеччині, рівно як і розбудову фашистського “третього рейху” та його внутрішню та зовнішньої й зовнішньої політики слід проводити в контексті та порівнянні з раніше вже розглянутими моделями тоталітарного суспільства, визначаючи при цьому як спільні для всіх диктатур того часу ознаки, так і специфічні риси саме німецького фашизму.

Звичайно, логічним підсумком опрацювання пропонованої теми стане третє питання третього заняття. Адже воно не просто підсумовує фактичний матеріал, охоплений семінарськими заняттями з даної теми, але й дає можливість

спробувати знайти відповіді на ряд принципових питань, які й зараз хвилюють людство, а саме:

1.як власне життя та формування особистості А. Гітлера вплинули на теоретичні й практичні засади німецького націонал-соціалізму;

2.чому створений Гітлером німецький фашистський режим традиційно вважався і вважається найжорстокішим в порівнянні, наприклад, з правлінням Б. Муссоліні в Італії і “не кажучи вже” про владу Ф. Франко в Іспанії;

Феномен особи А. Гітлера - це прикрий історичний випадок чи закономірність перш за все історичного розвитку Німеччини, особливо після І світової війни та її наслідків?

Шукаючи, в свою чергу, відповіді на ці та інші аналогічні запитання, слід виходити з того, що зараз наше ставлення до А. Гітлера і його епохи стало більш науковим та професійно зваженим, що, не змінюючи принципового відкидання фашизму як ідеології і політики, надає нам можливість враховувати й аналізувати різні, навіть діаметрально протилежні точки зору і допомагає сформулювати своє власне ставлення до націонал-соціалізму в Німеччині та його лідера.

Тема 7. Франція між двома світовими війнами. (4 год.)

Заняття 1. Франція в післявоєнний період і в роки стабілізації. (2 год.)

Особливості економічного, соціально-політичного та духовного життя Франції після завершення І світової війни.

Рурський конфлікт” та його наслідки для Франції.

Ключові внутрішньополітичні і зовнішньополітичні проблеми Франції другої половини 20-х рр. XX ст.

Заняття 2. Франція 30-х років XX ст. (2 год.)

Світова економічна криза у Франції та її особливості. “Лівий блок” при владі.

Радикалізація французького суспільства. Причини посилення лівого руху у Франції.

Профашистський путч 1934 р. та його провал. Утворення Народного фронту, його перемога на виборах та політика уряду Народного фронту.

Франція напередодні II світової війни: на шляху до краху III Республіки.

Джерела:

Арзаканян М.Ц. Шарль де Голль // Вопросы истории. - 1991. - № 2-3.

Арзак ан ян М.Ц. Неизвестные письма Ш. де Голля: 1938 г. // Новая и новейшая история. -1995,- №2.

Белоусова З.С. План Бриана и позиция СССР в свете новых документов // Новая и новейшая история. -1992. - № 6.

Голль Ш. де. Военные мемуары. - М., 1960.

Дюкло Ж. Мемуары: В 3 т. - М., 1985.

Политические переговоры СССР, Великобритании и Франции 1939 г. в свете французских дипломатических документов // Новая и новейшая история. - 1989. - № 6.