Мета та задачі формування та розвитку інформаційного простору СНД

Основною метою робіт з формування інформаційного простору країн-учасниць СНД є забезпечення взаємодії національних інформаційних просторів країн Співтовариства на взаємовигідній основі, враховуючи національні та загальні інтереси у справі розвитку співробітництва в погоджених сферах діяльності.

У складі загальних інтересів країн Співтовариства можуть бути названі:

1) збереження та розвиток контактів громадян;

2) розповсюдження інформації про життєдіяльність країн-членів СНД та органів Співтовариства;

3) розвиток освіти, науки, техніки та культури;

4) забезпечення доступу громадян, підприємств та організацій, органів державного управління до національних та міжнародних інформаційних ресурсів;

5) забезпечення інформаційної безпеки;

6) взаємодія у сфері надзвичайних ситуацій, стихійних лих та катастроф, своєчасне інформування з цих питань та інформаційне супроводження під час їх ліквідації;

7) утворення умов взаємовигідного використання інформаційних ресурсів країн-учасниць СНД.

Забезпечення інформаційної безпеки в інформаційному просторі СНД

Однією з найважливіших проблем формування інформаційного простору країн-членів СНД є забезпечення кожною з них власною інформаційною безпекою та захистом свого інформаційного суверенітету. Для своєчасного вирішення цих питань кожна країна-учасниця СНД здійснює своєчасний моніторинг “протиріч” в інформаційній політиці та загроз інформаційному суверенітету.

Автоматизована система інформаційного обміну між країнами-учасницями СНД (АСІО СНД)

АСІО СНД являється складовою частиною інформаційного простору країн Співтовариства і націлена на забезпечення інформаційних обмінів органів державної влади та управління держав Співтовариства між собою та органами Співтовариства.

Склад підсистем, що створюються в рамках АСІО СНД і автоматизовуваних ними функцій, визначається на основі прийнятих державами-членами СНД багатосторонніх договорів.

Інтеграція підсистем держав Співтовариства, що діють в рамках АСІО СНД, має максимально зберігати їх інформаційні та технічні основи і забезпечувати накопичення досвіда та науково-технічного співробітництва.

Нормативно-правове забезпечення і функціонування АСІО СНД має базуватися на національних законодавчих актах країн-учасниць СНД, міждержавних договорах країн Співтовариства.

Етапи формування та розвитку інформаційного простору СНД

Формування та розвиток інформаційного простору СНД являється масштабною та складною задачею, що вимагає від країн-учасниць СНД координації зусиль в процесі вирішення широкого кола нормативно-правових, технічних та фінансових проблем на національному і міждержавному рівнях.

В загальному вигляді стратегія діяльності з формування інформаційного простору має включати в себе наступні два етапи.

Перший етап 1996-1997 рр.

На першому етапі буде запроваджена обробітка правових, технічних та організаційних питань інформаційної взаємодії країн-учасниць СНД та органів Співтовариства. Результати цієї роботи мають бути представлені в погодженому на міжнаціональному рівні Перспективному плані підготовки документів міроприємств з реалізації Концепції формування інформаційного простору СНД.

Буде погоджено механізм інформаційної підтримки співробітництва на мієнаціональному рівні і на рівні прямих зв!язків суб!єктів господарської діяльності країн-учасниць СНД.

Другий етап 1998-2000 рр.

На цьому етапі передбачається забезпечити широкий доступ громадян країн Співтовариства, органів державного управління та суб!єктів господарської діяльності до національних інформаційних ресурсів в погоджених сферах та світовим інформаційним фондам.

Буде поглиблена взаємодія інформаційних систем, що забезпечуватимуть постійний розвиток міждержавних інформаційних обмінів за погодженими сферами діяльності.

Будуть утворені правові, політичні, економічні та технічні умови длдя міждержавної кооперації у сфері інформації та інформатизації.

Будуть в основному погоджені механізми здійснення міждержавного інформаційного обміну.

Конкретний зміст спільних міждержавних міроприємств держав Співтовариства з формування інформаційного простору будуть визначатися національними інтересами і пріоритетами держав-учасниць СНД, рішенням Ради керівників країн та Ради керівників урядів Співтовариства і відображатися в міждержавних програмах і проектах, що погоджуютьсся на багатосторонній та двосторонній основі.

ТНК

Міжнародна інформація і обмін інформацією відтворюють зовнішньополітичні інтереси окремих держав, блоків держав та цілих систем, тобто відтворюють реальні відносини між державами. В той же час у сфері міжнародної інформації відбувається гостра конкуренція держав.

Усі світові інформаційні потоки контролюють усього 5 ТНК. Це такі, як Associated Press, Reuters, France Press, RCA, Hachette, RTL. Вони отримують 90% прибутків від розповсюдження інформації в міжнародних каналах. Монополія ТНК привела до незбалансованого обігу інформації з одного боку і з іншого – до надмірних прибутків самих корпорацій. Якщо подивитися на акціонерів цих ТНК, то видно, що 65% акцій RCA належать підприємствам Америки, що замаються виробництвом лазерної зброї; 55% акцій Ashet належать французьким корпораціям, що займаються виробництвом приладів нічного бачення. Аналогічна ситуація і в інших компаніях, тобто понад 50% прибутків цих корпорацій відходить до військово-промислового комплексу. Отже фактично, міжнародну інформаційну систему контролює ВПК.

У 1970 році країни соцтабору, країни неприєднання (139 країн) та країни Азії, Африки та Латинської Америки виступили проти нерівномірного розподілу інформації у світі і зажадали збалансованого представлення в світових інформаційних потоках і рівномірного розподілу прибутків (прибутки всіх корпорацій здійснюються в основному за рахунок розміщення реклами товарів та послуг та інших пропозицій у світових інформаційних мережах. Так, наприклад, по 70 каналам RTL (якщо взяти їх сукупність) реклама передається по всьому світу цілодобово).

У 1980 році ЮНЕСКО прийняла декларацію про міжнародний обмін інформацією, яка називалася "Новий міжнародний інформаційний порядок". Вона забезпечувала рівність держав у міжнародних інформаційних потоках і розподіл прибутків від рівноправно представленої інформації держав. У 1981 році США і Великобританія відмовились підписувати цю декларацію і на знак протесту вийшли з ЮНЕСКО. Треба сказати, що США і досі не є членом ЮНЕСКО. Великобританія з приходом до влади в минулому році нового уряду поновила своє членство, але до сих пір не виконує в повному обсязі своїх фінансових зобов'язань. Таким чином США, держава, яка має найбільші внески в ООН і отримує найбільша прибутки від діяльності інформаційних ТНК не підтримала цю програму і її реалізація була зірвана (були реалізовані лише окремі пункти).

Два роки тому Федеріко Майор (директор ЮНЕСКО) знову повернувся до так званої "теорії рівного потоку інформації" і надав право ТНК здійснювати свою діяльність незалежно від рівноправної участі країн у світових інформаційних потоках.