Розділ І. Теоретико-методологічні основи розвитку і функціонування світового ринку риби та рибопродуктів

Розділ І. Теоретико-методологічні основи розвитку і функціонування світового ринку риби та рибопродуктів

 

Функціонування та розвиток світового ринку риби та рибопродуктів

 

На сучасному етапі суспільного розвитку значну роль для економіки кожної окремої країни і світу в цілому відіграє світове господарство, яке поєднує національні господарства, що пов'язані і взаємодіють за законами міжнародного поділу праці. МПП полягає в спеціалізації окремих країн на виробництві певних товарів та послуг і товарному обміні цими продуктами на світових ринках.

Світовий ринок – це сукупність ринків окремих країн, що пов'язані між собою товарообміном. За своєю товарно-галузевою структурою світовий ринок поділяється на:

- ринок готових виробів;

- ринок сировини та напівфабрикатів;

- ринок послуг.

Світовий ринок риби та рибопродуктів завжди був і залишається важливою складовою світової торгівлі. Стан і тенденції світового рибного господарства, починаючи з 80-х років, характеризується підсиленням конкуренції серед розвинутих у риболовному відношенні країн за право використання морських рибних ресурсів і морепродуктів. Застосування надмірних потужностей в Світовому океані при здійсненні рибальства спричинило переексплуатацію основних об’єктів промислу, що користуються підвищеним попитом на світовому ринку, і зумовило необхідність розвитку рибництва – штучного вирощування риби та морепродуктів.

Важливим елементом системи організації ринку в умовах зростаючої кількості населення є механізм ринкового збалансування попиту і пропозиції. Ринок рибних товарів значною мірою формувався стихійно, без науково обгрунтованої системи. Головним регулятором функціонування даного сегменту був ринковий механізм, який швидко адаптувався до специфіки товару та побажань споживачів. У середині 90-х років ХХ століття почали розвиватись адаптовані до умов ринку збутові стратегії країн-продуцентів, які збільшили прибутки і охарактеризували основні тенденції та напрями розвитку ринку риби та рибопродуктів [2,c.23].

На даний момент можна говорити про тісну залежність обсягів вилову риби та рибопродуктів і кількості населення. Вцілому зараз спостерігається часткове збалансування попиту і пропозиції на ринку рибу та рибопродукти, та все ж основною проблемою залишається невідповідність потреб населення і виробництва даного виду продукції. На рисунку 1.1. зображено сучасну ситуацію на ринку риби та рибопродуктів.

 

Рисунок 1.1. Сучасна ситуація на ринку риби та рибопродуктів

 

За прогнозами експертів ООН (Організація Об’єднаних Націй), споживання риби та морепродуктів у країнах, що розвиваються, постійно збільшуватиметься і безумовно значною мірою впливатиме на структуру та вартість торговельних потоків на світовому ринку. Оскільки чисельність населення продовжує зростати значно швидшими темпами, ніж обсяги пропозиції рибної продукції на світовому ринку, остання визначатиметься і формуватиметься у відповідності до можливостей виробництва продукції рибництва внаслідок природної обмеженості ресурсів для здійснення рибальства. Для країн-експортерів даного виду продукції це створює потужні рушії для відтворення ресурсів Світового океану і розвитку альтернативних джерел виробництва продукції рибної промисловості.

На сьогоднішній день можна говорити про досить швидкий і стабільний розвиток світового ринку риби та рибопродуктів, а також про його важливість через зростаючий попит і частку у світовій торгівлі, що постійно збільшується [2,c.25].

 

Розділ ІІ. Тенденції та динаміка розвитку світового ринку риби та рибопродуктів

Розділ ІІІ. Проблеми та перспективи розвитку світового ринку риби та рибопродуктів

Висновки

 

На основі проведеного дослідження можна зробити наступні висновки, що більшість морських держав високо цінують вигоди, які дає рибна галузь суспільству та економіці держави, ці країни вже давно визначились з політикою і регулятивними факторами.

Рибопромисловий флот є важливою складовою господарської діяльності країни (в м’ясорибному балансі споживання питома вага риби становить близько 40% у білковому розрахунку) [1,c.24].

Реформування механізму державного регулювання зовнішньої торгівлі України та її лібералізації значною мірою пов’язане з міжнародним співробітництвом, насамперед набуттям членства у Світовій організації торгівлі, яка активно впливає на міжнародні обсяги імпорту та експорту аграрної продукції. Проблема регулювання торгівлі рибою та морепродуктами ускладнюється тим, що вони не є предметом домовленості Угоди про сільське господарство, і поліпшення доступу до ринку відповідно пов’язують з прогресом в переговорах щодо доступу до ринку для несільськогосподарської продукції (NAMA) [11,c.124].

Та все ж зроблені Україною кроки назустріч світовому співтовариству не достатньо впливають на вирішенні проблеми розвитку рибальства як перспективної галузі промисловості. Дані, отримані в ході дослідження підтверджують негативні тенденції, що склалися даному секторі економіки.

Уряду України треба усвідомити, що національна рибна індустрія - розвиток риболовецького флоту,порти та пов'язане з цим суднобудування - мають бути внесені у стартегічну концепцію розвитку національної економіки. Інтенсивний інформаційний обмін між рибною індустрією і державною політикою здатні забезпечити Україну сучасною господарською сиситемою світового рівня, з розвиненими транспортними каналами. Тому для подальшого розвитку рибної галузі Уряд України має перейти від пасивного спостереження до конкретних дій і зробити наступні кроки:

- оновити основні засоби виробництва, знос яких вже досяг 80%, моральне і фізичне старіння обладнання призводить до скорочення експорту і ріст імпорту;

- відрегулювати на законодавчому рівні взаємовідносини з імпортерами на користь власного виробника;

- на законодавчому рівні відрегулювати питання податкового законодавства;

- переглянути відносини по доступу України до ресурсів Світового океану та до рибної продукції в територіальних водах інших держав;

- відновити платоспроможність громадян середнього класу населення.

Функціонування світового ринку рибної продукції відбувається в умовах постійної регулюючої функції країн. Досить широко використовуються методи підтримки внутрішнього виробника – субсидії та тарифні механізми й кількісні квоти, інтервенційні механізми. Як показало дослідження, держава зобов’язана брати участь в управлінні ринку через неможливість повного поширення на цю галузь усіх принципів ринкової економіки. Тобто можна стверджувати, що дедалі виразніші тенденції глобалізації та лібералізації світової торгівлі спонукають ЄС здійснювати більш активне регулювання внутрішнього ринку. Нині досить активну участь у формуванні світових обсягів пропозиції відіграють міжнародні рибогосподарські організації (IFO), встановлюючи загально допустимі обсяги виловів на більшість видів продукції [12,c.47].

Аналіз кон’юнктури світового ринку, його виробників, імпортерів, експортерів, а також структури, дозволяє стверджувати, що на даному сегменті ринку відбуваються тенденції збільшення обсягів продукції, виробленої штучним шляхом (продукція рибництва) у загальних обсягах споживання.

Тому можна стверджувати, що у світовому розрізі рибне господарство має хороші перспективи на збільшення своєї частки у світовому господарстві.

Список використаних джерел

 

1. Кваша С.М. Тенденції розвитку ринку риби в Україні // Агроінком. – 2008. – №7. – С. 67.

2. Литовченко А.В. Регулювання міжнародної торгівлі рибною продукцією в рамках СОТ // Агроінком. – 2007. – №11 – С. 164.

3. Литовченко А.В. Організація ринку риби та морепродуктів у рамках СОТ // Економіка АПК. – 2008. – №4. – С. 194.

4. Калякіна Т.В. Фактори впливу на тенденції споживання рибної продукції в світі та в Україні // Вісник академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок країни. – 2008. – №2. – С. 103.

5. Романов А.К. Узагальнені наукові підходи до регулювання економіки// Вісник Національного університету водного господарства та природокористування.- 2009. – №4. – С. 114.

6. Гармаш А.М. Торгівельно-економічна політика України у регулюванні рибного господарства при приєднанні до Світової організації торгівлі // Вісник ХНАУ ім. Докучаєва Серія "Економіка АПК і природокористування". – 2007. – №2.– С. 153.

7. Горбань Р.В. Удосконалення митної політики при здійсненні імпорту продукції групи 03 УКТ ЗЕД у процесі вступу України до СОТ // Регіональна бізнес-економіка та управління. – 2007.– №1. – С. 112.

8. Ковальчук В.В. Формування пропозиції рибної продукції на українському ринку // Вісник Харк. нац. техн. ун-ту сільського господарства: Економічні науки. – Харків: ХНТУСГ, 2007. – Вип. 52. – С. 219.

9. Рамзін Б.А. Фінансово-економічне регулювання імпорту рибо- та морепродуктів // Вісник аграрної науки. – 2007. – №6. – С.72.

10. Столяр А.Р. Роль та значення рибної галузі України в забезпеченні продовольчої безпеки країни // Аграрний форум – 2007: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, присвяченої 30-й річниці заснування Сумського націон. аграр. університету (4-6 квітня 2007 р., м. Суми, Україна).– Суми: ВТД "Університетська книга", 2009. – Ч. 2. – С. 286.

11. Литовченко А.В. Сучасний стан тарифного регулювання імпорту рибної продукції в Україні // Матеріали міжнародного Форуму молодих вчених "Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи". − Х.: ХНСТГУСГ, 2007.– С. 287.

12. Буряк І.В. Ринок риби та рибопродуктів України / І.В. Буряк // Аграрна наука. – 2008. – Вип. 63. – С. 98.

13. Дакас К. Ловись, рибка, рибка велика і прибуткова / К. Дакас // Київський телеграф. – 2009. - № 34. С. 102.

14. Державний комітет статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua

15. Національний банк України: http://www.bank.gov.ua

 

Додатки

 

Додаток 1

Додаток 2

 

Додаток 3

 

Додаток 4

 

Офіційний курс гривні щодо іноземних валют (середній за період), (грн.)
Назва валюти	2006	2007	2008	2009
100 австралійських доларів	380,32	423,29	443,77	617,14
100 австрійських шилінгів	-	-	-	-
10000/100* азербайджанських манатів	557,91	588,48	641,78	969,36
100 англійських фунтів стерлінгів	929,45	1010,69	966,88	1219,48
1000 бельгійських франків	-	-	-	-
10 білоруських рублів	0,02	0,02	0,02	0,03
10000 вірменських драмів	…	…	…	…
1000 грецьких драхм	-	-	-	-
100 грузинських ларі	…	…	…	…
100 датських крон	84,95	92,85	103,38	145,95
100 доларів США	505,00	505,00	526,72	779,12
100 естонських крон	40,50	44,21	49,26	69,46
100 євро (до 1999 року - ЄКЮ)	633,69	691,79	770,80	1086,79
100 ірландських фунтів	-	-	-	-
100 ісландських крон	7,25	7,90	5,76	3,75
1000 іспанських песет	-	-	-	-
10000 італійських лір	-	-	-	-
100 казахстанських тенге	4,01	4,12	4,38	5,30
100 канадських доларів	445,16	471,98	493,94	685,60
100 киргизьких сомів	…	…	…	…
100 латвійських латів	907,95	988,22	1097,17	1539,89
100 литовських літів	183,56	200,36	223,24	314,76
100 молдовських леїв	38,47	41,67	50,75	70,26
100 нідерландських гульденів	-	-	-	-
100 німецьких марок	-	-	-	-
100 норвезьких крон	78,80	86,34	93,63	124,67
100 польських злотих	162,77	183,06	219,19	252,09
100 португальських ескудо	-	-	-	-
10 російських рублів	1,86	1,98	2,11	2,47
100 СПЗ (до липня 2000 року СДР)	742,83	772,94	830,84	1201,88
100 сінгапурських доларів	317,81	335,21	371,64	536,56
100 словацьких крон	17,04	20,49	24,68	-
10000/100** турецьких лір	352,97	387,74	404,35	502,51
10000 туркменських манатів	9,71	9,71	5,30	273,38
1000 угорських форинтів	24,02	27,53	30,64	38,92
100 узбецьких сумів	0,41	0,40	0,40	0,53

Додаток 5

Споживання і імпорт риби та рибопродуктів у деяких країнах світу на одну особу в 2007-2009 роках.

Країна	2007		2008		2009
	Споживання на особу(кг)	Імпорт на особу(кг)	Споживання на особу(кг)	Імпорт на особу(кг)	Споживання на особу(кг)	Імпорт на особу(кг)
Південна Корея	85,9	23,4	88,3	25,2	88	21
Японія	64,7	12,5	65,2	10	67,4	9,4
Ісландія	54,8	8,3	56,2	8,5	55,5	7,8
Литва	54,5	12,4	55,2	11,8	55,6	12,1
Португалія	47,8	22,1	48,4	23,1	49,1	21,4
Норвегія	47,4	2,3	48,2	3,2	49,5	2,9
Іспанія	38,1	13,4	37,6	11,7	39,2	12,5
Китай	25,7	4,3	26,3	3,9	28,2	4,2
США	22,6	4,5	26,1	3,8	25,8	3,5
Україна	16,8	13,3	17,2	13,6	17,4	13,1

 

Розділ І. Теоретико-методологічні основи розвитку і функціонування світового ринку риби та рибопродуктів