Головні проблеми    та перспективи економічного розвитку  країн

Бенілюкса

Європейська модель розвитку, яка застосовується в країнах Бенілюкса особлива тим, що традиційно в регіоні надзвичайно важливою є роль держави і державного сектора економіки. Соціально-ринкове господарство, характерне і для країн Бенілюкса відповідно, є за своїм змістом європейським варіантом змішаної економіки, в якій частка державного сектора і роль державного регулювання традиційно вища, ніж, наприклад, в неоліберальній моделі американського типу. Дійсно зрозуміло, що соціально-ринкове господарство Європи взагалі робить її суспільство більш консолідованим і менш диференційованим за рівнем прибутку, але крім того, створює в регіоні багато проблем, на яких і було б доречно зупинитися.

 Перша проблема пов’язана з технологічним відставанням Європи. Справа втому, що пріоритетом для державного фінансування в цих країнах ні є сфера НДДКР, а соціальні програми. В результаті в країнах Бенілюкса зокрема рівень витрат на НДДКР нищий 3%. Через надмірне регулювання процесу розробки і випуску на ринок нових товарів великі витрати на НДДКР просто не компенсуються, американські та японські конкуренти, які зустрічаються на своєму шляху з меншою кілкістю бюрократичних перешкод, встигають вийти на ринок з аналогічним товаром значно раніше голандців чи, наприклад, бельгійців. Але вищенаведене зауваження досить критичне. В країнах Бенілюкса, не дивлячись на технічні проблеми, проводиться вибіркове фінансування найбільш перспективних НДДКР. Для подолання технологічного відставання регіона країни Бенілюкса приймають активну участь в спільних Європейських програмах співпраці: Еспріт (в галузі електроники), Расе (в сфері телекомунікацій), Кубе (в біотехнологіях), Евріка (в науково-технічних зв’язках європейських країн). Країни регіона мають загальновизнані заслуги в таких наукових напрямах як:

· фармацевтика;

· фундаментальні дослідження;

· класичні біотехнологіі;

· будівництво літаків;

· космічні програми;

· високошвидкісні поїзди;

· атомна енергетика;

· засоби зв’язку та інші.

Друга проблема як західно-європейської економіки взагалі, так і країн Бенілюкса зокрема, - це необхідність глубокої структурної перебудови економіки. Дійсно ці країни взялися до неоконсервативних реформ значно пізніше, ніж США. Через це для цих країн характернаі більш піздня за часом зміна колишньої кейнсіанської моделі розвитку. Сучасне економічне зростання в цих країнах покищо не підкріплений зрушеннями в структурі змішаної економіки, необхідна більш рішуча перебудова галузевої структури і структури зайнятості. Європа підвищує ефективність виробництва за рахунок скорочення робочих місць, а соціально-ринкове господарство призводить до більшого втручання держави в економіку, до висого рівня оподаткування, збереження робочих місць в старих неефективних секторах національного господарства.

В регіоні стає необхідним продовження курса на дерегулювання, розширення кількості лібералізованих секторів економіки. Як і раніше актуальним є питання проведення неоконсервативних перетворень, щоб більш радикально скоротити неефективний державний сектор, відкрити ринки для конкуренції без перешкод, змінити податкове законодавство, політику зайнятості (створити рухомий ринок праці). І звичайно потрібно змінити співвідношення старих та нових галузей національних господарств країн.

Сучасне економічне становище в світі сприяє розвитку країн регіона. Після завершення глобальної фінансової кризи зростання в економіках НІК є джерелом зростання європейського експорту. Закріплення курса американського долара також сприяє розвитку експортних галузей Західної Європи, а низький рівень відсоткових ставок стимулює збільшення інвестицій і в виробництво, і в розвиток сфери послуг.

З огляду на зазначені вище проблеми та анілізуючи дані, наведені в гл.2, автор робить наступні прогнози щодо розвитку регіону.

Беручи до уваги приріст ВВП в країнах Бенілюкса неважко передбачити впевнений розвиток і на майбутні роки, хоча б в короткостроковому періоді. І в близькому майбутньому в країнах регіону зростання попиту буде забезпечено зростанням обсягу імпортних надходжень, а також подальшим розширенням власного виробництва. Значно вище вже досягненого рівня зросте продуктивність праці, разом із зростанням основних фондів в країнах. В короткостроковому періоді автор передбачає, що рівень безробіття стане ще нищим. Крім того, щодо ринку праці, то неважко побачити тенденцію до його розширення, частково завдяки збільшенню робочого дня. Найгірше серед трьох країн становище на бельгійському ринку праці. В той час, як Бельгія залишила далеко позаду Німеччину і Францію в питанні фіскальної політики, прогрес в структурних реформах тут менш помітний. Серйозні проблеми мають набути актуальності найблищим часом. Не дивлячись на значне зростання рівня зайнятості в Бельгіі і спад національного рівня безробіття, існує проблема зайнятості старшого покоління. Найблищим часом Бельгія має вирішити проблему рівномірної зайнятості всього населення, а не по регіонам. Поки що проблема вирішена тільки для більшої частини Фландріі і Валоніі, а не на всій територіі.

 Неможливо не помітити сигнали спаду, що характерні для всієї Європи, і зокрема для країн Бенілюкса. Спаду, напевно, не уникнути в довгостроковому періоді. Спад стане помітнішим в 2003р. І пристосування до нової економічної ситуаціі потребуватиме стабілізації заощаджень домогосподарств і значного збільшення рівня заробітньої плати. Сигналами ризику для економіки Бенілюкса є: сильніший - ніж очікується ріст заробітньої плати, вищий - ніж очікується іноземний попит, вибух цін на нерухомість. Всі ці ризики абсолютно вірогідні. Миттєва дефляція цін на нерухомість або послаблення ділової активності торгівельних партнерів може призвести до спаду попиту і викликати труднощі в економіці. Але, наприклад, вплив безробіття на рівень заробітньої плати важко бередбачити. Зростання іноземного попиту може знизити ВВП за один рік на декілька десятих.

Дійсно, з огляду на такі прогнози постає питання щодо регулювання ситуації заздалегідь. Посилення монетарних позицій або розширення фіскальної політики може допомогти відвернути загрозу. Але, наприклад, економіка Нідерландів надзвичайно чуттєва до змін рівнів обміну валют і обсягів капіталовкладень, а це в свою чергу обмежує можливості фіскальної політики в країні. Щодо монетарної політики, то сьогодні ситуація в цих країнах залежить від євро, а в період 1998-2000 євро не набула достатнього рівня стабільності, її рівень впав на 17%.

Звернимося до перспектив Люксембурга. Вони досить яскраві, але теж в короткостроковому періоді. Позиціі країни є менш впевненими в довгостроковому періоді: дивіденди від регіональної спеціалізаціі будуть зростати за рахунок підвищення вразливості економіки до непередбачуваних шоків; триваюча європейська інтеграція загрожує суттєвим обмеженням національних інтересів країни, особливо структурі регулювання економіки і системі оподаткування; проблеми навколишнього середовища і соціальні негаразди можуть призупинити під’єм, що спостерігається зараз.

Старіння населення Європи- це ще одна проблема, на яку не можна не звернути увагу. Дійсно, в найблищі 5-10рр.виплати на охорону здоров’я та пенсіі зростуть в усьому регіоні. Через це країни, за прикладом Бельгіі, де вже створений Срібний фонд, мають створити резерви для майбутніх пенсійних витрат, що стане ще однією суттєвою статею державних витрат.

В исновки.

Розвиток країн Бенілюкса після Другої світової війни безпосередньо пов’язаний з процесами інтеграціі і соціальної орієнтаціі національних економік країн. Саме інтеграція допомогла країнам подолати післявоєнні труднощі, пов’язані з відбудовою національних господарств, зосередили увагу і ресурси на вирішенні першочергових економічних завдань. Інтеграція сприяла підвищенню конкурентоспроможності компаній країн Бенілюкса і передумовила їх сучасну глобальну орієнтованість. Соціально-ринкове господарство забезпечує стабільність розвитку, міць суспільної підтримки економічного курсу.

Поряд з безперечними успіхами країни Бенілюкса, разом з іншими країнами Західної Європи, переживають і певні структурні труднощі. Відставання сфери нематеріального виробництва, а особливо інформаційних технологій, від рівня США, своєрідна криза моделі соціально-ринкової економіки змушує європейців не зупинятися на досягнутому, а рухатися вперед, піддавати коректуванню свою макроекономічну політику і сьогодні. Країни Бенілюкса разом з усіма країнами ЄС мають достатній економічний і науково-технічний потенціал для глобального лідерства. Вони не тільки формують разом з США Трансантлантичну економіку, але можуть стати другим полюсом сучасної глобальної системи. Для досягнення даної мети цим країнам необхідно дещо змінити модель змішаної економіки і позбавитися усіх неефективних механізмів державного контролю. Ті галузі економік країн, в яких вже проведена лібералізація, на сьогоднішній день демонструють грандіозні успіхи свого розвитку. У наступні декілька років ще більше покращаться позиції регіону в світі і ЄС. А торгівля в рамках СТО обіцяє ще більший прибуток національним економікам. Але важко вже сьогодні не побачити сигнали спаду економік в довгостроковому періоді. Країни експортної орієнтаціі - країни Бенілюкса надзвичайно чутливи до змін на світовому ринку. А досягнутий вже зараз рівень Європейської інтегрованості позбавляє країни деяких альтернатив в регулюванні національних економік. Ситуація в економіці Бенілюкса цікава тим, що в більший або меншій мірі притаманна всьому Єропейському сегменту світової економіки, а її досконале вивчення дозволяє зробити висновки і прогнози щодо успішності впровадження характерної для Європи економічної моделі.

Список використаних джерел.

 

1. Погорлецкий А.И. Экономика зарубежных стран.                         

Санкт-Петербург, 2000, с.251-259, 183-209.

2. Березовская Ю. Бельгийское государство трещит по швам. // Известия, 6марта 1999, с.3.

3. Коршунов В. Королевство Нидерландов.// Международная

Жизнь, №3, 1999, с.61-67.

4. Островская Е. Нидерланды: экономический рост на фоне   

структурных проблем.// МЭ и МО, №4, 1997, с.109-114.

5. Семеній О. Зовнішня політика Бельгіі у XXст.// Актуальні

Проблеми, №6, 1999, с.111-121.

6. Тиндеманс Лео. Бельгийский сегмент Европейской политики

// Международная жизнь, №8, 1989, с.77-83.

7. Нидерланды-песпективы развития. // БИКИ, №65, 2000.

8. Иностранные инвестиции в экономику Нидерландов// БИКИ, №42, 1999.

9. Bargaining Coordination For European Trade Unions.

http://www.temp/Doorngrouparticle1.htm

10. Cooperation activity/Belgium/Luxemburg.

http.//www.area.fi.cnr.it/eu-china/Belgium.htm

11. Doorn group holds fourth annual meeting.

http://www.temp/Doorngrouparticle2.htm

12. Idantity Card/ Belgium/Netherlends/Luxemburg

http://www.europa.eu.int.regionidantity.htm

13. The Netherlands prospering.

http://www.hollandtrade.com/engles/eno2001.htm

14. http://www.europa.eu.int/comm/off/rep

15. http://www.imf.org/external/np/sec/pn/2000/pn0034.htm

 

 

ДОДАТКИ