Роль слуху в роботі над педалізацією.

    В музичній школі учень одержує основи музичної освіти. Закінчуючи школу, учень повинен вміти самостійно розібратись в нескладному творі – справитись з звуковими, технічними, педальними труднощами, виконати твір грамотно, виразово і створити оприділений художній образ. Вже з перших років навчання учень повинен усвідомлювати, що педаль є одним з необхідних засобів виразовості, що в кантиленних п’єсах потрібна інша педаль, ніж в танцювальних. В роботі над звуком педагог постійно звертається до музичного слуху, показуючи рух або добиваючись відчуття злиття пальців з клавіатурою так що при виконанні учень іде від емоції до звучання вже не думаючи про рух. Та ж направленість необхідна і в роботі над педалізацією: адресуватись до слуху, тільки попутно показуючи рух, викликаючи відчуття злиття ноги з педаллю, щоб учень не думав спеціально про педаль. Треба виховувати моментальну реакцію ноги на вимогу слуху: тут легато на великій відстані, там – органне звучання.

    Накоплюється таке вміння в процесі пізнання кожного окремого прийому педалізації, окремого випадку знайденого художнього ефекту в п’єсі. Постійне вслуховування допоможе учневі відчути природну необхідність педального звучання, зміни педалізації в залежності від зміни звукового колориту. Дуже важливо є з дитячих років навчити учня слухати себе, навчити правильним прийомам педалізації, розвинути ініціативу в пошуках звукових забарвлень з допомогою педалі, постійно учня направляти, тобто спеціально займатись питанням педалізації поряд з основними завданнями розвитку техніки виконавства.

Перше застосування педалі.

Педальні вправи. Запізнюючи педаль.

Зміна педалі. Пряма педаль.

    В роботі з початкуючим учнем важливо якнайшвидше захопити його багатством музичних образів. Звукові ефекти фортепіанних педалей, особливо правої, допомагає розвинути музичну фантазію учня.

    На власному досвіді переконалась, що навчання педалізації можна починати з простих випадків вже на ранньому етапі. Перш за все показую як натискати педаль. Учень накриває ногою тільки “лапку”, головку педалі, плавно натискає педаль вниз і так само плавно відпускає її (ніби підошва приклеєна до педалі). Рух повинен бути безшумним. Пропоную учневі заграти повнозвучний акорд і послухати його до моменту затухання. Потім цей же акорд треба підхопити педаллю. Шляхом порівняння пояснюю учневі, що звук на педалі продовжується і після підйому клавіші і, що звук робиться кращий і густіший. Після цього переходжу до вправ з запізнюючою педаллю. Учень повинен навчитися зв’язувати окремі звуки за допомогою педалі. Ця вправа вимагає постійного звукового контролю. Необхідно вчасно “підхопити” новий звук педаллю, не дати йому “наслоїтися” на попередній. Цю вправу корисно пограти по звукам хроматичної гами.

    Подібно до того, як використовуємо вправи для оволодіння навичками звковидобуття і побороння перших технічних труднощів, треба застосовувати вправи для вивчення педалізації.

    Важливо, щоб учень сприймав ці вправи, як засіб для досягнення цілі, а не самоціль.

    Вважаю, що починати слід з запізнюючої педалі. Після прямої педалі тяжче засвоюється запізнюючи педаль. Увагу учня важливо направити на слухання педального звучання, а не механізм руху. Привчаємо учня не просто видобувати звук, а звук красивий і потрібний: м’який, яскравий, густий, світлий, співучий так і в педалізації привчаємо учня не просто почути педальне забарвлення, а чисте педальне звучання, безшумний рух педального механізму, що вірніше осягається на прийомі запізнюючої педалі.

    Перше застосування педалі – подія в музичному житті дитини. Вона повинна залишити яскраве враження. Добрим прикладом може служити збирання звуків в один комплекс збагачений обертонами.

    Слід вибрати такі твори, в яких педаль зустрічається в окремих місцях. Це заставить учня насторожити свій слух в заданий момент, учень ясніше почує появу нового звучання в результаті натиску педалі і зникнення в момент відпускання.

    О.Гедіке. Танець.

 

 

    Якщо педалізується заключний акорд, руки не піднімати, поки акорд на педалі, а зняти одночасно.

    Якщо в п’єсі педаль зустрічається хоч один раз, ногу слід тримати на педалі від початку виконання. Цим досягаються 2 цілі – не заглядати на педаль і звичка тримати ногу над педаллю. П’єси з пульсуючими акордами при постійній зміні педалі можуть виховати в учня вміння безперервно слухати гармонію на педалі, слухати зникнення попереднього звучання в момент появи нового.

    Г.Ф.Телеман. П’єса.

 

 

    Корисно пограти окремо партію лівої руки з педаллю, щоб почути звуковий фон п’єси. На п’єсах з такою фактурою відбувається збирання звуків в один акорд, учень чує, як збагачується гармонія завдяки поступовій появі нових акордових звуків різної ступені звучності, як зникає попередня гармонія в момент змін педалі.

    П.Чайковський. Хвороба ляльки.

 

 

    Прийом зміни педалі широко використовується у фортепіанному виконанні. Треба на протязі ряду років проходити велику кількість п’єс різного характеру, щоб закріпити добре прийом.

    Пряма педаль вживається головним чином в п’єсах з гострим, чітким або танцювальним ритмом. Вона підкреслює сильні долі або створює ритмічну опору фрази. Така педаль добра, наприклад, в марші, де чіткий ритм своїм вольовим началом повинен захопити за собою всіх маршируючих. Звідси оприділеність початку кожної фрази, підкресленої педаллю.

    Р.Шуман. Марш 

 

В марші Р.Шумана чеканним штрихом треба передати веселу дитячу урочистість. Рішучий початок фрази треба забарвити глибокою і відносно довгою педаллю.

    Р.Шуман. Сміливий вершник

 

 

    У “Сміливому вершнику” Р.Шумана при легкому стаккато в досить швидкому темпі пропонується короткий натиск педалі відтіняючий упругість ритму.

    Коротка педаль на сильну долю в п’єсах танцювального характеру дасть можливість учневі краще відчути ритм, “педальне дихання”, красу без педального звучання між педальним. Пряма педаль допомагає підкреслити бас і при маленькій руці з’єднати бас з акордном.

    Е.Гріг. Вальс

 

 

    Корисно пограти окремо акомпанемент з педаллю. В швидких п’єсах танцювального характеру учні, щоб встигати вчасно взяти акорд, нерідко беруть бас коротким звуком і не підхоплюють його педаллю, в той час, як бас повинен повноцінно звучати. Тому учневі треба контролювати слухом, зупинятись на педальних басах, вслуховуватись в їх звучання на педалі. Граючи в повільному темпі, корисно взяти віддалений бас глибоким звуком і трошки потримати, а в швидкому темпі – навчитись брати басовий звук тяжче, ніж інші легкі акорди партії супроводу (гнучко переходячи від басу до легких акордів, взятих якби на шляху руху руки вверх).

    Ритмічна педаль в танцювальних п’єсах в більшості випадків є неглибокою, але завжди пряма. Якщо мелодія починається з затакту, то педаль треба брати не одночасно, а майже одночасно із звуком на сильній долі такту, якби “слідом за звуком”, так, щоб педаллю не захопити останній затактовий звук.

    П.Чайковський. Вальс

 

 

    Це вимагає спеціальної роботи і загостреної слухової уваги учня. Корисно вчити, зупиняючись на сильній долі такту без натиску педалі і слухати, чи зник останній затактовий звук, чи чисто звучить інтервал на “раз”, тільки після цього натиснути педаль. Корисно також зупинитись, взявши педаль на сильну долю і слухати, що звучить на педалі.

 

    Виразові можливості педалі.

                                                             Педаль – душа фортепіано.

                                                                                Антон Рубінштейн.

    Ці слова говорять про те, які величезні художні можливості педаль відкриває піаністу.

    Дуже важлива роль педалі як зв’язуючого засобу. продовжуючи фортепіанний звук, вона дозволяє з’єднати різні елементи музичної тканини, що знаходяться на віддалі один від другого. Використання цих властивостей педалі викликало колись цілий переворот в фортепіанній фактурі і послужило основою для створення специфічного фортепіанного стилю, який затвердився в період романтизму. Значення педалі як зв’язуючого засобу особливо велике при поєднанні різних звуків в єдиний гармонічний комплекс – для поєднання мелодії і супроводу, баса з віддаленого від нього акордами. Дуже важлива роль правої педалі як забарвлюючого засобу. Педаль продовжує звук, забарвлює його, придає звучанню повноту. Це має велике значення для досягнення співучості виконання і наближає фортепіано до “співаючих” інструментів. Натиск педалі після видобуття звука “оживляє” фортепіанних звук. Це дещо нагадує вібрацію при співі і грі на смичкових інструментах.