Організація технічного і технологічного обслуговування агрегату

Від правильного технічного обслуговування машино-тракторного парку у великій мірі залежить продуктивність агрегатів і собівартість механізованих робіт. У структурі собівартості гектара умовної оранки питома вага затрат на технічне обслуговування машин становить більше 30%. У свою чергу на ефективність технічного обслуговування значно впливає прийнята система його організації.

Технічне обслуговування являє собою сукупність обов'язкових до виконання операцій щодо систематичної перевірки в певні строки стану машин і їх механізмів: очищення, мащення, кріплення та регулювання вузлів машин. Все це дає можливість запобігти несправностям, передчасному спрацюванню, поломці машин і забезпечити утримання їх в стані технічної готовності до роботи.

Щоденне технічне обслуговування (ЩТО), як правило проводять на поворотній смузі загінки. Його виконує сам тракторист.

Агрегат працює в дві зміни тому ЩТО проводиться трактористом на польовому стані бригади в присутності бригадира або його помічника. При ЩТО проводяться і перевіряються:

1. Робота на ходу коробки передач, муфти зчеплення, бортових фрикціонів, гальм, електрообладнання та приладів, на дотик нагрівання, візуально підтікання води, палива, масла.

2. Підтягування зовнішніх кріплень, особливу увагу звертають при цьому на кріплення повітроочисника, вентилятора, радіатора, паливного бака, кронштейнів фар, перевіряються різьбові з'єднання.

3. Змащування відповідно з таблицею, перевірку рівня масла в картері двигуна, кількість палива в баку, води в радіаторі, натяг приводних пасів вентилятора і генератора, тиск у всіх колесах.

Після закінчення щозмінного обслуговування запускають двигун трактора, перевіряють не слух його роботу і покази контрольно-вимірювальних приладів.

Одночасно з проведенням ЩТО за трактором виконують роботу по обслуговуванню сільськогосподарськими машинами агрегату. При ЩТО очищають і змащують машину, перевіряють і підтягують кріплення, заміняють затуплені робочі органи, перевіряють роботу механізмів, усувають всі виявлені несправності.

Через кожні 2 – 3 або 4 – 5 годин роботи залежно від будови машини проводять проміжний під час зміни технічний догляд який включає мащення, очищення і контроль установок і регулювань.

Періодичні технічні догляди за сільськогосподарськими машинами, що працюють на тракторній тязі, проводять одночасно з доглядом за тракторами або виконують після закінчення сезону роботи цих машин.

Технологічне обслуговування включає організацію транспортування гички буряків, коренеплодів, картоплі, зерна, соломи тощо, а також забезпечує безперебійну роботу посівних агрегатів, за рахунок доставки посівного насіння, добрив, розчинів гербіцидів, отрутохімікатів і інше.

 

Організація заправки ПММ.

 

Сільське господарство нашої країни витрачає велику кількість нафтопродуктів. В собівартості тракторних робіт витрати на нафтопродукти становлять 20...25%.

Для забезпечення безперебійної роботи машино-тракторного парку необхідно мати відповідний запас паливо-мастильних матеріалів, причому 30% загальної потреби палива і мастил зберігається в господарстві.

Для нормальної роботи дизельних тракторів необхідно їх заправляти чистим, відстояним (влітку – 4доби, взимку -8 -10 діб) паливом, бо паливна система двигунів має точно виготовлені (прецизійні) деталі, спрацювання яких погіршує роботу двигуна, зменшує його потужність, збільшує питому витрату палива.

Заправлення тракторів, самохідних машин можна здійснювати за допомогою стаціонарних заправних пунктів або пересувних механізованих агрегатів.

Перший спосіб застосовують, коли машино-тракторні агрегати працюють на відстані до 5км від пунктів або пересувних механізованих агрегатів.

При необхідності заправлення машино-тракторних агрегатів, що працюють на відстанях більше 5км від нафтосховищ застосовують механізовані агрегати на шасі автомобілів або тракторних причепів. Їх вигідно застосувати, коли машино-тракторні агрегати працюють груповим методом.

Щоб забезпечити своєчасне встановлення тракторів на технічні догляди та вести облік палива бажано запровадити талонну систему заправлення з використанням лімітних книжок на кожний трактор.

Нескладний розрахунок допоможе вибрати спосіб заправлення: в полі, чи на стаціонарі, Із кінематичного розрахунку, знаючи продуктивність та питому витрату палива, знаходимо денну витрату палива (з урахуванням змінності), якщо денна витрата менша об'єму паливногобаку, заправлення буде на стаціонарі, якщо більше – треба організувати заправлення в полі.

Визначаємо денну витрату палива

 

 (4.1)

 

Визначаємо кількість днів, при яких агрегат зможе працювати на одній заправці

 

 (4.2)

 

Висновок: Місткість паливного бака в тракторі Т-150К – 315л, отже трактор потрібно заправляти кожен день і брати з собою 5-літрову каністру з дизельним паливом.