З дисципліни: аналіз господарської діяльності

К У Р С О В А Р О Б О Т А

З дисципліни: аналіз господарської діяльності

 

 

Студента 313 групи 3-го курсу

Факультет облік і аудит

Сокола Олега Григорійовича

Курсова робота захищена з оцінкою____

Підписи викладачів:

__________________

__________________

__________________

 

Мелітополь. 2004.

Зміст

 

Вступ 3

I   Організаційно-економічна характеристика

ВАТ „Якимівський АГРОС”                                                              5

1.1. Природнокліматичні умови                                                    5

1.2. Характеристика ВАТ „Якимівський АГРОС”                       7

1.3. Економічна характеристика ВАТ „Якимівський АГРОС”    8

II.   Аналіз собівартості продукції рослинництва                        16

2.1. Поняття суспільних витрат виробництва, виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва                                                                     16

2.2. Основні положення методики обчислення собівартості продукції рослинництва                                                                                      22

2.3. Аналіз рівня динаміки собівартості продукції рослинництва 25

2.4. Ряди динаміки                                                                          26

2.5. Структура собівартості продукції рослинництва                  31

2.6. Підвищення урожайності сільськогосподарських культур  33

2.7. Зниження трудомісткості продукції і підвищення продуктивності праці       38

2.8. Раціональне використання оборотних фондів у рослинництві та інші шляхи зниження собівартості                                                                        40

Висновки та пропозиції                                                                      43

Список використаної літератури                                                       45

Додатки

Вступ

 

Становище, яке зараз має місце в нашій державі вимагає вирішення багатьох питань, які виникають в економіці. Це стосується як промисловості, так і сільського господарства. Але якщо промисловий сектор хоч якимось чином здатен на сьогоднішній день відобразити свою діяльність і витрати природних ресурсів, то агропромисловість – це хворе місце України.

Реструктуризація колективних сільськогосподарських колективів і створення на їх основі агроформувань ринкової форми, прийняття нового земельного кодексу та інших важливих для сільського господарства нормативних актів, – все це є стимулювання державою підприємницької діяльності.

Головними задачами розвитку економіки на сучасному етапі є всебічне збільшення ефективності виробництва, а також займання непохитних позицій сільськогосподарських підприємств на внутрішньому і міжнародному ринках. Для того щоб витримати гостру конкуренцію і завоювати довіру покупців підприємство повинно вигідно виділятися на фоні підприємств того ж типу. Добре відомо, що покупця цікавить якісь продукції і її ціна. Чим вища якість і нижча ціна, тим краще і вигідніше для покупців. Ці показники як раз і закладені у собівартості. Собівартість є основою для визначення ціни на виробництво.

Мета та завдання курсової роботи:

1. на прикладі ВАТ „Якимівський АГРОС”, Запорізької області, Якимівського району, з’ясувати стан і формування собівартості продукції рослинництва і її структури.

2. запропонувати шляхи зниження собівартості продукції рослинництва.

Для вивчення даної теми застосовувався аналіз рівня динаміки собівартості продукції рослинництва, вирівнювання по прямій та по параболі.

Предметом дослідження є аналіз собівартості продукції рослинництва та шляхи її зниження.

Об’єктом дослідження є ВАТ „Якимівський АГРОС”, смт Якимівка, Запорізької області.

Робота включає вступ, два розділи, висновок, список використаної літератури (9 джерел), додатки – форма 50-сг за 2001 – 2003 рр., 3 рисунки, 12 таблиць, і викладена на 44 сторінках друкованого тексту.

Організаційно-економічна характеристика ВАТ „Якимівський АГРОС”

Природнокліматичні умови

У цілому, клімат зони степу континентальний, з високими тепловими ресурсами. Суми температур вище 10 ^оС сягають у північних районах 3000 ^оС, а в південних — 3300 ^оС. Середня температура повітря найтеплішого місяця липня + 21,5 – 23,3 ^оС, а найхолоднішого січня - 4,0 – 6,0 ^оС. Середня тривалість вегетаційного періоду коливається від 210 днів у північних до 220 днів у південних районах степу. Цього часу досить для того, щоб всі сільськогосподарські культури пройшли всі фази вегетації і для збирання врожаю.

Річна кількість опадів у північних районах близько 400 – 450 мм, а в крайніх південних — 350 мм. З загальної кількості опадів у теплу пору року випадає приблизно 70%. Випадання опадів взагалі відрізняється нерівномірністю й значними коливаннями їх кількості, що призводить до нерівномірного зволоження у різні роки.

Однак забезпеченість посівів водою є одним із найважливіших показників агрокліматичного потенціалу вирощування сільськогосподарських культур. Але найсприятливіші умови забезпеченості водою складаються в районах північного степу, де в 40 – 50% років ресурси її не відповідають потребі рослин.

Неоднакова й забезпеченість посівів теплом. І хоча сума активних температур повітря вище 10 ^оС складає близько 3000 ^оС, така кількість тепла за період активної вегетації свідчить, що температурний коефіцієнт росту сільськогосподарських культур, майже скрізь досить великий. Однак через гіршу забезпеченість водою відносна продуктивність зменшується на 20 – 30% і більше.

За багаторічними даними Укргідромету, приморозки в повітрі закінчуються переважно в кінці другої – на початку третьої декади квітня, а в окремі роки вони можуть тривати до кінця другої декади травня, у ряді східних і західних районів степу – навіть до кінця травня чи на початку червня. Тривалість безморозного періоду в більшості районів становить у середньому 155 – 165 днів, у південно-західних та деяких центральних районах 166 – 176 днів і більше. Однак в окремі роки вона може зменшуватись переважно до 115 – 125, тільки місцями — до 126 – 136 днів. Це викликається як пізнім закінченням приморозків весною, так і раннім їх настанням восени. Майже скрізь приморозки в повітрі восени іноді можуть наставати вже в другій декаді вересня. Звичайно, весною та восени вони дещо обмежують потенційні можливості формування врожаю соняшнику: в окремих випадках завдають шкоди сходам і викликають передчасне припинення росту рослин.

Також зона степу характеризується наявністю східних та північно-східних вітрів. В прибережних районах у теплу пору року спостерігаються бризи — вітри, що вдень дують з моря на сушу, а вночі дують з суші на море.

В зоні степу зустрічаються такі ґрунти: чорноземи звичайні малогумусні і середньогумусні, чорноземи південні малогумусні та слабо гумусовані, чорноземи та дернові карбонатні на елювії карбонатних порід, темно-каштанові солонцюваті, каштанові солонцюваті, чорноземи лукові солонцюваті, лукові.

У південних районах поширені чорноземи і сірі опідзолені ґрунти, що утворилися на карбонатних лесових материнських породах. Відзначаючись великою родючістю, вони вже давно є об’єктами інтенсивного сільськогосподарського використання і тому в звичайній мірі окультурені. Інші ґрунти (солонцюваті, підзолисті) менше поширені, проте в окремих господарствах займають великі площі.

1.2. Характеристика ВАТ „Якимівський АГРОС”

 

ВАТ “Якимівський АГРОС” знаходиться на півдні с.м.т. Якимівка, Запорізької області, на відстані 2 кілометрів від житлового сектору. Відстань до траси Москва — Симфірополь становить 700 метрів, до Якимівської нафтобази — 3,4 км. ВАТ “Якимівський АГРОС” має власні під’їзні залізничні шляхи, так як ВАТ “Якимівский АГРОС” веде торгівлю мінеральними добривами і отримує добрива залізничним транспортом. ВАТ “Якимівський АГРОС” є єдиним в Якимівському районі постачальником мінеральних добрив, а саме аміачної селітри, нітроамофоски та ін.

На території ВАТ “Якимівський АГРОС” знаходиться головний будинок адміністрації, в якому розміщується бухгалтерія, кабінет голови правління, зала проведення зборів акціонерів, їдальня з кухнею і інші відділення санітарно-господарського призначення; капітальний зимній склад для зберігання зерна, насіння і мінеральних добрив; залізний літній склад для зберігання насіння, зерна і мінеральних хімікатів, у який проходить залізничний шлях; автомайстерні; автогаражі; і інші господарські пристройки.

Після розпаювання земель колгоспу ім. Ватутіна ВАТ “Якимівський АГРОС” взяв в оренду паї селян на 7 років починаючи з квітня 2000 року. Землі ВАТ “Якимівський АГРОС” знаходяться у с. Радивонівка, які становлять 1272,07 га (станом на 01.01.2004). Розміщення підприємства сприятливе для ведення господарської діяльності: поля розташовані на відстані двох кілометрів, Якимівський елеватор знаходиться на відстані двох кілометрів. Підприємство має власний ТОК, що значно зменшує витрати на післязбиральну доробку врожаю, який знаходиться безпосередньо біля полів. Попередня доробка врожаю проводиться на току: очищення, сортування, інспектування проводиться на ЗАВі-40. Після попередньої обробки врожаю с/г продукцію відправляють до елеватору або вже безпосередньо до замовника чи покупця.

 

1.3. Економічна характеристика ВАТ „Якимівський АГРОС”

Земля – це продукт природи і тільки в процесі виробничої діяльності людей вона стає засобом виробництва. Земля при правильному її використанні не зношується і не виходить з виробничого процесу, а навпаки її якість покращується.

Виробниче значення і використання землі різноманітне тому, що ґрунти за своїм призначенням поділяються на сільськогосподарські і несільськогосподарські.

Землі сільськогосподарського призначення – це ділянки землі, які постійно використовуються для сільськогосподарських цілей. До них входять:

· рілля – це ділянки землі, які щорічно використовуються для вирощування сільськогосподарських культур;

· до сінокосів відносять землі, які спеціально відводяться для вирощування сіна;

· пасовища – це ділянки землі покриті травою і призначені для випасу тварин;

· багаторічні насадження – це ділянки землі, зайняті суспільними, культурними посадками плодово-ягідних, технічних і інших насаджень, від яких продукція надходить на протязі декількох років.

До не сільськогосподарських угідь відносять землі покриті лісом, лісополосами, землі під водою, болотами та інші землі, які не використовуються для сільськогосподарських цілей.

Таблиця 1.1. – Склад і структура земельних угідь

ВАТ „Якимівський АГРОС”

 

Угіддя	2001 р.		2002 р.			2003 р.		2003р. в % до 2001р.
	Площа, га	Струк-тура, %	Площа, га	Струк-тура, %		Площа, га	Струк-тура, %
Загальна земельна площа	2194,5	100	1446,8	100		1276,27	100	58,2
Всього с/г угідь	2190,3	99,8	1442,6	99,7		1272,07	99,6	58,1
Із них: - рілля	2185,9	99,6	1438,2	99,4		1267,67	99,6	58
- сінокоси	4,4	0,2	4,4	0,3		4,4	0,4	100
Інші землі	4,2	0,2	4,2		0,3	4,2	0,4	100

 

Аналізуючи таблицю 1.1. можна зробити висновок, що загальна земельна площа 2003 року, порівняно з 2001 роком, зменшилась на 41,8%. Цю зміну можна пояснити так: у 2002 р. був проданий охрімівський філіал ВАТ „Якимівський АГРОС”, тому з ним було передано 747,7 га сільськогосподарських угідь, а у 2003 р. 170,53 га, які були орендовані, було повернено їхнім хазяїнам.

До виробничих основних фондів сільськогосподарського призначення належать засоби, які безпосередньо пов’язані з виробництвом і реалізацією продукції сільського господарства. Згідно з діючою класифікацією їх поділяють на такі групи:

· будівлі

· споруди;

· пристрої;

· машини;

· робоча худоба;

· транспортні засоби;

· інструмент виробничий та господарчий;

· інвентар;

· продуктивна худоба

· багаторічні насадження.

Основні фонди беруть участь у виробництві кількох циклів (років), зберігаючи при цьому свою первісну натуральну форму, зношуються поступово і свою вартість переносять на вироблену продукцію частинами, у розмірі щорічного вартісного зносу (амортизації).

Узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача – виробництво валової продукції сільського господарства у розрахунку на 100 грн. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.

Оберненим показником фондовіддачі є фондомісткість – вартість основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення у розрахунку на 100 грн. валової продукції.

Таблиця 1.2. – Забезпеченість основними фондами та ефективність їх використання

 

Показники	2001 р.	2002 р.	2003 р.	Звітний рік до базисного, %
Основні вир. фонди, т. грн.	1042,0	1025,0	1017,7	97,7
Вартість вал. прод., т. грн.	1080,8	445,7	280,1	25,9
Прибуток, тис. грн.	208,9	14,3	-327,6	-
Фондозабезпеченність, грн.	0,48	0,71	0,8	166,6
Фондоозброєність, грн.	31,58	33,06	36,35	115,1
Фондовіддача, грн.	1,037	0,435	0,28	27
Фондомісткість, грн.	0,964	2,3	3,63	37,6
Норма прибутку, %	20	1,4	-32,2	-

 

Під фондоозброєністю праці розуміють розмір основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення з розрахунку на одного середньорічного працівника, зайнятого сільськогосподарському виробництві.

З таблиці 1.2. бачимо, що основні виробничі фонди зменшились порівняно з базисним роком на 2,3%; вартість валової продукції зменшилась на 74,1%; отримано збиток у розмірі 327,6 тис. грн.; фондозабезпеченність збільшилась на 66,6%; фондоозброєність теж збільшилась на 15,1%; фондовіддача зменшилась на 73%; фондомісткість зменшилась на 62,4%; норма прибутку теж зменшилась.

Таблиця 1.3. – Забезпеченість і ефективність використання оборотних фондів

 

Показники	2001 р.	2002 р.	2003 р.	Звітний рік до базисного, %
Оборотні фонди, тис. грн.	726,6	750,3	801,0	110,2
Виручка від реаліз., т. грн.	743,6	532,5	383,9	51,6
Припадає оборотних фондів на 1 грн. основних, грн	0,697	0,732	0,787	112,9
Коефіцієнт оборотності	1,02	0,71	0,48	47,1
Тривалість обороту, днів	358	514	750	209,5

 

Аналізуючи таблицю 1.3., можна зробити висновок, що оборотні фонди збільшились на 10,2%, виручка від реалізації теж зменшилась на 48,4%, виходячи з цього коефіцієнт оборотності зменшився на 52,9%, тривалість одного обороту збільшилась у 2 рази.

Трудові ресурси – це частина населення, яка має сукупність фізичних, духовних і розумових здібностей, що дають змогу їй працювати. Забезпечення господарства трудовими ресурсами залишається актуальним питанням. Завжди існує потреба у забезпечені господарства працівниками відповідної кваліфікації і розряду, які є професійними у своїй сфері діяльності.

Таблиця 1.4. – Забезпеченість ВАТ „Якимівський АГРОС” робочою силою і рівень її використання

 

Показники	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2003р. в % до 2001р.
Середньорічна чисельність працівників, чол.	33	31	28	84,9
Кількість працездатних, чол.	33	31	28	84,9
Затрати праці, тис. люд.-год.	60,1	58,4	42,6	70,9
Відпрацьовано люд.-год. на одного середньорічного працівника	1821,2	1883,9	1521,4	83,5
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу	0,84	0,82	0,6	71,4
Припадає на одного працездатного:	-	-	-	-
- сільськогосподарських угідь, га	66,37	46,54	45,43	68,4
- ріллі, га	66,24	46,39	45,27	68,3

 

З таблиці 1.4. видно, що затрати праці зменшились на 29,1%, це зумовлено зменшенням кількості працівників на 15,1% або на 3 чоловіка. Середні затрати праці на одного працівника зменшились на 26,5%, при цьому коефіцієнт використання річного фонду зменшився на 28,6%.

Спеціалізація сільськогосподарського підприємства – це зосередження матеріальних, грошових і трудових ресурсів на виробництво окремих видів продукції, для яких існують найбільш сприятливі умови. Структура товарної продукції відображає спеціалізацію підприємства, яка відображається за допомогою табличної форми (таблиця 1.5.). Структура товарної продукції визначається, як процентне співвідношення вартості продукції окремих культур і галузей до загальній сумі вартості товарної продукції по господарству, яке приймається за 100%. Місце культур і галузей в загальній сумі вартості визначається їх питомою вагою в структурі вартості товарної продукції. Приймається, що господарство спеціалізується на виробництві даної культури, якщо вона в структурі товарної продукції займає 20% і більше. Додатково вказується як розвинуті галузі продукція яких займає 15 – 20%.

Визначити рівень спеціалізації сільськогосподарського підприємства можна за формулою коефіцієнта спеціалізації:

КС = 100 / ∑Р(2і-1)                   [2.1]

де: КС – коефіцієнт спеціалізації;

і – порядковий номер виду товарної продукції в ранжованому ряді за їх питомою вагою починаючи з більшого;

Р – питома вага кожної галузі в структурі товарної продукції.

При коефіцієнті спеціалізації до 0,2 підприємство має низький рівень спеціалізації, від 0,2 до 0,4 – середній, від 0,4 до 0,6 – високий, а більше 0,6 – дуже високий.

Таблиця 1.5. – Склад і структура товарної продукції ВАТ „Якимівський АГРОС”

 

Види продукції, галузі	Вартість товарної продукції, т. грн.				Р, %	і	2і-1	Р(2і-1)
	2001 р.	2002 р.	2003 р.	В сер. за 3 роки
Зернові культури	735,6	350	76,4	387,3	65,1	1	1	65,1
Соняшник	150,3	280,4	-	143,6	24,1	2	3	72,3
Гірчиця	-	-	193,5	64,5	10,8	3	5	54
Разом по росл.	885,9	630,4	269,9	595,4	100	Х	Х	191,4
Разом по господ.	885,9	630,4	269,9	595,4	100	Х	Х	191,4

 

КС = 100/191,4 = 0,52

Отже, як видно з розрахунку ВАТ „Якимівський АГРОС” має високий рівень спеціалізації. Як видно із структури товарної продукції господарство спеціалізується на виробництві продукції рослинництва, а саме на виробництві зернових культур і з розвинутим виробництвом соняшнику.

Рентабельність – один із найважливіших показників виробничо-економічної ефективності виробництва на підприємствах. Вона характеризує прибутковість, дохід за визначений період часу. Вона відображає можливості за рахунок виручки від реалізації продукції відшкодовувати витрати виробництва і отримувати частину чистого доходу в формі прибутку, використаного для розширення виробництва, утворення фондів економічного стимулювання.

Показник рентабельності реалізованої продукції визначається як відношення прибутку від реалізації продукції до повної собівартості.

Таблиця 1.6. – Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в ВАТ „Якимівський АГРОС”

 

Показники	2001 р.	2002 р.	2003 р.	2003р. в % до 2001р.
Вартість вал. прод. в, т. грн.	1080,8	445,7	280,1	25,9
- на 1 га с/г угідь, грн.	493,4	309	220,2	44,6
- на одного сер.-річ. працівника, грн.	32751,5	14377,4	10003,6	30,8
- на 1 грн. виробничих витрат, грн.	2,63	1,04	0,43	16,3
- на 1 грн. основних вир. фондів, грн.	1,04	0,43	0,28	26,9
Валовий доход, тис грн.	619,7	443,8	319,9	51,6
- на 1 га с/г угідь, грн.	282,9	307,6	251,5	89,9
- на одного сер.-річ. працівника, грн.	186778	14316	11425	60,8
Прибуток, тис. грн.	208,9	14,3	-327,6	-
- на 1 га с/г угідь, грн.	95,4	9,9	-257,5	-
- на одного сер.-річ. працівника, грн.	6330	461	-11700	-
Собівартість реалізованої прод. тис. грн.	534,7	600,7	206,7	38,6
Рівень рентабельності, %	39,1	2,3	-158,5	-

 

Виходячи з даних Таблиці 1.6. можна зробити висновок, що вартість валової продукції зменшилася на 74,1%, у розрахунку на 1 га с/г угідь, на одного середньорічного працівника, на одну грн. виробничих витрат, на одну грн. основних виробничих фондів зменшились на 45,4%, 69,2%, 83,7%, 73,1% відповідно. Валовий дохід зменшився на 48,4%, у розрахунку на 1 га с/г угідь, на одного середньорічного працівника зменшився на 10,1%, 39,2% відповідно. Понесені збитки у розмірі 327,6 т. грн. Собівартість реалізованої продукції зменшилась на 61,4%.

Висновки та пропозиції

 

Дана курсова робота показує важливість та необхідність впровадження аналізу собівартості у діяльності сільськогосподарського підприємства. Сучасний стан аналізу є достатньо розробленою, у теоретичному плані, наукою. Ряд методик використовується в управлінні виробництвом на різних рівнях.

Важливим показником, який характеризує роботу сільськогосподарських підприємств є собівартість продукції. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного виробництва, фінансовий стан господарюючих суб’єктів.

Аналіз собівартості продукції дозволяє з’ясувати тенденцію зміни даного показника, виконання плану, визначити вплив факторів на його приріст і на цій основі дати оцінку роботи господарства по використанню можливостей і встановити резерви зниження собівартості продукції. Подальший розвиток аналізу собівартості в теоретичному і практичному плані тісно пов’язан з розвитком суміжних наук, в першу чергу математики, статистики, бухгалтерського обліку та інші.

Найбільш важливим моментом у вивченні такого показника, як собівартість, є розгляд факторів, що впливають на показник і визначення основних шляхів по зниженню собівартості. Від того, як підприємство вирішує дане питання залежить отримання найбільшого ефекту з найменшими витратами, зростання накопичень, економія трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Собівартість відображає велику частину вартості продукції і залежить від зміни умов виробництва і реалізації продукції. Таким чином істотний вплив на рівень затрат оказує техніко-економічні фактори виробництва. Цей вплив проявляється в залежності від змін у техніці, технології, організації виробництва, в структурі і якості продукції і від величини витрат на її виробництво. Звідси витікає, що виявлення резервів зниження собівартості повинно опиратися на комплексний техніко-економічний аналіз роботи підприємства: вивчення технічного і організаційного рівня виробництва, використання виробничих потужностей і основних фондів, сировини і матеріалів, робочої сили, господарських зв’язків; а також усіх складових собівартості.

Систематичне зниження собівартості забезпечує не тільки зростання прибутку підприємства, а і дає державі додаткові засоби, як для подальшого розвитку сільськогосподарського виробництва, так і для поліпшення матеріального становища працівників.

За останні роки у ВАТ „Якимівський АГРОС” собівартість одного центнеру озимої пшениці має тенденцію до збільшення на 50%, порівнюючи 2003 р. з 2001 р. Причинами цієї зміни можуть бути багато факторів, наприклад такі, як:

· інфляція – збільшення цін на нафтопродукти, добрива, насіння, засоби захисту та інші складові які включаються до собівартості;

· зменшення об’ємів виробництва – зменшення загальної площі на 41,8%, в тому числі ріллі на 42%;

· природнокліматичні умови – є вирішальним фактором у формуванні врожаю.

Через ці причини виникають інші такі наслідки такі наслідки:

· зменшення прибутку (збільшення збитку) – у 2003 р. збиток склав 327,6 тис. грн., внаслідок зменшення норми прибутку;

· зменшення виручки у 2003 р. порівняно з 2001 р. на 48,4%;

· скорочення чисельності працівників у 2003р. порівняно з 2001 р. на 15,1%, звідси і скорочення затрат праці на 29,1% та ін.;

К У Р С О В А Р О Б О Т А

з дисципліни: аналіз господарської діяльності

 

 

Студента 313 групи 3-го курсу

Факультет облік і аудит

Сокола Олега Григорійовича

Курсова робота захищена з оцінкою____

Підписи викладачів:

__________________

__________________

__________________

 

Мелітополь. 2004.

Зміст

 

Вступ 3

I   Організаційно-економічна характеристика

ВАТ „Якимівський АГРОС”                                                              5

1.1. Природнокліматичні умови                                                    5

1.2. Характеристика ВАТ „Якимівський АГРОС”                       7

1.3. Економічна характеристика ВАТ „Якимівський АГРОС”    8

II.   Аналіз собівартості продукції рослинництва                        16

2.1. Поняття суспільних витрат виробництва, виробничих витрат і собівартості продукції рослинництва                                                                     16

2.2. Основні положення методики обчислення собівартості продукції рослинництва                                                                                      22

2.3. Аналіз рівня динаміки собівартості продукції рослинництва 25

2.4. Ряди динаміки                                                                          26

2.5. Структура собівартості продукції рослинництва                  31

2.6. Підвищення урожайності сільськогосподарських культур  33

2.7. Зниження трудомісткості продукції і підвищення продуктивності праці       38

2.8. Раціональне використання оборотних фондів у рослинництві та інші шляхи зниження собівартості                                                                        40

Висновки та пропозиції                                                                      43

Список використаної літератури                                                       45

Додатки

Вступ

 

Становище, яке зараз має місце в нашій державі вимагає вирішення багатьох питань, які виникають в економіці. Це стосується як промисловості, так і сільського господарства. Але якщо промисловий сектор хоч якимось чином здатен на сьогоднішній день відобразити свою діяльність і витрати природних ресурсів, то агропромисловість – це хворе місце України.

Реструктуризація колективних сільськогосподарських колективів і створення на їх основі агроформувань ринкової форми, прийняття нового земельного кодексу та інших важливих для сільського господарства нормативних актів, – все це є стимулювання державою підприємницької діяльності.

Головними задачами розвитку економіки на сучасному етапі є всебічне збільшення ефективності виробництва, а також займання непохитних позицій сільськогосподарських підприємств на внутрішньому і міжнародному ринках. Для того щоб витримати гостру конкуренцію і завоювати довіру покупців підприємство повинно вигідно виділятися на фоні підприємств того ж типу. Добре відомо, що покупця цікавить якісь продукції і її ціна. Чим вища якість і нижча ціна, тим краще і вигідніше для покупців. Ці показники як раз і закладені у собівартості. Собівартість є основою для визначення ціни на виробництво.

Мета та завдання курсової роботи:

1. на прикладі ВАТ „Якимівський АГРОС”, Запорізької області, Якимівського району, з’ясувати стан і формування собівартості продукції рослинництва і її структури.

2. запропонувати шляхи зниження собівартості продукції рослинництва.

Для вивчення даної теми застосовувався аналіз рівня динаміки собівартості продукції рослинництва, вирівнювання по прямій та по параболі.

Предметом дослідження є аналіз собівартості продукції рослинництва та шляхи її зниження.

Об’єктом дослідження є ВАТ „Якимівський АГРОС”, смт Якимівка, Запорізької області.

Робота включає вступ, два розділи, висновок, список використаної літератури (9 джерел), додатки – форма 50-сг за 2001 – 2003 рр., 3 рисунки, 12 таблиць, і викладена на 44 сторінках друкованого тексту.

Організаційно-економічна характеристика ВАТ „Якимівський АГРОС”

Природнокліматичні умови

У цілому, клімат зони степу континентальний, з високими тепловими ресурсами. Суми температур вище 10 ^оС сягають у північних районах 3000 ^оС, а в південних — 3300 ^оС. Середня температура повітря найтеплішого місяця липня + 21,5 – 23,3 ^оС, а найхолоднішого січня - 4,0 – 6,0 ^оС. Середня тривалість вегетаційного періоду коливається від 210 днів у північних до 220 днів у південних районах степу. Цього часу досить для того, щоб всі сільськогосподарські культури пройшли всі фази вегетації і для збирання врожаю.

Річна кількість опадів у північних районах близько 400 – 450 мм, а в крайніх південних — 350 мм. З загальної кількості опадів у теплу пору року випадає приблизно 70%. Випадання опадів взагалі відрізняється нерівномірністю й значними коливаннями їх кількості, що призводить до нерівномірного зволоження у різні роки.

Однак забезпеченість посівів водою є одним із найважливіших показників агрокліматичного потенціалу вирощування сільськогосподарських культур. Але найсприятливіші умови забезпеченості водою складаються в районах північного степу, де в 40 – 50% років ресурси її не відповідають потребі рослин.

Неоднакова й забезпеченість посівів теплом. І хоча сума активних температур повітря вище 10 ^оС складає близько 3000 ^оС, така кількість тепла за період активної вегетації свідчить, що температурний коефіцієнт росту сільськогосподарських культур, майже скрізь досить великий. Однак через гіршу забезпеченість водою відносна продуктивність зменшується на 20 – 30% і більше.

За багаторічними даними Укргідромету, приморозки в повітрі закінчуються переважно в кінці другої – на початку третьої декади квітня, а в окремі роки вони можуть тривати до кінця другої декади травня, у ряді східних і західних районів степу – навіть до кінця травня чи на початку червня. Тривалість безморозного періоду в більшості районів становить у середньому 155 – 165 днів, у південно-західних та деяких центральних районах 166 – 176 днів і більше. Однак в окремі роки вона може зменшуватись переважно до 115 – 125, тільки місцями — до 126 – 136 днів. Це викликається як пізнім закінченням приморозків весною, так і раннім їх настанням восени. Майже скрізь приморозки в повітрі восени іноді можуть наставати вже в другій декаді вересня. Звичайно, весною та восени вони дещо обмежують потенційні можливості формування врожаю соняшнику: в окремих випадках завдають шкоди сходам і викликають передчасне припинення росту рослин.

Також зона степу характеризується наявністю східних та північно-східних вітрів. В прибережних районах у теплу пору року спостерігаються бризи — вітри, що вдень дують з моря на сушу, а вночі дують з суші на море.

В зоні степу зустрічаються такі ґрунти: чорноземи звичайні малогумусні і середньогумусні, чорноземи південні малогумусні та слабо гумусовані, чорноземи та дернові карбонатні на елювії карбонатних порід, темно-каштанові солонцюваті, каштанові солонцюваті, чорноземи лукові солонцюваті, лукові.

У південних районах поширені чорноземи і сірі опідзолені ґрунти, що утворилися на карбонатних лесових материнських породах. Відзначаючись великою родючістю, вони вже давно є об’єктами інтенсивного сільськогосподарського використання і тому в звичайній мірі окультурені. Інші ґрунти (солонцюваті, підзолисті) менше поширені, проте в окремих господарствах займають великі площі.

1.2. Характеристика ВАТ „Якимівський АГРОС”

 

ВАТ “Якимівський АГРОС” знаходиться на півдні с.м.т. Якимівка, Запорізької області, на відстані 2 кілометрів від житлового сектору. Відстань до траси Москва — Симфірополь становить 700 метрів, до Якимівської нафтобази — 3,4 км. ВАТ “Якимівський АГРОС” має власні під’їзні залізничні шляхи, так як ВАТ “Якимівский АГРОС” веде торгівлю мінеральними добривами і отримує добрива залізничним транспортом. ВАТ “Якимівський АГРОС” є єдиним в Якимівському районі постачальником мінеральних добрив, а саме аміачної селітри, нітроамофоски та ін.

На території ВАТ “Якимівський АГРОС” знаходиться головний будинок адміністрації, в якому розміщується бухгалтерія, кабінет голови правління, зала проведення зборів акціонерів, їдальня з кухнею і інші відділення санітарно-господарського призначення; капітальний зимній склад для зберігання зерна, насіння і мінеральних добрив; залізний літній склад для зберігання насіння, зерна і мінеральних хімікатів, у який проходить залізничний шлях; автомайстерні; автогаражі; і інші господарські пристройки.

Після розпаювання земель колгоспу ім. Ватутіна ВАТ “Якимівський АГРОС” взяв в оренду паї селян на 7 років починаючи з квітня 2000 року. Землі ВАТ “Якимівський АГРОС” знаходяться у с. Радивонівка, які становлять 1272,07 га (станом на 01.01.2004). Розміщення підприємства сприятливе для ведення господарської діяльності: поля розташовані на відстані двох кілометрів, Якимівський елеватор знаходиться на відстані двох кілометрів. Підприємство має власний ТОК, що значно зменшує витрати на післязбиральну доробку врожаю, який знаходиться безпосередньо біля полів. Попередня доробка врожаю проводиться на току: очищення, сортування, інспектування проводиться на ЗАВі-40. Після попередньої обробки врожаю с/г продукцію відправляють до елеватору або вже безпосередньо до замовника чи покупця.

 

1.3. Економічна характеристика ВАТ „Якимівський АГРОС”

Земля – це продукт природи і тільки в процесі виробничої діяльності людей вона стає засобом виробництва. Земля при правильному її використанні не зношується і не виходить з виробничого процесу, а навпаки її якість покращується.

Виробниче значення і використання землі різноманітне тому, що ґрунти за своїм призначенням поділяються на сільськогосподарські і несільськогосподарські.

Землі сільськогосподарського призначення – це ділянки землі, які постійно використовуються для сільськогосподарських цілей. До них входять:

· рілля – це ділянки землі, які щорічно використовуються для вирощування сільськогосподарських культур;

· до сінокосів відносять землі, які спеціально відводяться для вирощування сіна;