Економічна сутність ресурсного потенціалу підприємства

 

Науковий підхід до дослідження ресурсного потенціалу передбачає необхідність обґрунтування його теоретичної моделі, що має не тільки найбільш повно відображати даний об'єкт, а й бути інструментом його поглибленого вивчення. Аналізуючи поняття "ресурсно-виробничий потенціал" серед економістів існують різні точки зору. Одні під ресурсно-виробничим потенціалом розуміють тільки обсяг ресурсного потенціалу, інші – основні виробничі фонди. Звідси незрозуміло, які ж саме основні фонди необхідно включати у даний потенціал. Це в свою чергу створює незручності при визначенні критерію ефективності використання виробничого потенціалу.

В науковій літературі одним з перших поняття "ресурсно-виробничий потенціал" використав А.І. Анчишкін. Він говорив, що "ресурсно-виробничий потенціал народного господарства характеризують виробничі ресурси, їх обсяг, структура, технічний рівень і якість…", включивши в його набір ресурси, які в процесі виробництва приймають форму факторів виробництва.

При цьому під виробничими ресурсами він розуміє засоби виробництва, трудові ресурси, а також природні ресурси, залучені в економічну сферу. На сьогодні розрізняються дві ресурсні позиції щодо концепції потенціалу. Перша – ресурсно-виробничий потенціал являє собою сукупність ресурсів без врахування їх взаємозв'язків і участі в процесі виробництва. Так, Л.І. Абалкін рахує, що потенціал є узагальнена характеристика ресурсів. Як "кількість і якість ресурсів, які є в наявності в тій чи іншій господарській системі" – розуміє ресурсно-виробничий потенціал (РВП) І.І. Лукінов. На думку Д.А. Черникова, РВП характеризується "сукупністю ресурсів без врахування реальних взаємозв'язків, які складаються в процесі виробництва".

Особливістю другої ресурсної позиції є трактування РВП як сукупності, ресурсів, які здатні виробляти певну кількість матеріальних благ, наприклад, Е.Б. Фігурнов рахує, що ресурсно-виробничий потенціал "характеризує ресурси виробництва, кількісні і якісні їх параметри, які визначають максимальні можливості суспільства по випуску матеріальних благ в кожний даний момент". На думку Д.К. Шевченко, ресурсний потенціал являє собою "сукупність виробничих ресурсів, об'єднаних в процесі виробництва, які мають потенційні можливості в області виробництва матеріальних благ і послуг".

Аналіз вище викладених точок зору дає змогу нам визначити ресурсний потенціал як сукупність взаємозв'язаних складових: ресурсно-сировинного і виробничого потенціалу, що спрямовані на досягнення ефективного функціонування виробничо-господарської структури. Кількісні і якісні параметри цих потенціалів, а також їх інтеграція визначають виробничу здатність господарської одиниці. Ресурсний потенціал може слугувати характеристикою як самих крупних систем (народного господарства, галузі), так і малих, локальних (об'єднання, підприємства). Але при цьому даний потенціал любої із задекларованих підсистем не функціонує ізольовано, замкнуто. Спостерігається процес взаємопроникнення потенціалів "обмін" їх окремими складовими частинами, що призводить до збільшення ресурсно-виробничого потенціалу кожної підсистеми.

Проблеми оцінки ресурсного потенціалу слабо опрацьовані на галузевому рівні, особливо на рівні окремого підприємства. В деяких публікаціях тільки констатується, що питання оцінки ресурсного потенціалу окремих підприємств залишилися в стороні від уваги дослідників. Для побудови прогнозів, складання планів, прийняття ефективних рішень необхідно мати об'єктивну інформацію про можливості підприємства досягти відповідних цілей в різноманітних напрямках діяльності. Найбільш важливим є отримання сукупної інтегральної оцінки, яка б враховувала всі можливості і всі обмеження.

Оцінка ресурсного потенціалу дає змогу:

- оцінити степінь залучення ресурсів в господарський оборот;

- оцінити степінь використання активної частини потенціалу;

- оцінити ефективність вкладених ресурсів, вкладених в формування і розвиток ресурсного потенціалу.

Під оцінкою ресурсного потенціалу розуміється визначення величини економічних ресурсів, якою володіє і розпоряджається, і економічного результату їх ефективного використання. Оцінка ресурсного потенціалу підприємства може проводитися в натуральному і вартісному вираженнях. Підводячи підсумок, необхідно відзначити, що трансформація відношень власності в Україні висунула перед економічною наукою цілий ряд нових проблем і задач, які раніше не виникали, ще більше загострила проблеми відомі, але до кінця не вирішені. Проблема полягає не тільки в пошуку відповідей, з допомогою яких показників оцінити ресурсний потенціал, а й у виборі позиції оцінки.

Існують наступні проблеми оцінки ресурсного потенціалу підприємства, які необхідно вирішити в ході подальших досліджень:

- необхідність розроблення інтегрального показника оцінки ресурсного потенціалу підприємства;

 - вирішення проблеми співставлення вартісних і натуральних оцінок

- елементів потенціалу підприємства;

- розробка системи збору достовірної вихідної інформації;

- вилучення подвійного рахунку при оцінці;

- розробка нових математичних моделей оцінки ресурсного потенціалу;

- розробка і використання коригуючи коефіцієнтів, наприклад таких, що враховують інфляційні процеси;

- розробка методів приведення у спів ставний вид абсолютних і відносних показників.