По Україні в цілому за 2004 рік.

Будь-які законодавчі зміни, що стосуються податку з доходів фізичних осіб, безпосередньо впливають на стан наповнення доходної частини місцевого бюджету і, відповідно, на можливість забезпечення проведення відповідних видатків з цього бюджету. Зокрема, зміна ставок оподаткування, порядку сплати та переліку платників, яка здійснюється на загальнодержавному рівні, безпосередньо впливає на обсяг ресурсу місцевого бюджету.

Тому співробітники органів місцевого самоврядування мають постійно проводити моніторинг бази оподаткування, аналізувати кількість платників цього податку, рівень заробітної плати та інші доходи населення, контингент отримувачів пільг тощо. Окрім того, місцева влада в межах своєї компетенції може запропонувати компенсаційні заходи (у випадку зменшення прогнозних надходжень), метою яких є пошук додаткових джерел наповнення бюджету. Органи місцевого самоврядування можуть впливати на розвиток бази надходжень з тих джерел, які закріплені за ними Бюджетним кодексом, шляхом впровадження ефективної політики у сфері управління, наприклад, земельними ресурсами, підтримки підприємств, що створюють нові робочі місця, збільшують фонд оплати праці і т. п. закріплений на довгостроковій основі перелік податків і відсоток їх відрахувань до місцевих бюджетів спонукає до проведення моніторингу цих надходжень, аналізу економічних факторів, що впливають на обсяги доходів у рамках формування середньо та довгострокової місцевої політики розвитку.

Інші податки і збори, що надходять до місцевого бюджету, можуть також стати предметом детального аналізу, під час якого особливу увагуслід приділити обсягам пільг та виключенням, право на визначення яких мають передусім місцеві органи управління.

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Кошторис бюджетних установ є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Державне казначейство України здійснює контроль за відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів розпису Державного бюджету України. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

За Бюджетним кодексом: Бюджетне асигнування – повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов’язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету. Бюджетне зобов’язання – будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або в майбутньому.

Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

- наявності відповідного бюджетного зобов’язання для платежу у

бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України;

- відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному

асигнуванню;

- наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних

бюджетних асигнувань.

Охарактеризувати бюджет попереднього року держави не можливо без проведення моніторингу, згідно даних моніторингу проведенного компанією RTI International та підготовлено групою бюджетної та фіскальної політики, яка працює у складі проекту «Реформа місцевих бюджетів в Україні».