Характеристика вогнегасників

За способом припинення горіння вогнегасні речовини поділяються на охолоджуючі, ізолюючі, розчинні і гальмівні

Вогнегасні речовини охолодження: вода, розчин води зі змочувачем, твердий двооксид вуглецю (вуглекислота в снігоподібному стані), водні розчини солей

Вогнегасні речовини ізоляції: вогнегасні піни (хімічні, повітряно-механічні); вогнегасні порошкові сполуки; негорючі сипучі речовини (пісок, земля, шлаки, флюси, графіт); листові матеріали (покривала, щити)

Вогнегасні речовини розчинення: інертні гази, двооксид вуглецю, азот, аргон; димові гази, водяний пар, тонко розпилена вода, газоводневі суміші, леткі інгібітори, що утворюються при розпаді галоідовуглеводнів

Вогнегасні речовини хімічного гальмування горіння: галоїдні вуглеводи (бромистий етил, хладони, тетрафтордиброметан, трифторброметан); водоброметилові розчини (емульсії); вогнегасні порошкові сполуки

За фізичним складом вогнегасні речовини можуть бути твердими, рідкими, газоподібними або в змішаному вигляді

Найбільш розповсюдженим та доступним засобом для гасіння пожежі є вода. Вона має такі вогнегасні властивості: знижує температуру в епіцентрі пожежі; випаровуючись, припиняє доступ кисню в епіцентр пожежі; потрапляючи в епіцентр пожежі під тиском діє на нього механічно

Струмені води використовують для гасіння важкодоступних осередків горіння Водою ефективно гасяться тверді речовини і матеріали, легкозаймисті і горючі рідини Не рекомендується гасити розпиленими струменями води рідкі паливні матеріали, оскільки при попаданні води в ємність, речовина витікає з неї, що сприяє поширенню осередку пожежі Воду не можна застосовувати для гасіння речовин, що вступають з нею в реакцію, утворюючи вибухонебезпечну суміш Воду не можна використовувати при гасінні електричних установок, які знаходяться під напругою

Водяна пара застосовується для гасіння пожеж в приміщеннях об'ємом до 500 куб. м і невеликих пожеж на відкритих майданчиках і установках. Пара зволожує палаючі предмети і знижує концентрацію кисню

Водні розчини солей застосовуються для гасіння речовин, які погано змочуються водою (бавовна, деревина, торф). У воду додають поверхнево-активні речовини: піноутворювач, суль-фаноли, сульфонати, змочувач

Хімічну піну для гасіння пожеж одержують в піногенерато-рах із піногенеруючих порошків і води, а у вогнегасниках при взаємодії лужного і кислотного розчинів

У вогнегасниках типу ВХП, ВП піна утворюється в результаті хімічної реакції взаємодії лугу з кислотою. Хімічною піною не можна гасити електроприлади, а також натрій, калій, які будуть взаємодіяти з водою, яка міститься в піні. Хімічну піну застосовують в основному для гасіння легкозаймистих горючих речовин Повітряно-механічна піну для гасіння пожеж отримують при змішуванні водного розчину піноутворювача з повітрям. Її застосовують для гасіння горючих рідин, що знаходяться в резервуарах, в приміщеннях, а також для гасіння горючих твердих матеріалів і речовин

Вогнегасні порошкові сполуки для гасіння пожеж поділяються на дві основні групи: загального призначення (здатні створювати вогнегасну хмару для гасіння більшості пожеж) та спеціальні, які утворюють на поверхні палаючих матеріалів плівку, що запобігає доступу кисню з повітря Їх використовують для гасіння лужних металів, металоорганічних сполук, магнієвих сплавів, електроустановок та ін Порошок в епіцентр пожежі подається стисненим повітрям або азотом, які малочутливі до зміни температури і мають незначну гігроскопічність

Вуглекислота в снігоподібному і газоподібному стані застосовуються для гасіння пожеж в різних вогнегасниках, стаціонарних установках в закритих приміщеннях об'ємом не більше 1000 м3 і невеликого відкритого полум'я. Вона ефективно діє при гасінні невеликих поверхонь, палаючих рідин, стендів, двигунів внутрішнього згорання, електродвигунів та установок, які знаходяться під напругою

Пісок є ефективним засобом гасіння розлитих ГММ, які знаходяться в невеликих об'ємах. Об'єм ящика з піском повинен бути 0,5 м3. Такий ящик має бути в кожному виробничому приміщенні (з розрахунку 1 ящик на 100 м2 площі).