В якому випадку має місце цінова дискримінація?

а) продавець на ринку продав апельсини респектабельному молодику по 6 грн. за кг, а скромно одягненій бабусі - по 3 грн. за кг;

б) пшеничний хліб коштує дорожче, ніж житній;

в) індійський чай продається за більш високою ціною, ніж грузинський;

г) продавець на ринку продає апельсини по 5 грн. за кг, а яблука - по 3 грн. за кг.

 

388. Якщо адвокатська контора не встановлює фіксованих цін на свої послуги, а адвокат сам вирішує, яку ціну призначити для кожного клієнта, то фірма практикує:

а) цінову дискримінацію першого ступеня;

б) цінову дискримінацію другого ступеня;

в) цінову дискримінацію третього ступеня;

г) стратегію двокомпонентного тарифу.

 

389. Абсолютна цінова дискримінація передбачає:

а) зниження ціни до рівня конкурентної;

б) зменшення обсягу продажу продукції;

в) встановлення резервної ціни для кожного покупця;

г) зниження рівня витрат фірми.

390. Під час передсвяткового розпродажу крамниця надає 10% знижку на пляшку вина, якщо ви купуєте від 5 до 10 пляшок, і 20% знижку - якщо ви купуєте більше 10 пляшок. Крамниця практикує:

а) цінову дискримінацію першого ступеня;

б) цінову дискримінацію другого ступеня;

в) цінову дискримінацію третього ступеня;

г) стратегію ціноутворення у пікові періоди.

391. Прикладом цінової дискримінації третього ступеня є:

а) оплата послуг телефонної компанії, яка складається з абонентської плати та додаткової плати за кожну міжміську розмову;

б) призначення ціни страхового полісу залежно від стану здоров’я клієнта;

в) продаж вівсяних пластівців за різними цінами на оптовому та роздрібному ринках;

г) продаж залізничних квитків дітям, студентам та пенсіонерам за ниж­чими цінами, ніж решті пасажирів.

 

392. Якщо порівняти монополіста з досконало конкурентною фірмою з тією самою структурою витрат, то монополіст імовірно:

а) встановить нижчу ціну та вироблятиме більше;

б) встановить нижчу ціну та вироблятиме менше;

в) встановить вищу ціну та вироблятиме більше;

г) встановить вищу ціну та вироблятиме менше.

393. Якщо фірма дізнається, що її граничний дохід перевищує її граничні витрати, то правило максимізації прибутку вимагає від неї:

а) збільшити випуск продукції як за умов досконалої конкуренції, так і за умов недосконалої конкуренції;

б) зменшити випуск продукції як за умов досконалої конкуренції, так і за умов недосконалої конкуренції;

в) збільшити випуск продукції за умов досконалої конкуренції, але необов’язково за умов недосконалої конкуренції;

г) збільшити випуск продукції за умов недосконалої конкуренції, але необов’язково за умов досконалої конкуренції.

 

394. На відміну від монополії, монополістичний конкурент:

а) виробляє диференційовану продукцію;

б) визначає комбінацію обсягу випуску та ціни, що забезпечує максимізацію економічного прибутку;

в) стикається зі спадною кривою попиту на продукцію;

г) не має ринкової влади.

 

395. Модель монополістичної конкуренції характеризується тим, що:

а) крива попиту на продукцію фірми співпадає з кривою граничного виторгу;

б) граничний виторг дорівнює ціні за всіх обсягів випуску;

в) крива попиту на продукцію фірми є спадною;

г) крива попиту на продукцію фірми є горизонтальною прямою.

 

396. На відміну від конкурентної фірми, монополістичний конкурент:

а) визначає оптимальний обсяг випуску за правилом MR=MC;

б) визначає комбінацію обсягу випуску та ціни, що забезпечує максимізацію економічного прибутку;

в) у довгостроковому періоді отримує лише нормальний прибуток;

г) у короткостроковому періоді припинить виробництво, якщо TR<VC.

 

397. Монополістичний конкурент максимізує прибуток або мінімізує збитки, виробляючи обсяг продукції, для якого:

а) граничний виторг дорівнює ціні;

б) граничний виторг дорівнює граничним витратам;

в) граничний виторг дорівнює середнім змінним витратам;

г) граничний виторг дорівнює середнім сукупним витратам.

 

398. Станції заправки пальним є прикладом монополістично конкурентної галузі. Нетиповим для їх діяльності є:

а) додатний економічний прибуток у короткостроковому періоді;

б) нульовий економічний прибуток у довгостроковому періоді;

в) ціни, що дорівнюють граничним витратам;

г) прагнення збільшити прибуток за рахунок диференціації за місцерозташуванням.

 

399. Довгострокова рівновага на ринку монополістичної конкуренції означає, що:

а) ціна встановлюється на рівні мінімуму довгострокових середніх витрат;

б) фірми не отримують економічного прибутку;

в) ціна дорівнює граничним витратам;

г) усі виробничі потужності задіяні.

400. У стані довгострокової рівноваги монополістичний конкурент:

а) забезпечує виробничу ефективність і ефективність розподілу ресурсів;

б) не досягає виробничої ефективності, але забезпечує ефективність розподілу ресурсів;

в) не досягає ефективності розподілу ресурсів, але забезпечує виробничу ефективність;

г) не досягає ні виробничої ефективності, ні ефективності розподілу ресурсів.

 

401. У стані довгострокової рівноваги монополістичний конкурент:

а) досягає ефективності розподілу ресурсів;

б) виробляє менший обсяг продукції і встановлює вищі, ніж конкурентні ціни;

в) досягає виробничої ефективності;

г) всі відповіді правильні.

 

402. За умов монополістичної конкуренції граничний виторг для всіх обсягів випуску, крім першої одиниці:

а) перевищує ціну;

б) дорівнює ціні;

в) нижчий за ціну;

г) неможливо визначити.

 

403. У короткостроковому періоді монополістичний конкурент може:

а) максимізувати прибуток;

б) мінімізувати збитки шляхом виробництва;

в) мінімізувати збитки шляхом закриття;

г) всі відповіді правильні.

 

404. Компанія «ABC» знизила на 10% ціни на свою продукцію, після чого решта фірм галузі зробили те саме. Ринкова структура, в якій вони працюють, - це:

а) досконала конкуренція;

б) монополістична конкуренція;

в) олігополія;

г) монополія.

405. Якщо ваша фірма знизить ціну продукції, конкуренти відповідно знизять свої ціни, але якщо ви підвищуєте ціну, жоден з конкурентів не наслідуватиме вашого прикладу. Це означає, що ваша фірма:

а) стикається з жорсткою конкуренцією;

б) стикається з ламаною кривою попиту;

в) є ціновим лідером на олігополістичному ринку;

г) є найбільш ефективною в галузі.

 

406. Монополістичний конкурент буде збільшувати обсяг випуску і знижувати ціну на свою продукцію, якщо:

а) знижуються середні витрати;

б) збільшуються витрати на рекламу;

в) граничний виторг перевищує граничні витрати;

г) зростає попит на його продукцію.

 

407. Ринкова влада монополістичного конкурента буде тим більшою:

а) чим більш еластичним є попит на продукцію фірми;

б) чим менш еластичним є попит на продукцію фірми;

в) ринкова влада не пов’язана з еластичністю попиту;

г) чим більш еластичним є пропонування.

 

408. Функція реакції у моделі Курно:

а) визначає обсяг випуску одного дуополіста за кожного заданого обсягу виробництва іншого;

б) визначає ціну продукції одного дуополіста за кожного заданого рівня ціни, встановленої іншим;

в) визначає обсяг випуску одного дуополіста за кожного заданого рівня ціни, встановленої іншим;

г) визначає ціну продукції одного дуополіста за кожного заданого обсягу виробництва іншого.

 

409. Функція реакції у моделі Бертрана:

а) визначає обсяг випуску одного олігополіста за кожного заданого обсягу виробництва іншого;

б) визначає ціну продукції одного олігополіста за кожного заданого рівня ціни, встановленої іншим;

в) визначає обсяг випуску одного олігополіста за кожного заданого рівня ціни, встановленої іншим;

г) визначає ціну продукції одного олігополіста за кожного заданого обсягу виробництва іншого.

 

410. На відміну від моделі дуополії Курно, у моделі Бертрана:

а) обидві фірми одержують нульовий економічний прибуток;

б) крива реакції визначає ціну продукції одного олігополіста за кожного заданого рівня ціни, встановленої іншим;

в) кожна фірма у стані рівноваги виробляє більше продукції за нижчою ціною;

г) всі відповіді правильні.

411. Якщо фірма очікує, що при зниженні або підвищенні нею ціни всі інші учасники ринку зроблять те саме, то вона:

а) стикається з жорсткою конкуренцією;

б) стикається з ламаною кривою попиту;

в) є ціновим лідером на олігополістичному ринку;

г) є учасником картелю

412. У моделі «ламаної кривої попиту» кожна фірма впевнена, що:

а) конкуренти наслідуватимуть всі цінові зміни;

б) конкуренти наслідуватимуть лише зниження цін;

в) конкуренти наслідуватимуть лише підвищення цін;

г) конкуренти не наслідуватимуть жодних змін ціни.

413. Обсяг продажу однієї з фірм на олігополістичному ринку не залежить від числа фірм на ринку і розподілу залишку ринку між іншими продавцями:

а) у моделі Курно;

б) у моделі картелю;

в) у моделі Бертрана;

г) для фірми-лідера у моделі Штакельберга.

414. Модель Штакельберга:

а) є модифікацією моделі дуополії Курно;

б) є моделлю лідерства за обсягами;

в) передбачає, що фірма - лідер обирає обсяг випуску, який максимізує її власний прибуток, й ігнорує свою функцію реакції;

г) всі відповіді правильні.

415. У моделі «домінуючої фірми» (квазімонополїї):

а) домінуюча фірма визначає обсяг випуску і ціну за правилом MR = МС, а решта фірм визначають ціну за принципом «граничні витрати дорі­внюють ціні домінуючої фірми»;

б) домінуюча фірма встановлює ціну за принципом МС = Р, а інші фірми визначають ціну за правилом MR = МС;

в) домінуюча фірма встановлює ціну тільки для себе, інші фірми можуть ігнорувати її й встановлювати ціну самостійно, кожна для себе;

г) домінуюча фірма встановлює ціну за принципом МС > Р, а інші фірми - за правилом MR = МС.

416. Фірми А і В з ідентичними виробничими функціями є дуополістами. Обсяг продажу фірми В буде найбільшим, якщо:

а) на ринку встановиться рівновага Курно;

б) фірми об’єднаються у картель і поділять ринок порівну;

в) на ринку встановиться рівновага Штакельберга за умови, що фірма А є аутсайдером;

г) на ринку встановиться рівновага Штакельберга за умови, що фірма А є лідером.

417. Учасник картелю може збільшити свій прибуток у короткостроковому періоді, якщо:

а) збільшить обсяг випуску продукції понад встановлену квоту;

б) буде продавати свою продукцію за нижчими цінами;

в) встановить вищу ціну, ніж решта учасників картелю;

г) буде повністю дотримуватись умов картельної угоди.

418. Попит фірми на ресурси не залежить від:

а) попиту на готову продукцію фірми;

б) ціни ресурсу;

в) граничної продуктивності ресурсу;

г) правильна відповідь відсутня.

 

420. Крива попиту на ресурс конкурентної фірми є:

а) кривою граничної дохідності ресурсу;

б) кривою граничних видатків на ресурс;

в) кривою середніх видатків на ресурс;

г) правильні відповіді а) і в).

 

421. Гранична дохідність фактора виробництва залежить від:

а) граничної продуктивності змінного ресурсу;

б) граничного виторгу від продажу готової продукції, створеної додатковою одиницею ресурсу;

в) цінності покупки одиниці ресурсу;

г) правильні відповіді а) і б).

 

422. Крива попиту на ресурс є кривою граничної дохідності ресурсу:

а) лише для фірми, що функціонує на досконало конкурентному ринку готової продукції;

б) лише для фірми, що функціонує на недосконало конкурентному ринку готової продукції;

в) для будь-якої фірми, незалежно від структури ринку готової продукції, на якому вона функціонує;

г) ці криві не співпадають для будь-якої фірми, незалежно від структури ринку готової продукції, на якому вона функціонує.

 

423. Граничні видатки фірми на ресурс - це:

а) додаткові видатки на кожну додатково залучену у виробництво одиницю ресурсу;

б) додаткові видатки, пов’язані з продажем додаткової одиниці продукту;

в) різниця між сукупними і середніми видатками фірми на ресурс;

г) сума середніх і сукупних видатків фірми на ресурс.

 

424. Якщо фірма продає свою продукцію на недосконало конкурентному ринку, то:

а) граничний продукт кожної додаткової одиниці ресурсу вона зможе продавати за однією і тією ж ціною;

б) граничний продукт кожної додаткової одиниці ресурсу вона зможе продавати лише за все нижчої ціни;

в) граничний продукт кожної додаткової одиниці ресурсу вона зможе продавати лише за більш високої ціни;

г) її середній продукт буде меншим за граничний продукт для будь-якої кількості залученого ресурсу.

 

425. Граничні видатки фірми на конкурентному ринку ресурсів:

а) перевищують середні видатки і дорівнюють ціні ресурсу;

б) дорівнюють середнім видаткам та ціні ресурсу;

в) є вимірником чистої вигоди фірми від залучення ресурсу;

г) залежать від ціни готової продукції.

 

426. За інших рівних умов попит на ресурс конкурентної фірми порівняно з попитом фірми - монополіста є:

а) більш еластичним;

б) менш еластичним;

в) абсолютно нееластичним;

г)абсолютно еластичним.

427. До нецінових детермінант попиту на ресурс не належить:

а) попит на готову продукцію;

б) продуктивність ресурсу;

в) зміна ціни інших ресурсів;

г) всі відповіді правильні;

д) правильна відповідь відсутня.

 

428. З підвищенням ціни на готову продукцію у короткостроковому періоді конкурентна фірма, що купує працю на конкурентному ринку ресурсів:

а) збільшить попит на працю;

б) зменшить попит на працю;

в) не змінить попиту на працю;

г) можливі будь-які з перерахованих змін.

429. Обсяг попиту на ресурс не залежить від:

а) ціни продукту, який виробляється за допомогою цього ресурсу;

б) ціни даного ресурсу;

в) граничної продуктивності ресурсу;

г) всі відповіді правильні;

д) правильна відповідь відсутня.

 

430. До зрушення кривої попиту на ресурс призводять:

а) зростання частки видатків на ресурс в сукупних видатках фірми;

б) підвищення еластичності попиту на готову продукцію фірми;

в) підвищення продуктивності ресурсу;

г) зниження коефіцієнта граничної продуктивності ресурсу.

431. Якщо праця і капітал є ресурсами-замінниками, а ефект обсягу випуску переважає ефект заміни, то зі зростанням ціни капіталу:

а) попит фірми на працю зросте;

б) попит фірми на працю скоротиться;

в) попит фірми на працю не зміниться,

г) можливі будь-які з перерахованих змін у попиті на працю.

 

432. Якщо праця і капітал є ресурсами - взаємодоповнювачами, то у разі зниження ціни капіталу:

а) попит фірми на працю зросте;

б) попит фірми на працю скоротиться;

в) попит фірми на працю не зміниться,

г) можливі будь-які з перерахованих змін у попиті на працю.

 

433. Якщо фірма досягає оптимального співвідношення ресурсів, яке максимізує прибуток, вона одночасно:

а) максимізує сукупний виторг;

б) мінімізує витрати;

в) мінімізує сукупний виторг;

г) максимізує витрати.

 

434. Фірма-монополіст на ринку готової продукції досягає стану рівноваги на конкурентному ринку праці. Це означає, що:

а) гранична доходність праці дорівнює граничним видаткам фірми на неї;

б) гранична доходність праці більша, ніж цінність граничного продукту;

в) має місце ефективне використання ресурсу;

г) всі відповіді правильні.

 

435. Правило оптимального співвідношення ресурсів для конкурентної фірми полягає у тому, що:

а) фірма мінімізує витрати, якщо кожен вхідний ресурс використовується доти, доки цінність його граничного продукту не стане рівною ціні даного ресурсу;

б) фірма максимізує сукупний виторг, якщо кожен вхідний ресурс використовується доти, доки цінність його граничного продукту не стане рівною ціні даного ресурсу;

в) фірма мінімізує прибуток, якщо кожен вхідний ресурс використовується доти, доки цінність його граничного продукту не стане рівною ціні даного ресурсу;

г) правильні відповіді а) і в).

 

436. Згідно правила оптимального використання ресурсу:

а) використання ресурсу буде прибутковим, якщо гранична дохідність ресурсу дорівнює граничним видаткам на нього;

б) використання ресурсу буде прибутковим, якщо ціни всіх залучених ресурсів рівні;

в) використання ресурсів буде прибутковим, якщо фірма купує їх на конкурентному ринку;

г) використання ресурсів буде прибутковим до точки, де MR = МС.

 

437. Фірма мінімізує видатки на ресурси, якщо:

а) співвідношення між граничними продуктивностями та цінами всіх ре­сурсів однакові;

б) граничні продуктивності всіх ресурсів однакові;

в) граничні продуктивності всіх ресурсів дорівнюють їх цінам;

г) ціни всіх залучених ресурсів однакові.

438. Цінова еластичність попиту на ресурс буде тим вищою:

а) чим нижчою є можливість заміни цього ресурсу іншим у процесі виробництва;

б) чим вищою є еластичність попиту на готову продукцію фірми;

в) чим меншою є частка видатків на ресурс у сукупних витратах фірми;

г) всі відповіді правильні.

 

439. Фірма, яка прагне мінімізувати видатки на ресурси для виробництва заданого обсягу випуску, повинна:

а) купувати ресурси, доки граничні продуктивності кожного з ресурсів не зрівняються між собою;

б) купувати ресурси, доки видатки на придбання кожної додаткової одиниці всіх залучених ресурсів не зрівняються між собою;

в) купувати ресурси, доки додаткові обсяги випуску продукції, що виробляється кожним з ресурсів, зрівняються;

г) купувати ресурси, доки співвідношення граничних продуктивностей ресурсів та їхніх цін стане однаковим для всіх видів ресурсів.

440. Якщо праця і капітал є ресурсами-замінниками, а ефект заміни перевищує ефект обсягу випуску, то зі зниженням ціни капіталу:

а) попит фірми на працю зросте;

б) попит фірми на працю скоротиться;

в) попит фірми на працю не зміниться,

г) можливі будь-які з перерахованих змін у попиті на працю.

 

441. Конкурентна фірма, яка прагне максимізувати прибуток, буде наймати додаткових робітників доти, доки:

а) гранична доходність праці менша за ставку заробітної плати;

б) гранична доходність праці знижується;

в) гранична доходність праці зростає;

г) гранична доходність праці перевищує ставку заробітної плати.

 

442. Якщо праця і капітал є ресурсами - взаємодоповнювачами, то у разі підвищення ціни капіталу:

а) попит фірми на працю зросте;

б) попит фірми на працю скоротиться;

в) попит фірми на працю не зміниться,

г) можливі будь-які з перерахованих змін у попиті на працю.

 

443. Коли конкурентна фірма досягає рівня виробництва, за якого гранична дохідність кожного ресурсу дорівнює ціні цього ресурсу, вона:

а) мінімізує витрати виробництва, але не обов’язково при цьому максимізує прибуток;

б) максимізує прибуток, але не обов’язково мінімізує витрати;

в) максимізує прибуток за мінімальних витрат;

г) може або максимізувати прибуток, або мінімізувати витрати.

 

444. З підвищенням ставки заробітної плати робітник, який прагне максимізувати корисність часу:

а) буде працювати більше;

б) буде працювати менше;

в) може працювати більше або менше, залежно від його уподобань відносно часу праці та часу дозвілля;

г) буде працювати стільки ж часу, як і раніше.

 

445. На відрізку кривої індивідуального пропонування праці, що має від’ємний нахил, переважає:

а) ефект обсягу випуску;

б) ефект масштабу;

в) ефект доходу;

г) ефект заміни.

 

446. Пропонування праці для фірми - покупця на конкурентному ринку праці:

а) є абсолютно нееластичним;

б) є горизонтальною прямою на рівні рівноважної ставки зарплати;

в) співпадає з кривою граничної продуктивності праці;

г) всі відповіді правильні.

 

447. У стані рівноваги на монопсонічному ринку праці граничні видатки фірми:

а) перевищують ставку зарплати;

б) дорівнюють ставці зарплати;

в) менші за ставку зарплати;

г) можливі будь-які співвідношення.

448. За інших рівних умов рівноважна ставка заробітної плати на монопсонічному ринку праці:

а) встановлюється на рівні MRP_L=ME_L;

б) вища, ніж на конкурентному ринку праці;

в) нижча, ніж на конкурентному ринку праці;

г) встановлюється на рівні конкурентної ставки заробітної плати.

449. Монопсонічний ринок праці характеризується тим, що:

а) крива граничних видатків фірми на працю проходить нижче кривої пропонування;

б) крива пропонування праці співпадає з кривою граничних видатків на працю;

в) крива граничних видатків фірми на працю проходить вище кривої пропонування;

г) можливі всі перераховані випадки.

 

450. Крива ринкового (сукупного) пропонування на конкурентному ринку праці є:

а) висхідною з додатним нахилом, оскільки з підвищенням ставки зарплати ефект заміни дозвілля працею звичайно переважає ефект дохо­ду;

б) висхідною з додатним нахилом, оскільки ефект доходу з підвищенням ставки зарплати звичайно переважає ефект заміни дозвілля працею;

в) висхідною з від’ємним нахилом, оскільки ефект заміни з підвищенням ставки зарплати звичайно переважає ефект доходу;

г) горизонтальною прямою на рівні рівноважної ставки зарплати.

 

451. Порівняно з конкурентним ринком фірма-монопсоніст на ринку праці за інших рівних умов буде платити:

а) вищу ставку заробітної плати і наймати менше робітників;

б) меншу ставку заробітної плати і наймати більше робітників;

в) меншу ставку заробітної плати і наймати менше робітників;

г) меншу ставку заробітної плати і наймати ту саму кількість робітників.

 

452. На конкурентному ринку праці фірма-монополіст на ринку готової продукції за однакової ставки заробітної плати буде:

а) наймати більше робітників, ніж конкурентна фірма;

б) наймати менше робітників, ніж конкурентна фірма;

в) наймати однакову з конкурентною фірмою кількість робітників;

г) може наймати як більшу, так і меншу кількість робітників.

 

453. Якщо фірма є монопсоністом на ринку праці, то встановлювані нею ставки заробітної плати будуть:

а) перевищувати граничні видатки найму додаткової одиниці праці;

б) меншими, ніж граничні видатки найму додаткової одиниці праці;

в) рівними граничним видаткам найму додаткової одиниці праці;

г) меншими за граничні видатки найму додаткової одиниці праці, але вищими, ніж гранична доходність одиниці праці.

 

454. У випадку двосторонньої монополії рівноважна ставка заробітної плати скоріш за все буде дорівнювати:

а) рівноважній ставці, встановленій профспілкою;

б) рівноважній ставці, визначеній фірмою - монопсоністом;

в) рівноважній ставці досконало конкурентного ринку праці;

г) ставці, що менша за рівноважну ставку монополії, але більша за рівноважну ставку монопсонії.

455. Гранична норма заміни у часі (часової переваги):

а) показує, заради скількох додаткових одиниць майбутнього споживання людина погодиться відмовиться від одиниці поточного споживання;

б) визначається схильністю індивіда збільшувати поточне споживання заради майбутнього споживання;

в) є додатною;

г) всі відповіді правильні

456. Міжчасова бюджетна лінія:

а) визначає множину комбінацій рівнів поточного та майбутнього споживання за певного рівня витрат та процентної ставки;

б) має кут нахилу, рівний 1+ і.

в) змінює кут нахилу зі зміною доходу;

г) всі відповіді правильні.

 

457. Поточна дисконтована цінність - це:

а) витрати поточного періоду на реалізацію інвестиційного проекту;

б) сума чистих надходжень від інвестицій протягом певного періоду;

в) сума, яку сьогодні потрібно покласти у банк, щоб отримати у майбутньому бажану суму;

г) сьогоднішнє значення суми, яка може бути виплачена у майбутньому.

 

458. Рівновага в моделі міжчасового вибору означає, що:

а) сукупна корисність поточного і майбутнього споживання не максимізується;

б) майбутня цінність заощадженої гривні за існуючої процентної ставки не збігається з її майбутньою ринковою цінністю;

в) кути нахилу міжчасової бюджетної лінії та кривої байдужості міжчасових уподобань рівні;

г) всі відповіді правильні.

459. Граничну вигоду фірми від інвестицій визначає:

а) гранична норма віддачі інвестицій;

б) номінальна процентна ставка;

в) гранична норма заміни у часі (часової переваги);

г) чиста сучасна цінність.

460. На ринку фінансового капіталу купують і продають:

а) фізичний капітал;

б) грошові кредитні ресурси та цінні папери;

в) капітальні послуги;

г) всі відповіді правильні.

461. Поточна дисконтована цінність 20 грн., які будуть одержані через 4 роки за процентної ставки 11%, становить:

а) 18,02 грн.;

б) 4,5 грн.;

в) 13,89 грн.;

г) 13,17 грн.

462. Якщо номінальна ставка процента складає 20%, а річний темп інфляції становить 12%, то реальна ставка процента дорівнює:

а) 32%;

6) 8%;

в) 1,6%;

г) 0,6%.

 

463. Пропонування позичкових коштів на ринку фінансового капіталу для окремої фірми є:

а) нееластичним;

б) еластичним;

в) абсолютно еластичним;

г) абсолютно нееластичним.

464. Зниження процентної ставки призведе до:

а) зростання попиту на позичкові кошти;

б) зростання обсягу попиту на позичкові кошти;

в) зростання пропонування позичкових коштів;

г) зростання обсягу пропонування позичкових коштів.

 

465. Земельна рента буде зростати, якщо за інших рівних умов:

а) знизиться ціна землі;

б) зросте попит на землю;

в) скоротиться попит на землю;

г) зросте пропонування землі.

466. Пропонування землі:

а) для різних ділянок характеризується різною еластичністю;

б) характеризується одиничною еластичністю;

в) абсолютно еластичне;

г) абсолютно нееластичне;

 

467. Якщо розподіл ефективний за Парето, то:

а) жодна торгівля не може поліпшити становище осіб;

б) він перебуває на кривій байдужості;

в) обидві особи перебувають у кращому становищі, ніж при їх початкових внесках;

г) правильні відповіді а) і б).

 

468. Згідно критерію Парето-ефективності в економіці відбувається покращення, якщо в результаті перерозподілу:

а) доходи заможних скорочуються на меншу величину, ніж зростають доходи незаможних;

б) підвищується добробут хоча б одного суб’єкта без погіршення добробуту всіх інших;

в) встановлюється більш рівномірний розподіл доходів;

г) підвищується добробут всіх учасників.

 

 

469. Розподіл ресурсів є Парето-ефективним, коли:

а) хоча б один суб’єкт може поліпшити свій стан без погіршення стану іншого;

б) існує можливість поліпшити стан всіх економічних суб’єктів;

в) жоден суб’єкт не може поліпшити свого стану, не погіршуючи при цьому стану іншого;

г) правильні відповіді б) і в).

 

470. Стан економіки називається Паретто-оптимальним у тому разі, якщо:

а) можна збільшити добробут декількох індивідів, змінивши виробництво і розподіл товарів;

б) неможливо змінити виробництво і розподіл, щоб збільшити добробут одного або декількох індивідів без зменшення добробуту інших;

в) неможливо збільшити добробут одного або декількох індивідів, не змінюючи виробництва і розподілу товарів;

г) можна розширити виробництво і задовольнити потреби всіх індивідів шляхом скорочення добробуту.

 

471. Якщо розподіл ефективний за Парето:

а) будь-яка торгівля може поліпшити становище осіб;

б) він перебуває на кривій контрактів;

в) обидві особи перебувають у кращому становищі, ніж при їх початкових внесках;

г) правильні відповіді а) і б).

 

472. Крива контрактів – це:

а) лінія, що проходить обов’язково через центр «скриньки Еджуорта»;

б) лінія, що проходить через точки дотику кривих байдужості двох індивідів в «скриньці Еджуорта»;

в) діагональ «скриньки Еджуорта»;

г) лінія, що дотична до кривих байдужості двох індивідів в «скриньці Еджуорта».

 

473. Зовнішній ефект має місце, коли:

а) нові товари виробляють з відходів виробництва;

б) наслідки виробництва або споживання не були передбачені;

в) виробник не відшкодовує завданої третім особам шкоди і не отримує винагороди за корисні ефекти, що супроводжують його виробництво;

г) виробництво чи споживання товару безпосередньо не впливають на третіх осіб, які не беруть участі у купівлі-продажу цього товару.

 

474. Зовнішні ефекти - це:

а) будь-який вплив виробничої діяльності одного господарюючого суб’єкта на діяльність іншого;

б) цілеспрямований вплив діяльності одного економічного суб’єкта на інших;

в) будь-який вплив діяльності одного економічного суб’єкта на інших, який не регулюється ринковими механізмами;

г) будь-який вплив природних явищ на господарську діяльність суб’єктів.

 

475. Прикладом позитивного зовнішнього ефекту може слугувати:

а) купівля фермером трактора за зниженою ціною;

б) зниження урядом ставки оподаткування прибутку фірм;

в) збільшення урожаю, одержаного фермером, за рахунок меліоративної системи, встановленої його сусідом;

г) надання урядом субсидій виробникам сільськогосподарської продукції.