Характеристика паt шу «покровське»

Характеристика ПАT ШУ «ПОКРОВСЬКЕ»

Гірнича частина

Загальна характеристика родовища і розроблювальних пластів

ПАT ШУ «ПОКРОВСЬКЕ» закладено в 1974 році та побудована за проектом інституту «Донгіпрошахт» і введена до експлуатацію у 1990 році. Поле шахти розташоване в Красноарміському Західному вугленосному районі Донбасу. В адміністративному відношенні шахта розташована в Красноармійському районі Донецької області в 16 км на захід від міста Красноармійська i в 70 км від обласного центра міста Донецька.

Розміри шахтного поля по простяганню 16 км, по падінню – 6 км.

Поле споруджуваної шахти складено породами нижнього карбону (світи С₃, С₄, С₅), покритими утвореннями третинного (неогенового) і четвертинного віків.

Основна покрівля представлена дрібнозернистим піщаником потужністю до 20 м, найбільш характерної 5-10 м.

Породи безпосереднього ґрунту слабкі. Це сланці глинисті чи піщані загальною потужністю до 2 м з межею міцності на стиснення до 200 кг/см². Нижче сланців залягає піщаник потужністю до 20 м.

Промислові запаси підготовчих у виїмці блоків складають 64,7 млн. тон, тобто половину всіх запасів шахтного поля.

На теперішній час на шахті у роботі знаходиться один пласт, на якому одночасно працюють 9 очисних вибоїв. При цьому загальна лінія очисних вибоїв складає 1867м.

Шахта віднесена до зверх категорійної за газом, небезпечна за раптовим викидам вугілля, породи й газу. Уci пласти піщанника на полі шахти віднесені до небезпечних за раптовими викидами.

Температура порід складає 25 - 30°С.

Підземні води на шахтному полі віднесені до відкладень четвертинного, неогенного і кам'яновугільного віків. Шахтні води практично чистого хлоридно-натрієвого складу. На глибинах порядку 900м зміст хлоридів очікується 12000-13000 мг/дм³, сульфатів 100-200 мг/дм³, натрію 6000-7500 мг/дм³, мінералізація порядку 30 г/л.

В обводнюванні гірських вироблень будуть брати участь водоносні горизонти, що залягають у покрівлі, (d₄sd₄') і в ґрунті пласта (d₃sd₄). Перший залягає в 10 м під пластом, другий в 10-33м нижче пласта.

Уперше за 15 років експлуатації відбудеться відробка статичних запасів води, ув'язнених у непорушеному гірському масиві. Приплив води складе: нормальний - 500 м³/рік і максимальний - 570 м³/ год.

Гідрогеологічні умови відпрацьовування пласта d₄ у цілому складні. При веденні гірських робіт із пласта d₄ можливі обриви води з покрівлі ґрунту з величиною припливу в пласті до 80 м³/год.

Головними споживачами вугілля є Авдіївський коксохімічний завод, Макіївський коксохімічний завод, Чумаковська ЦОФ, Калінінська ЦОФ.

 

 

Промислові запаси шахтного поля

Промислові запаси вугілля робочого пласту d₄ по категоріях А+В+С₁ оцінювалися 112,2млн. тонн. Шахта призначена для видобутку гостродефіцитного коксівного вугілля марки КО.

Коротка характеристика вугільного пласта в існуючих межах ПАT ШУ «ПОКРОВСЬКЕ» в контурах балансових запасів приведена в таблиці 1.2.

 

 

Таблиця 1.2

Характеристика вугільного пласта в існуючих межах ПАT ШУ «ПОКРОВСЬКЕ» в контурах балансових запасів

Найменування показника	Одиниця виміру	На 01.01.2014.
Промислові запаси вугілля всього	млн.т.	178,2
у т.ч. по розробляємим пластам	млн.т.	178,2
Промислові запаси коксівного вугілля	млн.т.	178,2
Промислові запаси на пластах з кутом падіння до 35 градусів	млн.т.	178,2
у т.ч. з потужністю більше 1.0 м	млн.т.	153,0
Промислові запаси на глибині:
до 600 м	млн.т.	32,7
601 -1200 м	млн.т.	95,2
більше 1200 м	млн.т.	50,3
Промислові запаси по маркам вугілля:
Ж	млн.т.	11,8
К	млн.т.	166,4

 

Підземний транспорт

Засоби транспортування корисної копалини і породи та їх

Характеристика

ПАT ШУ «ПОКРОВСЬКЕ» розташована в районі з розвинутою сіттю транспортних комунікацій, представленою залізними і автомобільними дорогами, як загального користування, так і промисловими підприємствами.

Транспортна мережа району шахти представлена залізничною двоколійною електрифікованою магістраллю Красноармійськ - Чапліно Донецької залізниці «Укрзалізниці», яка проходить в 2,5км на південь від проммайданчіка головного стовбура. Сіть промислових залізничних колій представлена під'їзними шляхами ПТУ «Красноармейськпогрузтранс».

Північніше в 7,0км від проммайданчика головного стовбура, а також решти майданчиків шахти проходить автомагістраль Донецьк – Дніпропетровськ. Автодороги місцевого значення сполучають проммайданчіки головного стовбура з майданчиками шахти і найближчими населеними пунктами.

Для доставки вугілля і породи з підготовчих вибоїв, транспортування і видачі породи на поверхню застосовують два типи вагонеток: ВД-3,3; ВГ-2,5.

Вагонетка ВД-3,3 використовується для транспорту породи і вугілля від проходження підготовчих вибоїв до розвантажувальних ям навколо ствольного двору обрію 593м. а також на обрії 708м.

Для доставки матеріалів і устаткування прийняті контейнери і спеціальні платформи. Доставка вугілля по похилих бортових виробках прийнята конвеєрами із шириною стрічки 1000 мм ЛТ-100 (рис 1.3) Магістральні горизонтальні конвеєрні лінії обладнаються конвеєрами із шириною 1000 мм і 1200 мм.

Технічні характеристики конвеєра ЛТ-100 представлені в таблиці 1.6.

 

Таблиця 1.6

Технічні характеристики конвеєра ЛТ-100

Найменування параметрів	Значення параметрів
Максимальна продуктивність, т/год:
Приймальна здатність, м^3/хв:	16,8
Діаметр приводного барабану, мм:
Швидкість руху стрічки, м/с:	2,5
Напруга електричної мережі, В:	380/660
Сумарна потужність приводу, кВт:	2х110
Кут установки, град.:	-10...+16
Телескопічність, м
Тип стрічки	2Ш-1000-ТК200-2-4, 5-3, 5-1-1-РБ ГОСТ20-80

Рисунок 1.3 – Конвеєр стрічковий телескопічний ЛТ-100

 

Вугілля з діючих горизонтів вантажиться на стрічкові конвеєри конвеєрних штреків і доставляється на ухил, де перевантажується на ланцюжок стрічкових конвеєрів КРУ-350, 2ЛУ-120В, якими доставляється до навантаженого пристрою скіпового стовбура.

Вугілля з вибою пласта вантажиться на стрічковий конвеєр конвеєрного штреку і доставляється до конвеєрного ухилу №4, з якого ланцюжком стрічкових конвеєрів, змонтованих по виробленнях 5-го східного штреку до квершлагу №10, надходить на конвеєри ухилу №6 пласту.

Для транспортування вугілля по лавах застосовуються скребкові конвеєри СПЦ-163, СПЦ-273, СП-202, СП-250.

Для транспортування вугілля і породи по штреках, застосовуються стрічкові конвеєри 1Л-80, 1ЛТ-80. Для доставки матеріалів і устаткування, а так само транспортування породи від проходження польових вироблень служить електровозне відкочування, здійснювана електровозами і дизелевозами.

Основною транспортною артерією шахти є конвеєрна виробка пласту d₄, обладнана конвеєрами типу КРУ-250, КРУ-350, 2Л-120В, всього 10 конвеєрів.

На шахті застосовується повна конвеєризація по транспортуванню гірничої маси від очисних і підготовчих забоїв до завантажувальних пристроїв головного стовбура гір. 593м.

 

 

Вентиляційні установки

На головному стовбурі встановлено два вентилятори типу ВЦД-47,5У з електродвигунами типу СДС-3-17-76-12УХЛ4 потужністю по 4000 кВт і розгінними електродвигунами типу АКН2-17-41-16УХЛ4 потужністю по 1600 кВт.

На площадці вентиляційного стовбура №1 встановлено два вентилятори типу ВЦД-31,5М з електродвигунами типу АКН2-16-69-10УХЛ4 потужністю 1250 кВт. Коло вентиляційної свердловини на площадці повітряноподавального ствола №1 встановлено два вентилятори типу ВЦД-31,5М з електродвигунами типу СДС-3-17-41-16УХЛ4 потужністю по 1600 кВт.

На площадці повітреподавального стовбура №2 з двох вентиляторів типу ВДЦ-47,5У з приводними електродвигунами типу СДС-3-17-76-12УХЛ4 потужністю по 4000 кВт, 500об/хв., 6кВ та розгінними електродвигунами типу АКН2-17-41-16УХЛ4 потужністю 1250 кВт, 400об/хв., 6 кВ.

Основні дані по вентиляційним установкам наведені в таблиці 1.7.

Подачу в шахту свіжого повітря передбачається робити по допоміжному й повітряноподавальному № 1 стволам. Вихідний вентиляційний струмінь буде видаватися на поверхню по головному й вентиляційному № 1 стволам і вентиляційній свердловині № 1, а з 2007 року й по скіповому стовбурі № 2.

Таблиця 1.12

Вентиляційні установки

Найменування	Місце встановлення
Головний стовбур, скіповий стовбур №1	Вентиляційний стовбур	Вентиляційна свердловина ВПС№1	Площадка ВПС-2, скіповий стовбур №2
Тип вентиляторів	ВДЦ-47,5У	ВДЦ-31,5М	ВДЦ-31,5М	ВДЦ-47,5У
Кількість
Тип приводного електродвигуна	СДС-3-17-7612УХЛ4	АКН2-16-69-10УХЛ4	СДС-3-17-41-16УХЛ4	СДС-3-17-7612УХЛ4
Тип розгінного двигуна	АКН2-17-4116УХЛ4	-	-	АКН2-17-4116УХЛ4
Потужність, кВт
	-	-
Швидкість обертання, об/хв.
	-	-

 

Допоміжний стовбур використовується для подачі свіжого повітря в гірничі виробки блоків № 2 (північне крило), № 3, № 5 й № 8 (центральна панель).

Повітряноподавальний стовбур № 1 використовується для подачі свіжого повітря в гірничі виробки блоків № 2 й № 6.

Повітряноподавальний стовбур № 2 використовується для подачі свіжого повітря в гірничі виробки блоків № 8 (південна панель) і № 10.

По головному стовбуру здійснюється вивід вихідного струменя повітря на поверхню з гірничих виробок блоків № 3, № 5 й № 8 (північне крило центральної панелі).

По вентиляційній свердловині № 1 здійснюється вивід вихідного струменя повітря на поверхню з гірничих виробок блоків № 2, № 3 й № 6.

По вентиляційному стовбурі № 1 здійснюється вивід вихідного струменя повітря на поверхню з гірничих виробок блоків № 8 й № 10.

Схема провітрювання виймальних ділянок - зворотньоточна й прямоточна з видачею вихідного струменя повітря на вироблений простір і підсвіженням вихідного з лави струменя повітря.

При схемах провітрювання виймальних ділянок типу З передбачається дегазувати зближені шари й породи покрівлі свердловинами, пробуреними з вентиляційних виробок за очисними вибоями. У виймальних ділянках, провітрюємих за схемою 1-М, необхідно дегазувати покрівлю свердловинами, пробуреними з вентиляційних виробок поперед очисних вибоїв і робити ізольований відвід метану з виробленого простору підземними газовідсмоктуючими вентиляторами.

По ступені стійкості провітрювання шахта відноситься до II категорії, що відповідає вимогам «Посібника із проектування вентиляції...».

Для підвищення ефективності й надійності провітрювання виймальних ділянок, а також для зниження витоків повітря на перетинаннях свіжого й вихідного струменів, передбачається застосування автоматичних шлюзових пристроїв з металевими вентиляційними блоками типу БВД (транспортним) і БВК (конвеєрним).

Провітрювання підготовчих вибоїв здійснюється вентиляторами місцевого провітрювання типу ВМ6В, ВМЭ2/8 і ВМЭ2/10 залежно від довжини тупикового вибою в комплекті з вентиляційними прогумованими трубами діаметром 800...1200мм. Вентиляційні труби - комбіновані, що складаються із гнучких труб й уведених усередину їхніх поліетиленових рукавів, діаметр вентиляційних труб - 800...1200мм

 

 

Енергопостачання шахти

Вхідні дані

 

 

Параметри виробок

Таблиця 2.1.

Параметри виробок

L1	L2	L3	L4	L5	L6	L7	Β
							-3

Очисний вибій

γ_ц – щільність вугілля в цілині, γ_ц = 1,33 т/м³;

Опір вугілля різанню 240 кH/м;

Таблиця 2.2.

Технічні засоби в очисному вибої та параметри очисного вибою

Тип комбайна	Тип забойного конвеєра	Lов	m	Асм	tв	tз
Лава 1
JOY4LS-20	CZK260/852		1,5

Підготовчий вибій

γ_п – щільність породи, γ_п = 2,7 т/м³;

S – перетин проходки, S = 18,1 м²;

Таблиця 2.3.

Технічні засоби в підготовчому вибої та параметри очисного вибою

Тип комбайна	lп	tр	Тип комбайна	lп	tр
Проходка 1	Проходка 2
КСП-32			КСП-32

 

Допоміжні матеріали

Об’єм допоміжних матеріалів, орієнтовно, що доставляються на дільниці визначається для лав, обладнаних механізованими комплексами, наступним чином: лісоматеріали – 5 м³; емульсії (та мастильні матеріали) - 320 кг; обладнання – 2 т; сипучі та інші матеріали – 0,5 т на 1000 т добового видобутку.

Для підготовчих забоїв об’єм допоміжних матеріалів приймається по темпам проходки. Наприклад, з урахуванням темпу проведення виробки – 2,4 м/зм вантажопотік до підготовчого вибою складається з: 12 рам металевого кріплення, ЖБ затяжки – 2,4 т/зм, емульсії – 200 кг, обладнання 0,8 т, інертного пилу – 0,5 т за добу, окрім рам, які поставляються за добу.

На рис. 2.1 показано спрощену схему виробок шахти.

Рис 2.1 - Спрощена схема транспорту шахти

Пасажирські перевезення

Доставка людей по ПБ необхідно здійснювати до усіх вибоїв шахтного поля, якщо відстань від навколостовбурового двору перевищує 1000 м, або різниця по вертикалі більше 25 м. Тому необхідно здійснювати перевезення людей до двух лав, та до двух проходок. Для розрахунків треба приймати найнавантаженішу зміну – ремонтну. Кількість людей в лавах складає по 35-45 працівників, а в кожній прохідницькій дільниці по 15-25 працівників.

Таблиця 2.4.

Кількість робітників

Лава	Проходка	Інші виробки

 

 

Розрахунок вантажопотоків

Пасажирські перевезення

 

 

Доставка людей по ПБ необхідно здійснювати до усіх вибоїв шахтного поля, якщо відстань від пристовбурового двору перевищує 1000 м, або різниця по вертикалі більше 25 м.

Отримані розрахункові дані по вантажопотокам зводимо в таблицю 2.7

Таблиця 2.7.

Розрахунок пасажирських вантажопотоків

Найменування виробки	Пасажирський вантажопотік, Uл
з 1-ї лави
з проходки 1
з проходки 2
інші робітники

Вантажопотік допоміжних матеріалів буде дорівнювати сумі вантажопотоків з двох лав та двох підготовчих вибоїв:

(2.22)

 

 

Охорона праці

Засоби шахтного транспорту

 

 

На кожній шахті має бути затверджена головним інженером схема конвеєрного транспорту і головних відкотних колій, на якій вказуються види відкаток, довжина відкотних колій, роз'їздів і їх місткість, пронумеровані стрілочні переводи, місця посадки (висадки) працівників, види і довжини конвеєрів, термін навішування та тип стрічки.

Зі схемою мають бути ознайомлені під підпис працівники та посадові особи дільниці шахтного транспорту, а також гірничі диспетчери і начальники змін.

Експлуатація транспортних машин з дизельним приводом повинна здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства згідно з проектами, розробленими з урахуванням рекомендацій спеціалізованого галузевого інституту згідно з проведеними НДР.

Для виконання маневрових робіт і відкатки вагонеток в горизонтальних виробках з нахилом до 0,005 ‰ допускається застосування лебідок, що мають швидкість до 1 м/с, за проектами, що пройшли експертизу у суб'єктах господарювання, які мають дозвіл на виконання робіт з підвищеної небезпеки Держгірпромнагляду відповідно до постанови КМУ від 15.10.2003 N 1631.

Для транспортування матеріалів і обладнання, а також для видачі породи від ремонту і перекріплювання в похилих виробках можуть застосовуватися лебідки, що відповідають таким вимогам:

а) відношення діаметра барабана (шківа) до діаметра каната повинне бути не менше ніж 20. Допускається багатошарове намотування каната на барабан;

б) швидкість руху каната на середньому радіусі намотування не повинна перевищувати 1,8 м/с;

в) лебідки повинні мати двоє гальм, одне з яких повинне діяти на барабан (шків). Кожне із гальм повинне забезпечувати у загальмованому стані приводу не менше ніж 2-кратне відношення величини гальмівного моменту до статичного;

г) лебідки мають за припинення подачі енергії автоматично загальмовуватися.

Експлуатація лебідок повинна здійснюватися з використанням світлової та звукової робочої сигналізації для подачі сигналів машиністу лебідки, яка повинна передбачатися проектом транспортування матеріалів і обладнання.

 

 

Колійне господарство

 

 

Експлуатація рейкових колій повинна здійснюватися відповідно до вимог чинного законодавства.

Радіуси закруглень рейкових колій і перевідних кривих у нових виробках мають бути не меншими:

для колії 600 мм - 12 м;

для колії 900 мм - 20 м.

На сполученні виробок, не призначених для локомотивної відкатки, допускається закруглення колії радіусом не менше ніж чотирикратна найбільша жорстка база рухомого состава.

У діючих виробках дозволяється експлуатація рейкових колій із закругленням радіусом не менше ніж 8 м - для колії 600 мм і не менше ніж 12 м - для колії 900 мм.

Розширення колії під час укладання допускається не більше ніж на 4 мм і звуження її не більше ніж на 2 мм у порівнянні з номінальною шириною рейкової колії.

Розширення рейкової колії в процесі експлуатації не повинне перевищувати 15 мм на прямолінійних ділянках і 10 мм - на криволінійних, перевищення однієї рейки над іншою на прямолінійній ділянці колії - не більше 4 мм.

Експлуатація рейкових колій допускається у випадку:

а) зношення головки рейки за вертикаллю не більше ніж 12 мм для рейок типу Р-24, 16 мм - для рейок типу Р-33 і 20 мм - для рейок типу Р-38, а також коли реборда колеса не торкається головок болтів, за відсутності подовжніх і поперечних тріщин у рейках, викришування головки рейок, відколювання частини підошви рейки та інших дефектів, що можуть викликати сходження рухомого состава з рейок;

б) відхилення рейок від осі колії на стиках (розломах) не більше ніж на 50 мм на довжині рейки менше ніж 8 м.

Експлуатація стрілочних переводів допускається у разі:

а) відсутності збитих, деформованих і вигнутих у подовжніх і поперечних напрямках вістряків (пір'я);

б) відсутності роз'єднаних стрілочних тяг;

в) замикання стрілок із зазором не більше ніж 4 мм між притисненим вістряком і рамною рейкою;

г) наявності фіксації положення стрілочних переводів за допомогою фіксаторів;

ґ) закритих канавок для тяг приводів стрілочних переводів.

Механічні та ручні приводи стрілочних переводів відкотних колій мають встановлюватися з боку людського проходу так, щоб забезпечувати вільну відстань не менше ніж 0,7 м від найбільш виступаючої частини приводу до кромки рухомого состава.

Відстань від приводу до кріплення має забезпечувати зручність монтажу, огляду і ремонту.

За недостатньої ширини виробки приводи стрілочних переводів мають встановлюватися в нішах.

Стрілочні переводи в приствольних дворах, на пересіченні головних відкотних виробок (між собою і з дільничними) за інтенсивної відкатки (понад один состав на годину) повинні мати дистанційне керування з кабіни електровоза, що рухається. На заїздах похилих відкотних виробок стрілочні переводи повинні мати дистанційне керування з пультів. У виробках, що використовуються епізодично, а також на в'їздах до гаражів, ЦПП, водовідливних камер, складів ВМ тощо можуть встановлюватися стрілочні переводи з ручним приводом.

Тимчасові гаражі для ремонту локомотивів на поверхні дозволяється обладнувати тільки на спеціальних тупикових коліях на відстані не менше ніж 30 м від ствола.

На рейкових коліях, що з'єднують гаражі локомотивів зі стволами, повинні встановлюватися постійно закриті бар'єри.

Колії, колійні пристрої, канави водовідведення, стрілочніпереводи, колійні сигнали та знаки, зазори і проходи на горизонтальних і похилих відкотних виробках, а також контактна мережа електровозної відкатки повинні перевірятися із записом результатів у спеціальну книгу огляду:

начальником дільниці шахтного транспорту або його заступником (механіком) - не рідше одного разу на місяць;

гірничим майстром або спеціально призначеною наказом директора шахти (роботодавця) особою - не менше двох разів на місяць.

Під час оглядів гірничим майстром або особою, спеціально призначеною наказом директора шахти (уповноваженої особи), повинні вимірятися ширина рейкової колії та перевищення однієї рейки над іншою. Не рідше одного разу на рік за графіком, затвердженим головним інженером шахти, маркшейдерська служба шахти виконує вертикальну зйомку рейкових колій, визначає дефектні ділянки та надає за резолюцією головного інженера шахти припис начальнику дільниці шахтного транспорту для виправлення зазначених ділянок.

 

 

Локомотивна відкатка

 

 

Горизонтальні виробки, якими проводиться відкатка локомотивами, повинні мати похил не більше 0,005 ‰.

У тих випадках, коли гірничо-геологічні умови не дозволяють виконати вказану вимогу, допускається як виняток збільшення похилу до 0,050 ‰. При цьому відкатка повинна виконуватися за проектом, який має експертний висновок та виконаний відповідно до вимог чинного законодавства.

Гальмовий шлях поїзда на максимальному похилі при перевезенні вантажів не повинен перевищувати 40 м, а при перевезенні працівників - 20 м.

Локомотив під час руху має знаходитися в голові поїзда. При цьому локомотив з однією кінцевою кабіною повинен розташовуватися в гірничій виробці кабіною до ствола. Розміщення локомотива в хвості дозволяється тільки за умови маневрових операцій, виконувати які дозволяється на ділянці довжиною не більше ніж 300 м при швидкості руху не більше 2 м/с.

Дозволяється заштовхування составів вагонеток до вибою у разі проведення одноколійних підготовчих виробок на відстань не більше ніж 400 м.

Кожен локомотив повинен бути обладнаний системою освітлення з фарами білого і червоного світла. Допускається поєднання в одній фарі білого і червоного світла. Освітлення колії при включеному основному (дальньому) світлі має здійснюватися на відстань 60 м. Для світлового позначення поїзда, що рухається, на останній вагонетці має бути встановлений світильник з червоним світлом. У разі руху локомотива без вагонеток світильник з червоним світлом має встановлюватися на задній (за ходом) частині локомотива, якщо відсутні фари з червоним світлом.

У разі розміщення локомотива в хвості поїзда на передній зовнішній стінці першої за ходом руху вагонетки повинен бути підвішений включений світильник з червоним світлом.

Електровози мають бути обладнані звуковим сигнальним пристроєм та швидкостеміром.

Рух акумуляторного електровоза, що не має даху над кабіною, на ділянках шляху під включеним контактним проводом має виконуватися буксируванням при відсутності машиніста у кабіні акумуляторного електровоза.

Зазор між завантажувальним пристроєм і локомотивом з кабіною без даху повинен бути величиною не менше ніж 0,4 м.

Допускається експлуатація локомотивів за умови:

а) відсутності порушень вибухобезпеки обладнання на локомотивах;

б) наявності кришки на батарейному ящику акумуляторного електровоза, справного її блокувального пристрою і наявності електроізоляційного покриття;

в) справних електрообладнання, блокувальних пристроїв і засобів захисту;

г) справних і відрегульованих гальм;

ґ) справних пісочниць і наявності піску в них;

д) справних зчіпних пристроїв;

е) справних буферів;

є) спрацьованості менше ніж на 2/3 товщини гальмівних колодок і менше ніж на 10 мм - бандажів;

ж) наявності справних фар, що світяться;

з) справності сигнальних пристроїв.

Кожен локомотив, що знаходиться в експлуатації, повинен оглядатися в такі терміни:

а) щозмінно - машиністом під час приймання локомотива;

б) черговим електрослюсарем під час випуску локомотива на лінію;

в) щотижня - начальником електровозного депо або механіком дільниці шахтного транспорту;

г) щомісячно - начальником разом з механіком дільниці шахтного транспорту.

Щорічно повинен проводитися огляд локомотивів і обладнання підземних гаражів та зарядних камер комісією, призначеною наказом директора шахти (роботодавця), за участю представника територіального органу Держгірпромнагляду.

 

Конвеєрний транспорт

 

 

Стрічкові конвеєри мають обладнуватися:

а) датчиками бокового сходження стрічки, що вимикають привод конвеєра у разі сходження стрічки вбік більше ніж на 10 % її ширини;

б) засобами знепилювання в місцях перевантаження;

в) пристроями для очищення стрічок і барабанів;

г) у виробках з кутом нахилу більше ніж 10° - пристроями, що вловлюють вантажну вітку стрічки при її розриві, або пристроями, які контролюють цілісність тросів і стикових з'єднань гумотросових стрічок. Нові вантажно-людські стрічкові конвеєри, встановлені у виробках з кутами нахилу понад 10°, повинні обладнуватися пристроями, що вловлюють обидві вітки стрічки при її розриві незалежно від типу застосованої стрічки;

ґ) засобами захисту, що забезпечують відключення приводу конвеєра при перевищенні допустимого рівня матеріалу, який транспортується, в місцях перевантаження, зниженні швидкості стрічки до 75 % номінальної (пробуксовування), перевищенні номінальної швидкості стрічки бремсбергових конвеєрів на 8 %;

д) пристроєм для відключення приводу конвеєра з будь-якої точки його довжини;

е) гальмівними пристроями;

є) засобами автоматичного і ручного пожежогасіння.

Апаратура автоматичного або дистанційного автоматизованого керування конвеєрними лініями, крім вимог пункту 1 глави 6 цього розділу, повинна забезпечувати:

а) вмикання кожного наступного конвеєра в лінії тільки після встановлення номінальної швидкості руху тягового органу попереднього конвеєра;

б) автоматичне вимикання всіх конвеєрів, що транспортують вантаж на конвеєр, який зупинився, а в лінії, що складається зі скребкових конвеєрів, за несправності одного з них - вимикання також того, що стоїть попереду;

в) неможливість дистанційного повторного вмикання несправного конвеєра в разі спрацьовування електричних захистів електродвигуна, несправності механічної частини конвеєра (обрив або заклинювання робочого або тягового органу), спрацьовування захистів через затяжний пуск конвеєра, зниження швидкості стрічки до 75 % номінальної (пробуксовування) та перевищення номінальної швидкості стрічки бремсбергових конвеєрів на 8 %;

г) місцеве блокування, що запобігає пуску даного конвеєра з пульта управління;

ґ) вимикання електропривода за тривалого пуску;

д) двосторонній телефонний або гучномовний зв'язок між пунктами встановлення приводів конвеєра та пультом управління;

е) блокування запуску конвеєра за відсутності або невідповідності нормативним вимогам тиску води в пожежозрошувальному трубопроводі;

є) блокування запуску конвеєра при знятій огорожі;

ж) автоматичне вимикання навантажувального пристрою (живильника), що транспортує вантаж на конвеєр, який зупинився.

Розробка нових систем і технічних засобів керування шахтним конвеєрним транспортом повинна виконуватися відповідно до вимог пунктів 1 і 2 глави 2 розділу IV цих Правил.

У похилих виробках, обладнаних конвеєрами, дозволяється настилання рейкової колії і встановлення допоміжних засобів транспорту, призначених для перевезення матеріалів і обладнання. Робота конвеєра і засобів допоміжного транспорту має бути поділена у часі. Виконання цієї вимоги має забезпечуватися відповідними електричними блокуваннями.

У горизонтальних виробках, обладнаних конвеєрним транспортом, допускається суміщення локомотивної відкатки для доставки вантажів, необхідних для обслуговування і ремонту цих виробок, і конвеєрів за умови зупинки конвеєра.

Для закріплення у виробках приводних, натяжних і кінцевих станцій скребкових конвеєрів, механізованої пересувки скребкових конвеєрів в очисних виробках, натягування ланцюга конвеєрів під час їх збирання та розбирання, а також для розштибування конвеєрів мають застосовуватися прилади заводського виготовлення.

У місцях переходу через конвеєр мають бути встановлені перехідні містки, що мають ширину не меншу ніж 0,6 м, з поручнями. Зазор між стрічкою і нижньою частиною містка має бути не менше ніж 0,4 м, а висота для проходу працівників над містком - не менше ніж 0,8 м.

Дозволяється:

а) ремонт, змащування деталей та очищення конвеєра тільки на конвеєрі, який не працює;

б) робота конвеєра, очищеного від гірничої маси, що розсипалась, за повної укомплектованості справними роликами, а також за умови, що стрічка не торкається до нерухомих елементів конвеєрного ставу або кріплення, і виконання вимог пункту 1 глави 6 цього розділу цих Правил;

в) перевезення працівників, лісу, довгомірних матеріалів і обладнання на пристосованих для цього конвеєрах.

Огляд конвеєра, апаратури управління, роликів, натяжних і завантажувальних пристроїв, стрічки та її стиків, а також пристроїв, що забезпечують безпечну експлуатацію конвеєра (гальмівних пристроїв, засобів уловлювання стрічки), повинен проводитися щозміни гірничим майстром дільниці.

Огляд і перевірка роботи апаратури управління та захисту (датчиків сходження та пробуксовування стрічки, рівня навантаження, екстреної зупинки), пристроїв, що забезпечують безпеку експлуатації конвеєрів (гальм, уловлювачів стрічки, блокування огорожі тощо), засобів протипожежного захисту і засобів контролю тиску води в протипожежному трубопроводі мають провадитися один раз на добу механіком дільниці або спеціально призначеною особою.

Щомісяця стаціонарні конвеєри мають оглядатися головним механіком шахти із записом у журналі огляду.

Перед уведенням в експлуатацію та надалі один раз на рік має проводитися ревізія і наладка магістральних конвеєрних ліній спеціалізованою налагоджувальною організацією відповідно до вимог чинного законодавства.

Магістральні стрічкові конвеєри, що експлуатуються понад встановлений заводом - виробником термін експлуатації, повинні проходити експертне обстеження суб'єктом господарювання, що має дозвіл Держгірпромнагляду відповідно до постанови КМУ від 26.05.2004 N 687. Рішення про можливість подальшої експлуатації стрічкового конвеєра приймається комісією, призначеною головним інженером шахти, на основі позитивного висновку експертизи про його стан.

 

 

Заключення

 

 

Транспортування вантажу в умовах вугільних шахт є однією з основних задач. В умовах ринкових відносин одним з головних факторів, які впливають на вибір виду і схеми транспорту є його економічна привабливість для потенційного інвестора. До цих чинників можна віднести продуктивність роботи транспорту його ціна та вартість обслуговування, економічність.

Основним видом транспорту на вугільних шахтах Донбасу є конвеєрний транспорт. Тому у своєму дипломному проекті для транспортування корисної копалини я обрав саме його. Головною його перевагою є те, що він відноситься до машин безперервної дії, що дає можливість знизити затрати.

Для транспортування породи я обрав таку схему: порода з підготовчих вибоїв (проходка 1 та проходка 2) потрапляє на конвеєр, потім на перевантажувальному пункті порода відсікачами (ножами) скидається у вагонетки, вагонетками по уклону від пунктів перевантаження порода транспортується канатним відкочуванням до приймально-відправного майданчика бремсбергу, а від приймально-відправного майданчика бремсбергу до бункера пристовбурового двору порода транспортується у вагонетках локомотивним відкочуванням. Таким чином порода не потрапляє на магістральний конвеєр, чим забезпечує транспортування вугілля без зупинок під час зміни та обмежує транспортування породи магістральним конвеєром під час зміни.

Для транспортування допоміжних матеріалів до приймально-відправного майданчика бремсбергу обрано найбільш раціональну локомотивну відкатку, канатну відкатку для транспортування по бремсбергу та доставку надґрунтовими канатними дорогами по дільничних виробках, останні дозволяють доставляти матеріали безпосередньо до вибою.

Для перевезення людей до приймально-відправного майданчика бремсбергу обрано найбільш раціональну локомотивну відкатку, канатну відкатку для транспортування по уклону та доставку надґрунтовими канатними дорогами по дільничних виробках, останні дозволяють доставляти матеріали безпосередньо до вибою.

Електровозне відкочування є найбільш поширеним і продуктивним видом транспорту для допоміжних матеріалів. Воно має такі переваги: багатофункціональність, досить висока продуктивність, економічність, маневреність, можливість роздільного та безперервного транспортування по розгалуженій трасі на необмежену відстань.

Канатна відкатка має такі переваги: можливість використання при великих кутах нахилу, при хвилястому профілі колії, простота пристрою, мала вартість, можливість перевезення, як вантажу, так і людей, відсутність пунктів перевантаження.

Нагрунтова дорога забезпечує безперервний циклічний процес проходки, так як транспортування гірничої маси та подача порожняка проводиться під час кріплення і затягування рам кріплення. Застосування дороги дозволяє виробляти роздільну виїмку вугілля і породи. При проходці виробок з кутами нахилу до 10 ° і довжиною до 2000 м використання нагрунтових доріг замість стрічкових конвеєрів дозволяє знизити капітальні витрати на транспорт в 5-7 разів. Нагрунтові дороги ДКНУ найбільш ефективні при проходці виробок з кутами до 10 ° перерізом до 15 м2, при цьому забезпечуються темпи проходки до 300 м / міс. Дорога забезпечує не тільки транспортування гірничої маси, а й доставку матеріалів. При закінченні проходки дорога вирішує питання по механізованої доставці людей і транспортуванні матеріалів.

Характеристика ПАT ШУ «ПОКРОВСЬКЕ»

Гірнича частина