Дані криві виробничих можливостей країн А і Б.

Дані криві виробничих можливостей країн А і Б.

В В

60 40

24

8

Ц 16 20 Ц

Спираючись на графіки, треба обґрунтувати наступне:

а) порівняльні переваги обох країн;

б) пропорцію обміну цивільних (Ц) і воєнних (В) товарів на світовому ринку.

в) за допомогою відповідних стовпчиків таблиці визначити:

1) обсяги виробництва і споживання товарів Ц і В при самозабезпеченні (відсутності міжнародної торгівлі);

2) обсяги виробництва після абсолютної спеціалізації країн;

3) обсяги експорту (-) та імпорту (+);

4) обсяги споживання після міжнародного обміну;

5) виграш (+) або програш (-) від міжнародної торгівлі.

ХІД РІШЕННЯ.

1. Розглянемо зростання виробництва товару Ц при відповідному зниженні обсягів товару В. Для цього шукаємо співвідношення максимальних обсягів:

- для країни А: 60Ц: 60В = 1Ц: 1В, тобто 1 одиниця приросту виробництва товару Ц супроводжується зменшенням виробництва товару В також на 1 одиницю;

- для країни Б: 20Ц: 40В = 1Ц: 2В, тобто1 одиниця приросту виробництва товару Ц супроводжується зменшенням виробництва товару В на 2 одиниці.

Висновок: відносні втрати продукції В при зростанні товару Ц на одиницю менше в країні А, тому вона має порівняльну перевагу при виробництві товару Ц і абсолютно спеціалізується на ньому.

При зростанні виробництва товару В у обох країнах:

- для країни А: 60В: 60Ц = 1В: 1Ц, тобто 1 одиниця приросту виробництва товару В супроводжується зменшенням виробництва товару Ц також на 1 одиницю;

- для країни Б: 40В: 20Ц = 1В: 0,5Ц, тобто1 одиниця приросту виробництва товару В супроводжується зменшенням виробництва товару Ц на 0,5 одиниці.

Висновок: відносні втрати продукції Ц при зростанні товару В на одиницю менше в країні Б, тому вона має порівняльну перевагу при виробництві товару В і абсолютно спеціалізується на ньому.

2. Треба обґрунтувати пропорцію обміну: 1Ц: хВ. Обґрунтуємо нижню і верхню межі коливань х, тобто утворюємо подвійну нерівність:

n₁ < x < n₂.

n₁ – це внутрішні втрати товару В у країні А, тобто товар Ц з країни А раціонально експортувати в країну Б, якщо в останній країні зазначені втрати більше, ніж 1 одиниця товару В.

n₂ – це внутрішні втрати товару В в країні Б, тобто раціонально імпортувати товар Ц з країни А, якщо останній товар вдома мав менші відносні втрати товару В, ніж 2 одиниці.

Тому маємо нерівність: 1 < x < 2. Умовно обираємо х =1,5. тобто пропорція склалася така: 1Ц: 1,5 В.

3. Будуємо таблицю, в якій нумерація стовпчиків відповідає номерам пунктів у завданні в):

Країна	Товар
А	Ц
В
Б	Ц
В

Згідно пропорції обміну 1Ц: 1,5 В маємо запис: 20Ц: 30В. Таким чином, ми маємо можливість заповнити 4 стовпчик.

Для заповнення 5 стовпчику ми з даних стовпчику 4 віднімаємо по відповідному рядку цифри стовпчику 1.

Задача № 1

Заданы производственные возможности стран:

Страна	Телевизоры (млн. шт.)	Компьютеры (млн. шт.)
Канада
Испания

 

Известны структуры потребления до установления торговли в Канаде 65Т: 70К, а в Испании 20Т: 48К. Определить структуры потребления после установления торговли в двух странах. Построить кривые производственных и торговых возможностей, определить условия мировой торговли.

Решение.

 

 

Т Т

135

 

 

65

45

20

К 0 30 48 90 К

Задача № 2

Заданы производственные возможности стран:

Страна	Автомобили (тыс. шт)	Трактора (тыс. шт)
Россия
Украина

 

Известны структуры потребления до установления торговли в России 40А: 60Т, а в Украине 80А: 60Т. Определите структуры потребления после установления торговли в двух странах. Постройте кривые производственных и торговых возможностей, определите условия мировой торговли.

Решение.

 

А

160

А

 

107

80 80

 

53

40

Т 0 60 120 Т

Задача № 1

В результате установления торговых отношений между США и Германией, потребление в США снизилось с 270 до 185 тыс. ед. Внутренние равновесные цены составляют: в США 21 у.е., в Германии 36 у.е., а на мировом рынке 25 у.е. при объеме внешнеторговой сделки – 150 тыс. ед. Определите воздействие установления торговых отношений на страны, а также производителей и потребителей США.

 

Решение.

 

Р США Р Мировой рынок

 

экспорт (150) 36 S

S c

25 b 25 d

21 a 21

экспорт / D

D импорт

0 0

185 270 335 Q 150 Q

 

Для США: S трапец. мал. a = (185 + 270): 2 * 4 = 910 – проигрыш потребителей;

S трапец. больш. b = (270 + 335): 2 * 4 = 1210 – выигрыш

производителей;

1210 – 910 = 300 – общий выигрыш страны.

США – экспортер: S треуг. d = (25 – 21) * 150: 2 = 300 – выигрыш страны;

Германия – импортер: S треуг. c = (36 – 25) * 150: 2 = 1650: 2 = 825 – выигрыш страны.

 

 

Задача № 5

Выигрыш России от установления торговых отношений в 2 раза меньше, чем выигрыш Украины. Внутренние равновесные цены соответственно равны 20 и 35. Определите воздействие установления торговых отношений между двумя странами на потребителей Украины, если объем потребления увеличился с 2500 до 3200 единиц.

Решение.

 

Р Украина Р Мировой рынок

 

Украина 35 импорт S

2h ∆У

35 х ∆Р

25 Россия 20 экспорт

D

D

0 0

2500 3200 Q Q

 

∆Р = ½ ∆У;

h' = ½ h;

3h = 15;

h = 5.

(2500 + 3200): 2 * 10 = 28500 – выигрыш потребителей.

Задача № 8

Спрос на робототехнику в Таиланде описывается выражением D = 800 - 40P, а предложение S = 40P – 400. Определите внутреннюю равновесную цену в Тайланде. Определите величину импорта робототехники в Таиланд при мировой цене 10 тыс. у.е. и 12 тыс у.е.

 

Решение.

 

1) 800 – 40Р = 40Р – 400

80Р = 1200

Р = 15

2) D = 800 - 40P = 800 – 400 = 400;

S = 40P – 400 = 400 – 400 = 0;

Импорт = 400.

3) D = 800 - 40P = 800 – 480 = 320;

S = 40P – 400 = 480 – 400 = 80;

Импорт: 320 – 80 = 240.

 

Задача № 10 (повышенной сложности)

Внутренние равновесные цены в Китае и Японии соответственно равны 17 и 25 у.е. При установлении торговых отношений в одной стране объем производства возрос с 250 до 320, а в другой уменьшился с 315 до 220. Определите мировую цену, если известно, что в результате установления торговли потребители Китая проиграли в размере 900 у.е., а потребители Японии выиграли в размере 1310 у.е.

Решение.

 

Р Мировой рынок

импорт

Япония 25

S

М.ц. = у

Китай 17 D

экспорт

0 х Q

 

Р Китай Р Япония

 

25

экспорт + 1310

М.ц. М.ц.

- 900 импорт

17

0

250 320 Q 220 315 Q

 

Япония - (315 + (220 + х)): 2 * (25 – у) = 1310;

Китай – ((320 – х) + 250): 2 * (у – 17) = 900;

 

 

Задача № 2

Определить фактический уровень таможенного тарифа, если структура стоимости готовой продукции 70% материалы и 30% добавленная стоимость. Размеры пошлины на готовую продукцию 20%, а на материалы 15%.

 

Решение.

Графично

 

120%

100% 39,5%

30%

80,5%

70%

 

 

1) 70 * 15 / 100 = 10,5 %;

2) 70 + 10,5 = 80,5%;

3) 120 – 80,5 = 39,5;

4) 39,5 - 30 = 9,5%;

5) 9,5 / 30 * 100 = 31,67% - фактический уровень таможенного тарифа.

 

Аналитично

Те = Тn – Tim * A

1 – A

 

0,2 – 0,15 * 0,7 = 0,095 = 0,3167 или 31,67% - фактический уровень тамож. тарифа.

1 – 0,7 0,3

 

Решение.

 

Р

 

50

a b c d

46

 

 

0 3800 4400 5500 6500 Q

 

S a – выигрыш производителей (трапеция) = 4 * 3800 + (4 * 600) / 2 = 15200 + 1200 = 16400 (можно рассчитать по формуле площади прямоугольной трапеции);

S (b + d) – потери страны (треугольники) = 1200 + (4 * 1000) / 2 = 3200;

S c – выигрыш государства = 4 * 1100 = 4400;

S (a + b + c + d) – проигрыш потребителей = 16400 + 3200 + 4400 = 24000.

 

Решение.

 

S1 = 50 + 100 = 150;

S2 = 50 + 150 = 200;

D1 = 550 – 200 = 350;

D2 = 550 – 300 = 250.

 

 

P

 

30

b c d

20

 

 

0 150 200 250 350 Q

 

S c – выигрыш государства = 10 * (250 - 200) = 500;

S (b + d) – потери страны (треугольники) = 10 * (200 - 150) / 2 + 10 * (350 - 250) / 2 = 200 + 500 = 700.

Дані криві виробничих можливостей країн А і Б.

В В

60 40

24

8

Ц 16 20 Ц

Спираючись на графіки, треба обґрунтувати наступне:

а) порівняльні переваги обох країн;

б) пропорцію обміну цивільних (Ц) і воєнних (В) товарів на світовому ринку.

в) за допомогою відповідних стовпчиків таблиці визначити:

1) обсяги виробництва і споживання товарів Ц і В при самозабезпеченні (відсутності міжнародної торгівлі);

2) обсяги виробництва після абсолютної спеціалізації країн;

3) обсяги експорту (-) та імпорту (+);

4) обсяги споживання після міжнародного обміну;

5) виграш (+) або програш (-) від міжнародної торгівлі.

ХІД РІШЕННЯ.

1. Розглянемо зростання виробництва товару Ц при відповідному зниженні обсягів товару В. Для цього шукаємо співвідношення максимальних обсягів:

- для країни А: 60Ц: 60В = 1Ц: 1В, тобто 1 одиниця приросту виробництва товару Ц супроводжується зменшенням виробництва товару В також на 1 одиницю;

- для країни Б: 20Ц: 40В = 1Ц: 2В, тобто1 одиниця приросту виробництва товару Ц супроводжується зменшенням виробництва товару В на 2 одиниці.