Класифікація систем вентиляції

У звичайних приміщеннях повітрообмін відбувається через відкриті двері та вікна, а також щілини. Такий повітрообмін називають неорганізованим. Під організованим повітрообміном, тобто тим, що регулюється, розуміють - систему вентиляції.

Системи вентиляції призначені для виведення шкідливих речовин, що утворюються на виробничому приміщенні, - вуглекислого газу, пилу тощо і припливу свіжого повітря, тобто, для підтримки допустимих метеорологічних параметрів.

Системи вентиляції варто встановлювати так, щоб ні тепле, ні холодне повітря не було направлено на людей. На виробництві рекомендується створювати динамічний клімат із визначеними перепадами показників. Температура повітря на поверхні підлоги і на рівні голови не повинна відрізнятися більше, ніж на 5 градусів. Основним параметром, що визначає характеристики вентиляційної системи, є кратність обміну, тобто скільки разів за годину зміниться повітря в приміщенні.

Основними характеристиками вентиляційних систем є:

- продуктивність потоку повітря: десятки - тисячі куб. м/г;

- напір повітря або статичний тиск (кПа);

- потужність калорифера (необхідна для підігріву вуличного повітря в зимовий період): одиниці - сотні кВт;

- рівень шуму (дБ).

Вибір конкретних параметрів залежить від розміру, розташування і призначення виробничих приміщень, що вентилюються, кількості людей, що там знаходяться.

Види вентиляції

При великому різноманітті систем вентиляції, зумовленому призначенням приміщень, характером технологічного процесу, видів шкідливих викидів тощо, їх можна класифікувати за наступними характерними ознаками:

1) за методом переміщення повітря вентиляція буває з природним спонуканням (природною) і з механічним (механічною). Можливо також сполучення звичайної і механічної вентиляції (змішана вентиляція);

2) вентиляція буває припливною, витяжною або припливно-витяжною залежно від того, для чого служить система вентиляції - для подачі (припливу) або виведення повітря з приміщення чи для того й іншого одночасно;

3) за місцем дії вентиляція буває місцевою і загальнообмінною;

4) за конструктивним виконанням – канальною та безканальною.

Загальні технічні та санітарно-гігієнічні вимоги до вентиляції

Припливне повітря необхідно подавати у ті частини приміщення, де кількість шкідливих речовин, що виділяються, є мінімальною ("чиста зона"), а видаляти із зони максимальної концентрації шкідливих речовин та надлишків тепла ("забруднена зона"). Місцезнаходження "чистої зони" визначає місце подачі припливного повітря -у робочу, верхню та нижню зони приміщення.

Місце для забору свіжого повітря вибирають, ураховуючи напрямок вітру - з навітряного боку відносно джерел викидів, подалі від місць забруднення.

Система вентиляції не повинна створювати шуму на робочих місцях, який би перевищував граничнодопустимі рівні.

Кондиціонування повітря

Дві найважливіші завдання, які вирішує кондиціонування і система вентиляції:

1. Необхідні параметри комфортного мікроклімату для людей Мінімально необхідна потреба однієї людини в свіжому повітрі становить 20 м.куб./год (у відповідності зі СНіП). Для створення комфорту і нормального самопочуття однієї людини необхідно до 60 м.куб/год свіжого повітря при 50% відносної вологості та швидкості повітрообміну 0,5 м/сек в самому приміщенні. Крім того, в залежності від виду приміщень необхідно враховувати показник кратності повітрообміну, який регулюється СНиП.

2. Виробничий мікроклімат для забезпечення заданого технічного процесу

Для забезпечення основних параметрів роботи систем кондиціювання і вентиляції і щоб уникнути їх передчасного виходу з ладу необхідно регулярно проводити діагностичні дослідження, надати які може знову-таки тільки серйозна кліматична компанія - через високу вартість використовуваної діагностичної апаратури.

Торкнувшись теми сервісного обслуговування, варто згадати і гарантійний ремонт. Його надає безпосередньо фірма-виробник і тільки через уповноваженого на те оператора, який є, як правило, дистриб'ютором даної марки. Термін гарантії на кліматичне обладнання в основному не перевищує двох, рідше - трьох років, і ремонт виконується саме фірмою, що виробляє монтаж. Фахівці радять при укладанні контракту на купівлю кліматичного обладнання звернути увагу не тільки на наявність ліцензій і сертифікатів всіх відповідних відомств, але також на перелік послуг, що надаються компанією-продавцем. У цей перелік обов'язково має входити сервісне та гарантійне обслуговування. Наявність цих пунктів - свідчення на користь професіоналізму компанії. Також слід поцікавитися досвідом фірми, де і коли компанія виконувала ті чи інші роботи. Незайвим буде зв'язатися і з колишніми клієнтами даного оператора, щоб дізнатися їх думку про якість наданих послуг.

Якість роботи систем кондиціювання забезпечують не тільки монтаж і подальше обслуговування. Перед тим, як встановити кондиціонер чи систему вентиляції, устаткування необхідно правильно вибрати. Пам'ятайте, що менеджер-проектувальник зобов'язаний попередньо відвідати приміщення, і розрахувати необхідну потужність обладнання. При такому підрахунку варто враховувати не тільки площу приміщення (якщо говорити грубо - на 1 кв.м необхідно 100 Вт потужності), але і його заповнення різного роду меблями і апаратурою. Погодьтеся, між спортивним залом та залом для проведення конференцій, а вже тим більше - технологічним приміщенням одного і того ж розміру існує певна різниця.

Зазвичай технічні характеристики кондиціонера наводяться для певних умов експлуатації, відповідних різними стандартами. При їх невідповідності даним параметрам змінюється і продуктивність кондиціонера. Тому грамотний розрахунок тепло-надходжень до приміщення є необхідним при купівлі ВКВ, а такий розрахунок здатний виконати тільки фахівець. Для цього необхідно враховувати скління і орієнтованість зовнішніх стін, площа внутрішніх стін, суміжних з іншими приміщеннями, вид і площа покриття підлоги і стелі, прорахувати тепло-надходження від припливної вентиляції, побутової техніки, комп'ютерів, серверів, холодильного обладнання, а також від людей, що знаходяться в приміщенні; враховується також кількість і площа дверних прорізів. Причому кожен з перелічених вище пунктів розглядається окремо.