Проведення корегування розміру санітарно-захисної зони підприємства

Невід’ємною частиною проекту є розробка чи корегування розмірів санітарно-захисної зони підприємства. Під санітарно-захисною зоною розуміють ділянку землі, яка повністю відокремлює підприємство від зони житлового будівництва та заважає розповсюдженню шуму, пилових та газових шкідливих речовин у житлову зону за рахунок осадження, уловлювання та поглинання їх зеленими насадженнями. Цей метод боротьби з забрудненням навколишнього середовища називається фітомеліорацією з використанням зелених насаджень у вигляді санітарно-захисної зони.

Санітарно-захисна зона установлюється з метою пониження рівня забруднення атмосферного повітря до установлених меж після проведення на підприємстві усіх заходів по очищенню промислових викидів. Розміри санітарно-захисних зон повинні встановлюватися шляхом розрахунку розсіювання у атмосфері шкідливих речовин, які містяться у викидах підприємства, з урахуванням перспективи його розвитку, після застосування на ньому ефективних заходів очистки.

Розрахунком комплексно розраховується сумарна приземна концентрація за даними інгредієнтами, що розглядаються.

Результат розрахунку обробляють і оформляють для кожного виду забруднювача у вигляді ізоліній, що наносяться на схему генплану по заготовленій координатній сітці з визначеним кроком. Крок координатної сітки прирівнюється половині розмірів санітарно-захисної зони (розмір 100 метрів, отже крок 50 метрів).

Перед визначенням розмірів санітарно-захисної зони слід попередньо встановити величину нормативів ГДВ по кожному виду забруднювача, що міститься у викидах підприємства.

Кордон санітарно-захисної зони за умовами охорони санітарно-захисної зони відлічується від крайніх точкових чи неорганізованих джерел викидів шкідливих речовин (а не від кордону підприємства) чи найбільш потужних джерел. Ширина санітарно-захисної зони регламентується санітарними нормами у залежності від потужності підприємства. При цьому вона можу встановлюватися мінімальною по узгодженню з органами санітарного нагляду, якщо розрахункова межа санітарно-захисної зони виявиться на території підприємства або якщо розрахункова відстань від джерела до місця, де досягається рівень допустимої концентрації менше розміру, встановленого для відповідного класу шкідливості підприємства за санітарною класифікацією виробництва.

 

 

Порядок побудови санітарно-захисної зони:

 

1) На карті-схемі підприємства (генплан) нанесені джерела викидів забруднюючих речовин, як організовані, акт і неорганізовані, точкові, лінійні, площадкові.

2) Кожному джерелу надається номер, який проставляється нагорі виносної лінії. Джерела обов’зково позначаються насиченою крапкою. Якщо джерело площадкове, крапка ставиться посеред лінійного джерела.

3) Для кожного джерела уточнюється кількість забруднюючих речовин, що викидаються.

4) В залежності від виду підприємства установлюється клас небезпеки і рекомендується нормативний розмір санітарно-захисної зони. З СН 245-71 або норм СанПиН №196 від 04.1996 року.

5) За допомогою циркуля у вибраному масштабі від крайнього джерела одного виду речовини по контуру підприємства робимо засічки радіусом, рівним розміру нормативної санітарно-захисної зони.

6) У верхньому лівому куті будується роза вітрів середньорічна.

7) Виконується розрахунок значень кордонів санітарно-захисної зони відносно рози вітрів. Для цього використовують формулу корегування розмірів СЗЗ:

.

,

=100м (розмір нормативної санітарно-захисної зони).

Так як роза вітрів має напрям „проти” вітру, то корегування необхідно проводити „дзеркально” до рози вітрів.