Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Дослідження процесів нагрівання і зволоження
4.6. Вентилем 24 встановлюється на диференційному манометрі перепад тиску повітря D h. Вентиль 23 закритий. 4.7. Установка працює на протязі 15-20 хвилин для виходу на стаціонарний режим роботи. 4.8. Після виходу на стаціонарний режим роботи вимірюються параметри: напруга - U, сила струму І, температура повітря до нагрівача t 1 і після нього t 2, показання мокрого t м і сухого t с термометрів на виході з камери зволоження, перепад тисків на диференційному манометрі, всі показання заносяться у таблицю вихідних даних. Аспіраційним психрометром вимірюються параметри повітря в аудиторії. Показання сухого і мокрого термометрів записують у таблицю вихідних даних. Барометром вимірюється барометричний тиск Р б. Будуються процеси нагрівання і адіабатного зволоження в I-d діаграмі і проводяться необхідні розрахунки.
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ЗМІШУВАННЯ І ОХОЛОДЖЕННЯ 4.6. Вентилями 23 і 24 встановлюються перепади тисків D h 1 і D h 2 на відповідних диференційних манометрах. Величина перепадів задається викладачем, вона відповідає витратам повітря з різними параметрами. 4.7. Установка працює на протязі 15-20 хвилин для виходу на стаціонарний режим роботи. 4.8. Після виходу на стаціонарний режим роботи вимірюються параметри: напруга - U, сила струму - I, температура повітря до нагрівача t 1 і після нього t 2, показання мокрого t м і сухого t с після камери зволоження і після камери змішування, температура повітря на вході в охолоджувач t 1° і на виході з нього t 2°, показання сухого t с і мокрого t м термометрів аспіраційного психрометра для вимірювання параметрів повітря в лабораторії, барометричний тиск Р б. Всі показання вихідних даних заносяться у таблицю. 4.9. Будуються процеси змішування і охолодження в I-d діаграмі і проводяться необхідні розрахунки.
ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТІВ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДІВ 5.1. Таблиці результатів вимірювання. При дослідженні процесів нагрівання і охолодження виміряні параметри заносяться у табл. 4.1. При дослідженні процесів змішування та охолодження виміряні параметри заносяться у табл. 4.2. Т а б л и ц я 4.1.
Т а б л и ц я 4.2.
5.2. Проводимо побудування процесів нагрівання і адіабатного зволоження в I-d діаграмі Початкова точка процесу 1 визначається в I-d діаграмі по показанням аудиторного психрометру. По ізотермі t ма рухаємось до лінії j = 100%, з точки їхнього перетину піднімаємось по лінії I =соst до перетину з ізотермою t с і отримуємо точку 1. По лінії d =соnst, яка проходить через точку 1, піднімаємось до перетину з ізотермою t 2, і отримуємо кінцеву точку 2, яка характеризує стан повітря після нагрівача. З такою температурою повітря надходить у камеру зволоження, де при I =соnst воно зволожується. Тому по лінії I =соnst рухаємось до точки перетину з ізотермою t с3, що є показанням психрометру камери зволоження, і отримуємо точку 3, яка характеризує теоретичний стан повітря після камери зволоження. Дійсний стан повітря після камери зволоження характеризується точкою 3 д, яка знаходиться по показанням t с3 і t м3 психрометру камери зволоження. Побудова процесу показана стрілками на рис.4.5. і починається з виділеної точки на осі t. Теоретичні процеси нагрівання - 1-2, адіабатне зволоження 2-3; дійсні процеси: нагрівання - 1-2, полiтропне зволоження - 2-3 а. Лінії, які проходять через точки 1, 2 або 3 визначають параметри стану повітря відповідно перед нагріванням (т. 1), після нагрівання (т. 2), після камери зволоження (т. 3), або (т. 3 д).
Рис. 4.5. Побудова процесу нагрівання і зволоження в I-d- діаграмі
5.3. Виконують розрахунки параметрів вологого повітря для дійсного стану повітря після камери зволоження (т.3д). 5.3.1. Відносна вологість де Р п - парціальний тиск водяної пари, Па, розраховується. Р н - тиск насичення водяної пари, Па, визначається по температурі сухого термометра камери зволоження t с3
Р п = Р н - 6,5 . 10-4 (t с - t м). Р б, де Р н - тиск насичення водяної пари визначається по показанню температури мокрого термометра камери зволоження t м3 по таблицям в мм.рт.ст. Р б - барометричний тиск повітря в аудиторії, визначається по барометру, мм.рт.ст. 5.3.2. Вологовміст повітря
5.3.3. Ентальпія повітря І зд. = t с3 + 0,001 (2500 + 1,96. t с3). d зд, кДж/кг сух.пов. де t с3 - показання сухого термометра камери зволоження. 5.3.4. Густина повітря В дану формулу величина тиску підставляється в Па. Для переводу одиниць використовують співвідношення 1 мм.рт.ст. = 133,3 Н/м2 (Па). 5.3.5. Теплоємність повітря
с р.в.п. = с р.с.п. + с р.п.. d зд = 1,005 + 1,96 . d зд, де d зд - вологовміст повітря, кг пари/кг сух.пов. 5.3.6. Порівнюємо параметри повітря, розраховані за формулами і визначені по I-d діаграмі. Результати заносимо в табл. 4.3.
Т а б л и ц я 4.3.
5.4. Визначення питомої витрати теплоти і сухого повітря на 1 кг випареної вологи. 5.4.1. По графіку залежності V=f(Dh) визначається витрата повітря - V в.п., м3/с, D h - перепад водяного стовпа по дифманометру. 5.4.2. По таблицям властивостей водяної пари (по тиску) при Р п визначають температуру насичення пари. Якщо показання сухого термометру більші за температуру насичення t с > t н, то пара в потоці повітря перегріта. Тоді по таблицям властивостей перегрітої водяної пари при значеннях Р п і t с визначають питомий об¢єм. Якщо t с = t н, то по таблицям тисків визначають v². Густина пари (абсолютна вологість повітря) визначається як величина зворотна питомому об¢єму або де R п - газова стала водяної пари, R п = 462 Дж/кг×K. 5.4.3. Густина повітря за калорифером кг/м3 Значення тиску підставляють у Па. 5.4.4. Густина сухого повітря r с.п. = r в.п. - r п. 5.4.5. Масова витрата вологого повітря m в.п. = V в.п. . r в.п. кг/с 5.4.6. Масові частки пари і сухого повітря у вологому повітрі g п = r п /r в.п. g с. п. = r с.п. /r в.п. 5.4.7. Масові витрати пари і сухого повітря після калориферу m с.п. = g с.п. . m в.п. m п. = g п. . m в.п. 5.4.8. Визначається вологовміст до і після калорифера Р м = Р н - 6,5 . 10-4 (t сa - t ма) . Р б. де Р н визначається по t ма по таблицям, мм.рт.ст. 5.4.9. Визначається ентальпiя повітря до і після калориферу I 1 = t 1 + 0,001 (2500 + 1,96 . t 1) . d 1, I 2 = t 2 + 0,001 (2500 + 1,96 . t 2) . d 2. 5.4.10. Кількість випареної вологи m вл = 0,001 (d зд - d 2). m с.п. кг пари/с 5.4.11. Кількість теплоти, яка передана повітрю в калорифері Q = m с.п.(І 2 - І 1), кВт 5.4.12. Питома витрата теплоти на випаровування вологи
Визначається питома витрата теплоти за допомогою I-d діаграми
5.4.13. Питома витрата сухого повітря на випаровування вологи
Визначається ця величина за допомогою I-d діаграми 5.4.14. Заносимо розрахункові дані у таблицю
Т а б л и ц я 4.4.
5.5. Побудова процесу змішування і охолодження в I-d діаграмі (рис. 4.6) В камері змішування змішується повітря після калориферу і після зволожувача. Позначимо потік повітря після калориферу індексом 1, а після зволожувача індексом 2. 5.5.1. По показанням t са і t ма знаходимо в I-d діаграмі точку, що відповідає параметрам повітря в аудиторії, (див. рис. 4.4.). Із цієї точки піднімаємось на лінії d =соnst до перетину з ізотермою t 2 і отримуємо точку 1, яка відповідає першому потоку. 5.5.2. По показанням t с3 і t м3 знаходимо в I-d діаграмі точку 2, що відповідає другому потоку. 5.5.3. З¢єднуємо точки 1 і 2 прямою лінією і по пропорції знаходимо точку K, яка відповідає параметрам суміші.
де l1-2- довжина відрізка в I-d діаграмі, яка з¢єднує точки 1 і 2. l1-к - довжина невідомого відрізка. Знайшовши l1-к, від точки 1 по лінії К - 2 відкладаємо відрізок l1-к і отримуємо точку К. По показанням t сзм i t мзм находимо дійсну точку К д, що відповідає параметрам суміші. Ця точка повинна лежати на лінії 1-2. Якщо вона на ній не лежить, то це результат похибки досліду. 5.5.4. Із точки К по лінії d =const опускаємось до точки перетину з ізотермою t 2о. Отримуємо точку 3, яка характеризує потік повітря на виході із охолоджувача. Лінія К-3 - теоретичний процес охолодження. 5.5.5. Із точки К д по лінії d =const опускаємось до перетину з ізотермою t 2о і отримуємо дійсний процес охолодження К д- 3 д. Орієнтовний вигляд процесів зображено на рис. 4.6.
Рис. 4.6. Побудова процесів змішування і охолодження в I-d діаграмі
5.5.6. Результати побудови процесів заносимо у табл. 4.5.
Т а б л и ц я 4.5
5.6. Визначаємо параметри суміші. 5.6.1. Температура суміші відома, вона виміряна сухим термометром камери змішування tсум.= tсзм. 5.6.2. Парціальний тиск у точках 1 і 2. Р п1 = Р н1 - (t са - t ма) . 6,5 . 10-4 . Р б, мм.рт.ст. Р п2 = Р н2 - (t с3 - t м3) . 6,5 . 10-4 . Р б, мм.рт.ст. Значення парціального тиску насичення Р н знаходимо на таблицях: Р н1 при t ма; Р н2 при t м3. 5.6.3. Вологовміст у точках 1 і 2.
Значення тиску підставляють у Па. 1 мм.рт.ст.=133,3Н/м2. 5.6.4. Відношення витрат потоків повітря
де V 2 , V 1 - об¢ємна витрата другого і першого потоку м3/с, визначається по графіку. 5.6.5. Ентальпія повітря у точках 1 і 2 I 1 = t 2+0,001(2500+1,96. T 2) . d, I 2 = t с3+0,001(2500+1,96. T с3) . d 2 5.6.6. Вологовміст і ентальпія суміші
кДж/кг.сух.пов. 5.6.7. Парціальний тиск суміші 5.6.8. По таблицям властивостей водяної пари визначаємо P н сум.при t с3м. 5.6.9. Відносна вологість суміші
j сум. = Р п.сум/ Р н.сум., % 5.6.11. Ентальпія повітря на виході з охолоджувача. I 2о = t 2о + 0,001 (2500 + 1,96 . t 2о) . d сум. , кДж/кг. 5.6.12. Густина суміші, пари і сухого повітря кг/м3; кг/м3; r с.п. = r сум. - r п , кг/м3 Значення тиску підставляється у Па. 5.6.13. Масова частка і витрати сухого повітря. g см = r с.п./ r сум. m с.п = g сп (m 1 + m 2) кг/с 5.6.14. Кількість теплоти, відведеної від повітря при охолодженні. Q = m с.п.(I сум. - I 2о), кВт 5.6.15. Результати розрахунків заносяться у таблицю. Т а б л и ц я 4.6.
СКЛАД ЗВІТУ Звіт записується на подвійному аркушу учнівського зошита, він складається: 6.1. Мета і задача роботи. 6.2. Схема лабораторної установки і опис її роботи. 6.3. Таблиця результатів вимірювання 4.1, або 4.2. 6.4. Таблиці розрахункових даних 4.3., 4.4., або 4.5.,і 4.6. 6.5. Схематичне зображення процесів в I-d діаграмі. 6.6. Висновки по роботі.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ 7.1. Дайте визначення параметрам вологого повітря: вологовмісту, відносній вологості, абсолютній вологості. 7.2. Запишіть формули для визначення ентальпії, теплоємності, густини. 7.3. Як будуються процеси нагрівання і адіабатного зволоження, змішування і охолодження в I-d діаграмі? 7.4. Які параметри і чим вони вимірюються в роботі? 7.5. Порядок проведення роботи. 7.6. Як знайти точку в I-d діаграмі при відомих показаннях сухого і мокрого термометру?
7.7. Насичений і ненасичений стан повітря. 7.8. Чому процес випаровування вологи вважається адіабатним процесом?
Л І Т Е Р А Т У Р А 8.1. Воронец Д., Козич Д. Влажный воздух. Термодинамические свойства и применение. - М.: Энергоиздат, 1984. 8.2. Зубарев В.Н., Александров А.А., Охотин В.М., Практикум по технической термодинамике: Учебн.пособ. - М.: Энергоиздат., 1986. 8.3. Нащекин В.В. Техническая термодинамика и теплопередача - М.: Высшая школа, 1975. 8.4. Алабовский А.Н., Константинов С.М., Недужий И.А. Теплотехника. – К.: Вища школа, 1986.
Лабораторна робота № 5
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-07; просмотров: 120; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.144.93.73 (0.084 с.) |