Групування фінансових коефіцієнтів за сферами інтересів кредиторів, інвесторів і власників бізнесу

Група коефіцієнтів	Показники
1. Коефіцієнти ліквідності (відображають інтереси короткострокових кредиторів)	1.1. Чистий оборотний капітал (капітал, що працює; working Сapital) 1.2. Коефіцієнт поточної ліквідності (коефіцієнт покриття; current ratio) 1.3. Коефіцієнт термінової ліквідності (коефіцієнт кислотного тесту; acid test)
2. Коефіцієнти платоспроможності (відображають інтереси інвесторів)	2.1. Коефіцієнт заборгованості (debt ratio) 2.2. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів (debt-to-equity ratio)
3. Коефіцієнти рентабельності (відображають інтереси власників бізнесу)	3.1. Коефіцієнт валового прибутку (рентабельність за маржинальним доходом; gross profit margin) 3.2. Коефіцієнт операційного прибутку (рентабельність за операційним прибутком; operating profit margin) 3.3. Коефіцієнт чистого прибутку (рентабельність за чистим прибутком; net profit margin) 3.4. Окупність інвестицій (відношення прибутку до загальної суми активів; return on investment) 3.5. Окупність власного капіталу (прибуток на акціонерний капітал; return on equity)

 

2) коефіцієнт поточної ліквідності (за його допомогою можна оцінити, яку частку своїх короткострокових зобов’язань фірма може покрити за рахунок реалізації поточних активів; коефіцієнт поточної ліквідності має перевищувати 1):

,

де К_пл — коефіцієнт поточної ліквідності;

П_а — поточні активи;

П_п — поточні пасиви;

3) коефіцієнт термінової ліквідності (це співвідношення найбільш ліквідної частини активів і поточних пасивів). Він дає змогу точніше визначити рівень ліквідності фірми.

,

де К_тл — коефіцієнт термінової ліквідності;

П_а — поточні активи;

МЗ — матеріальні запаси;

П_п — поточні пасиви.

Коефіцієнти платоспроможності. Платоспроможність — це здатність фірми виконувати свої довгострокові зобов’язання в міру настання строків платежів. До основних коефіцієнтів платоспроможності належать:

1) коефіцієнт заборгованості (цей показник характеризує частку залучених засобів у загальній сумі активів фірми, тобто допомагає оцінити фінансову стійкість фірми, зробити висновок щодо її здатності залучати додатковий капітал. Бажано, щоб цей показник не перевищував 50 %).

,

де К_з — коефіцієнт заборгованості;

З — загальна сума зобов’язань;

А — загальна сума активів;

2) коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів (він показує здатність фірми повернути борги та відшкодувати збитки за рахунок власного капіталу. Бажано, щоб це співвідношення було на рівні до 25 %):

,

де К_сзвк — коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів;

З — загальна сума зобов’язань;

ВК — власний капітал.

Коефіцієнти рентабельності. Показники рентабельності характеризують здатність фірми отримувати прибуток на вкладений капітал. Вони є індикаторами фінансового стану та ефективності управління фірмою. До основних показників рентабельності належать:

1) коефіцієнт валового прибутку (показує рівень прибутковості на кожну гривню обсягу продажу фірми, тобто характеризує потенційну дохідність фірми):

,

де К_вп — коефіцієнт валового прибутку;

ВП — валовий прибуток;

П — обсяги продажу;

2) коефіцієнт операційного прибутку (дає змогу точніше відобразити прибутковість виробничої діяльності фірми, оскільки на нього не впливають особливості чинної системи оподаткування):

,

де К_оп — коефіцієнт операційного прибутку;

ОП — операційний прибуток;

П — обсяги продажу;

3) коефіцієнт чистого прибутку (є основним показником рентабельності, оскільки характеризує реальну прибутковість діяльності фірми):

,

де К_пр — коефіцієнт чистого прибутку;

П_Р — чистий прибуток;

П — обсяги продажу;

4) окупність інвестицій (показує, наскільки ефективно здійснюється управління фінансами фірми з погляду використання можливих джерел прибутку):

,

де О_і — окупність інвестицій;

П_Р — чистий прибуток;

А — загальна сума активів.

5) окупність власного капіталу (дає змогу оцінити прибутковість вкладання коштів у започатковуваний бізнес):

,

де О_ВК — окупність власного капіталу;

П_Р — чистий прибуток;

ВК — власний капітал.

Складаючи фінансовий план, необхідно усвідомлювати, що нормативні (середньогалузеві) значення фінансових коефіцієнтів є різними в різних сферах бізнесу. В одній галузі, наприклад, типовим може бути відносно висока довгострокова заборгованість, а в іншій — швидка окупність запасів. Оскільки кредитори та інвестори обов’язково враховують такі моменти, будь-які відхилення відповідних фінансових коефіцієнтів від середньогалузевих параметрів обов’язково слід пояснити в фінансовому плані. Нормативні значення окремих фінансових коефіцієнтів, які відображають інтереси власників бізнесу, наведено у табл. 9.9.

Проведений за допомогою фінансових коефіцієнтів аналіз майбутнього фінансового стану фірми, так само як і розробка планових фінансових документів фірми, грунтується на певних передбаченнях та припущеннях. Тому часто виникає потреба перевірити похідні (початкові) припущення. Таку перевірку прийнято називати аналізом чутливості.

Таблиця 9.9

Нормативні значення окремих фінансових коефіцієнтів (%) [5]

	Сфера бізнесу
Показник	виробництво	оптова торгівля	роздрібна торгівля
1. Коефіцієнт валового прибутку	30 – 40	20 – 30	40 – 50
2. Коефіцієнт операційного прибутку	15 – 20	10 – 15	15 – 20
3. Коефіцієнт чистого прибутку	5 – 10	2 – 7	2 – 10

За своєю сутністю аналіз чутливості є спробою оцінити достовірність висновків, отриманих в результаті складання бізнес-плану. Процедура аналізу чутливості передбачає розрахунки кількох варіантів прогнозів почерговим уведенням в них ключових припущень та оцінюванням впливу цих змін на майбутні фінансові результати діяльності фірми. Для того, щоб не втратити відправну точку аналізу та запобігти плутанині, рекомендується змінювати припущення по одному, зберігаючи решту даних незмінними. Після цього можна досліджувати результати змін за різних припущень. У процесі аналізу чутливості підприємець повинен самостійно визначити межі допуску таких припущень.

Результати аналізу чутливості слід розглядати, виходячи з уже прийнятих у бізнес-плані рішень. При цьому аналіз чутливості дає змогу виявити певний діапазон варіацій вихідних припущень, за межами якого здійснення даного підприємницького проекту є проблематичним або недоцільним.

На практиці аналіз чутливості означає, що планові фінансові документи розглядаються з погляду кількох реальних перспектив. При цьому точного варіанта прогнозу може і не бути, зате буде знайдено певну кількість варіантів реалізації даного підприємницького проекту, які є можливими з погляду здорового глузду. Такий підхід до прийняття рішень є набагато ліпшим, ніж суто теоретичні розумування, коли бажане беруть за дійсне.

Наприкінці фінансового плану мають бути узагальнені й охарактеризовані потреби фірми у фінансових ресурсах, які, власне, фірма й прагне отримати завдяки представленому бізнес-плану, а також план повернення кредиторам та інвесторам їхніх коштів. Тобто в кінцевому параграфі фінансового плану підприємець має викласти свої пропозиції щодо:

1) загальних фінансових потреб фірми в плановому періоді;

2) умов і порядку отримання фінансових коштів;

3) умов та термінів повернення коштів кредиторам та інвесторам, а також сум їхніх передбачуваних доходів.

Визначити загальні фінансові потреби фірми у плановому періоді, ураховуючи вже проведені в маркетинг-плані, виробничому, організаційному та фінансовому планах розрахунки, порівняно просто. При цьому бажано, щоб відомості про основні очікувані стартові витрати було підтверджено копіями контрактів, угод, протоколів про наміри тощо.

Більшу частину фінансових коштів, необхідних для започаткування фірми, звичайно, надають засновники (власники). Проте на практиці, як правило, виникає потреба в додатковому зовнішньому фінансуванні. Зовнішнє фінансування підприємницького проекту здійснюється в двох основних формах:

1) або необхідні кошти позичаються (у грошовій чи товарній формі);

2) або вони з’являються внаслідок продажу частини майна фірми одному, кільком чи багатьом фізичним або юридичним особам.

Можливі також різні варіанти поєднання позичкового та акціонерного (пайового) інвестування.

Проблема залучення зовнішніх фінансових коштів ускладнюється існуванням багатьох джерел фінансування, кожне з яких має свої переваги й недоліки. Завдання полягає в тому, щоб знайти такий варіант поєднання джерел фінансування, який би забезпечив досягнення мети і мав найнижчу ціну. При цьому практика свідчить, що фінансування через кредити доцільне для проектів, які пов’язані з розширенням виробництва на вже діючих підприємствах. За реалізації проектів, спрямованих на створення нової фірми або реалізацію технологічного нововведення, ліпшою формою фінансування є акціонерний капітал.

Конкретний вибір форм і джерел фінансування, визначення термінів та умов повернення коштів інвесторам і кредиторам залежить від різноманітних факторів і є предметом майбутніх переговорів. У фінансовому плані необхідно тільки:

1) чітко викласти бажані умови та порядок отримання необхідних фінансових коштів;

2) визначити той процент за кредит або частку участі в прибутках, що їх власники бізнесу можуть запропонувати кредиторам чи інвесторам.

Головне завдання тут — окреслити основні параметри майбутньої угоди та визначити справедливу ціну за кредит або ту частку бізнесу, якою підприємець збирається поступитися.

Перелік контрольних запитань до розділу «Фінансовий план» наведено у табл. 9.10.

Таблиця 9.10

Контрольні запитання до розділу «Фінансовий план»

Охарактеризуйте результативність майбутньої діяльності фірми з погляду формування та динаміки прибутку в плановому періоді: · Які обсяги продажу продуктів (послуг) фірми передбачаються в плановому періоді (по місяцях за перший рік і по кварталах за другий і третій роки)? · На яких припущеннях грунтуються прогнози щодо очікуваних обсягів продажу? · Якими, за вашими прогнозами, будуть прямі та операційні витрати на виробництво й реалізацію продуктів (послуг) фірми? · Які передбачаються обсяги валового, операційного й чистого прибутку фірми? · Якими (згідно з графіком беззбитковості) мають бути обсяги продажу фірми, щоб досягти її прибутковості? · Поясніть, як саме узгоджуватимуться в часі грошові надходження та виплати фірми протягом планового періоду: · Скільки готівкових коштів буде у фірми на початок кожного місяця протягом першого року її функціонування? · Які грошові надходження та виплати плануються щомісячно? · В які періоди фірма відчуватиме дефіцит (або надлишок) готівки? · Скільки коштів треба взяти в борг на ці періоди і коли їх буде повернуто? · Охарактеризуйте фінансовий стан фірми на кінець кожного року планового періоду й дайте оцінку очікуваної ефективності фінансової діяльності фірми. · Обчисліть активи, пасиви і власний капітал фірми на кінець кожного року планового періоду, складіть баланси. · Чи буде фірма здатна сплачувати свої короткострокові боргові зобов’язання (яким є рівень ліквідності фірми)? · Чи буде фірма здатна виконувати свої довгострокові зобов’язання в міру настання строків платежів (яким є рівень платоспроможності фірми)? · Якого рівня рентабельності прагне досягти фірма в плановому періоді? · Як розраховані фінансові коефіцієнти співвідносяться з показниками аналогічних фірм та із середньогалузевими? Які коефіцієнти не збігаються і чим це можна пояснити? · Наскільки достовірними є передбачення й припущення, на яких грунтувалися фінансові розрахунки? В якому діапазоні можуть змінюватися ці передбачення й припущення, щоб реалізація цього підприємницького проекту була економічно доцільною? · Розрахуйте фінансові потреби фірми для здійснення проекту й передбачувані механізми повернення кредиторам та інвесторам їхніх коштів: · Скільки коштів потрібно для фінансування даного підприємницького проекту (в тому числі кошти, наявні у підприємця, і кошти, потрібні додатково)? · Як передбачається одержати ці кошти? · Якою є бажана форма участі кредиторів та інвесторів у проекті (почергово за ступенем бажаності: участь в акціонерному капіталі, надання кредиту, лізинг тощо)? · На які цілі буде витрачено залучені кошти? · Передбачена форма гарантування кредитів? · Як і коли здійснюватиметься повернення коштів кредиторам та інвесторам? · На яке винагородження можуть сподіватися кредитори та інвестори, коли візьмуть участь у реалізації проекту?

Лекція 17

Тема 10. ПРЕЗЕНТАЦІЯ БІЗНЕС-ПЛАНУ

Навчальна мета:. Ознайомити студентів з цілями та завданнями презентації бізнес-плану, чинники, що приваблюють кредиторів та інвесторів до фінансування та співробітництва, що саме треба презентувати, основні способи підвищення ефективності презентації бізнес-плану.

 

Час: 80 хв.

Метод: Лекція

Місце: Навчальна аудиторія

Матеріально-технічне забезпечення: таблиці, графіки, схеми.