Типи комплексів очисних споруд

Для очищення стоків застосовують декілька типів комплексів очисних споруд:

· локальні очисні споруди(цехові);

· загальні очисні споруди(заводські);

· районні очисні споруди(міські).

Локальні очисні споруди призначені для очищення стоків безпосередньо після технологічних процесів. В таких спорудах очищають води перед направленням їх в систему оборотного водопостачання в загальнорайонні очисні споруди. На таких установках зазвичай використовують физико-хімічні методи очищення (відстоювання, ректифікацію, екстракцію, адсорбцію, іонний обмін, вогняний метод).

Загальні очисні споруди включають декілька ступенів очищення:

· первинний ступінь очищення (механічний);

· вторинний ступінь очищення (біологічний);

· третинний ступінь очищення (доочищення).

Районні або загальноміські споруди очищають в основному побутові стоки методами механічного і біологічного очищення.

 

Групи споруд комплексу очищення

У комплекс очисних споруд, як правило, входять споруди механічного очищення. Залежно від необхідного ступеня очищення вони можуть доповнюватися спорудами біологічного або фізико-хімічного очищення, а при вищих вимогах до складу очисних споруд включаються споруди глибокого очищення.

Комплекси очисних споруд поділяються на групи:

· споруди механічного очищення - шляхом відстоювання в спеціальних відстійниках рідких стоків, фільтрування тощо;

· споруди хімічного очищення - шляхом перетворення шкідливих компонентів відходів на осад або повного розкладу;

· споруди фізико-хімічного очищення, восновному, шляхом електролізу або адсорбції за допомогою іонообмінних смол;

· споруди біологічного очищення - шляхом застосування бактерій або інших живих організмів, здатних розкладати шкідливі речовини в процесі життєдіяльності.

Перед скиданням у водоймище очищені стічні води знезаражуються, осад, що утворюється на всіх стадіях очищення, або надмірна біомаса поступає на споруди по обробці осаду. Очищені стічні води можуть подаватись в оборотні системи водозабезпечення промислових підприємств, на сільськогосподарські потреби чи скидатися у водоймище. Оброблений осад може утилізуватися, знищуватися або складуватися.

Етапи очищення стічних вод

Етапи очищення стічних вод включають:

· передочищення (механічне відділення забруднень);

· первинне очищення (відстоювання забруднень у первинних відстійниках з отриманням мулу сирцю та видаленням зі стічної води частини органічних речовин з додатковим фізико-хімічним очищенням для покращання і прискорення усунення забруднень);

· вторинне очищення (усунення забруднень у вторинних відстійниках, де здійснюється живлення мікроорганізмів залишковими органічними речовинами стоків шляхом окислення);

· доочищення (усунення розчинних біогенів P,N шляхом мікрофільтрування з повторними фізико- хімічними методами очищення);

· дезинфекція (хлорування, озонування тощо).

 

Типи очищення стічних вод

Механізми очищення стічних вод різні за типами:

· механічне очищення;

· фізичне очищення;

· фізико-хімічне;

· хімічне очищення;

· біологічне очищення.

 

Механічне очищення

Механічне очищення застосовується для виділення із стічних вод нерозчинених мінеральних і органічних домішок. Як правило, методом попереднього очищення і призначене для підготовки стічних вод до біологічних або фізико-хімічних методів очищення. У пісковловлювачах видаляється зі стічної води близько 40 - 60% дрібних механічних домішок. В результаті механічного очищення (грати, різного виду уловлювачі, відстійники, фільтри.) забезпечується зниження зважених речовин з промислових вод до 90 %, органічних речовин - до 20 % та дозволяє виділяти з побутових стічних вод до

60-75% нерозчинних домішок, багато з яких використовуються у виробництві як цінні домішки.

 

Фізичне очищення

Фізичне очищення застосовується у первинних відстійниках перед здійсненням біологічних процесів очищення. Первинні відстійники застосовуються для виділення із стічних вод завислих частинок, які під дією гравітаційних сил осідають на дно відстійника, або спливають на поверхню крупних баків-відстійників. Тут вода протягом декількох годин залишається майже нерухомою. Це дозволяє найважчим частинкам органічних речовин, що становлять 30-50% від загальної кількості, осісти на дно, звідки їх збирають. У той же час жирні і маслянисті речовини спливають на поверхню, і їх збирають як вершки. Весь цей матеріал називається мулом-сирцем. При цьому вдається усунути значну частину органічних речовин при мінімальних витратах. Вода, що покидає первинні відстійники, все ще містить 50-70% органічних колоїдів, котрі ще не осіли, і майже всі розчинені біогени. Для очищення стічних вод, що містять нафту та нафтопродукти, при концентраціях більше 100 мг/л застосовують нафтовловлювачі. Ступінь видалення домішок, що плавають, складає 60-80%. Нафтопродукти, що спливли, спеціальними шкребками збираються в бочки і направляються на регенерацію чи на спалювання.

Повторні фізичні процеси відстоювання відбуваються при освітлені стічних вод, які пройшли біологічне очищення.

Вторинні відстійники забезпечують освітлення та відділення активного мулу, а іноді попередню дезинфекцію стоків, котрі виходять після очищення з аеротенків, технологічно пов'язаних з вторинними відстійниками. Системи вторинного очищення не усувають розчинених біогенів в очищених стічних водах, вони лише сприяють осіданню активного мулу, що потрапив сюди з аеротенків разом з водою, і відбувається освітлення вод, що виходять. Мікроорганізми активного мулу при осіданні адсорбують своєю лускатою поверхнею дрібні суспензії, які залишилися в стічних водах, що очищаються, після проходження пісковловлювачів і первинних відстійників, а також іони важких металів. Ступінь адсорбції металів мікроорганізмами коливається від 10 до 60%.

Основною умовою ефективної роботи відстійників є встановлення оптимального гідравлічного навантаження на одну споруду чи секцію і рівномірний розподіл стічної води між окремими спорудами та своєчасне відділення осаду.