Організація та впорядкування угідь

Визначення складу і площі угідь

В процесі розробки проекту ми вирішуємо питання найбільш раціонального використання земель з врахуванням економічних та природних умов, намічаємо трансформацію угідь. Виконуючи це завдання ми визначаємо проектні площі основних сільськогосподарських угідь і сівозмін. Спочатку вираховуємо площу під багаторічні насадження, виходячи з кількості населення.

Оскільки на території Семигинівської сільської ради багаторічних насаджень немає, тому площу під багаторічні насадження визначаємо за формулою:

(2.1)

де N – кількість населення сільської ради;

n – норма споживання на 1 людину (1,5 ц);

Т – товарність продуктів садівництва (70-80%);

У – урожайність з 1 га (100-120 ц/га).

P_c = = 61,58 га

Як бачимо з приведених вище розрахунків площа під багаторічні насадження становитиме 61,58 га.

Необхідними даними для встановлення складу і співвідношення угідь та сівозмін є потреба в кормах тварин, яку визначаємо розрахувавши спочатку структуру поголів’я худоби у таблиці 2.1. Розрахунок проводимо відносно площі сільськогосподарських угідь, які є на території сільської ради.

Таблиця 2.1 Поголів’я і структура статево вікових груп худоби на перспективу

Види худоби	Показники, по якому проводиться розрахунок	Кількість сотень гектарів	Щільність голів на 100 га	Кількість голів худоби	Структура поголів'я, %
ВРХ - всього	100 га с/г угідь	5,01
В т.ч. Корови
нетелі
Молод. ст. 1р.
Молод. до 1р.

Провівши розрахунки ми визначили, що загальна кількість голів худоби становитиме 225 голів. Маючи структуру поголів’я худоби визначаємо потребу кормів у наступній таблиці.

Таблиця 2.2 Розрахунок потреб кормів для тваринництва

Види кормів	Корови	Молодняк до 1 року	Молод старше 1 року + Нетелі	Всього кормів, ц
ц/гол	всього, ц	ц/гол	всього, ц	ц/гол	всього, ц
Концентровані всього	х	х	х	х	х	х	х
в т.ч. зернобобові	2,6	234,0	1,5	67,5	1,3	117,0	418,5
кукурудза на зерно	7,1	639,0	3,4	153,0	3,6	324,0	1116,0
Соковиті – всього	х	х	х	х	х	х	х
в.т. ч кукурудза на силос	21,6	1944,0	4,3	193,5	2,2	198,0	2335,5
одноднорічні трави на силос	19,2	1728,0	3,8	171,0	1,9	171,0	2070,0
кормові коренеплоди	19,2	1728,0	3,8	171,0	1,9	171,0	2070,0
Зелені - всього	х	х	х	х	х	х	х
багаторічні трави	11,2	1008,0	6,7	301,5	3,4	306,0	1615,5
пасовище	48,4	4356,0	29,0	1305,0	15,0	1350,0	7011,0
Грубі - всього	х	х	х	х	х	х	х
в.т.ч. багагаторічні трави на сіно	8,1	729,0	4,9	0,0	3,2	288,0	1017,0
сінокоси	15,0	1350,0	9,0	405,0	6,9	621,0	2376,0

 

Визначивши розрахунок потреб кормів для тваринництва визначаємо площу під кормові культури. Для цього потрібно потребу кормів поділити на урожайність.

 

Таблиця 2.3 Розрахунок площі під кормові культури

Культура	Потреба кормів, ц	Урожайність, ц/га	Площа, га
Зернобобові	418,50		11,96
Кукурудза на зерно	1116,00		24,80
Кукурудза на силос	2335,50		7,79
Одноднорічні трави на силос та зелений корм	2070,00		16,56
Кормові коренеплоди	2070,00		4,14
Багаторічні трави на зелений корм	1615,50		7,18
Багагаторічні трави на сіно	1017,00		22,60
Пасовище	7011,00		34,20
Сінокоси	2376,00		67,89
ВСЬОГО	Х	Х	197,11

 

Здійснивши розрахунок площі під кормові культури ми визначили, що їх площа становитиме 197,11 га, зокрема потреба площі пасовищ становить 34,20 га (при існуючій площі 148,58 га), а потреба площі сінокосів –67,89 га (існуюча – 58,30 га). Оскільки проектні площі кормових культур відрізняються від існуючих переходимо до трансформації угідь.

Трансформація угідь

Для забезпечення повного і раціонального використання кожної ділянки земель, створення великих, компактних і зручно розташованих масивів виникає необхідність проведення трансформації угідь, тобто заміна одного виду використання іншим. Обсяги трансформації угідь залежать від природно-кліматичних умов, рельєфу, ґрунтів, наявності вкраплених контурів, що потенційно можуть бути включеними в сільськогосподарський обіг.

Трансформація угідь проводиться з метою:

• збільшення площі більш цінних угідь;

• зміни розміщення угідь з урахуванням ґрунтів, рельєфу, попередження ерозійних процесів;

• створення великих масивів однорідного використання, поліпшення або спрямлення границь угідь;

• компактного розміщення проектного масиву необхідної величини.

Критерієм економічної доцільності планової трансформації угідь є збільшення валового виходу продукції та отримання чистого прибутку.

Трансформація - це перехід одного виду угідь в інший.

Трансформація поділяється на пряму та зворотню. Пряма – це переведення менш цінного угіддя в більш цінне (наприклад сінокоси у ріллю). Зворотня трансформація – це переведення більш цінного угіддя в менш цінне (наприклад багаторічні насадження в сінокоси)

Дані трансформації записані в таблиці 4.4 виходячи з площ багаторічних насаджень, пасовищ та сінокосів, які ми розрахували у попередніх таблицях.

Контроль відомості трансформації угідь: сума площ кожного угіддя по рядку повинна дорівнювати існуючій площі угідь, сума площ кожної графи буде складати площу угідь за проектом.

Таблиця 2.4 Відомість трансформації угідь

Назва угідь	Існуюча площа	Передбачається використатти в такі угіддя
Рілля	Пасовище	Сінокіс	Перелоги	БН	ГБ та двори	ПД та прогони
Рілля	293,56	293,56
Пасовище	148,58	43,21	34,20	9,59		61,58
Сінокіс	58,30			58,30
Перелоги	0,00				0,00
Багаторічні насадження	0,00					0,00
Господарські будівлі та двори	1,00						1,00
Польові дороги та прогони	0,00							0,00
Всього	501,44	336,77	34,20	67,89	0,00	61,58	1,00	0,00

 

Як бачимо з таблиці частину пасовищ трансформовано під багаторічні насадження та сінокоси, а площа ріллі збільшилась за рахунок надлишкових площ пасовищ.

Визначивши потребу у пасовищах, сінокосах, площу під багаторічні насадження та маючи площу ріллі після проведення трансформації ми можемо визначити структуру посівних площ по сільській раді на перспективу.

Таблиця 2.5 Структура посівних площ по сільській раді на перспективу

Назва сільськогосподарських культур	Площа
га	%
Зернові культури:	190,95	56,7
в т.ч. озимі	80,83
в.т. ч. пщениця	57,25	17,0
жито	23,57	7,0
Ярі	110,12	32,7
в.т.ч. овес	16,84	5,0
ячмінь	29,30	8,7
гречка	13,47	4,0
кукурудза на зерно	26,94	8,0
горох	23,57	7,0
Технічні культури:	67,35	20,0
ріпак	16,84	5,0
цукровий буряк	50,52	15,0
Овочі	20,21
Кормові культури:	58,27	17,3
однорічні трави	16,56	4,9
багаторічні трави	29,78	8,8
коренеплоди	4,14	1,2
кукурудза на силос	7,79	2,3
ВСЬОГО	336,77

На основі проведеного розрахунку по визначенню проектних площ складається експлікація земель за проектом та структура сільськогосподарських угідь (таблиця 2.6 та 2.7).

Таблиця 2.6 Експлікація земель по проекту

Назва угідь	Площа, га
До проекту	Після проекту
Рілля	799,11	852,52
Пасовище	150,99	36,61
Сінокіс	68,50	67,89
Багаторічні насадження	0,00	61,58
Господарські будівлі та двори	12,00	12,00
Польові дороги та прогони	10,63	10,63

 

Продовження талиці 2.6

Землі сільськогосподарського призначення	1041,24	1041,24
Лісовкриті площі	491,80	491,80
Забудовані землі	32,91	32,91
Під водою	13,00	13,00
Інші землі	45,05	45,05
Разом по сільській раді	1624,00	1624,00

У наступній таблиці показуємо структуру сільськогосподарських угідь після здійснення проектних рішень.

Таблиця 2.7 Структура сільськогосподарських угідь

Назва сільськогосподарських угідь	Площа
га	%
Рілля	852,52	83,83
Пасовище	36,61	3,59
Сінокіс	67,89	6,67
Перелоги	0,00	0,00
Багаторічні насадження	61,58	5,91
Всього	1018,60	100,00

Як бачимо з таблиці після здійснення проектних рішень площа ріллі становитиме найбільшу частину від усіх сільськогосподарських угідь (83,83%), Помітно збільшилась площа багаторічних насаджень і становить 5,91 %, проте зменшилась площа пасовищ, оскільки їх потреба є меншою, ніж наявність на території сільської ради.

 

 

Проектування сівозмін

 

Система сівозмін головна ланка землеробства. Вона задовольняє такі вимоги:

- виконання планово – державного землеробства по продукції рослинництва;

- використання ділянки оброблювальної землі

- заходи по боротьбі з ерозією ґрунтів;

- відновлення і підвищення родючості ґрунтів;

- створення умов для ефективного використання техніки.

Система сівозмін в рівнинних районах, що має місце при розробці проекту диктується в основному, структурою посівних площ. Так, в наших умовах виникає потреба в проектуванні овочевої сівозміни, кормової і польової сівозмін.

Кормова сівозміна передбачається для вирощування, як правило, соковитих кормів (кукурудза на силос і коренеплоди). Для здешевлення перевезення цих кормів сівозміна розміщається поблизу тваринницької ферми.

Кількість полів в кормовій сівозміні проектується, як правило,5,6,7. Детально кормова сівозміна визначається шляхом розрахунку потреби в кормах для середньорічної кількості худоби та покриття потреби в кормах за рахунок посіву кормових культур.

Потреба в сіні покривається за рахунок природних сінокосів (врожайність 20-25 ц/га). Нестача в сіні буде одержана за рахунок посіву багаторічних трав (врожайність 40-50 ц/га).

Потреба в силосі покривається за рахунок гички цукрових буряків. Враховуючи те, що в польовій сівозміні буде одне поле цукрових буряків та врожайність гички 80-100 ц/га, визначають нестачу потреби в силосі.

Для покриття нестачі потреби в силосі планують посів кукурудзи на зелений корм з урожайністю 300-400 ц/га.

Потреба в коренеплодах покривається за рахунок випасання худоби на пасовищах, в лісах, чагарниках та по отаві сінокосів. Нестача в зелених кормах планується за рахунок посіву кормових культур в залежності від регіону (озиме жито на зелений корм, однорічні трави, багаторічні трави, викоовес, кукурудза на зелений корм та інші).

Площа польової сівозміни визначається, як різниця проектної площі ріллі і площею овочевої, кормової та інших угідь, які проектуються за рахунок ріллі. На кількість польових сівозмін впливає наявність кількох населених пунктів, різко відмінні по якості ґрунти та інші фактори.

Головною сутністю проекту сівозміни є визначення періодичності зміни сільськогосподарських культур на одному полі враховуючи наступні вимоги:

· для соняшника – не менше ніж через 7 років;

· для кукурудзи в сівозміні або на тимчасово виведеному із сівозміни полі – протягом 2-3 років поспіль;

· для пшениці озимої, картоплі, проса – не менше ніж через 2 роки;

· для льону – не менше ніж через 5 років;

· для озимих жита і ячменю, ячменю ярого, вівса, гречки – не менше ніж через 1 рік;

· для люпину, капусти – не менше ніж через 6 років;

· для багаторічних бобових трав, зернобобових культур (крім люпину), буряку цукрового і кормового, ріпаку озимого і ярого – не менше ніж через 3 роки;

· для лікарських рослин (залежно від біологічних властивостей) – 1-10 років.

У таблиці 2.8 показуємо розміщення посівів у сівозмінах.

Таблиця 2.8 Розміщення посівів у сівозмінах

Культура	Площа за проектом, га	Польова сівозміна	Кормова сівозміна	Овочева сівозміна
Озима пшениця	57,52	57,52
Жито	23,57	23,57
Овес	16,84	16,84
Ячмінь	29,30	29,30
Гречка	13,47	13,47
Кукурудза на зерно	26,94	26,94
Горох	23,57	23,57
Ріпак	16,84	16,84
Цукровий буряк	50,52	45,52	5,00
Овочі	20,21			20,21
Коренеплоди	4,14		16,56
Однорічні трави	16,56		29,78
Кукурудза на силос	7,79		4,14
Багаторічні трави	29,78		7,79
Всього	336,77	253,30	63,27	20,21
%	100,00	75,21	18,79	6,00

 

Рисунок 2.1 Діаграма розподілу земель по сівозмінам

Визначивши, які культури входитимуть до тієї чи іншої сівозміни, можна переходити до складання порядку чергування культур.

В нашому випадку на території сільської ради буде розміщено три види сівозмін: овочева, кормова та польова.

Овочева сівозміна матиме площу 20,21 га і буде розміщена на 5 полях (по 4,04 га), тобто п’ятипільна сівозміна.

Кормова сівозміна матиме площу 63,27 га і буде розміщена на 4 полях (чотирипільна сівозміна).

Польова сівозміна буде зерново-просапною, матиме найбільшу площу (253,30 га) і матиме 6 полів.

На рисунку 2.1 подаємо діаграму розподілу посівів у сівозмінах, а у таблиці 2.9 показуємо чергування культур у сівозмінах та їх розподіл по полям.

Таблиця 2.9 Чергування культур у сівозмінах

Номер поля	Назва культури	Площа, га	Загальна плоша поля, га
Овочева сівозміна
І	Овочі	4,05	4,05
ІІ	Овочі	4,04	4,04
ІІІ	Овочі	4,04	4,04
ІV	Овочі	4,04	4,04
V	Овочі	4,04	4,04
Кормова сівозміна
І	Однорічні трави	16,56	16,56
ІІ	Кормові коренеплоди	4,14	16,93
Кукурудза на силос	7,79
Цукровий буряк	5,00
ІІІ	Багаторічні трави	14,89	14,89
ІV	Багаторічні трави	14,89	14,89
Польова сівозміна
І	Пшениця	40,00	40,00
ІІ	Кукурудза на зерно	26,94	43,78
Ріпак	16,84
ІІІ	Жито	23,57	40,41
Овес	16,84
ІV	Цукровий буряк	45,52	45,52
V	Ячмінь	29,30	46,55
Пшениця	17,25
VІ	Гречка	13,47	37,04
Горох	23,57

Після встановлення розмірів та кількості сівозмін приступаємо до їх розміщення. Оскільки овочеві культури найбільш вибагливі до ґрунтів, то овочеву сівозміну розміщують на кращих до якості ґрунтах. Слід, також мати на увазі, що овочі потребують великих затрат ручної праці, тому вони повинні бути розміщенні ближче до населених пунктів. Для зменшення затрат на доставку води, зокрема при висадженні розсади, овочеву сівозміну, по можливості розміщують поблизу водних джерел.

Кормова сівозміна, повинна бути максимально наближена до виробничої зони, де знаходяться тваринницькі ферми. Це значно скоротить віддаль до місця споживання мало транспортабельних соковитих та зелених кормів, які вирощуються на ріллі, в тому числі і в кормові сівозміні. Наближення цих кормів до ферми зменшують затрати на їх доставку.

Польова сівозміна розміщується на основних масивах ріллі господарства. При наявності господарства двох населених пунктів проектується дві польові сівозміни, з тим щоб наблизити працездатне населення до місця прикладання праці. При цьому розміри сівозмін встановлюються залежно від кількості працездатних в населених пунктах.

Розміщення угідь та сівозмін проводиться в такій послідовності: виділяють земельні ділянки під сади, виноградники, овочеві, кормові та інші сівозміни, а потім під сіножаті та пасовища. При цьому враховуються вимоги до правильного їх внутрішнього влаштування.

 

 

2.4 Проектування польових доріг та інших елементів

 

Мережа доріг на території господарства повинна забезпечувати можливість зручних переїздів людей, руху машин і перевезення вантажів, а також обслуговування в полях тракторних агрегатів.

Польові дороги поділяються на:

· основні – дороги між полями сівозмін;

· допоміжні – розміщують по коротких сторонах полів і робочих ділянок для обслуговування агрегатів, для холостих розворотів техніки.

Основні польові дороги (польові магістралі) проектуються як прості ґрунтові дороги, шириною 6-8м. Важливе значення має прямолінійність цих доріг.

Допоміжні проектують шириною 4-5м. При невеликих площах полів ширина – 3м.

При розміщенні доріг біля лісосмуг стараються проектувати їх з невітряної сторони лісосмуги. Разом з тим дороги слід розміщувати по схилу вище за лісосмугу, щоб був стік талої води не на дорогу, а в інший бік.

До проектування лісосмуг приступають після вивчення відповідних матеріалів. При цьому встановлюють від яких шкідливих дій потрібно захищати поле і кожну ділянку сівозміни.

На ділянках захищених лісосмугами створюються більш сприятливі умови для вирощування сільськогосподарських культур. Лісосмуги затримують стік поверхневих вод, зменшують розвиток поверхневої і вітрової ерозії, захищають посіви від пилових ураганів. Це підвищує урожайність в кінцевому результаті. Позитивний вплив лісосмуг зумовлює 20-30% абсолютного росту урожайності по продовольчих і технічних культурах, 30-40% по овочевих і зеленій масі кормових культур.

Насамперед лісосмуги розміщають по межах полів, а потім всередині них (якщо поля надто великі).

Полезахисні лісосмуги поділяються на:

· полезахисні – на рівнинній території і пологих схилах, де немає ерозії (поздовжні, поперечні) –для захисту від вітрів.

· водороздільні – на гребенистих випуклих елементах території;

· водорегулюючі – розміщують впоперек схилу для затримання поверхневого стоку вод з метою попередження ерозії ґрунту;

· прибалкові і прияружні – для попередження змиву ґрунту на їх схилах ширина (2 – 2.5м).

При розміщенні лісосмуг враховують такі питання:

1. Напрям (орієнтування) лісових смуг;

2. Відстань між ними;

3. Ширина лісосмуг.

Напрям поздовжніх лісових смуг на рівнині бажано встановлювати по можливості впоперек переважаючих вітрів, але в залежності від напрямку меж землекористування, доріг. Доводиться допускати відхилення від 1 до 45 градусів, щоб забезпечити правильність запроектованих полів.

Віддаль між лісосмугами на рівнинній місцевості встановлюється в залежності від природних зон:

1. На сірих лісових, опідзолених ґрунтах - 600м;

2. На чорноземах – 400-500м;

3. На каштанових – 250-350м;

4. На піщаних – 400м.

В умовах складного рельєфу місцевості лісосмуги служать для захисту від вітрів і ще для затримання поверхневого стоку і попередження ерозії.

На півдні, де мало опадів, але часті суховії наносять значну шкоду землеробству, слід лісові полоси розміщати перпендикулярно до напрямку переважаючих вітрів (шкідливих), за винятком схилів більше 2-3 градуси. В Лісостепових районах шкідливі вітри не мають такого негативного впливу. Відстань між лісосмугами на силових землях (3-4 градуси) на сірих лісових і опідзолених чорноземах не менше 350м; на чорноземах – 400м; темно-каштанових – 300м.

На більш крутих схилах відстань, звичайно, зменшується.

Ширина лісосмуг – 9-12м, максимальна 15м на схилах з гіршими ґрунтами.

Розміщення лісосмуг ведеться одночасно і узгоджено з розміщенням інших елементів організації території. Площа лісосмуги входить в площу того чи іншого поля.

Польові стани влаштовують на віддалених від господарських центрів сівозмінних масивах. Це дозволяє звести до мінімуму затрати на перевезення людей. Скорочує час на виконання польових робіт, створює кращі умови для працівників. Їх розміщують з мінімальною кількістю будинків та навісів легкого типу. Польовий стан влаштовують для кожної бригади, з житловими будинками.

Польовий стан повинен розміщатися в центрі обслуговуючої площі, поблизу доріг. Ділянка повинна бути захищена від вітрів, суха (не затоплюватись талими водами), поблизу природних водних джерел.

Розмір площі залежить від ступеня використання. Згідно типових проектів площа польового стану складає 1- 1,5 га.

На основі даних гідротехнічних обслідувань виявляють ділянки господарства недостатньо зволожені водою. Потім визначають необхідну кількість води, встановлюють тип водного джерела.

Воду на виробничі потреби вираховують по укрупнених показниках шляхом множення середньої потреби в воді площі з 1 га на площу, що обслуговується.

Розміщати водні джерела треба насамперед на польових станах, або поблизу них.

В результаті впорядкування території сівозмін складається експлікація земель по сівозмінах (таблиця 2.8).

Таблиця 2.8. Експлікація земель по сівозмінам

Назва сівозміни	Площа сівозмін, га	В тому числі по полях
І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VI
Польова	253,30	40,00	43,78	40,41	45,52	46,55	37,04
Кормова	63,27	16,56	16,93	14,89	14,89	---	---
Овочева	20,21	4,05	4,04	4,04	4,04	4,04	---
Всього в сівозмінах	336,77	Х	Х	Х	Х	Х	Х

З таблиці бачимо, що найбільш об’ємною є польова сівозміна, площа якої становить 253,30 га, і вона буде розташована на шести полях, помітно меншими є кормова сівозміна (63,27 га) та овочева (20,21 га).