Основні методи дослідження якості води у річках

Проблемою якості та кількісної оцінки стану eкосистеми басейнів малих річок займалися такі науковці, як А.Г. Булавко, В.Є. Водогрецький, Я.О. Мольчак, Й.В. Клименко та ряд інших вчених.

Будь ­– який водозбірний басeйн зі своєю гідрографічною мeрeжeю має переважання струмків та малих річок. В Україні налічується 63029 малих річок і водотоків загaльна довжина склaдaє 185,8 тис.км. Головною особливістю формування стоку малих річок є їх тісний зв'язок з ландшафтом басейну, де обумовлюється вразливість при надмірному використанні водних ресурсів та водозбору. Малі річки виконують функцію регулятора водного режиму ландшафтів, підтримуючи рівновагу і перерозподіл вологи. Визначають гідрохімічну, гідрологічну специфіку середніх та великих рік.

Використання малих річок для України мало і має велике значення. За останні десятиліття зріс інтенсивний ріст водокористування на малих річках, що призвело до значного погіршення якості води та його гідрологічному режиму. Збільшилось безповоротне водоспоживання, де у деяких регіонах багато малих річок пересихають, замулюються та взагалі зникають через безконтрольний забір води. Людський вплив на малі річки обумовлений господарською діяльністю, що здійснюється, як на самих водотоках, так і в межах водозбірних басейнів. Дренажні води, що скидаються з меліоративних систем, в основному неочищені, викликають "цвітіння" малих річок в літній період і погіршують якість води.

До недавнього часу основним джерелом забруднення малих річок були відпрацьовані промислові та комунальні стічні води. Створення відстійників, очисних споруд знизило ступінь забруднення цієї категорії стічних вод.

Але і зросла частка забруднених вод, що формуються в межах водозбірних басейнів малих річок. Це перш за все поверхневий стік з сільськогосподарських угідь, що містить мінеральні добрива, отрутохімікати та біогенні речовини.

Для облаштування, відродження та охорони малих річок, ліквідації джерел забруднення води всі проведені заходи повинні мати екологічну спрямованість. Крім ліквідації зосереджених і розсіяних джерел забруднення, необхідно відновити всі основні природні чинники річкової системи, в тому числі водну фауну і флору. На жаль, сталому функціонуванню річкових екосистем при відновлювальних роботах на малих річках України не приділяється належної уваги [8].

За ступенем забрудненості виділяють шість класів якості води (Единые критерии качества вод. – М., 1982):

Ø 1-й клас – вода дуже чиста. Застосовується у всіх галузях економіки без попередньої підготовки, для питного водоспоживання із знезаражуванням.

Ø 2-й клас – вода чиста. Питне водоспоживання вимагає досить складної водопідготовки (хлорування), в інших галузях така вода застосовується, як правило без попередньої підготовки;

Ø 3-й клас – дуже незначно забруднена. Для питних і інших виробничих цілей вимагає складної підготовки (стандартна очистка), в деяких випадках (зрошення, охолодження і ін.) підготовка непотрібна;

Ø 4-й клас – незначно забруднена. Вода навіть після підготовки непридатна для питного водопостачання, риборозведення, цілей рекреації, при використанні для інших виробничих цілей вимагає дуже складної підготовки. Придатна тільки із спеціальною очисткою у випадку техніко – економічної доцільності;

Ø 5-й клас – сильно забруднена. Може лише умовно застосовуватись для зрошення і охолодження, але непридатна для інших цілей;

Ø 6-й клас – дуже сильно забруднена. Практично не може застосовуватись для використання за виключенням судноплавства і лісосплаву [11, 10].

Якість води у природі формується в основному гідробіонтами відповідно до гідрологічного і гідрохімічного режиму водойми.

Створюючи необхідні умови для нормального існування водних організмів, людина практично завжди матиме воду оптимальної якості, що в свою чергу дасть змогу протягом необмеженого часу використовувати її безперервно у формі ресурсообороту.

Нині якість води оцінюють за наявністю в ній мінеральних і органічних речовин. Забруднення водойм, у тому числі і річок, поділяють на біологічне та антропогенне. Біологічне забруднення річок вібувається через природні процеси росту біомаси гідробіонтів, переважно гідрофітів, з наступним їх відмиранням і розпадом, а також органічних речовин, серед яких розрізняють речовини автохтонного походження, що утворюються у самій водоймі, і алохтонного - принесеного ззовні. Антропогенне забруднення водойм пов’язане з господарською діяльністю людей [11, 52].

Таблиця 2.1. Можливість використання річкової води в залежності від її якості [11, 83].

Якість води визначається її фізичними (температура, прозорість, колір, запах, смак) і хімічними (рН, мінералізація, вміст речовин), а також санітарно-бактеріологічними (наявність бактерій) властивостями. На якість води у водотоках та водоймах впливає господарська діяльність людини. Найбільш високі вимоги до якості води пред'являють питне водопостачання і харчова промисловість, а також рибне господарство. Менші вимоги пред'являють зрошення, промисловість. Не пред'являють серйозних вимог до якості води гідроенергетика, судноплавство, лісосплав [11, 83].

Всі забруднюючі речовини впливають на якість води, зокрема на:

а) зміну фізичних властивостей води (порушення первісної прозорості і забарвлення, поява неприємних запахів і присмаків);

б) зміну хімічного складу води (поява в ній шкідливих речовин);

в) наявність плаваючих утворень на поверхні води і відкладів на дні;

г) появу нових бактерій, в тому числі хвороботворних.

За походженням забруднення може бути:

• мінеральним - пісок, глина, шлак, різні руди, мінеральні солі і масла. Це відходи машинобудівних, металургійних, нафтових, нафтопереробних, будівельних, гірничобудівельних і інших виробництв;

• органічним - рослинного (залишки рослин, плодів, овочів, паперу і т.п., які містять велику кількість вуглецю) і тваринного (мускульні і жирові тканини і т.п., які містять багато азоту) походження. Це комунально -побутові стоки, відходи целюлозно-паперових, милошкіряних, м'ясопереробних, харчових і інших підприємств;

• бактеріальним (біологічним) - різноманітні мікроорганізми у вигляді дріжджових і пліснявих грибів, дрібних водоростей і бактерій.За ступенем окислення забруднюючі речовини бувають легко –(господарсько-побутові і харчові) і важкоокисні (стічні води хімічної промисловості) [11, 290].

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности