Визначення водопотреби гіпсового тіста

Кількість гіпсової в’яжучої речовини, г	Кількість води, мл	Діаметр розпливу гіпсового тіста, мм	Водопотреба
мл	%

 

5.1.2 Визначення строків тужавлення

Матеріали. Гіпсова в’яжуча речовина, вода питна, ваги.

Прилади. Прилад віка з голкою (рис. 5.2), чаша для замішування, лопатка, мірний скляний циліндр, металева лінійка, секундомір.

Порядок виконання роботи

У чашу для змішування наливають певну кількість води, що відповідає нормальній густоті 200 г гіпсу, потім всипають 200 г гіпсу. Суміш перемішують лопаткою протягом 30 с. Отриману суміш наливають у попередньо змащене мастилом кільце приладу. Надлишок суміші зрізають і вирівнюють поверхню ножем. Кільце ставлять під голку приладу Віка, приводять її у дотик з поверхнею тіста в центральній частині кільця і визначають строки тужавлення гіпсу, опускаючи голку через кожні 30 с так, щоб кожного разу вона занурювалась в нове місце. Після кожного занурювання голку витирають вологою тканиною.

Рис. 5.2. Прилад віка з голкою

Час від початку замішування гіпсового тіста до моменту, коли голка приладу Віка при опусканні вперше не торкнеться дна кільця, вважається початком тужавлення, а час від початку замішування до моменту, коли голка приладу Віка при опусканні вперше зануриться у гіпсове тісто не глибше ніж на 1,0 мм – кінцем тужавлення. Час початку і кінця тужавлення виражають у хвилинах, починаючи відлік з моменту замішування гіпсу з водою.

Результати досліду заносять до таблиці 5.2.

Таблиця 5.2

Визначення строків тужавлення гіпсових в’яжучих речовин

Час замішуван-ня гіпсу з водою, __ год __ хв	Час початку тужав-леня, _год__хв	Час кінця тужав-лення, __год_хв	Строки тужавлення, хв	Вид гіпсової в’яжучої речовини за строками тужавлення	Індекс
початок тужав-лення	кінець тужав-лення

Висновок: отримані результати слід порівняти з вимогами стандарту та навести раціональні галузі використання досліджених гіпсових в’яжучих речовин.

 

Визначення марки за міцністю

Матеріали. Гіпсова в’яжуча речовина, вода питна, мастило, ніж, клаптик тканини.

Прилади. чаша для замішування, лопатка, мірний скляний циліндр, стандартна металева форма (рис. 5.3), секундомір, накладні сталеві пластинки для передачі навантаження на половинки балочок 40х40х160 мм, прилад МИИ-100, гідравлічний прес (див. лабораторну роботу №1).

Границю міцності гіпсового каменю при згині та при стиску визначають на трьох зразках–балочках розміром 40х40х160 мм.

Порядок виконання роботи

Для виготовлення зразків беруть 900г гіпсової в’яжучої речовини і протягом 5…20 с засипають у чашу з водою, кількість якої відповідає нормальній густоті тіста, перемішують протягом 60 с. Одержану однорідну суміш негайно розливають у металеві форми, попередньо змащені спеціальним мастилом. Наповнюють всі форми одночасно, розливаючи суміш у форми. Після наповнення форм поверхню зразків вирівнюють металевим ножем.

Рис. 5.3. Стандартна металева форма для балочок

Через 15±5 хвилин після кінця тужавіння зразки виймають з форми, маркують і зберігають у приміщенні 1,5 години, після чого випробовують спочатку на згин (прилад МИИ-100), а потім половинки балочок випробують на стиск (гідравлічний прес). Міцність зразків, виготовлених з гіпсового тіста стандартної консистенції, визначають через 2 год після замішування гіпсової в’яжучої речовини водою. Одержані після випробувань на згин шість половинок балочок зараз же випробовують на стиск.

Границю міцності при стиску обчислюють як середнє арифметичне результатів чотирьох випробувань, відкидаючи найбільше та найменше значення. Результати досліду заносять до таблиці 5.3.

Таблиця 5.3