Гідравлічний розрахунок внутрішнього водопроводу

Метою розрахунку є визначення діаметра труб на кожній з ділянок з врахуванням витрат води, які проходять цими ділянками, при дотриманні допустимих швидкостей руху води, визначення загальних втрат напору на пропуску цих витрат.

Гідравлічний розрахунок систем для розрахункових схем без виключення будь-яких ділянок системних стояків або обладнання (окрім підключення до санітарних приладів).

Вільний напір в санітарно-технічних приладах відповідно до рекомендацій ДСТУ-Б В.2.5-40:2009 можна визначити за додатком 2.СНіП2.04.01-85. Значення цього показника для мийки, унітаза, умивальника складає 2м, а для ванни з душем -3м.

Гідравлічний розрахунок трубопроводів систем холодної води необхідно проводити за максимально секундними витратами води.

Мінімальний діаметр труб, які приєднують до санітарного приладу повинні бути не меншими від діаметра трубопроводу цього приладу.

Визначаємо найнапруженішу схему руху води холодного водопостачання та місце розташування диктуючого водорозбірного приладу. Така схема характеризується наступними ознаками: найбільшою продуктивністю, найвищою і найдалі розташованою від водомірного вузла, для якісної його роботи. На крані цього приладу необхідно забезпечити найбільший вільний напір.

Втрати напору на окремих ділянках розрахункової схеми трубопроводів, якими подається холодна вода, визначають за виразом

(1.4)

де – одиничні втрати напору на тертя, м/м;

– довжина ділянки трубопроводу, м;

– коефіцієнт, який враховує втрати напору на місцевих опорах, [4, с.33].

Гідравлічний розрахунок виконуємо в табличній формі (таблиця 1.2 - 1.3).

Таблиця 1.2

Ділянка	1-2	2-3	3-4	4-5	5-6	6-7	7-8	8-9	9-10
N
U
Довжина, м	1,85	2,9	2,9	2,9	2,9	5,8	6,6	4,7	1,83

 

 

Таблиця 1.3

Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі

Розрах ділянк	Кількість приладів N,шт.	Кількість мешканців U	Розрах. витрати води, q, л/с	Діаметр труби, d,мм	Шв. руху води, V, м/с	Довж. ділянк L,м	Втрати напору, м
1000і
1-2			0,23		1,31	1,85	157,60	0,38
2-3			0,25		1,39	2,9	200,40	0,76
3-4			0,28		1,59	2,9	243,25	0,92
4-5			0,30		0,96	2,9	70,46	0,27
5-6			0,32		1,1	2,9	89,48	0,34
6-7			0,45		0,86	5,8	42,53	0,32
7-8			0,58		1,10	6,6	65,53	0,52
8-9			0,65		1,24	4,7	81,8	0,50
9-10			0,65		1,24	1,83	81,8	0,19
∑	4,20

∑ – втрати напору у внутрішній водопровідній мережі 4,20 м.

Перевірка достатності напору

(1.5)

де - геометрична висота підйому води; 17,45 м;

- втрати напору на вводі 1,2 м; (формула 1.3);

- втрати напору у лічильнику; 0,042 м;

- втрати напору у внутрішній водопровідній мережі: 4,20 м;

– вільний напір диктуючого приладу – ванна – 3м.

Гарантований напір в зовнішній мережі сягає

Гарантований напір більше потрібного на 26,09 м (52-25,91=26,09), що забезпечує подачу води до всіх водорозбірних приладів.

 

2 Внутрішня каналізація

Відповідно до ДБН п.19.1, 19.9 відведення стічних вод слід передбачати по закритих самопливних трубопроводах. Стояки каналізації, а також трубопроводи каналізації, що відводять стоки із санітарно-технічних приладів допускається виконувати із полімерних труб.

Відповідно до ДБН п.19.17 витяжна частина каналізаційного стояка виводиться через покрівлю або збірну вентиляційну шахту будинку на висоту:

· від плоскої, яка не експлуатується, і скатної покрівлі – 0,2м

· обрізу збірної вентиляційної шахти 0,1м

Двостороннє приєднання відвідних труб від ванн до одного стояка на одній відмітці дозволяється тільки із застосуванням косих хрестовин.

Приєднувати санітарні прилади, розташовані в різних квартирах на одному поверсі, до одного трубопроводу не допускається.

Витяжна частина каналізаційного стояка повинна бути віддалена від вікон, які відчиняються, і балконів на не менше ніж 4м.

Відповідно до ДБН п.20.6 діаметр каналізаційного стояка виконують не менше ніж найбільший діаметр відводів на кожному поверсі, який приєднується до цього стояка.

Відповідно до ДБН п.19.24 на мережах внутрішньої побутової і виробничої каналізації треба передбачати встановлення ревізій або прочисток:

§ у житлових будинках заввишки 5 поверхів і більше – не рідше ніж через три поверхи;

§ на початку ділянок (по руху стоків) відвідних труб при числі приєднуваних приладів 3 і більше, під якими немає пристроїв для прочищення;

§ на поворотах мережі – при зміні напрямку руху стоків, якщо ділянки трубопроводу не можуть бути прочищені через інші ділянки;

§ на випусках.

Відповідно до ДБН п.19.25 на горизонтальних ділянках мережі каналізації найбільш допустимі нормативні відстані між ревізіями або прочистками треба приймати згідно з таблицею 8.

Для стояків систем каналізації розрахунковою кількістю є максимальна кількість стоків за секунду від приєднаних до стояка санітарно технічних приладів, які не спричиняють зриву гідравлічних затворів будь-яких видів санітарно-технічних приладів.

До каналізаційних стояків на кожному поверсі приєднані поверхові відвідні трубопроводи, що збирають стічну воду від санітарно-технічних приладів, які в свою чергу приєднані до цих трубопроводів через гідравлічні затвори.

Відвідні трубопроводи приєднані до стояка за допомогою косих трійників. Верхня частина стояка виведена вище даху на 0,5м.

Стояки № 3; 4; 5; 6 об’єднані у випуск 1, стояки № 1; 2; 7; 8 у випуск 2.

 

В основі кожного стояка влаштовано прочистку. На кожному стояку на першому, четвертому поверсі влаштовано ревізію на висоті 1м від підлоги поверху.

 

Внутрішня каналізаційна мережа запроектована за пластмасових труб.

Для випуску №1 побудовано аксонометричну схему в масштабі 1:100.(рис.2.2)

 

Рис.2.1. Схема вертикального прокладання внутрішньої системи каналізації

Розрахункову кількість стоків за секунду по стояку визначаємо, як суму розрахункової максимальної за секунду витрати стічних вод від усіх санітарно-технічних приладів, від яких стоки надходять у стояк, і розрахункової максимальної кількості за секунду стічних вод від приладу з максимальним водовідведенням.

q^c = q^пр +(q_T^c + q_T^h), л/с (2.1)

 

Пропускну здатність каналізаційних стояків слід перевіряти за ДБН (табл.10-16 розділ 20).

В проекті максимальна за секунду витрата стічних вод від змивного бачка унітазу 1,6л/с.

Відповідно до вимог ДБН п.20.2 мінімальний діаметр стояка при приєднанні одного унітаза приймається 100мм.

 

 

Таблиця 2.1

Розрахунок каналізаційних стояків

Номер стояка	К-ть приладів, які обслугов. стояк; N,т..	К-ть мешкан., які корист. цими прилад. U, мешк.	Розрах. витрати води, qс, л/с	Діаметр поверх. відвідних труб, мм	Кут підкл. до стояка	Діаметр стояка, d, мм	Пропускна здатність стояка, л/с
Ст.К1-3			0,75+1,6				5,9
Ст.К1-4			0,75+1,6				5,9
Ст.К1-5			0,75+1,1				5,9
Ст.К1-6			0,75+1,1				5,9

 

qпр=1,6 л/с – унітаз; qпр=1,0 л/с – мийка.

qс= qпр+(qt(с)+ qt(h)), л/с.