Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

Методи навчання за джерелом знань поділяють на словесні, наочні, практичні.

Словесні методи навчання: лекція, пояснення, розповідь, бесіда, інструктаж.

Лекція як метод навчання має інформаційний характер, чіткий план. Структура лекції підпорядковується логіці предмета, вона не тільки стимулює конкретно-образне мислення, а й активізує логічне мислення слухачів, послідовно з'ясовує всі пункти плану. Висунені в лекції ідеї викладають на високому рівні, але з урахуванням ………………………………………………………………………., усі поняття та терміни пояснюють, аргументують, при цьому широко застосовують наочність, активізують увагу слухачів тощо. Предметом лекції має бути вивчення складних об'єктів, явищ, подій, процесів, що мають між собою зв'язки і залежності причинно-наслідкового характеру.

Пояснення — доказовий виклад матеріалу, пов'язаний з вивченням правил, природничо-математичних законів та явищ. Викладач висуває певну тезу і подає систему її обґрунтування. Метод пояснення застосовують як на ………………, так і під час …………………, ……………………, …………………… тощо.

Розповідь –

???Чим відрізняється пояснення від розповіді?

 

Розрізняють художні, науково-популярні, описові розповіді.

Бесіда — (полемічна, евристична) — це розмова викладача зі студентами на підставі чіткої системи ………………., заздалегідь визначених, які підводять слухачів до активного засвоєння системи фактів, нового поняття або закономірностей. Запитання до бесіди мають сприяти цілісному сприйняттю. Найбільший розвивальний характер має …………………………. бесіда, яка дає її учасникам можливість самостійно знаходити можливі відповіді на проблемні питання. Бесіди застосовуються на ………………………………………………………………….

 

Інструктаж як метод має інформативний локальний характер, дуже близький до розпорядження алгоритмічного типу. Тут активна роль належить викладачу. Застосовують на ………………………….. заняттях, а також даючи вказівки до ………………………………………………., до вивчення теми тощо.

Наочні методи навчання: спостереження, ілюстрація, демонстрація.

Спостереження як метод навчання забезпечує безпосереднє сприйняття явищ дійсності, як-от: ………………………………………………………………………………тощо. Воно може проводитися безпосередньо або за допомогою спеціальних приладів (мікроскопів, телескопа, лупи та ін.).

Ілюстрація — ………………………………………………………………. (плакатів, карт, портретів учених, малюнків на дошці, таблиць тощо). Ілюстрація передбачає показ матеріалів у??? статичному чи динамічному? вигляді.

Демонстрація — передбачає показ матеріалів у ………………: демонстрація роботи приладів, технічних пристроїв, різного роду препаратів та дослідів, навчальне телебачення, відеопрограми чи кінофрагменти та ін.).

Практичні методи навчання: вправи, лабораторні роботи, практичні роботи, графічні роботи, експеримент, виробнича (педагогічна) практика.

Вправа — метод навчання, що полягає у…………………………………, під час яких виробляють уміння та навички ………………….. набутих знань як у звичайних, так і незвичайних умовах. Вправи є ………….і письмові, графічні, технічні. Розрізняють також тренувальні (за зразком, інструкцією) та творчі вправи (розв'язання евристичних та проблемних завдань). Вправи застосовують на практичних та лабораторних заняттях.

Лабораторна робота базується на проведенні експериментів, які дають змогу вивчити певне явище — ……………………………………………. Лабораторний метод охоплює теоретичне обґрунтування теми викладачем, визначення мети заняття, ознайомлення студентів з матеріалами та апаратурою, пояснення перебігу роботи, дотримання правил техніки безпеки, фіксування результатів роботи та їх аналіз, захист одержаних результатів тощо.

Практична робота як метод навчання передбачає застосування знань у ситуаціях, наближених до майбутньої професійної діяльності.

Графічні роботи. У них знання знаходять відображення на кресленнях……………………………………………………………………………………………………………………………………………….. тощо.

Експеримент як метод навчання дуже близький до лабораторної роботи, але (відмінність?)……………………………………………………….. Під час виконання завдань навчального експерименту студенти мають більшу самостійність, опановують методи науково-пошукових досліджень.

Виробнича (педагогічна) практика як метод навчання застосовується для формування ……………………………., …………………………….умінь та навичок, а в деяких випадках для проходження всієї виробничої ієрархії від робітника нижчої кваліфікації до фахівця з вищою освітою (інженера, педагога, агронома та ін.).

Методи навчання залежно від типу пізнавальної діяльності

Назва методу	Його сутність	Навчально-виховні завдання, що він вирішує
Інформаційно- рецептивний	Передача знань у готовому вигляді: слово + наочність	Розвиток ……………….
Репродуктивний	……………………………. ……………………………. …………………………… …………………………...	Закріплення………………., формування ……………..,   розвиток ……………., …….
Проблемний	Викладач показує зародження істини конкретної науки, створює проблемну навчальну ситуацію, (хто її розв’язує?) …………………………. ………………………….. ……………………………. , демонструючи еталон проблемного мислення	Озброєння прийомами та засобами розумової діяльності. Засвоюються засіб та логіка розв'язання проблеми, але без ………………………………………………………... Розвивається логічне мислення, формується інтерес до навчальної роботи
Частково- пошуковий (евристичний)	Викладач організовує та спрямовує думки студентів до самостійного ………………………………………….., створюючи …………………………… ситуацію та формулюючи проблему	Сприяє переходу знань у переконання. Формує вміння самостійно здобувати …………….,сприяє розвитку ………………, виховує інтерес до науково- пошукової діяльності
Пошуковий (дослідний)	Викладач створює проблемну ситуацію, а студенти бачать проблему, формулюють її, ……………………….. вирішують. Ця проблема відома в науці, але …………………………….	Сприяє оволодінню методами наукового пізнання. Відбувається розвиток здібності до ………………………… діяльності