ІV. Узагальнення й систематизація знань

1. Чим зумовлюється погіршення здоров’я українців?

2. Які області України мають недостатній вміст йоду у ґрунті, воді, продуктах?

V. Підсумок заняття

1. Назвіть найефективніший шлях забезпечення організму необхідною

кількістю йоду.

2.Сюжетно-рольова гра.

Ви прийшли в магазин купувати йодовану сіль.

Складіть діалог з продавцем, пояснюючи йому користь йодованої солі

для здоров’я людини.

 

 

Урок 46 Вплив геоекологічної ситуації на населення України. Законодавство про екологічну ситуацію в Україні

Урок 46 Вплив геоекологічної ситуації на населення України. Законодавство про екологічну ситуацію в Україні Мета: продовжити формування в учнів знань про взаємозв’язок геоекологічної ситуації в Україні з проблемами народонаселення (проявами демографічної кризи, високою смертністю, збільшенням кількості захворювань тощо); показати вплив надзвичайних ситуацій природного та техногенного походження на населення країни; надати учням відповідну інформацію про екологічне законодавство України; сприяти формуванню навичок мислення високого рівня — аналізу, синтезу, оцінювання додаткових джерел географічної інформації та географічних карт; сприяти формуванню в учнів екологічного мислення. Обладнання: карта загального забруднення навколишнього середовища в Україні, довідники, енциклопедії, ілюстрації, Основний Закон України — Конституція. Тип уроку: вивчення нового матеріалу, урок-диспут. Основні поняття та назви: геоекологія, геоекологічна ситуація, геоекологічне законодавство, демографічна криза, надзвичайні ситуації природного та техногенного походження. Очікувані результати: учні навчаться: пояснювати сутність поняття «геоекологічна ситуація»; характеризувати сучасну геоекологічну ситуацію в Україні; називати законодавчі акти про екологічну ситуацію в Україні; аналізувати вплив геоекологічної ситуації на здоров’я населення. I. Організаційний момент Оголосити учням тему та основні етапи роботи на уроці, назвати основні поняття і терміни, із якими вони працюватимуть, разом з учнями визначити мету і завдання роботи на уроці відповідно до його теми, визначити ступінь готовності учнів до участі в уроці-диспуті (підготовка матеріалів випереджального домашнього завдання). II. Актуалізація опорних знань і вмінь Вступне слово вчителя Використання природних ресурсів загалом або їх окремих типів регулює екологічне законодавство України. Право громадян України на безпечне для життя і здоров’я довкілля гарантує Основний Закон України — Конституція. Познайомимося зі статтями Конституції, у яких ідеться про ці права. (Робота учнів із Конституцією: стаття 50 Конституції України — «кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди».[*]) Екологічні права й обов’язки громадян, організацій та державних органів конкретизовані в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (1991 р.). Здійснення природокористування за окремими напрямами законодавчо врегульоване в Кодексах: Земельному (у редакції 2001 р.), Лісовому (1994 р.), Водному (1995 р.), Кодексі України «Про надра» (1994 р.), Законами України «Про природно-заповідний фонд» (1992 р.), «Про охорону атмосферного повітря» (у редакції 2001 р.), «Про питну воду та питне водопостачання» (2002 р.), «Про рослинний світ» (1999 р.), «Про тваринний світ» (2001 р.), «Про мисливське господарство й полювання» (2000 р.), «Про екологічний аудит» (2004 р.), «Про екологічну мережу України» (2004 р.) та низкою інших. Україна на рівні законів визнала також чинність дії міжнародних правових актів у галузі охорони навколишнього середовища: Конвенцію про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування у Європі (Берн, 1979 р.), Конвенцію про біологічне різноманіття (Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), Європейську ландшафтну конвенцію (Страсбург, 2004 р.). III. Вивчення нового матеріалу План вивчення нового матеріалу 1. Вплив геоекологічної ситуації на населення України. 2. Законодавство про екологічну ситуацію в Україні. 1. Вплив геоекологічної ситуації на населення України. Прийом «Асоціація» Учитель пропонує учням описати свої асоціації щодо словосполучень «геоекологічна ситуація в Україні», «забруднення довкілля», «техногенне навантаження території». Варіант 1 Прийом «Навчальна дискусія» Учні об’єднуються у дві групи: І група — «Песимісти» — відстоює думку, що стан навколишнього середовища в Україні загрожує життю і здоров’ю населення. ІІ група — «Оптимісти» — відстоює думку, що ситуація не настільки безнадійна й існують незабруднені території. На завершення дискусії учні роблять відповідні висновки та пропонують способи розв’язання та виходу з тяжкої екологічної ситуації, що склалася в Україні. (Тривалість проведення дискусії — 5—7 хвилин.) Варіант 2 Повідомлення учнів Вплив геоекологічної ситуації на населення України За тривалістю життя населення (середній вік у чоловіків — 65 років, жінок — 75 років (2010 р.) Україна посідає 52-ге місце у світі. Від 1991 р. вперше в країні зареєстровано зростаюче природне скорочення населення: перевищення кількості померлих над народженими збільшилося від 32,2 тис. осіб у 1991 р. до 97 тис. осіб у 1992 р. Особливо вражаючими є показники смертності дітей на першому році життя: 13,6 на 1000 народжених (1991 р.), що в 1,5—1,7 разу більше, ніж у розвинених країнах. Постає справедливе запитання: що стало причиною цього? Відповідь фахівців — забруднення навколишнього природного середовища. Коротко розглянемо стан його забрудненості в Україні. Відомо, що рівень забруднення атмосфери залежить від обсягів неконтрольованих промислових викидів у повітря. Це спричинюється концентрацією промислових підприємств у містах. Найзабрудненішими є промислові центри Донецького та Придніпровського районів. Особливо небезпечним є забруднення повітря канцерогенними речовинами. Лише в трьох містах України з 52 обстежених уміст бензопірену в повітрі не перевищує гранично допустимої кількості. Атмосферні забруднення завдають шкоди здоров’ю людини, будівлям, матеріалам, покриттям, обладнанню, потребують додаткових витрат праці й матеріалів на очищення та фарбування, зміну тканин. Крім того, збільшення вмісту сірки та інших сполук в атмосферних опадах, так звані кислотні дощі, негативно позначається на сільському, лісовому й рибному господарствах. Основними забруднювачами атмосфери є підприємства металургії (30,7 %), енергетики (28,9 %), вугільної (17,2 %) та нафтохімічної промисловості (5 %). Зокрема, найбільше оксидів азоту (72 %) викидають підприємства енергетики та металургії, сірчистого газу (82,4 %) — підприємства енергетики, чорної металургії та вугільної промисловості. Як уже зазначалося, потужним забруднювачем повітря є автотранспорт. Понад 40 % від загальної кількості його викидів припадає на оксиди вуглецю і вуглеводні, більш ніж 30 % — це оксиди азоту. Частка викидів автотранспорту в Донецькій області становить 13 %, в Івано-Франківській — 24, у Криму — 80 %. Найбільша вона у великих містах — 75—90 %. Найбільшої шкоди природному середовищу завдала катастрофа на Чорнобильській АЕС, що набула глобального характеру. Під час вибуху четвертого реактора виділилося 10—12 % летких радіонуклідів йоду, цезію і телуру, 3—6 % тугоплавких радіонуклідів барію, стронцію, плутонію. Викид 50 млн кюрі техногенних радіонуклідів, у тому числі довгоживучих — цезію-137, стронцію-90, радію-226 — у повітря, водойми (переважно річки Прип’ять та Дніпро), на поверхню ґрунту — призвів до радіаційного забруднення майже 20 % території України. Наявність стронцію-90 виявлено на тих самих територіях, де і цезію-137, із тією різницею, що стронцієві плями трапляються, крім того, ще й у східному напрямі від Чорнобильської АЕС. Унаслідок радіоактивного забруднення великих площ на території України виник регіон, у межах якого є загроза довгострокового надходження радіонуклідів у сільськогосподарську продукцію, поверхневі й ґрунтові води, загроза вторинного забруднення атмосфери, тривалого опромінювання населення, що там проживає. У Законі «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено категорії зон радіоактивно забруднених територій: 1) відчуження, звідки населення евакуйоване в 1986 р.; 2) безумовного (обов’язкового) відселення; 3) гарантованого добровільного відселення; 4) посиленого радіаційного контролю. Зона обов’язкового відселення охоплює 92 населені пункти, зона гарантованого добровільного відселення — 835, зона посиленого радіоекологічного контролю — 1288 населених пунктів. Отже, техногенний вплив на довкілля України значний і різноманітний за видами, інтенсивністю, поширенням територією. Для його оцінки застосовують метод картографування. На карту наносять показники забруднення окремих компонентів природного середовища. Це дає змогу виділити території з різними сумарними показниками їх еколого-географічного стану. Забруднення повітря оцінюється за основними забруднювачами (пил, сірчаний газ, оксид азоту (IV), оксид вуглецю) і специфічними забруднювачами. Забрудненість поверхневих вод обчислюють за басейнами основних річок з урахуванням стану вод, їх токсичних властивостей і санітарних характеристик. Під час визначення стану ґрунту до уваги беруть умовну дозу пестицидів з урахуванням здатності ландшафтів до самоочищення, а також кількість внесених пестицидів і мінеральних добрив. (За матеріалами http://readbookz.com/book/113/2879.html) (Після виступів учнів відбувається обговорення доповідей.) 2. Законодавство про екологічну ситуацію в Україні. Варіант 1 Повідомлення учнів Геоекологічне законодавство України У Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» йдеться: «Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини — невід’ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів. Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь». (За матеріалами http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1264-12 — Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища». За можливості організувати обговорення окремих складових цього документа.) Варіант 2 Прийом «Географічний кінозал» Перегляд відеофрагментів із їх подальшим обговоренням: http://video.bigmir.net/show/106254/ (трете видання Червоної книги України); http://video.bigmir.net/show/101063/ (боротьба за внесення до Червоної книги України лосів та осетрів). IV. Узагальнення та систематизація знань Варіант 1 Прийом «Географічний вернісаж» Учні коротко розповідають про проблеми, пов’язані із забрудненням навколишнього середовища в Україні, демонструють підготовлений ілюстративний матеріал, оформлюють виставку «Географічний вернісаж». Варіант 2 Прийом «Мікрофон» Методика проведення: див. урок 5. V. Підсумки уроку Прийом «Бліцопитування» 1. Схарактеризуйте потенціал природних ресурсів України. 2. Дайте господарську оцінку рекреаційного потенціалу ландшафтів України. 3. Знайдіть на карті зони з максимальним та мінімальним ступенем забруднення навколишнього середовища. 4. Визначте за допомогою карти екологічну ситуацію, яка склалася у вашій місцевості. 5. Назвіть геоекологічні проблеми, які характерні для вашого населеного пункту. 6. Чи можете ви запропонувати заходи щодо розв’язання цих проблем у вашій місцевості? VI. Домашнє завдання 1. Підручник 2. Випереджальне завдання: підготуйте інформацію про об’єкти природно-заповідного фонду України. (Докладний інструктаж щодо виконання цього завдання було надано на уроці 43.)