Розвиток мислення старшокласників

Розвиток мислення старшокласників

Центром когнітивного розвитку старшокласників є становлення словесно-логічного мислення. У цьому віці вони переходять до вищих рівнів абстрактного мислення, здатні усвідомлено оволодівати логічними операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, конкретизацією, узагальненням).

Мислення в ранній юності стає системнішим і продуктивнішим, що сприяє систематизації знань. Суттєву роль у ньому відіграють наукові гіпотези. У старшокласників виробляється індивідуальний когнітивний стиль розв'язування пізнавальних і практичних завдань, формуються такі індивідуальні особливості мислення:

 

 

Юнацький вік активно сприяє розвитку інтелектуальних здібностей - здатностей розуміти значення слів, вибудовувати просторові фігури із запропонованих елементів, виявляти закономірності у ряді чисел і геометричних зображень, пропонувати різні варіанти використання певного об'єкта, бачити суперечності у проблемній ситуації, знаходити способи вивчення певної предметної сфери тощо.

Структуру інтелектуальних здібностей старшокласників утворюють:

а) логіко-нормативні (конвергентні) здібності. Виявляються у здатності за допомогою логічного мислення розв'язувати нормативні завдання в регламентованих ситуаціях, обробляти інформацію, швидко знаходити правильні відповіді. Залежать вони від рівня розвитку інтелекту, його комбінаторних властивостей - здатності виявляти зв'язки, відношення та закономірності, комбінувати елементи проблемної ситуації і власних знань, а також процесуальних властивостей інтелекту (операцій, прийомів і стратегій інтелектуальної діяльності);

б) дивергентні здібності (креативність) інтелекту. Виявляються у здатності продукувати оригінальні ідеї в нерегламентованих умовах діяльності. Критеріями креативності е: швидкість (кількість ідей, що виникають за одиницю часу); оригінальність (здатність породжувати нові ідеї); сприйнятливість (чутливість до незвичайних деталей, суперечностей та невизначеності, готовність гнучко і швидко переключатися з однієї ідеї на іншу); метафоричність (схильність використовувати символічні, асоціативні засоби для вираження своїх думок, уміння у простому бачити складне, у складному - просте); здатність відмовитися від непродуктивного досвіду, привносити в нього нове.

Загалом інтелектуальна сфера старшокласника пов'язана із самосвідомістю, спонукальною, емоційно-вольовою сферами. Завдяки самосвідомості він визначає мету інтелектуальної діяльності, рівень досягнень. Інтереси його окреслюють предметне поле розмірковування. Спонукальна сфера живить психічною енергією інтелектуальну поведінку (пізнавальні потреби, інтереси, інтелектуальна саморегуляція тощо). Інтелект взаємодіє з емоційно-вольовою сферою. За позитивних емоцій потенціал інтелекту в ранній юності значно підвищується, але сильні емоції (в т. ч. і позитивні) створюють труднощі, оскільки особистість починає сприймати світ через свою радість чи горе. Негативні емоції спрямовуються на конкретні образи, позитивні - на абстрактні, узагальнені моделі.

Головним досягненням у розвитку пізнавальної сфери старшокласників є становлення словесно-логічного мислення (оволодіння логічними операціями), яке тісно пов'язане з розвитком внутрішнього і зовнішнього мовлення; розвиток осмисленості та апперцепції сприймання, творчої уяви, уваги; формування індивідуального стилю інтелектуальної діяльності.

Розвиток мислення старшокласників

Центром когнітивного розвитку старшокласників є становлення словесно-логічного мислення. У цьому віці вони переходять до вищих рівнів абстрактного мислення, здатні усвідомлено оволодівати логічними операціями (аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, конкретизацією, узагальненням).

Мислення в ранній юності стає системнішим і продуктивнішим, що сприяє систематизації знань. Суттєву роль у ньому відіграють наукові гіпотези. У старшокласників виробляється індивідуальний когнітивний стиль розв'язування пізнавальних і практичних завдань, формуються такі індивідуальні особливості мислення:

 

 

Юнацький вік активно сприяє розвитку інтелектуальних здібностей - здатностей розуміти значення слів, вибудовувати просторові фігури із запропонованих елементів, виявляти закономірності у ряді чисел і геометричних зображень, пропонувати різні варіанти використання певного об'єкта, бачити суперечності у проблемній ситуації, знаходити способи вивчення певної предметної сфери тощо.

Структуру інтелектуальних здібностей старшокласників утворюють:

а) логіко-нормативні (конвергентні) здібності. Виявляються у здатності за допомогою логічного мислення розв'язувати нормативні завдання в регламентованих ситуаціях, обробляти інформацію, швидко знаходити правильні відповіді. Залежать вони від рівня розвитку інтелекту, його комбінаторних властивостей - здатності виявляти зв'язки, відношення та закономірності, комбінувати елементи проблемної ситуації і власних знань, а також процесуальних властивостей інтелекту (операцій, прийомів і стратегій інтелектуальної діяльності);

б) дивергентні здібності (креативність) інтелекту. Виявляються у здатності продукувати оригінальні ідеї в нерегламентованих умовах діяльності. Критеріями креативності е: швидкість (кількість ідей, що виникають за одиницю часу); оригінальність (здатність породжувати нові ідеї); сприйнятливість (чутливість до незвичайних деталей, суперечностей та невизначеності, готовність гнучко і швидко переключатися з однієї ідеї на іншу); метафоричність (схильність використовувати символічні, асоціативні засоби для вираження своїх думок, уміння у простому бачити складне, у складному - просте); здатність відмовитися від непродуктивного досвіду, привносити в нього нове.

Загалом інтелектуальна сфера старшокласника пов'язана із самосвідомістю, спонукальною, емоційно-вольовою сферами. Завдяки самосвідомості він визначає мету інтелектуальної діяльності, рівень досягнень. Інтереси його окреслюють предметне поле розмірковування. Спонукальна сфера живить психічною енергією інтелектуальну поведінку (пізнавальні потреби, інтереси, інтелектуальна саморегуляція тощо). Інтелект взаємодіє з емоційно-вольовою сферою. За позитивних емоцій потенціал інтелекту в ранній юності значно підвищується, але сильні емоції (в т. ч. і позитивні) створюють труднощі, оскільки особистість починає сприймати світ через свою радість чи горе. Негативні емоції спрямовуються на конкретні образи, позитивні - на абстрактні, узагальнені моделі.

Головним досягненням у розвитку пізнавальної сфери старшокласників є становлення словесно-логічного мислення (оволодіння логічними операціями), яке тісно пов'язане з розвитком внутрішнього і зовнішнього мовлення; розвиток осмисленості та апперцепції сприймання, творчої уяви, уваги; формування індивідуального стилю інтелектуальної діяльності.